МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

ім. В.Г.КОРОЛЕНКА

БІБЛІОТЕКОЗНАВЕЦЬ
ЛЮБОВ БОРИСІВНА ХАВКІНА:

ХАРКІВСЬКИЙ ПЕРІОД ДІЯЛЬНОСТІ

(1888–1918)

Збірник матеріалів

Харків ХДНБ 2004

ББК – Ч733 (4РОС) 6–8+Ч733 (4УКР) 6–8

УДК – 02 (092) – 051

Б 59

Бібліотекознавець Любов Борисівна Хавкіна: Харківський період діяльності (1888–1918): Зб. матеріалів
/ Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г.Короленка; Уклад.: А.М.Перепеча, Н.І.Капустіна. – Х., 2004. – 128 с.

Збірник містить матеріали, що відображають багатогранну діяльність видатного бібліотекознавця Л.Б.Хавкіної за її життя у Харкові, і призначений науковцям, бібліотекарям, викладачам, а також всім, кого цікавить становлення та розвиток вітчизняного бібліотекознавства.

Укладачі: А. М. Перепеча

Н. І. Капустіна

Редакційна колегія: В.В.Мірошникова

О.П.Кунич

С.М.Миценко

© Харківська державна

наукова бібліотека

ім. В.Г.Короленка

ПЕРЕДМОВА

Харків здавна був відомий не лише своєю розвиненою промисловістю, наукою та культурою, а й видатними особами, котрі тут жили і працювали в різні історичні періоди. Серед них визначний бібліотекознавець, історик, педагог, теоретик і практик бібліотечної справи, заслужений діяч науки та громадський діяч Любов Борисівна Хавкіна. У Харкові вона народилася, тут пройшло її дитинство та юнацькі роки, розпочалося трудове життя.

З 1888 року Л.Б.Хавкіна викладає у недільній школі під керівництвом Х.Д.Алчевської та О.М.Калмикової і водночас є активним членом Харківського товариства розповсюдження грамотності серед народу, працює у першій безплатній читальні-бібліотеці. В 1896–1897 рр. веде музичний відділ у “Харьковских губернских ведомостях”, де публікує майже 100 статей і нотаток. Особливо плідним для неї виявився період роботи в Харківській громадській бібліотеці (1890–1918). Саме в ХГБ широко розгорнулася її наукова та педагогічна діяльність, а організаторські здібності й професійний досвід допомогли у формуванні теоретичних обгрунтувань і висновків для подальшого розвитку бібліотекознавства як науки.

Переважну більшість доробку Л.Б.Хавкіної складають матеріали з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та самоосвіти.

У 1904 р. виходить перша її книга “Библиотеки, их организация и техника. Руководство по биб-лиотековедению”. А в 1911 р. – посібник “Руководство для небольших библиотек”, який до 1930 року перевидавався шість разів. Ім’я Любові Борисівни Хавкіної стає відомим серед бібліотечної громадськості.

Поглибленню її професійних знань сприяли відрядження за кордон з метою вивчення досвіду зарубіжних бібліотек, а також власний досвід у рідній громадській бібліотеці, де за ініціативою Любові Борисівни було відкрито нові відділи – музичний та бібліотекознавства.

Спадщина Л.Б.Хавкіної – це понад 500 одиниць друку: книги, статті, доповіді, у т.ч. іноземними мовами, рецензії та огляди, переклади наукових праць, художніх творів, передмов тощо. Вона є автором талановитих обробок оповідань для дітей.

Любов Борисівна зробила значний внесок у розвиток періодичного друку, була членом редколегій кількох журналів: “Просвещение”, “Русская школа”, “Для народного учителя”, “Вестник воспитания”. Разом з А.Ахматовою, О.Блоком, М.Шагінян входила до складу редколегії “Северных записок”. Їй належать передмови, післямови та примітки до книг, редакції перекладів.

У цьому збірнику представлено матеріали, що відображають багатогранну діяльність Л.Б.Хавкіної у “харківський період” її життя (1888–1918 рр.). [1]

Видання складається з двох частин. До першої – увійшли статті фахівців про діяльність Л.Б.Хавкіної як видатного бібліотекознавця. У другій частині подано бібліографічний покажчик праць Л.Б.Хавкіної та літературу про неї. Тут представлено її спадок: праці, листи, рецензії, які видавалися окремо або були опубліковані у журналах. Серед них є роботи без підпису чи підписані псевдонімами і криптонімами.

