МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА НАУКОВА
БІБЛІОТЕКА ім. В.Г. КОРОЛЕНКА
КОРОЛЕНКІВСЬКІ
ЧИТАННЯ 2007
Матеріали науково-практичної
конференції ХДНБ
8 жовтня 2007 р.
Харків 2007
УДК 027.021 (477)
ББК 78.34 (4Укр)
К 68
Короленківські читання: Матеріали
наук.-практ. конф. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка; Уклад. Л.М.
Багрянцева. – Х., 2007.
– 88 с.
Збірник містить повідомлення регіональної науково-практичної конференції
"Короленківські читання 2007", присвячені 10-річчю ії започаткування.
В них висвітлюється роль ХДНБ ім. В.Г. Короленка та її окремних відділів у
культурно-просвітницькому житті Харкова.
Видання розраховане на бібліотекарів, викладачів, аспірантів та студентів
вузів і училищ культури, усіх, кого цікавить історія та сучасний стан
книгозбірень України.
Укладач Людмила Михайлівна Багрянцева
© Харківська державна наукова
бібліотека ім. В.Г. Короленка, 2007
Щоб
відповідати постійно зростаючим запитам сучасного інформаційного суспільства,
бібліотеки повинні підвищувати свій науковий рівень. Значну допомогу в цьому їм
надають наукові та науково-практичні конференції.
У
Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка в 1991–1996 роках
проводилися конференції за результатами науково-дослідницької роботи. Але життя
підказало, що рамки конференції необхідно розширювати: конференція має бути
регіональною і розглядатися на ній повинні питання не тільки науково-дослідної
роботи, а в цілому наукової роботи бібліотек м. Харкова. Так у 1998 р. виникли
"Короленківські читання" – регіональна науково-практична конференція,
яка щорічно проводиться в ХДНБ ім. В.Г. Короленка вже 10 років поспіль. Це
термін, який дає право підвести підсумки і оприлюднити результати "читань".
За
минулі роки на конференціях заслухано 132 доповіді та повідомлення, з якими
виступали як працівники Бібліотеки, так і представники інших закладів.
Матеріали кожної конференції ви-світлювалися у збірниках.
Слід зазначити, що найактивнішим учасником
"Короленківських читань" завжди була Н.М. Березюк, бібліограф
Центральної наукової бібліотеки ХНУ ім. В.Н. Каразіна. У своїх виступах вона
доводила до відома присутніх про окремі напрямки науково-дослідної роботи ЦНБ,
ділилася своїми відкриттями та знахідками. Надзвичайно цікавими у Ніни
Михайлівни були такі повідомлення: "К.І. Рубинський і Харківська
громадська бібліотека (маловідомі сторінки історії)", "Бібліотекарі
Імператорського Харківського університету: історія в обличчях". Завдяки
ентузіазму та подвижництву Н.М. Березюк була підготовлена монографія
"Библиотека Харьковского национального университета ім. В.Н. Ка-разина за
200 лет (1805–2005)", що вийшла друком у 2006 році. Тож не дивно, що
діяльність такої незвичайної людини привернула увагу науковців: на чергових
"Короленківських читаннях" з повідомленням "Бібліотекознавець
Ніна Михайлівна Березюк" виступила В.Г. Мохонько, заступник директора ЦНБ
ХНУУ ім. В.Н. Каразіна. Не менш цікавими були повідомлення про людей, котрі все
своє життя присвятили бібліотечній справі. Так з бібліографічною спадщиною
Тетяни Григорівни Шерстюк, колишнього працівника ХДНБ ім. В.Г. Короленка
учасників однієї з конференцій ознайомила Т.Б. Бахмат, зав. відділом Міської
спеціалізованої музично-театральної бібліотеки ім. К.С. Ста-ніславського. Про
Ірину Сергіївну Гончарову та її роль як заступника директора ХДНБ ім. В.Г.
Короленка у створенні відділу патентів розповіла зав. відділом технічної
літератури цієї бібліотеки.
В
"Короленківських читаннях" брали і беруть участь численні
представники установ та закладів м. Харкова. Серед них В.В. Сєдих, О.М. Хропач,
Т.П. Самійленко – доценти, кандидати педа-гогічних наук ХДАК, О.П. Щербініна,
Ю.П. Петрухно, Л. І. Федічкіна – ст. викладачі цієї ж академії. Всі вони
виступали з доповідями про видатних українців, чиї імена так чи інакше
пов'язані з бібліотечним життям м. Харкова, зокрема про М. Грушевського, І.
Корнєйчика, Д.І. Багалія.
Окремі напрямки діяльності Державного архіву Харківської області були
висвітлені на конференції у виступах головних спеціалістів Облдержархіву О.С.
Гнезділо й Т. В. Іванської, присвячених 125-річчю установи.
З підвищеним інтересом і увагою заслухали учасники та гості конференції
повідомлення М.П. Морозової, керівника музею історії Харківської обласної
гімназії-інтернату для сліпих дітей ім. В.Г. Ко-роленка
та Л.В. Ольховської, в.о. директора Полтавського літературно-меморіального
музею В.Г. Короленка.
Слід зазначити, що ХДНБ підтримує творчі стосунки з цим музеєм, надсилає до
нього матеріали, пов'язані з ім'ям відомого письменника.
Активна участь в роботі конференцій науковців суттєво підвищує її
науково-теоретичне значення, тоді як високого практичного значення їй надають
повідомлення бібліотечних фахівців, зокрема О.О. Кондратенко, зав. відділом
Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки, Т.О. Процкіх,
зав. бібліотекою Національного університету внутрішніх справ, Л.П. Семененко,
директора НТБ НТУ "ХПІ" (колишнього директора бібліотеки ХДАК), В.Д.
