Адреса бібліотеки

   61003, Харків,
пров.Короленка, 18
Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка

   Телефони:
+38 (057) 731-11-01

   E-mail:
info@korolenko.kharkov.com
kharkivlibrary@gmail.com

Розділ "Історія бібліотеки" редагується

Історія бібліотеки. Хроніка основних подій
1830 – 1886 – 1922 рр.

Харківська губернська публічна бібліотека –
Харківська громадська бібліотека –
Харківська державна наукова бібліотека імені в. Г. Короленка

 

1830

18 серпня

(30 серпня за новим стилем; дати подані за старим стилем, крім дати заснування та відновлення у 1886 р. як Харківської громадської бібліотеки)

Заснована як Харківська губернська публічна бібліотека (ХПБ) за циркуляром Слобідсько-українського губернатора.

  Заснована як Харківська губернська публічна бібліотека (ХПБ) згідно з циркуляром № 12576 Слобідсько-Українського губернатора М. І. Каховського та на підставі циркуляру Міністерства внутрішніх справ (МВС) за № 777 від 5 липня 1830 р. «О заведении в губерниях публичных библиотек для чтения».

Бібліотека підпорядковувалася МВС та діяла на підставі «Устава о цензуре». З 1834 р.(з 9 червня) по 12 листопада 1864 р. підпорядковувалася Міністерству народної просвіти (МНП), з листопада 1864 р. – знову МВС.

Очільники губернської, міської, судової влади та представники громади на зборах обрали Комітет піклувальників ХПБ під головуванням Слобідсько-Українського губернатора М. І. Каховського. Заступником голови Комітету став А. Ф. Квітка – губернський очільник дворянства.

Завідування Бібліотекою було доручено професору Харківського університету М. А. Байкову та міському голові А. Мотузкову. Бібліотекарем призначили секретаря Дворянського зібрання О. І. Тихоцького. Також до складу Комітету увійшли представники судових органів. У подальшому персональний склад Комітету змінювався.

Було виготовлено гербову печатку з відтворенням державного герба та написом «Харьковской публичной библиотеки».


Розпочався збір благодійних коштів та книг на користь ХПБ, що тривав до 1858 р.

  А. Ф. Квітка надіслав 470 листів до дворян, купців, громадських та державних діячів губернії з проханням жертвувати для ХПБ книги, рукописи та кошти.

В. Н. Каразін – відомий громадський діяч – подарував для ХПБ багато книг, карт та рукописів. Серед благодійників ХПБ були поміщики П. І. Данилевський, М. С. Веселовський, один з братів Донців-Захаржевських, полковник І. В. Малиновський, губернатор Курської губернії П. М. Демидов, граф Д. М. Шереметєв, змієвський житель А. Ф. Горохов, купці – міські голови А. Мотузков і Д. Д. Ковальов, випускник Харківського університету, кандидат, чиновник Дворянського депутатського зібрання І. І. Срезневський, професор університету М. А. Байков, А. Ф. Квітка та ін.

На час відкриття ХПБ було зібрано кошти (майже 9 тис. крб.) та понад 400 книг, карт і рукописів.

 

1832


Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, як суддя совістного суду, увійшов до складу Комітету піклувальників ХПБ.

  Пізніше Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, як директор ХПБ, завідував фінансами, зберігав документацію, вирішував питання передплати та купівлі періодичних видань та книг, що надсилалися до ХПБ за реєстрами книгопродавця О. Ф. Смірдіна та Департаменту МНП.

 

1833

27 жовтня
На посаду бібліотекаря призначено І. І. Срезневського.

  Комітет піклувальників ХПБ призначив на посаду бібліотекаря І. І. Срезневського – чиновника Дворянського зібрання (згодом – професор Харківського та Петербурзького університетів, академік Академії наук).

І. І. Срезневському було доручено прийняти від О. І. Тихоцького фонд Бібліотеки, повідомити публіці та всім почесним благодійникам про дату відкриття ХПБ – 6 грудня, скласти доповідну записку про можливість отримувати безкоштовно періодичні видання.

6 грудня
Відбулося відкриття ХПБ Слобідсько-Українським губернатором М. І. Каховським.

  Бібліотеку було відкрито в будівлі Дворянського зібрання, що знаходилася в центрі міста на Миколаївській площі (нині пл. Конституції, будівля не збереглася).