Бібліографічний список містить літературу не лише про “харківський період” життя, а й про подальшу долю Любові Борисівни. У додатках – фрагменти деяких доповідей, листи й листівки, цікаві фотодокументи.

У процесі дослідження було використано каталоги та фонди ХДНБ ім. В.Г.Короленка, ЦНБ ХНУ, прикнижкові та пристатейні списки літератури. Переглянуто велику кількість періодичних видань, а саме: “Вестник воспитания”, “Бібліографічні вісті”, “Вестник просвещения”, “Русское богатство”, “Красный библиотекарь”, “Русская мысль” та ін. Досліджувалися також матеріали архівного фонду МДУКМ, Державного архіву Харківської області, меморіального фонду відділу рідкісних видань та рукописів ХДНБ.[2] У меморіальному фонді знайдено листи директора бібліотеки М.І.Румницької до Л.Б.Хавкіної та листи самої Любові Борисівни, адресовані вченому секретарю В.Г.Трамбицькій, зав. відділом рідкісних видань і рукописів М.О.Габель, стосовно створення у ХГБ дешевого абонемента, музичного відділу та відділу бібліотекознавства. Ці матеріали друкуються вперше.

Видання здебільшого відображає діяльність Л.Б.Хавкіної у галузі бібліотекознавства. Тому складачі не подали до нього переліку її художніх творів та перекладів.

Документи, відсутні у ХДНБ та інших бібліотеках Харкова і не перевірені de visu, позначені астериском.

Збірник призначений науковцям, бібліотекарям, бібліофілам, викладачам та студентам.

Відгуки та пропозиції просимо надсилати на адресу: 61003, Харків – 3, пров.Короленка, 18, ХДНБ ім. В.Г.Коро-ленка, науково-методичний відділ.

Тел.: (0572) 712-82-27

Факс: (0572) 23-01-01

E-mail: info @ Korolenko. Kharkov. com

ХРОНІКА ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ Л.Б.ХАВКІНОЇ

(1871–1918)[3]