Ракитянської, директора ХДНБ, засл. працівника культури України.
Протягом
десяти років на "Короленківських читаннях" заслухано 60 повідомлень
за результатами науково-дослідної роботи. Частина їх була присвячена історії
ХДНБ та інших бібліотек регіону. Так, наприклад, на конференцію 2006 року, до
120-річчя ХДНБ, фахівці підготували 9 таких повідомлень.
Тематика
конференції 2007 року спрямована на розкриття ролі бібліотек у житті регіонів,
отже, буде доречним згадати про ті дослідження, які бібліотеки Харкова
проводили спільно з ХДНБ або за її допомогою. Так відділ організації
науково-дослідної роботи ХДНБ
ім. В.Г. Короленка (далі – ВОНДР) разом з НТБ НТЦ "ХПІ" провів дослідження,
результати якого викладено у повідомленні О.В. Тригуб і М.О. Круглової
"Студентки НТІ "ХПІ" – читачі ХДНБ ім. В.Г. Ко-роленка".
Цікавою
і змістовною була інформація фахівців НУВС Т.О. Проц-кіх і Ю.Н. Мороз про
вивчення інформаційного середовища вузівської бібліотеки для задоволення
запитів сучасного користування. У розробці
програмно-методичних матеріалів цього дослідження брали участь
працівники ВОНДР ХДНБ ім. В.Г. Короленка. Більш детально науково-дослідну
роботу бібліотеки розкрито у повідомленнях Л.М. Багрянцевої
"Загальнодержавні та регіональні дослідження в ХДНБ ім. В.Г. Ко-роленка"
та "Науково-дослідна робота ХДНБ ім. В.Г. Короленка в роки незалежності
України” (до 30-річчя відділу організації науково-дослідної роботи).
Надзвичайно
корисними гості конференції визнали матеріали з досвіду роботи ХДНБ, зокрема
повідомлення Т.М. Грищук "До питання про організацію єдиного
українсько-російського алфавітного каталогу", Г.П. Головіної та Т.М.
Грищук "Ретрокаталогізація фондів ХДНБ",
В.В. Мірошнікової "З практики створення авторитетного файла заголовків
колективного автора в ХДНБ ім. В.Г. Короленка (На базі АІБС ІРБІС)", Н.І.
Полянської, О.М. Дмитрієвої "Харківський регіональний інформаційний центр:
нові можливості бібліотечного краєзнавства".
Аналіз
тематики повідомлень на "Короленківських читаннях" показав, що
більшість їх була присвячена ХДНБ. В них висвітлювалося минуле бібліотеки, її
сьогодення, прогнозувалося майбутнє, обговорюва-лися питання щодо формування
фондів, їх складу та використання. Знайшли відбиття різноманітні аспекти
обслуговування користувачів. Окрім того, значна кількість повідомлень була
присвячена історії бібліотек та архівів регіону, питанням оптимізації
діяльності бібліотек, їх автоматизації та комп'ютеризації, системі каталогів,
нарешті, видатним діячам бібліотечної справи.
На
конференціях розглядалися також питання бібліотечної освіти, бібліографічної та
краєзнавчої діяльності, методичної роботи, питання, пов'язані з фінансуванням
бібліотек, упровадженням стандартів тощо, аналізувалися творчі зв'язки ХДНБ з
ХДАК, архівами та з Харківською Єпархією.
Отже,
на думку фахівців, проведення щорічної регіональної науково-практичної
конференції "Короленківські читання" є важливим науковим заходом,
тоді як видання матеріалів конференції надає можливість широкій бібліотечній
громадськості ознайомитися з результатами наукової роботи бібліотек Харкова,
впроваджувати кращий досвід у свою діяльність.
Реклама органічно увійшла в життя бібліотек, стала невід'ємною частиною їх професійної діяльності, спрямованій на формування власного іміджу.
Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка (далі ХДНБ ім. В.Г. Короленка) використовує різні форми і технологічні засоби рекламування своєї діяльності. Найбільш поширеним є рекламне інформування, зокрема внутрішня реклама, реклама в ЗМІ, міжособове спілкування, мультимедійна реклама. Активно використовуються традиційні форми наочної реклами. Серед них найбільш поширеними є книжкові виставки. Впровадження сучасних комп'ютерних технологій дало можливість створити нову форму виставкового експонування – віртуальну виставку. Слід зазначити, що ХДНБ ім. В.Г. Короленка однією з перших на Україні почала організовувати віртуальні виставки, тобто електронні публікації з гіперпосиланнями веб-сторінок, які надають бібліографічну, змістовну, ілюстративну інформацію про документи.
Найбільш поширеною у бібліотеках є друкована реклама. Різноманітні буклети, постери, пам'ятки, закладки розкривають історію і сучасний стан бібліотеки, а також популяризують її послуги. Так, у ХДНБ ім. В.Г. Короленка було підготовлено пам'ятку читачеві з загальною інформацією про бібліотеку, яку одержує кожен користувач, що вперше завітав до книгозбірні. Працівники відділів ознайомлюють зі своєю діяльністю та послугами, готуючи різні види рекламної продукції. На жаль, не маючи сучасної видавничої бази, важко зробити якісний продукт, але творча активність, професійність працівників бібліотеки, використання комп'ютерних технологій дають свої результати.