Бібліотека працювала щодня, окрім святкових днів, по чотири години взимку та по п’ять годин влітку. Вхід був дозволений кожній особі без перешкод, за винятком осіб «в неприличном виде».

 

1834


У друкарні Харківського університету надруковано каталог ХПБ.

  Каталог мав назву «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке». Укладачем та автором системи класифікації книг був І. І. Срезневський.

За каталогом у фонді ХПБ у 1834 р. було 846 видань (361 назва), у т.ч. 20 книг іноземними мовами, 30 журналів та газет, у т. ч. п’ять назв французькою та німецькою мовами.

червень
ХПБ переведено під нагляд МНП.

  Бібліотеку переведено під нагляд МНП згідно з циркулярним приписом міністра внутрішніх справ Д. М. Блудова від 9 червня 1834 р.

Бібліотека була зобов’язана надсилати до МНП каталоги та щорічні звіти до 15 лютого наступного року. Форма звіту про роботу публічних бібліотек була затверджена МНП у 1834 р.

 

1835


Фонд ХПБ налічував 1768 книг (543 назви) на суму 9537 крб.

 

1836

березень-квітень
Фонд ХПБ передано до Харківської довідкової контори.

  Фонд ХПБ передано до Харківської довідкової контори, що знаходилася на Миколаївській вулиці в центрі міста (нині вул. Короленка).

Передача Бібліотеки відбулася за рішенням Комітету піклувальників під головуванням Харківського губернатора
П. І. Трубецького та губернського очільника дворянства
М. М. Ковалевського згідно з Положенням, що передбачало передачу книг за описом, збереження фонду, облік читачів, книговидачі тощо.

Бібліотекар І. І. Срезневський склав опис книг ХПБ та передав Бібліотеку власникам Довідкової контори Г. Д. Колокольцову,
В. В. Пассеку та К. М. Кузіну.

 

1837

січень
Затверджено звіт ХПБ за 1836 р.

  Комітет піклувальників затвердив звіт ХПБ за 1836 р., підготовлений бібліотекарем І. І. Срезневським.

Фонд Бібліотеки налічував 2533 книги (807 назв) на суму 11990 крб. Кількість читачів складала близько 200 осіб, більшість – студенти Харківського університету. Книговидача сягала понад 500 од.

 

1838

січень
Затверджено звіт ХПБ за 1837 р.

  Комітет піклувальників затвердив звіт Бібліотеки за 1837 р.

Фонд ХПБ налічував 2569 книг (815 назв) на суму 12070 крб. Кількість читачів становила близько 100 осіб, книговидача – понад 300 од.

квітень
Відбувся поділ фонду ХПБ.

  До Дворянського зібрання з Довідкової контори за дорученням К. М. Кузіна повернено частину книг із шафами, без опису та у незадовільному фізичному стані «... под видом таких, что принадлежат библиотеке».

Частина фонду ХПБ залишилася у Довідковій конторі, яку прийняв (з 1 травня) О. Р. Биковський. Новий власник вважав, що Бібліотека була створена разом з Довідковою конторою у 1836 р. Він надавав книги у користування через платний абонемент, поповнював Бібліотеку книгами та періодичними виданнями через передплату та купівлю, запровадив комісійну торгівлю книгами, у т.ч. з фонду Бібліотеки.

29 жовтня
Звернення до Комітету піклувальників ХПБ
Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.

  Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, надвірний радник, звернувся до Комітету піклувальників ХПБ із проханням звільнити його від обов’язків члена Комітету у зв’язку з домашніми обставинами та виконанням обов’язків судді совістного суду.

До свого листа Г. Ф. Квітка додав рахунок отримання та витрати коштів ХПБ у 1835 – 1837 рр., що були у його віданні.

 

1839

січень
Затверджено звіт ХПБ за 1838 р.

  Комітет піклувальників затвердив звіт ХПБ за 1838 р.
Фонд налічував 2636 книг (821 назву), кількість читачів – 85 осіб, книговидача становила 260 од.

5 серпня
Розпочато справу з розшуку майна ХПБ.

  Харківський цивільний губернатор А. П. Устимович розпочав справу з розшуку майна ХПБ.

З’ясування обставин справи тривало до листопада 1842 р. Було опитано більшість осіб, які мали відношення до ХПБ. У червні 1841 р. справа була перекваліфікована як «растрата имущества библиотеки».

Власник Довідкової контори О. Р. Биковський отримав вказівку від губернатора відновити частину фонду Бібліотеки, що залишилася у віданні Контори.