1871	Народилася у Харкові 24 квітня. Батько, Хавкін Борис Володимирович, лікар, перекладач праць видатних німецьких вчених-медиків, колезький радник, учитель жіночої гімназії при єврейсько-лютеранській церкві Св.Вознесіння, член Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), Харківського товариства розповсюдження грамотності серед народу (ХТГ). Мати, Хавкіна Катерина Абрамівна, фельдшер, член комітету товариства піклування про нужденних студентів вищих учбових закладів. Сестра, Хавкіна Олена Борисівна, вчителька чоловічої недільної школи та член шкільно-педагогічного комітету в ХТГ. Працювала у 3 розряді і музичному відділі ХГБ. Брат, Хавкін Павло Борисович, лікар, член ХТГ. Чоловік, Гамбургер[4], вчитель Єкатеринодарської жіночої недільної школи, член місцевого товариства грамотності.
1887	Закінчила другу Харківську жіночу гімназію з золотою медаллю.
1888–1890	Працює в недільній школі Х.Д.Алчевської (викладає, керує позакласним читанням трьох груп учнів, рецензує книги, бере участь у складанні 3-го тому видання “Что читать народу”).
1890, травень	Розпочинає бібліотечну діяльність на посаді бібліотекаря “дешевої” бібліотеки ХГБ.
1891,бере-зень	Член комітету зі створення першої безплатної читальні ХТГ (добирає, обробляє книги, бере участь у складанні першого каталогу читальні).
1891, грудень	Бере участь у відкритті першої народної читальні.
1891–1905	Член ХТГ (надалі продовжує членство до 1920 рр.)
1891–1918	Член ХГБ
1893	Закінчує курси при музичному училищі (клас викладача А.Юр’яна за фахом “Теорія музики”, одержує атестат першого ступеня.
1894	Присутня на засіданні Вільноекономічного товариства у Петербурзі, де вирішувалося питання стосовно Комітету грамотності.
1896–1905	Член-відвідувач Харківського відділення Імператорського російського музичного товариства.
1896	Створює музичний гурток при першій безплатній читальні, стає його секретарем. Організовує концерти, лекції, проводить роботу з читачами.
1896–1897	Член першої безплатної читальні та видавничого комітету ХТГ. Очолює музичний відділ газети "Харьковские губернские ведомости”, де було надруковано понад 100 її нотаток і статей.
1898–1901	Вільна слухачка на філологічному факультеті Берлінського університету. Вивчає бібліотеко-знавство під керівництвом д-ра А.Бухгольца. Вільно володіє французькою, німецькою, англійською, італійською, іспанською, польською мовами. Читає і перекладає із словником тексти шведською, норвезькою, голандською мовами.
1898, листопад	Читає доповідь “Про берлінські народні бібліотеки і читальні” у Цвіттау на загальних зборах членів ХТГ.
1899	У журналі “Русская школа” опубліковано першу статтю Л.Б.Хавкіної з питань бібліотечної справи “Берлінські народні читальні і бібліотеки”.
5 грудня	Виступає на зборах членів ХГБ щодо нового статуту бібліотеки, комплектування фонду. Обирається членом комісії зі складання покажчика журнальних статей.
1900	Їде до Франції на канікули. Відвідує Міжнародну виставку з бібліотечної справи у Парижі.
1901	Складає вітальний текст від вчителів Харківської приватної жіночої школи Х.Д.Алчевської з нагоди відкриття нової будівлі ХГБ. Пам’ятну адресу з цим текстом вручає на урочистих зборах Д.І.Багалію. Член-фундатор довідково-педагогічного комітету та ювілейної комісії з підготовки святкування 10-річчя 1-ої безплатної читальні. Бере участь в обстеженні сільських бібліотек Харківської губернії.
28 листопада	Читає доповідь “Про музей імені Песталоцці в Цюріху” на засіданні довідково-педагогічного комітету ХТГ. Це стає поштовхом до створення музею наочних посібників.
1902, 5 лютого	Читає доповідь “Про бібліотеки Парижа” на засіданні довідково-педагогічного комітету ХТГ.
8 грудня	Обирається членом правління ХГБ
15 грудня	Виступає з доповіддю щодо влаштування музичного відділу. Призначається головою музичної комісії ХГБ.
1903	Організовує в ХГБ (через МКО) обмін документами щодо соціоуправління містом і земством з Нью-Йоркською публічною бібліотекою. Обирається членом комітету ІІІ читальні ХТГ, членом комісії з підготовки виставки до ІІІ Всеросійського з’їзду діячів з питань технічної та професійної освіти.
8 січня	Бере участь у відкритті в ХГБ музичного відділу, який стає першою в Росії доступною музичною бібліотекою з видачею документів додому. Призначається зав.музичним відділом, зав. нотним абонементом. Дарує відділу близько 100 нотних видань і книг. Бере активну участь у підготовці і виданні музичного каталогу. Правління ХГБ висловлює Л.Б.Хавкіній як голові музичної комісії глибоку подяку за плідну роботу.