Важливим напрямком рекламної діяльності є
ознайомлення користувачів з новими можливостями отримання інформації за
допомогою автоматизованих інформаційних систем пошуку, а саме: реклама
електронного каталогу, електронних баз даних, регіонального інформаційного
центру, фонду електронних документів. Одним з таких рекламних заходів є підготовка стенду
«Електронні ресурси ХДНБ
ім. В.Г. Короленка». Застосовуючи рекламну тактику привернення уваги, матеріал
у ньому подається стисло, інформативно, з визначенням місцезнаходження
електронних ресурсів бібліотеки.
Формуванню іміджу бібліотеки сприяє проведення екскурсій. З січня по вересень 2007 р. у ХДНБ було проведено 90 екскурсій, під час яких відвідувачі ознайомилися зі структурою бібліотеки, складом її фонду, довідковим апаратом та сучасним технологіями.
Певну рекламну функцію виконують масові заходи. Тепла, відверта розповідь про людей, майстрів різних сфер, яких саме книга спонукала на добрі вчинки, формує позитивне уявлення про бібліотеку. Бібліотека постійно співпрацює із ЗМІ, до яких за перше півріччя 2007 р. підготувала 56 повідомлень. З них для радіо – 16, телебачення – 26, в пресу – 15. У цьому році було підготовлено фільм «ХДНБ – бібліотека всеукраїнського значення», демонстрація якого сприяє формуванню позитивного образу закладу в місцевому співтоваристві. Також на імідж бібліотеки впливає і її сайт, який дає уявлення про стиль роботи, послуги та ресурси ХДНБ.
ХДНБ ім. В.Г. Короленка значну увагу приділяє питанням методичного забезпечення рекламної діяльності. Так для стимулювання творчої активності персоналу бібліотеки за ініциативою науково-методичного відділу було проведено конкурс «Рекламно-іміджева продукція ХДНБ ім. В.Г. Короленка», приурочений до Всеукраїнського дня бібліотек. Головною метою конкурсу була оптимізація рекламно-іміджевої діяльності бібліотеки як компоненту маркетингової комунікації, основними завданнями – формування позитивного іміджу закладу, розробка та впровадження найкращих рекламних продуктів, підвищення професійної майстерності працівників бібліотеки у підготовці рекламних заходів. Організаційним забезпеченням проведення конкурсу опікувалися завідувачі відділами бібліотеки та оргкомітет, до складу якого входили Валентина Дмитрівна Ракитянська (голова оргкомітету), Валентина Валентинівна Мірошнікова (заст. голови), Надія Петрівна Борисенко (секретар оргкомітету), а також Наталія Миколаївна Кучерява, Надія Константинівнв Фірсова, Олена Іванівна Танько, Вікторія Владиславівна Істоміна та Людмила Михайлівна Багрянцева. Методичне забезпечення здійснював науково-методичний відділ, який розробив Положення про конкурс (див. Додаток 1), консультував конкурсантів по різним питанням, організував у читальному залі бібліотекознавства книжкову виставку "Рекламно-іміджева діяльність бібліотек", що висвітлювала досвід українських та зарубіжних бібліотек тощо. Конкурс відобразив основні види реклами: наочна, друкована та мультимедійна. Всі вони були представлені в номінаціях. У кожній з цих номінацій присуджувалися дипломи І, ІІ та ІІІ ступеню. До них додавалися грошова премія відповідно 150, 100 та 50 грн. Роботи оцінювалися за такими критеріями: практична цінність, оригінальність авторської ідеї, стиль викладання матеріалу, технологічна доступність рішення. Працівники, які брали участь у конкурсі, діяли відповідно до методики підготовки рекламних продуктів.
Конкурсанти урахували той факт, що реклама повинна бути орієнтована на типові потреби користувачів. Вони умовно поділили потенційний споживчий ринок бібліотечних послуг на три частини. До першої належать ті, кому не потрібні бібліотечні послуги; друга частина споживачів – ті, хто інколи користується бібліотекою, остання частина – користувачі, яким зараз потрібна допомога бібліотечних спеціалістів. Звичайно, рекламні та інформаційні дії відносно кожної групи різні.
Для першої групи необхідно вести послідовну рекламну компанію, переконуючи, що спілкування може принести їм конкретну допомогу.
Другу групу необхідно переконати, що їм будуть повністю і своєчасно надані послуги.
Останню групу треба інформувати про конкретнні послуги та порядок їх надання.
Визначившись із споживачами рекламної продукції, конкурсанти приступали до підготовки рекламного проекту. Перш за все необхідно було розробити дизайн, підготувати макет, здійснити вибір художніх засобів. Учасники конкурсу активно використовували комп'ютерні програми.
Майже всі обслуговуючі відділи брали участь у конкурсі. Вони підготували і представили на розгляд оргкомітету 28 робіт.
У номінації «Наочна реклама» було представлено три роботи. Диплом першого ступеню присуджено музейній експозиції « З історії писемності та друку (по колекціям ХДНБ ім. В.Г. Короленка)». Автор – зав. відділом рідкісних видань і рукописів Ігор Якович Лосієвський. В основу музейної експозиції покладено наукове уявлення про книгу як джерело і носій інформації та предмет матеріальної культури. Дипломи другого і третього ступеню, за рішенням більшості членів оргкомітету, у цій номінації не присуджувалися.
Лідером за кількістю представлених конкурсних робіт стала номінація «Друкована реклама». В ній розглядалися 14 робіт – буклети, путівники, закладки, плакати та інша друкована продукція. Диплом першого ступеню присуджено за інформаційно-рекламний буклет «Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка» головному бібліотекарю відділу організації науково-дослідної роботи Наталії Іванівні Капустіній. У буклеті надано загальну інформацію про ХДНБ та розкрито її значення як інформаційного, науково-просвітницького, науково-методичного та дослідницького центра. Експертна комісія відзначила діловий стиль та повноту викладання матеріалу.