 

1841


ХПБ продовжує існування у Дворянському зібранні та у Довідковій конторі до 1843 р.

  У Дворянському зібранні опікування Бібліотекою доручено чиновнику М. Ф. Антонову.
Довідкова контора повідомила про 200 осіб передплатників за рік та опублікувала оголошення з пропозицією про купівлю книг та періодичних видань для Бібліотеки.

 

1844


Власник Довідкової контори О. Р. Биковський повернув відновлену частину фонду ХПБ до Дворянського зібрання.

 

1854


Фонд ХПБ, що знаходився у Дворянському зібранні, згідно зі звітом Харківського губернатора налічував 3039 книг.

 

1859


ХПБ обслуговувала публіку до 1865 р.

  Фонд було упорядковано та розміщено за систематичним порядком.

Чиновник Дворянського зібрання М. Ф. Антонов, який відповідав за стан Бібліотеки, склав рукописний каталог ХПБ.

 

1860


Звіт Харківського губернатора про стан губернії.

  У звіті Харківського губернатора про стан губернії за 1860 р. подані відомості: «Губернская публичная библиотека имеет книг 3174 тома, рукописей нет».

 

1862


Письменник Г. П. Данилевський вивчає документи справи про Бібліотеку.

  Письменник Г. П. Данилевський у 1862 р. вивчав у Дворянському зібранні документи справи про Бібліотеку, ознайомився з фондом ХПБ, у якому налічувалося 3196 томів (950 назв) з географії, історії, статистики, етнографії, мандрів, художніх творів, журналів ХVІІІ – ХІХ ст.

Г. П. Данилевський включив у свою книгу «Украинская старина» (1866 р.) історію ХПБ, опис документів архівної справи про Бібліотеку, а також «изустную фабулу» – тобто недостовірний переказ деяких фактів, що на довгий час підмінив дійсну історію книгозбірні.

 

1864

12 листопада
ХПБ офіційно зареєстрована МВС як Бібліотека Харківського Дворянського депутатського зібрання.

 

1869


Відомості про обсяг фонду ХПБ у довідковому виданні «Харківський календар».

  У «Харківському календарі» на 1870 та 1871 рр. вміщено відомості про обсяг фонду Губернської публічної бібліотеки (3629 томів у 1869 р. та 3699 томів у 1870 р.).

 

1883


Створено виконавчо-організаційну комісію (або комітет) засновників Громадської бібліотеки.

  У складі комісії під головуванням професора Харківського університету М. М. Бекетова були чиновник О. О. Гурський, відома ентузіастка народної освіти Х. Д. Алчевська, професор Ветеринарного інституту П. А. Гордєєв, громадський діяч, публіцист, засновник кооперативного руху М. П. Баллін, секретар Харківського губернського статистичного комітету В. І. Касперов, богослов, православний публіцист Є. М. Воронець, професори Харківського університету О. І. Кирпичников, М. Ф. Сумцов та інші діячі.

Комісія вирішувала організаційні питання: збір благодійних коштів та книг, популяризація Бібліотеки серед городян, визначення напрямів роботи та ін. Комісія діяла до виборів першого Правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) у вересні 1885 р.

 

1884

16 червня
Затверджено статут ХГБ.

  МВС затвердило статут ХГБ, розроблений на підставі «Временных правил по отношению к открытию и содержанию публичных библиотек», що увійшли до ст. 175 «Устава о цензуре и печати».

За статутом метою Бібліотеки було надання громадянам можливості читання книжок, журналів, газет, «спеціальних видань». Особливої уваги надавалося безкоштовному користуванню в читальні.

Кошти Бібліотеки складалися з пожертвувань грошима та книгами, платні за читання книг та журналів вдома, збору від публічних лекцій, концертів, спектаклів, що організовувалися на користь Бібліотеки.

Управління Бібліотекою здійснювали загальні збори її членів (колегіальний орган), Правління, ревізійна комісія. Правління та ревізійна комісія згідно зі Статутом обиралися щороку на загальних зборах членів ХГБ терміном на три роки. Голова Правління переобирався щороку.

 

1885

11 вересня
Відбулися збори організаторів ХГБ під головуванням Харківського губернатора барона
О. О. Ікскуля фон Гильденбандта.

