МІНІСТЕРСТВО
КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА
ДЕРЖАВНА НАУКОВА
БІБЛІОТЕКА
ім. В.Г.КОРОЛЕНКА
КОРОЛЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ
2006
Матеріали
науково-практичної
конференції
ХДНБ
6
жовтня 2006 р.
Харків
ХДНБ 2006
ББК Ч 734 (4Укр) 751.152я431
УДК 027 (477) (063)
К
68
Короленківські читання 2006: Матеріали наук.-практ. конф. / Харк. держ.
наук. б-ка ім. В.Г.Короленка; Уклад. Л.М.Багрянцева. – Х., 2006. – 107 с.
Збірник містить повідомлення науково-практичної конференції "Коро-ленківські
читання 2006", присвяченої 120-річчю з дня заснування ХДНБ ім.
В.Г.Ко-роленка. У ньому, на відміну від збірників матеріалів попередніх
конференцій, відображені тільки доповіді фахівців книгозбірні. У них
висвітлюється історія окремих напрямків діяльності бібліотеки та її відділів,
проблеми сьогодення.
Видання розраховане на бібліотекарів, викладачів, аспірантів та студентів
вузів і училищ культури, усіх, кого цікавить історія та сучасний стан
книгозбірень України.
Укладач Л.М.Багрянцева
© Харківська державна наукова
бібліотека ім. В.Г.Короленка, 2006
Сучасна
вітчизняна історична наука вийшла з кризи, народженої диктатом державної
ідеології. Не існує більше заборонених тем або імен, полегшено доступ до
архівних документів. Ця тенденція значною мірою позначилася і на дослідженнях з
історії бібліотечної справи. Уріз-номанітнилася їх тематика. У центрі уваги
дослідників – долі окремих бібліотек та діячів бібліотечної справи. Останнім
часом в Україні побачила світ значна кількість бібліографічних покажчиків. Вони
присвячені діяльності Національної парламентської бібліотеки України,
ДніпропетровськоЇ ОУНБ, ЦНБ Харківського національного універ-ситету, Одеської
ДНБ ім. Горького, НБ України ім. В.І.Вернадського, окремим бібліотекознавцям та
бібліографам Л.Б.Хавкіній, Б.Й.Боровичу, А.С.Чачко та ін.
Харківська
державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка як документальний фонд
національної культури займає одне з най-почесніших місць серед культурних
установ України. Її особисте минуле є невід’ємною частиною вітчизняної історії.
Внесок Бібліотеки та її співробітників у розвиток бібліотекознавства,
книгознавства одержав високу оцінку колег в численних публікаціях у фаховій
пресі.
Заснована
як громадська бібліотека у 1886 р., протягом своєї історії вона багато разів
перейменувалася – на Центральну губернську (1919), Харківську державну
бібліотеку (1920); у 1922 р. їй було присвоєне ім’я письменника В.Г.Короленка;
статут наукової книгозбірня отримала в 1930 р. З цього ж року Бібліотека має
назву – Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка, з нею вона
зустрічає своє 120-річчя. За цей час було опубліковано велику кількість видань
бібліотеки, а також численну наукову та публіцистичну літературу про її
діяльність на різних етапах розвитку. Систематизація виданих матеріалів може
стати основою для глибокого вивчення історії розвитку і досвіду роботи однієї з
найбільших бібліотек країни.
До
створення історичної бібліографії про діяльність ХДНБ її співробітники
зверталися кілька разів. Першу спробу було здійснено з нагоди 100-літнього
ювілею Бібліотеки (1986 р.) [1]. Метою укладеного тоді покажчика була інформація про
основні проблеми, напрямки й масштаби діяльності Бібліотеки, які відображені в
її виданнях, працях співробітників, інших авторів. Він має науково-допоміжний
характер. Хронологічні рамки покажчика – 1886–1986 рр. Численність матеріалу за
цей період і обмеженість обсягу покажчика примусили укладачів відмовитися від
обліку деяких видань. За межами посібника залишилися численні статті з газет,
довідників та енциклопедій, плакати, рукописи. До покажчика включені книги,
брошури, статті з журналів, збірників російською та українською мовами,
надруковані засобом високого друку та на ротапринті. Із публікацій
співробітників ХДНБ (ХГБ), у т.ч. і членів правління ХГБ, відібрані тільки
праці бібліографічної, книгознавчої тематики. Залучені також найбільш важливі
матеріали інших авторів про ХДНБ та її діяльність.
Посібник
складається з трьох основних розділів: І. Офіційні документи про діяльність
ХДНБ ім. В.Г.Короленка; ІІ. Організація і діяльність ХГБ–ХДНБ ім.
В.Г.Короленка. ІІІ. Наукові та інформаційні видання ХГБ–ХДНБ ім. В.Г.Короленка.
Особливий інтерес викликають представлені в ньому дореволюційні матеріали.
Дослідникам-бібліотекознавцям
стане в пригоді видання Ф.А.Пав-ловського „Первый год
Харьковской общественной библиотеки” [2], „Десятилетие Харьковской общественной
библиотеки”
[3], Л.Б.Хавкіної
„Короткий очерк деятельности Харьковской
общественной библиотеки за 25 лет” [4], статті члена правління Д.І.Багалія та ін. Цікаві
відомості були надруковані В журналі „Библиотекарь” [5], у 1911 р. про
ви-правдання члена Правління ХГБ О.Габель та інших бібліотечних співробітників Харкова, які обвинувачувалися
в розповсюдженні нелегальної літератури. Ці відомості використовували історики
біб-ліотечної справи в своїх дослідженнях як факт участі ХГБ у ре-волюційному
русі 1900–1905 рр. Розділ „Научные
и информационные издания ХОБ–ХГНБ ім. В.Г.Короленко” свідчить про те, що бібліотека
з перших днів заснування займалася видавничою справою. Перш за все це
підготовка друкованих бібліотечних каталогів. Вже в 1886 р. вийшов друком
„Первый каталог Харьковской общественной библиотеки” [6],
у 1887 р. – „Систематический каталог Харьковской общественной биб-лиотеки” [7].