20 квітня	Виступає на загальних зборах ХГБ з доповіддю стосовно організації відділу бібліотекознавства. Обирається головою комісії зі створення цього структурного підрозділу. Дарує відділу 10 книжок, 10 систем-бланків, 8 малюнків і планів.
1904, 4 січня	Видає книгу “Библиотеки, их организация и техника”. Виступає з доповіддю “Про професійну підготовку бібліотекарів” на ІІІ Всеросійському з’їзді діячів з питань професійної та технічної освіти.
Березень	Надсилає листа до Російського бібліографічного товариства з пропозицією передати у розпорядження секціії бібліографознавства деякі дублети матеріалів з музею бібліотекознавства ХГБ і по одному примірнику особистих праць.
8 квітня	Отримує подяку від Російського бібліографіч-ного товариства як автор книги “Библиотеки, их организация и техника”.
15 грудня	На загальних зборах членів ХГБ затверджено відділ бібліотекознавства з музеєм наочних посібників і музичний відділ. Призначається зав.відділом бібліотекознавства.
1905	Бере участь у міжнародній виставці у Льєжі (Бельгія), де книгу “Библиотеки, их организация и техника” нагороджено золотою медаллю. Експозиції відділу бібліотекознавства ХГБ присуждено диплом d’bonneur.
1906	Вступає до шлюбу і переїжджає до Єкатеринодара. Отримує подяку від правління ХГБ за свою діяльність.
1906–1911	Мешкає в Єкатеринодарі. Перекладає наукову, художню та дитячу літературу (майже 75 перекладів англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, шведською мовами). Друкує статті та огляди в журналах: “Русская школа”. “Просвещение”, “Вестник воспитания”, “Для народного учителя”.
Червень	Бібліотечною комісією першої Державної Думи обирається помічником бібліотекаря Державної Думи.
1907	Виступає з доповіддю “Про бажане улаштування бібліотек” на з’їзді Московського відділу Всеросійської ліги освіти. За дорученням Г.П.Данилевського знайомиться з І.Л.Ситіним, укладає попередній договір з його видавництвом на видання “Народной энциклопедии”
1908	Член редакційної комісії ХТГ з підготовки та видання “Народной энциклопедии”
1909	Пише статті для “Народной энциклопедии”: “Загадки материальной культуры”,“Первобытные люди”, “Народные читальни-библиотеки”.
5 травня	Надсилає листа і книгу “Индия” Л.М.Толстому.
9 червня	Отримує відповідь від Л.М.Толстого.
1909–1910	Проводить анкетне дослідження міських публічних бібліотек Росії.
1911	Готується до 1 Всеросійського з’їзду бібліотечної справи у Петербурзі: листується з працівниками Нью-Йоркської публічної бібліотеки Е.Х.Андер-соном і Х.М.Ліденбергом, добирає колекцію фотографій видатних бібліотечних будівель у різних країнах, складає доповідь “Публичні бібліотеки Росії. Їх сучасний стан та ідеали майбутнього”. Через тяжку хворобу і смерть чоловіка не була присутньою на з’їзді. Повертається до Харкова. Веде переговори про можливість улаштування бібліотечних курсів за проектом 1904 р. у Москві. Член комісії з улаштування курсів при Товаристві бібліотекознавства. Видає книгу “Руководство для небольших библиотек”. З 1911 по 1930 рік книга перевидається шість разів. Запрошується до Москви Російським бібліографічним товариством. На його засіданні читає доповідь “Наші публічні бібліотеки”. Обирається почесним членом Російського бібліографічного товариства (РБТ). Член комісії бібліотекознавства РБТ, де працює до 1916 р. За дорученням правління ХГБ готує доповідь до ювілейного засідання про діяльність бібліотеки за 25 років. Пише 8 статей про ХГБ.
1912, 12 лютого	Складає короткий історичний нарис про діяльність ХГБ за 25 років. Бере участь у святкуванні двадцятип’ятиріччя ХГБ. Вітає бібліотеку від імені РБТ.
Березень	Виступає з доповіддю “Ювілей Харківської громадської бібліотеки у зв’язку з її історією” на зборах Товариства бібліотекознавства у Петрограді.
26 жовтня	Читає доповідь “Про влаштування музею і курсів з бібліотекознавства” на засіданні РБТ.
Листопад	Від’їжджає до Москви.
1913, 4 січня	Складає пояснювальну записку “До проекту про перші у Росії курси з бібліотечної справи” для Народного університету ім.Шанявського
30 січня	Відкриває перші бібліотечні курси при Народному університеті ім.Шанявського. Призначається секретарем курсів.
17 квітня – 7 травня	На курсах викладає історію бібліотек, вступ до бібліотекознавства, систему класифікації книг, збереження книжкового майна бібліотеки та організацію користування книжками. Організовує при курсах зразково-показову бібліотеку та бібліотечний музей.
1914, 8 лютого	Введена додатковим членом до правління ХГБ. Бере участь у зборах з питань подальшої долі кабінету бібліотекознавства, обов'язкового примірника комплектування. На її прохання до університету ім. Шанявського для тимчасового користування було передано 90 папок з кабінету бібліотекознавства ХГБ.