  У доповіді секретаря Губернського статистичного комітету
В. І. Касперова «К вопросу о Харьковской общественной библиотеке» йшлося про можливість передачі Громадській бібліотеці фонду ХПБ, що зберігався у Дворянському зібранні.

28 вересня
Відбулися перші загальні збори членів ХГБ.

  Відбулися перші загальні збори членів ХГБ під головуванням професора М. М. Бекетова.

На зборах, що проводилися у залі Харківської міської думи, було обрано перше Правління ХГБ. Головою Правління обрали депутата Міської думи, мецената Б. Г. Філонова, секретарем –
О. О. Гурського (після його від’їзду з Харкова обов’язки секретаря виконував В. І. Касперов, потім професори
М. Ф. Сумцов та О. П. Грузинцев).

До складу Правління увійшли професор Харківського університету О. М. Бекетов, чиновник О. О. Гурський, секретар Харківського губернського статистичного комітету
В. І. Касперов, учитель гімназії (?) М. Ф. Леваковський, депутат Міської думи Ф. А. Павловський, книготорговець
Д. М. Полуєхтов, професор Харківського університету, історик та етнограф М. Ф. Сумцов, приват-доцент Харківського університету, лікар Й. С. Сицянко, харківський міський голова
І. О. Фесенко. Як «обов’язкові члени» до складу Правління були обрані ректор Харківського університету І. П. Щелков, директор Технологічного інституту В. Л. Кирпичов, директор Ветеринарного інституту А. О. Раєвський, ректор Духовної семінарії отець І. Кратиров, директори трьох харківських гімназій та реального училища.

 

1886

17 січня
Звернення Правління ХГБ до Харківського губернатора.

  Правління ХГБ звернулося до Харківського губернатора з проханням передати залишки фінансових коштів ХПБ, що зберігалися у харківській конторі Державного банку.

2-ге півріччя
Вийшов друком «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки».

  Було видано 600 примірників каталогу, що містив відомості про 1410 книг, подані у систематичному порядку.

4 червня
Чергові загальні збори членів Бібліотеки.

  Відбулися чергові загальні збори членів Бібліотеки під головуванням професора Є. С. Гордєєнка. У доповіді Правління було викладено напрямки діяльності Бібліотеки, повідомлялося про наявні благодійні кошти та зібрані книги. Правління пропонувало відкрити Бібліотеку у складі безплатної читальні, видачі книг за абонементом та відділу «народних книг» не пізніше 15 серпня 1886 р.

Збори ухвалили відкрити Бібліотеку не пізніше серпня, але до відкриття все було підготовлено тільки у вересні, коли Харківська міська дума надала Бібліотеці невелике приміщення у флігелі, розташованому у дворі Думи.

26 вересня (8 жовтня за н. ст.)
Відновлена як Харківська громадська бібліотека (ХГБ).

  ХГБ була відкрита у приміщенні, що належало Харківській міській думі на Миколаївській площі.На церемонії відкриття були присутні міський голова І. О. Фесенко, депутати Харківської міської думи та члени Правління Бібліотеки. З приводу цієї події протоієрей Олександр Федоровський провів молебень.

Структура ХГБ складалася з безплатної читальні, платного абонемента та відділу «народних книг». Безплатна читальня та відділ «народних книг» стали важливою подією у культурному житті Харкова – з’явилася просвітницька установа для народу.

Фонд Бібліотеки на час відкриття налічував 1700 томів, фінансовий капітал становив 1,5 тис. крб. За рік роботи Бібліотеки фонд збільшився до 10 тис. томів, число читачів зросло з 220 до 650 осіб. Кількість відвідувань зросла до 70 тис. за рік. Кошти Бібліотеки збільшилися до 8730 крб (пожертви, членські внески, плата за абонементи та 1000 крб щорічної субсидії від міської влади).

 

1887


Розпочато комплектування фонду ХГБ вітчизняними описами винаходів – «Сводами привилегий».

  Нині у фонді Бібліотеки зберігається це видання за період з 1887 до 1916 рр.

6 березня
Надання ХГБ за рішенням міської влади нового приміщення у будинку Харківського міського купецького банку.

  Харківська міська дума ухвалила рішення про виділення Бібліотеці по 1000 крб щорічної субсидії протягом наступних трьох років та надання безплатного приміщення у будинку банку (будівля не збереглася) в центрі міста на Торговій площі (нині площа Павлівська, 10).