Ні менш цікава історична інформація
міститься в інших розділах покажчика. Тому видання, яке
презентувало понад 990 документів, тривалий час користувалося великим попитом.
Його було складено співробітниками науково-бібліографічного відділу
Б.Я.Чернишом та Л.Ф.Бондаренко. Наукове та бібліографічне редагування здійснене
великим колективом спеціалістів ХДНБ, викладачами Харківського державного
інституту культури (зараз ХДАК) та науковцем ЦНБ Харківського державного
університету М.Г.Швалбом.
Як
відзначалося раніше, матеріали, що накопичувалися протягом століття, звичайно,
не могли вміститися в повному обсязі в одному посібнику, тому з’явилася думка про створення
самостійного посібника, який за хронологією і змістом органічно доповнював би
ювілейне видання і хоча б частково закривав його прогалини. Для додаткового
випуску [8],
укладеного в 2001 р., було виявлено та описано понад 700 документів.
У
зв’язку
з тим, що до основного покажчика газети не були залучені, увага надавалася
виявленню і опису газетних матеріалів (повідомлень, нарисів, оглядів хроніки).
Крім цього, зареєстровані стислі нотатки
з видань довідкового характеру, книжкові видання та різнопланові публікації про
ХДНБ із журналів, відсутні в ювілейному покажчику.
Вперше
після довгих років замовчування описані книги і статті В.Боровича – керівника
консультаційно-бібліографічного відділу Біб-ліотеки в 1920–1931 роках, якого
було репресовано. Необхідно відзначити, що цей покажчик не є вичерпно повним.
До нього не включені численні матеріали книгознавчого, літературознавчого,
методичного характеру, авторами яких є працівники ХГБ–ХДНБ: Л.Б.Хавкіна,
Н.Б.Фідельман, М.О.Габель, Р.Б.Гуревич, Л.П.Ліненко, Б.В.Сухоруков,
І.Я.Лосієвський, О.В.Попов, С.Б.Шоломова та інші. Укладачами додаткового
випуску були співробітники інформаційно-бібліографічного відділу А.О.Черевко та
Т.Л.Кульшицька.
Хронологічним
продовженням попередніх покажчиків стало видання, що вийшло у час відзначення
110-річчя ХДНБ [9].
Представлена в ньому література відображає всі напрямки діяльності бібліотеки
за десять років. Виняток становить розділ „Матеріали про співробітників ХДНБ
ім. В.Г.Короленка”. У ньому містяться документи за більш тривалий час, які з
ідеологічних або будь-яких інших міркувань не знайшли відображення в попередньому виданні. На
відміну від нього, схема, за якою розташовано літературу, значно розширена,
введено нові розділи, де містяться описи документів про роботу структурних
підрозділів Бібліотеки, міжнародні та культурні зв’язки тощо. У розділі
„Видавнича діяльність” укладачі вважали за доцільне подати описи
бібліографічних покажчиків разом з описами рецензій на них. На відміну від
попереднього, ювілейного видання, посібник було видано українською мовою.
Історія
розвитку ХДНБ протягом останнього десятиріччя, як і у попередні роки, тісно
перепліталася з долею України і залежала від її політичного курсу та культурної
політики. Від цих факторів залежало формування книжкового фонду Бібліотеки, в
якому визначалися нові напрямки.
Сьогодні
фонд ХДНБ складає близько 7 млн примірників документів, якісно змінився його
склад. Останнім часом з’явилася можливість підтримувати безпосередні міжнародні
контакти зі США, Німеччиною, Австрією, Францією, Японією та іншими країнами.
Відроджено таке джерело комплектування, як благочинність. Плідна співпраця з
українською діаспорою дозволило значно збільшити фонд українознавчих документів
і заснувати фонд екстеріорики. Це все позначилося на структурі Бібліотеки, в
якій з’явилися нові підрозділи: (Австрійська, Українсько-канадська бібліотека,
Бібліотека документів Ради Європи, Німецький читальний зал).
Реаліями
сьогодення є зміцнення інформаційного потенціалу ХДНБ шляхом використання
електронних ресурсів, впровадження internet-технологій,
створення „Харківського регіонального інформа-ційного центру”.
Стала
багатоаспектною науково-дослідна робота Бібліотеки, урізноманітнилася її
видавнича продукція. У зв’язку
з тим, що Бібліотека є учасником створення Українського Бібліографічного
Репертуару (УБР) вона активно почала розкривати свої українознавчі фонди,
складаючи на них друковані каталоги. Новими змістом і формами збагатився
краєзнавчий напрямок роботи.
Відобразити
зміни та особливості сьогодення в структурі нового покажчика і водночас зберегти
спадкоємність зі схемою попередніх випусків було завданням укладачів наступного
видання, приуроченого до 120-річчя ХДНБ ім. В.Г.Короленка [10].
Окремими
розділами в ньому подані такі нові поняття: „Бібліотека зарубіжних документів”,
„Благочинні надходження документів”, „Організація і видання електронних БД”,
детально розроблено структуру розділу „Науково-дослідна робота”. У покажчику
широко представлено матеріали щорічних Короленківських читань, Бібліографічних
студій, які останнім часом стали новою формою роботи.