11 лютого	Виступає на загальних зборах ХГБ з доповіддю “Дитячі читальні-бібліотеки та сучасні бібліотечні ідеали”. Обирається членом комісії з улаштування дитячого відділу при ХГБ.
10 квітня – 7 травня	Секретар і лектор на бібліотечних курсах при університеті ім.Шанявського. Їде до США для слухання літніх курсів у бібліотечній школі м.Олбані /штат Нью-Йорк/ та ознайомлення з бібліотеками і бібліотечною освітою в Чикаго та Каліфорнії. Виступає з доповіддю про стан бібліотечної справи в Росії на з’їзді американських бібліотекарів у м.Ітака. Знайомиться зі станом бібліотечної справи в Гонолулу та Японії. Привозить із Олбані колекцію експонатів для бібліотечного музею при бібліотечних курсах. Видає книгу “Нью-Йоркская публичная библиотека”.
1915	Член Товариства бібліотекознавців, Російського бібліотечного товариства (у Петрограді), Товариства позашкільної освіти (у Москві). У Російському бібліологічному товаристві читає доповідь “Основні риси діяльності сучасних американських бібліотек”.
13 квітня – 9 травня	Веде треті бібліотечні курси при університеті ім.Шанявського. Вводить до програми курсів практичні заняття "Абонентна система".
9 травня	Вшановується курсантами з приводу 25-річчя громадської діяльності у галузі бібліотечної справи.
22 травня	Відбувається урочисте засідання в університеті ім.Шанявського, присвячене 25-річчю громадсь-кої діяльності Л.Б.Хавкіної у галузі бібліотечної справи. Від громадськості Харкова її вітають: Харківський з’їзд з питань позашкільного виховання, ХТГ, товариство вчителів Харківської недільної школи та комітет 1-ї народної бібліотеки ХТГ.
7–12 червня	Бере участь у Харківському з’їзді з питань організації розумних розваг. Вітає з’їзд від університету ім.Шанявського. Читає доповідь “Народні бібліотеки”. Бере участь в організації виставки з’їзду.
19 вересня	Вибуває зі складу правління ХТГ. За її пропозицією вводиться одноденна статистика абонентів 1 і 2 розрядів ХГБ.
1916	Читає курс бібліотекознавства на 6-місячних курсах з підготовки інструкторів з питань позашкільної освіти в університеті ім. Шанявського. Видає “Авторские таблицы Кеттера в переработке для русских библиотек”.
Лютий	За її ініціативою відкрито дитячу бібліотеку – читальню при ХГБ.
Квітень–травень	Веде бібліотечні курси в університеті ім. Шанявського, вводить додатковий курс “Застосування авторських таблиць для російських бібліотек”.
25 квітня	Організує Російське бібліотечне товариство, є одним із складачів його статуту.
16 травня	Обирається головою правління на 1 загальних зборах Російського бібліотечного товариства, цю посаду обіймає до 1921 року.
26 вересня	Читає доповідь “Шляхи до подальшого розвитку бібліотеки” на ювілейних зборах членів ХГБ, присвячених 30-річчю бібліотеки. За її ініціативою організовано у Харкові філію Російського бібліотечного товариства.
1917	Обирається членом правління ХГБ. Уповноважений представник інтересів ХТГ в університеті ім. Шанявського. Виїжджає у відрядження до Москви як представник комісії з позашкільної освіти ХТГ з метою збирання матеріалів для майбутньої збірки статей з питань позашкільного виховання. Виступає з доповіддю “Декілька слів щодо Американського бібліотечного товариства” на зборах Російського бібліотечного товариства. На курсах з підготовки інструкторів з питань позашкільної освіти в університеті ім. Шанявського читає курс “Бібліотеки і читальні”.
14 лютого	Виступає з доповіддю “Перші кроки Російського бібліотечного товариства” на зборах колективу Харківської філії Російського бібліотечного товариства.
26 квітня– 26травня	Веде бібліографічні курси при університеті ім. Шанявського.
30 травня– 26 червня	На курсах з питань позашкільної освіти при ХТГ читає курс “Бібліотечна справа та добір книг”.
Червень	Викладає з бібліотекознавство на курсах просвітницького відділу Московської Ради солдатських депутатів.
Жовтень	Член ревізійної комісії ХТГ (працювала до 1920 р.).
15 грудня	Читає лекції за темами: “Розповідь як метод викладання”, “Народна популярна література та бібліографія”, лекції з бібліотекознавства. Веде практичні заняття на курсах з підготовки занять з дорослими при ХТГ.
1918	Декан бібліотечної секції педагогічного факультету в університеті ім. Шанявського /секція об’єднувала дворічні бібліотечні курси, короткотермінові курси вдосконалення з бібліотечної справи, бібліотеку факультету і бібліотечний музей/. Видає працю “Книга и библиотека”. За її ініціативою централізовано поширюється бібліотечна техніка.