Диплом другого ступеню одержали дві роботи. Перша – це пам'ятка читачеві «Читальний зал бібліотекознавства». Автори цієї роботи – співпрацівники науково-методичного відділу: провідний бібліотекар Анжела Василівна Підгайна, головні бібліотекарі Надія Петрівна Борисенко та Людмила Володимирівна Глазунова. Вони використовували методи, які підвищують ефект сприйняття друкованої реклами: текст поділений на декілька невеликих частин та супроводжується ілюстраціями, ключові абзаци виділені іншим кольором. Пам'ятка змістовна, подана інформація буде корисна читачам читального залу бібліотекознавства.
Друга робота – «Путівник відділу технічної літератури», який підготували завідувачка відділу технічної літератури Віра Григорівна Прохорова та завідувачка сектором Лілія Миколаївна Якубова. На титульній сторінці путівника подається інформація про місце знаходження, режим роботи, розрахунковий рахунок бібліотеки. Це свідчить про те, що відділ працює над залученням спонсорів. Далі подано загальну інформацію про фонд та пошукову систему, електронні ресурси. Звичайно, основна інформація для користувачів – це перелік послуг, що надаються у відділі. У роботі вдало використано колір та шрифти, автори привертають увагу користувачів до найбільш значущої інформації.
Дипломом третього ступеню було відзначено путівник відділу україники, укладений завідуючою відділом Надією Іванівною По-лянською та головним бібліотекарем Оленою Миколаївною Дмитрієвою. Оцінювальна комісія відмітила виключну наповненність матеріалу, в якому подано напрямки роботи відділу, фонд, послуги, пошуковий апарат, електронні бази даних, науково-бібліографічна діяльність, робота краєзнавчих клубів.
Не можна обійти увагою інші роботи, які
розглядалися у межах цієї номінації і були також цікавими на думку більшості
членів жюрі. Серед них, зокрема, матеріали, які підготували працівники
відділу обслуговування читачів. Так головний бібліотекар Тетяна Валентинівна
Гончарова та бібліотекар Юлія Селиванова розробили плакат «ХДНБ
ім. В.Г. Короленка». Це великоформатне
видання, де рекламні ідеї втілюються художніми засобами, а зміст
відіграє допоміжну роль. Такий плакат можна розмістити у фойє вищих навчальних
закладів, наукових установах та інших приміщеннях.
Автори плаката у співпраці з завідувачкою підсобного фонду Людмилою Миколаївною Никоноровою підготували книжкову закладку «Підсобний фонд загального читального залу». Підсобний фонд – це мобільна, оперативна частина фонду бібліотеки. Враховуючи те, що не всі користувачі про це знають, автори закладки намагалися у доступній формі, стисло подати інформацію про цей фонд, довідковий апарат тощо. На жаль, недоліком роботи є вибір шрифтів. Оскільки недостатньо використовувалися заголовочні шрифти, головна інформація губилася у безперервному тексті.
Іншу цікаву роботу представив інформаційно-бібліографічний відділ. Це листівка-закладка, що інформує про правову базу даних «Ліга. Закон». Автори – завідуюча сектором Наталія Іванівна Медведєва та бібліотекар Світлана Едуардівна Фукс – подали текст у доступному стилі, який добре сприймався цільовою аудиторією.
У номінації «Мультимедійна реклама» було
представлено
10 робіт. Серед них віртуальні виставки, слайд-шоу, електронні презентації
тощо.
Диплом першого ступеню у цій номінації одержала віртуальна виставка «Винахідники Харкова – читачі бібліотеки ХДНБ ім. В.Г. Ко-роленка», розроблена співробітниками відділу технічної літератури: зав. сектором Вікторією Олександрівною Кривошей та методистом Інною Василівною Ігнатовою. Вона приурочена до дня винахідника та раціоналізатора. Мета виставки – підтримка українських винахідників, дослідників та науковців шляхом підвищення авторитету людей творчої праці, розвиток контактів винахідників і споживачів науково-технічних розробок за допомогою Інтернет, пошук нових партнерів та надання можливостей для впровадження інновацій, створення і розвитку бізнесу. Виставка продемонструвала унікальні винаходи, перспективні інноваційні розробки та високі технології, які вже застосовуються або можуть знайти застосування у різних галузях народного господарства. Диплом першого ступеню у номінації «Мультимедійна реклама» одержала зав. сектором відділу літератури іноземними мовами Тетяна Миколаївна Бурчина за презентацію німецького читального залу. З нею можна ознайомитися на сайті ХДНБ ім. В.Г. Короленка, де розташована сторінка німецького читального залу.
Презентація – це перспективний маркетинговий інструмент, один з ефективних засобів надання інформації користувачам. Розробляючи презентацію, автор керувався наступною методикою її підготовки: розробка концепції (визначення основних завдань та цільової аудиторії), структурування та основне текстове наповнення, комп'ютерний графічний дизайн, використання ілюстрацій, звукова оранжировка презентації.
Основні позитиви презентації німецького читального залу – це динаміка, насиченість дією та висока інформативність за рахунок поєднання тексту, графіки і звуку.
Диплом другого ступіню у цій номінації одержала головний бібліотекар Олена Миколаївна Дмитрієва за презентацію Регіонального інформаційного центру «Харківщина».