Вирішено
розширити розділ „Публікації співробітників Біб-ліотеки”, куди увійшли не
тільки праці з бібліотекознавства, але й з книгознавства, літературознавства,
краєзнавства. У покажчику розписано інформаційний бюлетень „Хроніка Харківської
державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка” [11], видання якого
започатковано в 1999 році. Подана в ньому інформація знайомить з широким колом
осіб, які працюють у ХДНБ на різних посадах, від директора і його заступників
до прибиральниці. Ці матеріали – соціальний зріз суспільства, завдяки їм
створюється уява про коло людей, причетних до служіння культурі.
На
відміну від попередніх видань, покажчик презентує матеріали українською,
російською і польською мовами. Укладачі прагнули до максимальної повноти відображення
діяльності ХДНБ та матеріалів про неї. Представлено понад 1500 бібліографічних
записів.
Останнім
часом укладено низку персональних покажчиків. Вони надають можливість віддати
належне співробітникам Бібліотеки, які присвятили все своє життя служінню
книзі, Бібліотеці, зробили значний внесок у розвиток бібліотечної справи. Це бібліографічні покажчики та збірки
матеріалів: “Тетяна Григорівна Шерстюк. До 80-річчя з дня народження” [12], “Галина Миколаївна
Каширіна. До 70-річчя з дня народження” [13], “Видатний український
бібліотекознавець Б.О.Боро-вич” [14], “Бібліотекознавець Любов Борисівна
Хавкіна. Харківський період діяльності (1888–1918) [15].
Матеріали,
зареєстровані у покажчиках, свідчать про широкий діапазон інтелектуального
життя Бібліотеки, яка працює і надалі працюватиме і розвиватиметься. Попереду
нові ювілеї і нові покажчики про діяльність ХДНБ ім. В.Г.Короленка.
Література
1.
Харьковская
государственная научная библиотека имени В.Г.Ко-роленко 1886–1986 гг.: Указ.
изд.
б-ки и лит. о ее деятельности / ХГНБ им. В.Г.Короленко;
Сост.: Б.Я.Черныш,
Л.Ф.Бондаренко. – Х.: Облполиграфиздат, 1986. – 96 с.
2.
Павловский Ф.А. Первый год Харьковской
общественной биб-лиотеки / Ф.А.Павловский. – Х., 1888. –16 с. – Отд. отт. из
Харьк. сб. за 1888 г.
3.
Десятилетие Харьковской общественной
библиотеки. – Х., 1898. –
99 с.
4.
Хавкина Л.Б. Краткий очерк деятельности
Харьковской общест-венной библиотеки за 25 лет / Л.Б.Хавкина.– Х., 1913. – 23
с.
5.
[Об оправдании члена Правления
Харьковской общественной библиотеки О.Габель и других библиотечных работников
Харькова, обвинявшихся в распространении нелегальной литературы] //
Библиотекарь. – 1911. – Вып.1. – С.80.
6.
Первый каталог Харьковской общественной
библиотеки. – Х., 1886. – 89 с.
7.
Систематический каталог Харьковской
общественной библиотеки. – Х., 1887. – 319 с.
8.
Харківська
державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка 1886–1986: Бібліогр. покажч.
Додатк. вип. / ХДНБ ім. В.Г.Короленка; Уклад.: Т.В.Кульшицька, А.О.Черевко. –
Х., 2001. – 88 с.
9.
Харківська
державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка 1986–1996 рр. : Покажч. вид. б-ки
та л-ри про її діяльність (До 110-ої річниці від дня заснування) / ХДНБ ім.
В.Г.Короленка; Склад.
Н.І.Полянська, В.О.Ярошик. – Х., 1996. – 100 с.
10.
Харківська
державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка: Бібліогр. покажч. вид. б-ки та
л-ри про її діяльність за 1996–2006 рр. (До 120-ої річниці від дня заснування)
/ ХДНБ ім. В.Г.Короленка; Склад.: Т.О.Сосновська, В.О.Ярошик, О.П.Куніч. – Х.,
2006.
11.
Хроніка
Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Ко-роленка: інформ. бюл.:
1999–2006: Вип.1–33 / ХДНБ ім. В.Г.Коро-ленка; Уклад.: О.П.Куніч та ін. – Х.,
1999–2006. – Вип.1–33.
12.
Тетяна
Григорівна Шерстюк: (До 80-річчя з дня народж.): Бібліогр. покажч. / ХДНБ ім.
В.Г.Короленка; Уклад. Т.В.Гологорська. – Х., 2001. – 53 с.
13.
Галина
Миколаївна Каширіна: (До 70-річчя з дня народж.): Бібліогр. покажч. / ХДНБ ім.
В.Г.Короленка; Уклад.
Литвякова. – Х., 2001.
– 22 с.
14.
Видатний
український бібліотекознавець Б.О.Борович (1883–1938): Зб. матеріалів / ХДНБ
ім. В.Г.Короленка; Уклад.
А.О.Черевко,
Т.Л.Кульшицька. – Х., 2005. – 90 с.
15.
Бібліотекознавець
Любов Борисівна Хавкіна: харківський період діяльності (1888–1918): Зб.
матеріалів / ХДНБ ім. В.Г.Короленка; Уклад. А.М.Перепеча, Н.І.Капустіна. – Х.,
2004. – 151 с.
Рідкісні видання надходили до фондів Харківської громадської бібліотеки
(тепер – ХДНБ ім. В.Г.Короленка) вже у перші роки її діяльності, про що
свідчать друковані каталоги її книжкових зібрань 1886–1891 рр. [1]. Ці
посібники дають певні уявлення і про перші заходи бібліотеки з спеціалізації
роботи з пам'ятками друку, збереження найціннішої частини фондів – рідкісних
видань, бібліографічні описи яких, хоча і не згруповано тут у окремі розділи,
однак кожна відповідна позиція супроводжується у каталогах позначками:
« + – для книг, які не видаються
додому.
* – для
книг, що видаються додому з додаткою заставою» [2].
Безпосереднє відношення до питання щодо джерел фінансування роботи з
реставрації цієї частини фондів має повідомлення, вміщене у газеті
"Харківські губернські відомості" за 1901 р., про те, що
"підрядники і контрагенти з будівництва <нової> бібліотечної споруди
відрахували на користь бібліотеки, на оновлення рідкісних книг 1200
руб<лів>» [3].
У 1890-ті рр., коли рідкісні та
цінні видання ще не були ві-докремлені в спеціалізований фонд, на їх титульних
аркушах і форзацах проставлявся штамп: "Не видається додому". Сотні примірників
мають аналогічні записи працівників ХГБ того часу: Д.Багалія, В.Данилевича,
В.Савви, М.Сумцова та ін. Саме цих видатних вчених можна вважати засновниками
фонду пам'яток друку та писемності і фонду україніки бібліотеки [4].
Понад 100 років минуло від дня створення в Харківській громадській
бібліотеці відділу рукописів і автографів. Рішення про його організацію було
прийняте зборами членів ХГБ 20.ІV. (3.V.) 1903
р., де з доповіддю виступив голова правління професор Д.Багалій [5]. Харківська громадська
бібліотека, її фонди та відділи, за визначенням ученого, – це не тільки
загальноосвітня, просвітницька установа, але й наукова,
серед завдань якої – формування колекцій книжкових раритетів, цінних рукописів,
і треба «йти вперед і удосконалюватись на шляху, який вказується їй іншими
подібними закладами» [6], ураховувати досвід Імператорської Публічної
бібліотеки (тепер – Російська національна бібліотека), українських бібліотек, у
т.ч. бібліотек Харківського уні-верситету і діючого при ньому Історико-філологічного
товариства, де відповідні підрозділи вже давно існували.
Д.Багалій запропонував розповсюдити інформацію про новий відділ ХГБ і про
те, що бібліотека приймає на зберігання «листи, мемуари, записки, автографи,
невидані твори і т.п., які мають історико-літературний інтерес» [7]. На думку
вченого, на особливу увагу з боку працівників ХГБ заслуговували «приватні
папери місцевих видатних діячів» [8] і взагалі приватні колекції пам’яток
писемності; він підкреслив, що необхідно далі вести перемовини з власниками
таких зібрань, а також звернутись до видатних вітчизняних та зарубіжних діячів
з проханням надіслати свої автографи. Формування колекцій відділу планувалось
переважно за рахунок пожертвувань. Однак в окремих випадках не виключалась і
купівля документів. У результаті це зібрання буде мати «ще більшу наукову
цінність», підвищиться «і наукове, і загальноосвітнє значення усієї
Бібліотеки». Серед завдань нового відділу вказувалось і «складання каталогу до
цих пам'яток...» [9].
Таким чином, Дмитра Івановича Багалія (1857–1932), одного з найвидатніших
українських істориків, який одночасно зі своїми університетськими та
громадськими обов'язками очолював на початку ХХ ст. правління ХГБ, можна
вважати засновником відділу рідкісних видань і рукописів. Багалій – автор
першої перспективної програми діяльності бібліотеки за напрямком
колекціонування рукописних та книжкових цінностей, їх обліку, каталогізування,
наукового розкриття.
Відділ розпочав свою діяльність, і головними його працівниками в перші
десятиріччя ХХ ст. були відомі українські вчені: літературознавець
А.Кадлубовський та історик В.Савва, які одночасно завідували архівом
бібліотеки. У роботі відділу також брали участь Н.Бєляєв, В.Данилевич,
М.Маслов, К.Медерський, М.Плесський, В.Фесенко.
Слід зауважити, що у доповіді Д.Багалія 1903 р. вже є згадка про
стародруки, однак до 1940 р. у ХДНБК не було спеціалізованого підрозділу з
формування колекцій стародруків та інших книжкових раритетів. Разом з тим
робота за цим напрямком на рубежі ХІХ–ХХ ст. у бібліотеці проводилась, хоча й
не набула систематичного характеру.
На той час у фонді ХГБ було вже чимало і рукописних пам'яток
(починаючи з ХVІІІ ст.), і книжкових
рідкостей. У 1886–1893 рр. фонд збагатився одним з найбільших харківських
приватних зібрань пам'яток друку та писемності – колекцією відомого письменника
та краєзнавця Г.Данилевського (близько 3300 прим.), у складі якої – перші книги
укра-їнською мовою, харківські першодруки, книги з автографами І.Аксако-
ва, Н.Гербеля, Л.Мея, М.Михайлова, Я.Полонського, Я.Щоголева, Д.Яворницького,
багатьох інших письменників і вчених. Деякі раритети передав сам
Г.Данилевський, основна ж частина цього зібрання надійшла від його спадкоємців
згідно з останнім бажанням письменника.
У 1900-ті рр. бібліотека придбала колекцію документів ХVІІІ ст., серед яких – лист російської імператриці
Катерини ІІ з власноручним підписом; кілька видань ХVІІ–ХVІІІ ст. Проводились
систематичні заходи з метою поповнення колекції книг з автографами, значну
частину якої склали книги з дарчими написами авторів. Насамперед це були
подарунки бібліотеці від авторів – її співробітників, членів правління та
членів ХГБ; від авторів-харків’ян, науковців і літераторів, громадських діячів.