Наукові дослідження свідчать, що люди засвоюють 20% аудіальної інформації, 30% – візуальної і 50% – аудіально-візуальної. Презентація – це сучасний, ефективний засіб привернення уваги до бібліотеки, її діяльності, інформаційних ресурсів і продуктів, заходів. Таку форму реклами можна застосовувати перед початком різних заходів (семінарів, конференцій та ін.), у вигляді заставок на комп'ютерах, що стоять у читальних залах відділів бібліотеки. Крім того, за домов-леністю з іншими бібліотеками, можна здійснювати обмін такими презентаціями.
Представлені на конкурс роботи експонувалися
на спеціальній виставці, організованій у читальному залі бібліотекознавства.
Підсумки конкурсу було оприлюднено на урочистих зборах колективу ХДНБ
ім. В.Г.Короленка, приурочених до Всеукраїнського
дня бібліотек. Переможці були нагороджені
дипломами першого, другого, третього ступеню та грошовими винагородами. Всі
учасники конкурсу одержали подяки.
На цей час бібліотечна реклама орієнтована на окрему особу, кожного громадянина як свого потенційного користувача. У різносторонній діяльності бібліотек реклама відіграє важливу роль. Проведення подібного конкурсу у бібліотеці активізувало рекламну діяльність, творчий потенціал працівників, а втілення в життя конкурсних робіт сприятиме формуванню позитивного іміджу ХДНБ ім. В.Г. Ко-роленка.
Сучасний
розвиток дистанційної освіти вимагає створення єдиної багатопрофільної
інформаційної системи навчальних закладів, яка стане складовою частиною
освітнього середовища. Така система повинна мати центральну електронну
бібліотеку, де викладачі ВНЗ, організатори освіти, студенти, учні шкіл зможуть
одержувати необхідну їм інформацію.
Дистанційна освіта значно розширює можливості одержання
інформації, але ця можливість може залишитися гіпотетичною, якщо «хтось»
(тьютор) чи «щось» (запропонована тьютором і розроблена програмістом система)
не вкажуть, де знаходяться джерела інформації і як, у яких ситуаціях і якими з
них необхідно скористатися. А оскільки у цьому випадку мова йде не про
епізодичне, а про широке і систематичне використання дистанційних технологій,
це питання стає дуже актуальним і одночасно досить складним. Для рішення цієї
проблеми природно скористатися досвідом бібліотек ВНЗ, адже систематизація й організація
пошуку інформації є їх основними завданнями. Бібліотеки вищих навчальних
закладів можуть надати допомогу у створенні і розвитку електронних бібліотек.
В електронній бібліотеці повинні зберігатися ресурси, що
можуть бути використані в процесі дистанційного навчання. До них належать такі:
·
словники,
тезауруси з досліджуваних предметних галузей, у тому числі багатомовні;
·
бази
даних повнотекстових публікацій;
·
електронні
версії періодичних видань;
·
електронні
атласи (наприклад, на основі предметно орієнтованих БД, що використовують
картографічну інформацію з геоінформа-ційних систем);
·
бібліографічні
БД;
·
архіви
телепрограм і фільмів (за умов дотримання авторських і майнових прав на показ);
·
архіви
музичних творів і звуків;
·
каталог
посилань на електронні ресурси з досліджуваних предметних галузей;
·
архіви
системи підготовки й обміну науковими документами з елементами віддаленої
спільної роботи;
При розробці концепції інтеграції електронних бібліотек і
дистанційної освіти необхідно врахувати вплив таких факторів:
·
Автоматизована
бібліотечна інформаційна система – це лише крок на шляху до створення
повноцінної електронної бібліотеки – спочатку локальної, а потім і
розподіленої. Прикладом такої системи є внутрікорпоративна система обліку
видачі видань і машинних носіїв, що успішно застосовується протягом декількох
останніх років.
·
Досвід
створення баз даних періодики (газети і журнали), першоджерелами яких є
паперові носії, показує, що для успішного завершення проекту завантаження
масиву варто ретельно проектувати і реалізовувати технології роботи з
електронною формою документів створювати технології роботи із самими паперовими
носіями. Все це необхідно враховувати і під час підготовки електронних
підручників для дистанційної освіти.
·
Книги
з бібліотечних фондів вимагають організації спеціальних технологічних ділянок
введення даних. Потрібно мати спеціальні пристрої для сканування тексту і
зображень (особливо це стосується повнокольорових і рідкісних видань, для яких
потрібно вводити не тільки текст, але і зберігати в електронному сховищі
факсимільні зображення). На таких ділянках має працювати добре підготовлений
персонал.
·
Введення
відео- і аудіоданих технічно можливе вже давно (відео- копії фільмів, знятих на
плівку, давно вже не новина, однак якість запису не дозволяє здійснити архівацію в електронній бібліотеці, принаймі,
за розумні кошти). Існує проблема в системах пошуку й аудита архівів фільмів і
аудіофондів. Якщо робота з текстовим представленням може бути в значній мірі
автоматизована за рахунок застосування алгоритмів пошуку за змістом, то
технології автоматизованої рубрикації і каталогізації звуку та зображень поки
не стали масовими.
·
Електронні
бібліотеки створюються і споконвічно мають створю-ватися як розподілена й
інтернаціональна система. Розробка концепції і створення перших діючих
регіональних електронних бібліотек з врахуванням їх наступної тісної взаємодії
між собою і з навчальними закладами, які використовує дистанційна освіта,
дозволила б у межах спільних проектів ефективніше викори-стовувати фінансування
і швидше досягти потрібних результатів.
Для підтримки дистанційної
освіти електронні бібліотеки повинні виконувати наступні функції:
·
навчання
роботі з ЕБ;
·
каталогізація
і систематизація інформаційних ресурсів;
·
надання
читачам персонального віртуального простору;
·
довідково-інформаційне
забезпечення;
·
надання
розвинутих засобів пошуку;
·
статистична
звітність.
Важливим моментом є
використання можливостей, наданих мережевими технологіями для асинхронної і
синхронної передачі змісту досліджуваного предмета. Синхронна передача, якщо
говорити точніше, більше відноситься до змісту подій, що відбуваються під час
користування читача (глядача) бібліотекою. Це технології потокового відео й
аудіо. Тут доречно згадати віртуальні інтерв'ю, трансляцію Інтернет-радіостанцій
і WebTV (передачу відеосигналу від джерела в реальному часі). У користувача
виникає відчуття причетності до події, що відбувається. Для самостійного
вивчання, наприклад, етнографії, можна спостерігати сцени реального життя через
відеокамери, розміщені на численних сайтах.
На противагу синхронної,
асинхронна передача – це, образно кажучи, завжди передача «консервів», тобто
зміст уже якимось чином отриманий з першоджерела, переведений в один із
форматів збереження і зареєстрований у фондах електронної бібліотеки.
У практиці роботи навчальних
установ, що використовують такі форми навчання, як CBT (computer based
training) чи дистанційне навчання (distance learning), уже застосовуються
електронні бібліотеки, що містять великі масиви необхідних навчальних
матеріалів досить значного обсягу.
Одночасно персонал електронної
бібліотеки зайнятий такими видами діяльності:
·
пошук, придбання та захист
авторських і майнових прав на першоджерела;
·
облік, зберігання, класифікація
і верифікація першоджерел;
·
конверсія даних першоджерел у
формати, прийняті в якості стандартних у системі електронних бібліотек;
·
облік, збереження, класифікація
і верифікація конвертованих даних, підтримка відповідності першоджерелам;
·
створення, володіння,
використання пошукових систем;
·
надання абоненту послуг в
області пошуку, агрегування і доставки даних із системи електронних бібліотек.
Напевно, цей список має бути продовженим,
у ньому можуть з'явитися інші види діяльності, зумовлені розвитком технологій і
законодавства. Зазначимо лише те, що
сервіси, надані персоналом електронних бібліотек, винесені з навчального
процесу конкретного навчального закладу, а значить можуть існувати як досить
автономні частини співтовариства електронних бібліотек і навчальних установ
дистанційної освіти, залишаючись при цьому дуже важливою її (освіти) частиною.
В останні роки кількість текстової інформації в електронному вигляді зросла настільки, що
виникає загроза її знецінення у
зв'язку з труднощами пошуку необхідної інформації серед безлічі доступних текстів. На сьогодні більш поширеними
стають повнотекстові бази даних. Великі освітні
центри організовують в Інтернеті бази наукових статей, авторефератів для
студентів і співробітників. Різні організації та установи надають доступ до
ресурсів електронних бібліотек, оргко-мітети конференцій публікують тисячі
повних текстів доповідей і т.п.
Природним було б
розглядати повнотекстові бази даних, що створюються бібліотекою, як частину
електронного фонду бібліотеки, який є
складовою загального фонду бібліотеки з усіма притаманними йому
характеристиками. У загальнодоступних бібліотеках такий масив текстів документів виникає, зазвичай, як результат сканування текстів для виконання приватних замовлень користувачів. Зі
зростанням обсягів накопиченої інформації виникає завдання пошуку за змістом чи
то контекстом та експертного
статистичного аналізу даних з метою надати користувачу можливість правильно зорієнтуватися в середовищі значних
масивів електронних фондів, а експерту – можливість виділяти підкласи
текстів за обраною тематикою.
В якості підсумку сформулюємо
основні вимоги до організації пошуку інформації в електронній бібліотеці.
Завдання пошуку інформації виникає у студента, як правило, вже після первинного
ознайомлення з навчальним матеріалом і має наступні особливості:
·
пошук ведеться за текстами із
предметних галузей з добре сталою термінологією (навчальні і методичні
посібники);
·
студента перш за все цікавлять
визначення понять, категорій, їх властивості
(леми, теореми), підпорядкованість та залежність понять (рівняння,
методи й алгоритми);
·
студент здатний досить чітко
сформулювати свою усвідомлену інформаційну потребу в термінах предметної
області.
З урахуванням цих умов можна
сформулювати вимоги до інформаційно-пошукової системи:
·
метод пошуку має враховувати
термінологічний склад навчальних матеріалів;
·
запит на пошук інформації має
формулюватися мовою, близької до мови професійної прози предметної області;
·
одиницями пошуку мають бути
семантично закінчені частини навчального матеріалу (розділи, підрозділи
навчальних посібників).
Список літератури
1. Анненков В. В. От
информационно-коммуникационных техно-логий к формированию информационной
культуры личности / В. В. Анненков
// Открытое образование. – М., 2006. – № 6.
– C. 67–69.
2. Гаврилов Н. А.
Модель организации создания ресурсов для дистанционных форм обучения в учреждениях
повышения квалификации работников образования / Н. А. Гаврилов // Открытое
образование. – М., 2006. – № 1. – C. 20–23.
3. Климов В. Г. Дидактические условия внедрения инфор-мационных
технологий в образование на основе электронных изданий / В. Г. Климов // Открытое образование. – М., 2005. – №
5. – C. 10–14.
4. Колин К. К. Информационная
культура в информационном обществе / К. К. Колин // Открытое образование. – М.,
2006. – № 6.
– C. 50–56.
5. Кузин Д. А.