Правління бібліотеки зверталося у пресі та листах до відомих авторів з
проханням надіслати свої книги. Численні науковці і літератори з усіх куточків
Російської імперії відгукнулися на це прохання, хоча й не завжди підписували
книги, які надсилали. Так чи інакше, колекція
раритетів швидко зростала, а початок їй було покладено такими
славнозвісними авторами, як класик української літератури І.Нечуй-Левицький
(три дарчі написи ХГБ), педагог Х.Алчевська, історики Д.Багалій і В.Бузескул,
фізик і хімік М.Бекетов, офтальмолог
Л.Гіршман, фізіолог В.Данилевський, історик І.Лучицький, лінгвіст Б.Ляпунов,
хімік Д.Менделєєв, філолог О.Потебня, мистецтвознавець Є.Рєдін, фолькло-рист,
етнограф і літературознавець М.Сумцов, бібліотекознавець і бібліограф Л.Хавкіна
та інші видатні діячі науки і культури.
Пам’ятки вітчизняного та іноземного друку ХVІІІ ст., рідкісні видання ХІХ – початку ХХ ст. надходили у складі родинних
бібліотек Пассеків (1890–1910), Давидових (1891–1892), Сокальських (1895),
Карпових (1898), приватних зібрань В.Порай-Кошиця (1891–1892), В.Варяніцина
(1891–1901), К.Анненкова (1908–1910) та багатьох інших.
Друковані річні звіти ХГБ 1900-х–1910-х рр. зафіксували окремі заходи з
формування раритетних зібрань – пам'яток друку і писемності; обліку, наукового
опису і каталогізування, організації зберігання та використання найбільш цінних
колекцій. Так, наприклад, на загальних зборах членів – ХГБ 8 березня 1908 р.
було підтримано пропозицію члена ревізійної комісії Ф.Ширяєва щодо «перегляду
каталогу книг з метою поповнення відділу бібліографічних раритетів, які не
видаються додому» [10].
У доповіді ревізійної
комісії вказувалось і на недоліки в роботі з обслуговування цими документами: «Часто-густо цінні книги видаються користувачам на руки до внесення
наступної додаткової застави».
Ревізійна комісія також запропонувала встановити «спеціальний нагляд за
рідкісними та особливо цінними книгами, прилаштувавши до них особливі ярлики,
відгородивши в <читальному>
залі особливе місце для читання цих книг і встановивши особливі години
користування ними». Крім того, на цих зборах було прийняте рішення
щодо створення «особливого списку» рідкісних та особливо цінних видань.
Згідно з протоколом загальних зборів членів бібліотеки від 13 грудня 1908
р., член правління О.Габель засвідчив, що вказані заходи вже проводяться, а відсутність даних про цю
роботу в звітних документах ХГБ пояснюється тим, що формування «відділу
бібліографічних раритетів» – колекції та відповідного розділу у каталозі –
здійснюється «систематично й без спеціальних кожного разу постанов правління»
[11]. Це була відповідь на зауваження членів ревізійної комісії.
1909 р. у Харківській громадській бібліотеці вже повною мірою діяли режими
комплексного і спеціального зберігання пам'яток друку та писемності. 13 грудня
1909 р. член ревізійної комісії ХГБ М.Ареф'єв проінформував колег, що у
бібліотеці створено колекційний комплекс: «цінні книги вже давно відділено в
окремій шафі, а каталог <зібрання> тепер створюється» [12]. А член ХГБ
А.Дідріхсон тоді ж вказав на окремі недоліки в роботі з відбору рідкісних та
цінних видань, яка проводилась, за його словами, без необхідної ретельності:
частина пам'яток, бібліографічних рідкостей залишилась невідокремленою від
загальних бібліотечних фондів.
Звіти ХГБ за наступні роки не дають відповіді на запитання щодо долі
згаданого М.Ареф'євим каталогу раритетів і взагалі дані про роботу з формування
колекцій рідкісних видань і рукописів тут хоча й з'являються, але є занадто
фрагментарними, не дозволяють розглянути цю роботу як постійну складову
діяльності бібліотеки, як систему регулярних заходів. Однак ми не маємо підстав
категорично стверджувати, що такої системи в ХГБ не було. Згадки про неї
знаходимо й у звітах 1910-х рр., де
названі й відповідальні за цей напрямок особи – А.Кадлубовський і М.Маслов.
Колекційні комплекси, створені у 1886–1910-ті рр., на жаль, було повернено
до загальних фондів бібліотеки на початку 1920-х рр. Пошук книжкових пам''яток
у фондах ХДНБК та поза її межами, спеціалізацію зберігання колекцій було
поновлено в 1930-ті рр. за ініціативою Маргарити Орестівни Габель (1893–1981),
літературо-, книго- та бібліотекознавця, бібліографа, першого завідуючого
відділом рідкісних видань і рукописів ХДНБК, створеного 1940 р.
Література
1. Див.: Каталог Харьковской общественной библиотеки. – Х.: Б.и., [1886]; Систематический каталог Харьковской
общественной библиотеки. – Х.: Тип. М. Гордона, 1887; Каталог Харьковской
об-щественной библиотеки. – Х.: Тип. М., Зильберберга, 1890; Каталог
Харьковской общественной библиотеки: Первое доп. (1 и 2 разряды). – Х.: Тип. и
литогр. М. Зильберберга, 1891.
2. Каталог Харьковской
общественной библиотеки. – Х.: Тип. М.Зильберберга, 1890. – С.ІІ;
Каталог Харьковской общественной биб-лиотеки: Первое доп. (1 и 2 разряды). –
Х.: Тип. и литогр. М.Зиль-берберга, 1891. – С. [3].
3. Харьковскіе
губернскіе ведомости. – 1901. – № 10. – 12 янв. – С.2.