Подготовка метаописаний образовательных инфор-мационных ресурсов / Д. А. Кузин
// Открытое образование. – М., 2006.
– N1. – C. 34–40.
6. Леонтьева Е. А. Методология быстрой разработки информа-ционно-образовательных www-ресурсов образовательного учреждения / Е. А. Леонтьева // Открытое образование. – М., 2006. – № 1. – C. 26.
7. Потапов А. И. Применение
компьютерных технологий в решении задач дистанционного
обучения / А. И. Потапов [и др.]. – (Оте-чественный и зарубежный опыт) // Открытое
образование. – 2007.
– № 1. – С. 49–54.
8. Сизов Б. Н. Создание
предметно ориентированных электронных баз данных как одна из актуальных задач
развития справочно-информационного обеспечения образования / Б. Н. Сизов, Т. С.
Маркарова // Научные и технические библиотеки. – 2007. – №
2. – С. 78–83.
9. Тархов С. В.
Адаптивное электронное обучение и оценка его эффективности / С. В. Тархов // Открытое
образование. – М., 2005. – № 5. – C. 37–48.
15.
Шумилов Ю. П. Глобализация и информационные ресурсы
/ Ю. П. Шумилов // Открытое образование. – М., 2005. – № 5.
– C. 84–88.
Бурное развитие компьютерных технологий и рост информацион-ного потенциала сети Интернет значительно изменили содержание фондов и направления работы библиотек. В течение последних 20-ти лет работники библиотек активно создают и внедряют новые формы обслуживания читателей с использованием компьютерных информа-ционных технологий.
Библиотеки г. Харькова одними из первых в Украине приступили к автоматизации процессов обработки новых поступлений для создания библиографических баз данных, в т.ч. электронных каталогов.
Специалисты ХГНБ им. Короленко неоднократно на совещаниях, конференциях, семинарах рассматривали и обсуждали вопросы создания БД, выбора и внедрения различных прикладных программ для электрон-ных каталогов, но никогда еще не проводили анализ использования читателями электронных каталогов. А ведь именно читатели могут оценить уровень библиотечных услуг.
Для того, чтобы изучить мнение читателей об электронных каталогах библиотек г. Харькова сотрудники ХГНБ им. В.Г. Короленко в 2007 г. провели исследование «Электронные каталоги научных библио-тек г. Харькова: эффективность использования и направления совершен-ствования». В исследовании принимали участие ХГНБ, НБ ХНУРЭ, Библиотека ХНУВД, Центр научно-гуманитарной информации ХГУ «НУА», НТБ ХНУ «ХПИ», библиотека Харьковского экономико-правового университета.
Для проведения
исследования специалисты подготовили анкеты для читателей и опросные листы для
библиотек, в которых необходимо было сообщить о состоянии автоматизации
различных процессов в библиотеках, объеме электронных каталогов и др.
Исследователи не ставили задачу оценки работы различных автоматизированных систем, функционирующих в библиотеках, их интересовали сведения о пользователях: их возраст, информационные запросы, результативность работы с ЭК, а также причины неэффектив-ного поиска и предложения по совершенствованию ЭК.
Специалисты понимали, что не смогут получить ответы на все накопившиеся вопросы, поэтому были выделены лишь основные, решение которых позволит в дальнейшем более глубоко изучать отдельные аспекты функционирования АБИС и совершенствовать работу библиотек в этом направлении. К основным вопросам были причислены следующие:
1. Какие виды электронной информации используются читателями? Как часто читатели обращаются к электронной библиографической информации?
2. Какие отрасли знаний превалируют в тематике запросов читателей? Отличаются ли информационные запросы пользователей различных возрастных групп? Удовлетворяет ли информация из ЭК запросы пользователей?
3. Как часто читатели обращаются к ЭК и находят ли они нужную им информацию? Каким полям и поисковым признакам они отдают предпочтение?
4. Что затрудняет работу читателей с ЭК?
В ходе анкетирования было заполнено 194 анкеты. Состав респондентов по возрастным группам распределился так:
· До 25 лет – 60%
· До 35 лет – 20%
· До 45 лет – 8%
· До 60 лет – 9%
· Свыше 60 лет – 3%
Возрастной состав обусловлен тем, что исследование проводилось в основном библиотеками высших учебных заведений, где большинство читателей – студенты до 25 лет.
Из ответов на вопрос анкеты «Какой электронной информацией Вы пользуетесь?» следует, что читатели всех возрастных групп пользуются электронной информацией, однако виды используемой электронной информации меняются в зависимости от возраста. Так в группах до 25 и до 35 лет предпочтение отдается полнотекстовой электронной информации и Интернет-ресурсам, а в старших возрастных группах -электронной библиографической информации. Из этих данных можно сделать вывод, что для молодой аудитории читателей нужны полные тексты в электронном виде, т.е. первичная информация, а для старшей более ценна вторичная информация.
На вопрос
«Пользуетесь ли Вы ЭК?» положительно ответили
176 респондентов (91%), отрицательно – 18 (9%). Дальнейший анализ проводился по ответам 176 респондентов.
Исследователей интересовала частота обращений респондентов к ЭК. Ответы на вопросы анкет показали, что 45 % читателей обращается к ЭК еженедельно, 31 % – ежемесячно, 16 % – 1 раз в полгода, 7 % – 1 раз в год. Это свидетельствует о том, что ЭК заняли важное место в удовлетворении информационных запросов пользователей, а также о положительной реакции читателей на новые формы обеспечения информацией. Основная часть респондентов часто использует ЭК, хорошо знакома с его структурой и поисковыми возможностями, поэтому их ответы на вопросы анкет заслуживают доверия.
Изучая тематику запросов респондентов, мы выяснили, что часто запрашивается информация по экономике (24,4%), праву (23,2%), программированию (19,3%), психологии (18,7%). Эти данные отражают совокупные информационные запросы всех возрастных групп анкетируе-мых. Анализ же спроса в каждой из групп показывает, что он варьируется. В группе до 25 лет наибольшим спросом пользуется литература по праву и экономике, в группе до 35 лет – по програм-мированию и радиоэлектронике, до 45 лет – по естественным наукам, до 60 лет – по экономике.
При сопоставлении данных о тематике запросов с данными статистического сборника «Друк України» о тематике выпускаемых книг в Украине, можно сказать, что украинские издательства выпускают литературу, соответствующую тематике запросов, определенных при анкетировании. Издается много книг по экономике, праву, програм-мированию, психологии. Из этого можно сделать вывод, что в библиотеках должны удовлетворяться информационные запросы наших респондентов, т.к. книжный рынок обеспечен литературой по тематике выявленных запросов.
Электронные каталоги в библиотеках создаются в течение 10–15 последних лет. За это время в них внесен большой массив библиогра-фической информации. В ЭК книг ХГНБ около 200 000 записей, в ЭК библиотеки ХНУРЭ – 46000. В каталогах книг, периодических изданий, статей библиотеки ХНУВД – 131000 записей, НУА – 163720 записей, ХЭПУ– 25000.
Электронные каталоги во всех библиотеках постоянно редак-тируются, в них вносится ретроспективная информация, обновляются версии программного обеспечения, что позволяет совершенствовать технологию обработки поступлений. Значительные материальные и трудовые затраты библиотек на создание ЭК и обеспечение их использования предопределили важность ответов на вопрос анкеты «В какой степени удовлетворяет Ваши запросы информация из ЭК?». На этот вопрос 15% пользователей ответили, что ЭК полностью удовлетворяют информационные запросы, 83% – частично удовлетво-ряют их запросы, и только 2 респондента из 176 ответили, что ЭК не удовлетворяют их запросы. Полученные ответы свидетельствуют об активном использовании электронных каталогов, о необходимости и в дальнейшем развивать это направление работы библиотек, но при этом не может не беспокоить высокий процент частичного удовлетворения запросов читателей. Принимая во внимание насыщенность книжного рынка необходимой литературой, мы делаем вывод, что невысокий уровень удовлетворения информационных запросов пользователей вызван проблемами, которые возникают у читателей при поиске информации. Во время обработки результатов анкетирования нужно было выявить эти проблемы и определить пути их устранения для повышения эффективности работы с ЭК. Для этого важно выяснить, какие поисковые поля чаще всего используются респондентами при поиске информации в ЭК.
В 2005 г. Российская государственная библиотека провела исследование по изучению мнения пользователей об ЭК РГБ в зале электронного каталога. Данные, полученные в результате этого исследования, свидетельствуют, что пользователи предпочитают поиск по следующим полям:
· Ключевые слова – 60,8%
· Заглавие – 57,9%
· Автор – 52,6%
· Предметная рубрика – 42,3 %
Данные нашего исследования таковы:
· Ключевые слова – 66,4%
· Автор – 62,3%
· Заглавие – 35,7%
· Предметная рубрика – 31,2%
Результаты
двух исследований свидетельствуют о том, что
4 вышеперечисленных поисковых поля являются наиболее исполь-зуемыми для
получения информации. Наши респонденты так же отдают предпочтение поиску по
ключевым словам, но в отличие от поль-зователей РГБ, на втором месте они
указали поиск по авторам, а не по заглавию и у нас несколько меньше используется поиск по предметным рубрикам.
В ходе исследования были выяснены причины, которые затруд-няют пользователям работу с ЭК. Как и предполагалось, респондентов не устраивает малое количество компьютеров для работы с ЭК, их устарелые модели. Но эти данные лишь подтвердили гипотезу о том , что читателям необходимо большее количество рабочих мест для работы с ЭК, и трудно сказать, какое количество компьютеров будет достаточным.
В анкете были перечислены и другие причины, которые касались интерфейса программного обеспечения, наличия инструктивных матери-алов, поясняющих пользователям методику поиска в ЭК, выяснялась степень владения респондентами компьютером и др.
Главной причиной отказа от поиска информации в ЭК респонденты назвали получение неточной информации. Чем обуслов-лены такие ответы? Мы знаем из результатов анкетирования, что чаще всего поиск ведется по полю "Ключевые слова", а это неизбежно приводит к получению на экране большого количества не соответст-вующей запросу информации. Выбранные для поиска информации ключевые слова встречаются в различных словосочетаниях, они могут использоваться различными отраслевыми науками. Это обуславливает вывод информации, которая значительно шире тематики запроса.
Второй причиной было названо отсутствие возможности поиска по необходимым полям. Этот факт вызывает удивление, т.к. в перечне полей были представлены все поля библиографического описания, кроме того в графе «другие поля» никто не назвал дополнительные поля, по которым они хотят вести поиск. Исследователи считают, что читатели в своих ответах имели в виду осуществление поиска по сочетаниям нескольких полей. Однако такой поиск возможен во всех АБИС, но в каждой по-разному, а это, конечно, усложняет респондентам формули-рование правильного информационного запроса по нескольким поиско-вым признакам.
Третьей причиной названо отсутствие инструкций по работе с ЭК. Несомненно, наличие инструкций, методических материалов, блок-схем поиска намного облегчает пользование ЭК. Для того, чтобы н