4. Тут і далі див. також
передмову до вид. «Указатель литературы о фонде редких изданий и рукописей» (ХГНБ; Сост. И.Я.Лосиевский. – Х., 1992. – С.4–15); Незнамова Л.,
Лосієвський І. З історії фонду рідкісних видань Харківської державної наукової
бібліотеки ім. В.Ко-роленка / Л.Незнамова, І.Лосієвський //Історія бібліотечної
справи в Україні: Зб. наук. праць. – К., 1999. – Вип.3. – С.71–76.
5. Отчет
Харьковской общественной библиотеки за 17-й год ее существования... . –
Харьков, 1903. – С.ХІХ.
6. Там само. – Прил.V. –
С.ХХХVІ.
7. Там само. – С.ХХХVІІ.
8. Там само.
9. Там само.
10. Тут і далі див.: Отчет Харьковской общественной библиотеки за 22-й год
ее существования... – Х., 1908. – С.79, 86.
11. Отчет Харьковской
общественной библиотеки за 23-й год ее существования... – Х., 1909. – С.8.
12. Отчет Харьковской
общественной библиотеки за 24-й год ее существования. – Х., 1910. – С.62.
Однією
з важливих функцій Харківської державної
наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка є зберігання стародруків,
рідкісних видань, цінних бібліотечних зібрань і колекцій та створення умов для
їх доступності широкому колу читачів.
Фонд рідкісних видань і рукописів (ФРВР) ХДНБК є спеціалізованою частиною її
фондів [1]. Нині він налічує понад 52
тис. пам’яток писемності та друку і включає понад 40 колекцій. Деякі з них переведені на режим комплексного зберігання,
у т.ч. спеціального – по сейфах, частина відокремлена за допомогою службових
каталогів і картотек.
Розглянемо
важливий період історії формування фонду відділу рідкісних видань і рукописів
(ВРВР) – 1980–2005 рр. Саме в цей час
виникла наша держава – Україна, відсвяткували своє 100-річчя ХДНБК (1986) і
ВРВР (2003). На формування фонду в цей період суттєво вплинули зміна духовних і
політичних орієнтирів у суспільстві, його деідеологізація, що привело до
створення нових колекцій та перегляду складу існуючих. На жаль, починаючи з
1990-х рр., існували і такі негативні фактори, як брак коштів для придбання
рідкісних видань та зменшення
надходження нових цінних друків, особливо книг, що вийшли за межами
України. Але незважаючи на всі негаразди, саме в цей період фонд ВРВР
поповнився надрідкісними пам’ятками писемності та друку, новими архівними фондами
тощо.
Значних
результатів досягли співробітники відділу завдяки налагодженим контактам з
власниками цінних книжкових колекцій та архівних фондів. Провідні теми наукових досліджень ВРВР
«Історія формування та склад колекцій пам’яток писемності та друку у фондах
ХДНБК» і «Реконструкція особистих зібрань – пам’яток книжкової культури»
становлять базу для ретроспективного комплектування фонду рідкісних видань,
головним джерелом якого є фонди основного зберігання ХДНБК.
У 1980–82 рр. ХДНБК було вперше проведено
дослідження палітур XVI–XVII ст. з метою
виявлення фрагментів першодруків та рукописів, які мають історико-культурне
значення. Обстеження проводили
працівники ВРВР спільно з сектором
гігієни та реставрації фондів
бібліотеки. Науковими консультантами були інкунабулознавці Російської національної бібліотеки (тоді – ДПБ ім. М.Є.
Салтикова-Щедріна). Під час
дослідження було знайдено та атрибутовано фрагменти надрікісних інкунабул:
Кельнського Місалу (1481), що був раніше описаний в світовій бібліографії за
єдиним примірником, «Творів» Арістотеля (Венеція, 1488), а також фрагменту твору Астезана з Асті (Кельн,1479), що деякий час був найстарішою пам’яткою
друку у фонді ХДНБК [2].
У 1985 році
родина харків’ян Оббаріусів
передала в дар ХДНБК сімейну реліквію – інкунабулу Biblia Latina (Нюрнберг, 1475), що зберігалась в їхній родині з 1924 р. Ініціатива
передачі цього раритеру належала родичеві Оббаріусів, мистецтвознавцю П.М.
Жолтовському.
Відомий
вчений-історик, професор Харківського національного університету Б.А.Шрамко
передав бібліотеці “Хроніку Себастяна Франка (Аусбург, 1530) та “Нову хроніку”
(Аусбург, 1530). Ці надрікісні видання, що надійшли до фонду ВРВР у 1997 році,
стали окрасою колекції палеотипів.
Колекцію
інкунабул і палеотипів ХДНБК хронологічно продовжує колекція іноземних видань
другої половини XVI–XVIII ст., яка в зазначений період поповнювалась
виданнями з фонду основного зберігання та новими надходженнями. Наприклад, у
1986 році, вперше за
весь післявоєнний період до фонду відділу надійшло велике приватне
зібрання рідкісних видань XVII–XIX ст., яке належало доценту Харківського університету
В.Л.Юхту. У його складі – прижиттєве видання “Системы природы” (1740) К.Ліннея,
ілюстровані видання XVII –XVIII ст., рідкісні видання творів Канта і Гегеля, Biblia sacra (Ганновер, 1603), видання,
надруковані в Амстердамі, Берліні, Гамбурзі, Геттингені, Дрездені, Йені,
Лейпцигу, Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні.
До
колекції мініатюрних виданнь у 2001 році надійшли цінні книги XVII–XX ст., у
т.ч. одна з найменших книжок європейських видавництв : Mickiewicz A. Wiersze, poematy. Pamiątka Jubileuszowa, 1798 – 1898. Warszawa, 1898. – [915] s. (3,1 х 2,3 х 1,2 см); в металевій оправі з художнім тисненням,
з лупою.
Бібліотека володіє
унікальним зібранням книг кирилівського
шрифту, виданих в Україні у XVI–XVIII ст. (понад 740 примірників)
[3]. У фонді ВРВР нині зберігаються 9 примірників чотирьох
видань 1569–1581 рр., надрукованих Іваном
Федоровим у Заблудові, Львові та Острозі. У 1985 році до фонду ХДНБК
надійшло найстаріше за хронологією видання
федоровської колекції ХДНБК – Євангеліє учітельне, видане 1569 р. Іваном
Федоровим та Петром Мстиславцем у Заблудові. Малоформатне видання Псалтирі та
Нового Завіту Івана Федорова (Острог, 1580) було подароване колективом Харківського
інституту культури з нагоди 100-річчя ХДНБК.
В цей
період до зібрання видань кирилівського шрифту надійшли також «Тріодь пісна»
(М., 1630), «Пролог» (М., 1661), Псалтир (К., 1777) та інші стародруки.
У книжковому фонді ХДНБ ім. В.Г.Короленка чільне місце посідає колекція книг українською мовою. За
120 років створено зібрання, яке сягає біля 600 тис. примірників. Пріоритетом
комплектування фонду ВРВР є формування колекцій вітчизняних рідкісних та цінних
видань, які у сукупності складають єдину колекцію пам’яток вітчизняного друку у
складі фондів ХДНБК.
Формування колекції видань
українською мовою XIX ст. –
1917 р. – один з найважливіших напрямків роботи з докомплектування фонду ВРВР.
У
1990-х роках поповнювалась колекція
прижиттєвих видань творів видатних українських письменників ХХ ст., багато з
яких були репресовані. До фонду ВРВР надійшли книги
Б.П.Антоненка-Дави-довича,
Миколи і Марка Вороних, В.М.Еллана-Блакитного, М.Г.Куліша, М.Хвильового,
Г.Хоткевича, Г.Шкурупія та багатьох інших.
У 2003 році розпочато створення колекції
слобожанських (харківських та регіональних) пам’яток друку XIX–XX ст. З фондів загального
зберігання надійшло біля 100 видань друкарні Харківського університету 1805–1830-х рр. Від ЦНБ Харківського національного університету ім.
В.Н.Каразіна – в дар до 100-річчя ВРВР надійшов один із первістків харківського
друку – “Опыты в прозе” Р.Гонорського
1818 р. (дублетний примірник з фонду університетської бібліотеки). Колекція знаходиться у стадії формування,
пошук і докомплектування здійснюються на основі досліджень співробітників ВРВР
у координації з ВЗФ.
До
колекції періодичних видань з фондів загального зберігання в цей період було
також переведено українські та російські журнали ХІХ – ХХ ст. Серед них харківський релігійно-філософський часопис
“Вера
и разум”; російські журнали початку ХХ ст. – “Аполлон”, “Весы”,
“Мир искусства” та ін. У 1980-ті рр. колекція російської періодики XVIII – поч. XIX ст. поповнилась виданнями
“Утренние часы” (СПб., 1788) і “Лицей”
(СПб., 1806), які було придбано у букіністичних магазинах міста. До 110-річчя
ХДНБК товариством харківської інтелігенції “Коло” було подаровано піврічний
комплект першого російського журналу “Ежемесячные сочинения” (СПб., 1756).
Колекція книг з автографами (власницькими, пам’ятними і дарчими надписами,
маргіналіями) видатних діячів науки і культури, політичних, релігійних і
громадських діячів нині налічує близько 3 тис. примірників [4].
За чверть століття співробітниками ВРВР було атрибутовано і
переведено до фонду рідкісних видань і
рукописів багато видань з автографами, що мають неабияку культурну та історичну
цінність. Слід згадати книги XVIIІ ст. з автографами першого єпископа
Слобідсько-Українського Христофора Сулими та префекта Харківського колегіуму
Михайла Шванського. Виявлені невідомі «книжкові» автографи видатних українських
письменників ХІХ ст. М.Л.Кропивницького, І.С.Нечуя-Левицького та Я.І.Щоголева. До
фонду надійшли книги з автографами
відомих харківських вчених Д.І.Багалія, М.М.Бекетова, М.С.Дрінова, Є.К.Рєдіна,
М.Ф.Сумцова, М.Г.Халанського та ін.
У фонді
основного зберігання було знайдено також автографи видатного російського
письменника І.О.Буніна, російських релігійних філософів М.О.Лосського,
Є.М.Трубецького, о. П.Флоренского.
У 1989 р. на
антикварно-букінистичному аукціоні (Москва, 18.02.89) були придбані “Очерки и
рассказы” В.Г.Короленка (СПб., 1903) з дарчим написом автора В.М.Муратову 1903
р. Це перший “книжковий” автограф В.Г.Короленка у фонді ХДНБ ім. В.Г.Короленка.
Завдяки систематичній роботі відділу з харківськими колекціонерами, спрямованій
на виявлення, облік та забезпечення умов для передачі пам’яток писемності та
друку до державних сховищ, до фонду ХДНБК надійшли автографи двох листів В.Г.Короленка до
І.А.Дубовик 1914–1915 рр. (від
власника П.К. Корхова).
У
1995 році до фонду надійшла унікальна єсенінська реліквія – «Радуница»,
перша збірка поезій великого російського поета С.О.Єсеніна (Пг., 1916) з дарчим
надписом автора письменниці З.М.Гіппіус, датованим січнем 1916 р. (з особистого
зібрання Ю.А.Стеценко; спонсор – Харківський Ротарі-клуб).
Колекція
автографів ХДНБК поповнювалась також за рахунок нових надходжень. Свої книги з
автографами подарували бібліотеці відомі книгознавці Я.Д.Ісаєвич і
Є.Л.Неміровський, мистецтвознавці П.Н.Жолтовський і А.П.Запаско, український
письменник О.Гончар, російські письменники О.Войнович, І.Гофф, Н.Коржавін,
І.Меттер, Є.Євтушенко, Б.Окуджава, філософ
Г.Померанц та ін. Харківські письменники, поети, вчені та краєзнавці передавали
до фонду примірники своїх нових видань з дарчими написами.
Один
з важливих напрямків роботи ВРВР – реконструкція приватних бібліотек у складі
фондів ХДНБК. У фонді ВРВР зберігаються
фрагменти власних зібрань видатних діячів вітчизняної культури [5],
українських родинних бібліотек XVIII–XIX
ст., книги із цінних монастирських зібрань, із бібліотек навчальних закладів, музеїв тощо. Такі зібрання мають велику
культурну та наукову цінність.
У
1983 році ВРВР сформовано і описано колекцію стародруків та рукописів XVI–XVIII ст. з бібліотеки Дерманського монастиря на
Волині. У цьому зібранні виявлено фрагмент власної
бібліотеки великого вченого-мовознавця і церковного діяча Мелетія Смотрицького
(близько
1581–1633). В складі
фрагменту його бібліотеки (14 прим.) – рідкісні видання і рукописи XVI–XVII ст. з власницькими написами [6]. Реконструйовано також фрагмент зібрання
видатного українського філософа, поета та церковного діяча Стефана Яворського
(1658–1722) [7]. Власне зібрання
С.Яворського (53 прим.) є складовою частиною ко-
лекції книг з бібліотеки Харківського колегіуму. У 2005 році ХДНБК одержала
в дар від колекціонера Ю. Дерев’янка унікальний фрагмент панегірика
С.Яворського “Виноград Христов” (Київ: друк. Лаври, 1698)
з власницьким автографом автора 1700 р.
Особиста
бібліотека видатного письменника Г.П.Данилевського (1829–1890) – найзначніша книжкова колекція ХІХ
ст. у фондах ХДНБК [8]. На початку
1890-х рр. спадкоємці передали до Харківської громадської бібліотеки близько
3300 примірників з власного зібрання письменника. Завдяки цілеспрямованому
книгознавчому пошуку до колекції у 1980–2005 рр надійшло кількасот примірників з фонду загального зберігання. Серед
них книги з автографами, рідкісні
російські та українські видання XVIII–ХІХ
ст. тощо.
У 1990-ті роки на базі виявлених у ХДНБК примірників було створено нову колекцію
– книг з бібліотек членів Імператорського Дому Романових [9]. Колекцію зараз переведено на режим комплексного
зберігання. Пошук та вивчення нових надходжень до неї триває.
Активно формувалась у 1980–90-х роках колекція факсимільних та репринтних
видань. Саме в цей час московське видавництво “Книга” започаткувало серії
репринтних видань “Книжные редкости: Библиотека репринтных
изданий” та “Из литературного наследия”. Книги з цих серій поповнили колекцію
репринтів ВРВР. Колекція факсимільних видань пам’яток писемності та друку в цей
період поповнилась виданнями високої поліграфічної та наукової цінності. До
фонду надійшли “Остромірово Євангеліє” (Л.: Аврора, 1988), “Радзивилівський
літопис” (М.: Искусство, 1994), “Изборник Святослава 1073 г.” (М.: Книга, 1983) та ін.
У 1989
році ВРВР одержав унікальну колекцію книжкових знаків, що належала харківському
колекціонеру Є.С.Стефановському. Це зібрання містить близько 21 тис.
екслібрисів. Харківський бібліофіл
Б.Й.Зільберштейн передав у складі своєї колекції 5,2 тис. примірників
книжкових знаків. Ці надходження суттєво підвищили рівень і якість зібрання
книжкових знаків ХДНБК.
Колекція рукописних книг та
архівних документів містить у собі 2658
одиниць зберігання. У ній зосереджено пам’ятки давньоруської та староукраїнської писемності
(XIV–XVIII ст.). За останню чверть
сторіччя ХДНБК одержала численні рукописні та архівні матеріали. Саме в цей
період були придбані цінні рукописи XVIII ст. – “Выписки из святых и
светских книг” (1731–1732), “Дела Камер-коллегии” (СПб., 1790). У 1987 році до бібліотеки
надійшов унікальний список “Історії русів” (1830) – видатної пам’ятки
українскої писемності XVIII ст.
До
колекції документів XX ст.
надійшли автографи творчих рукописів і листів письменників А.А.Ахматової,
Е.Г.Казакевича, Д.Б.Кед-ріна
та ін.
Були створені та регулярно
поповнювались особові фонди [10]
поетів Є.О.Євтушенка, Д.Кленовського (Д.І.Крачковського), В.М.Козо-вого,
В.О.Коротича, Б.О.Чичибабіна; драматурга З.В.Сагалова, історика Є.В.Тарле, харківського книгознавця І.Я.Каганова, мистецтвознавців М.М.Безхутрого
та П.М.Жолтовського, історика архітектури Ю.Лейб-фрейда. Серед іншіх архівних
фондів та колекцій – зібрання авто-
графів видатних
діячів українського та світового мистецтва (фонд О.Л.Сарани).
Деякі колекції відділу – втілена в книгах історія нашої Бібліотеки. У 1980-х роках було здійснено роботу з виявлення книг з приватних зібрань, що були свого часу передані в дар Харківській громадській бібліотеці. На базі цього дослідження у 1984–1986 рр. створено колекцію перших надходжень до Бібліотеки (1880