червень-серпень
Видано «Систематический каталог ХГБ», що містив понад 8000 назв книг і брошур (тираж – 600 прим.).

20 жовтня
Загальні збори членів ХГБ ухвалили рішення про організацію філіальних відділень.

29 листопада
На загальних зборах членів ХГБ обговорено звіт за перший рік діяльності Бібліотеки.

  Прийняте рішення про поширення платного місячного абонемента, видачу читачам «дешевих» книг додому та про тимчасове припинення роботи відділу «народних книг», доки не зміцніє фінансовий стан Бібліотеки.

На зборах було відзначено успішну працю членів Правління
Б. Г. Філонова, М. Ф. Сумцова та О. П. Грузинцева.

 

1888


Вийшло друком видання «Первый год Харьковской общественной библиотеки», підготовлене членом Правління ХГБ Ф. А. Павловським.

серпень-вересень
Підтримка ХГБ харківською владою та громадськістю.

  У відповідь на звернення Правління ХГБ Міська дума прийняла рішення (22 серпня) про надання Бібліотеці 500 крб разової допомоги та 4500 крб на оплату приміщення протягом 1888 – 1890 рр.

Харківська міська дума протягом звітного року (з 26 вересня 1887 р. – 26 вересня 1888 р.) надала ХГБ грошову допомогу – 2303 крб.

На організацію «відділу для народного читання» пожертвувано 150 крб. У дар ХГБ надійшло 5552 примірники, серед них видання наукових товариств, земств та книги від приватних осіб. Д. І. Багалій передав Бібліотеці 88 книг з історії, М. Ф. Сумцов – 70 книг, А. М. Харькова – 466 творів художньої літератури, А. В. Гончарова – 168 книг з економіки та юриспруденції.

20 листопада
Загальні збори членів ХГБ прийняли рішення про безплатне обслуговування через абонемент незаможних читачів та учителів.

 

1889


Введено форматно-порядкову розстановку фонду ХГБ (застосовується й нині).

22 серпня
Постанова Харківської міської думи про асигнування коштів на оплату нового приміщення для ХГБ.

  Харківська влада прийняла рішення про надання ХГБ 1500 крб щороку для оплати протягом трьох років найманого приміщення замість безкоштовного в будівлі Купецького банку.

На початку вересня 1889 р. Бібліотека переїхала до нового приміщення за адресою вул. Московська, 4 – будівля не збереглася (нині – проспект Московський, 4).

вересень
ХГБ розпочала організацію «місцевого відділу».

  Бібліотека за пропозицією професора Д. І. Багалія розпочала організацію «місцевого відділу» – окремого фонду видань з історії, географії, етнографії, статистики, промисловості, природи Слобожанщини.

8 грудня (за іншими відомостями - 10 грудня)
Організація в структурі ХГБ «дешевої бібліотеки (абонемента)».

  Загальні збори членів Бібліотеки за пропозицією професора М. А. Гредескула прийняли рішення про організацію в структурі ХГБ «дешевої бібліотеки (абонемента)» для незаможних верств населення.

Організацію «дешевої бібліотеки» здійснювала комісія у складі членів Правління ХГБ – професора О. П. Грузинцева, А. Ф. Яковлевої, приват-доцента М. О. Маслова, професорів В. Я. Данилевського та М. А. Гредескула, останнього згодом замінив Ф. А. Павловський.

 

1890


Видано «Каталог Харьковской общественной библиотеки».

  Каталог, надрукований накладом 1200 прим., містив описи 12 тис. назв книг.

За пропозицією Д. І. Багалія у каталозі було виділено «місцевий відділ» – книги про Харків і губернію. Це стало здобутком ХГБ, що було відзначено відомим бібліографом М. В. Здобновим. Відділ містив видання харківських органів влади – Думи, земської управи, Харківського губернського статистичного комітету, численних товариств, Харківські календарі, адресні книги тощо. Першим упорядником відділу був Д. І. Багалій.

Досвід ХГБ сприяв розповсюдженню «місцевих відділів» у громадських бібліотеках країни.

січень
Розпочато збір коштів на спорудження будівлі ХГБ.

  Правління ХГБ отримало залишки фінансового капіталу ХПБ. Громадська бібліотека отримала кошти Публічної бібліотеки, за висловлюванням Д. І. Багалія, «в преемстве нравственного наследования».

березень
У ХГБ запроваджено правила користування безплатною читальнею та облік показників бібліотечного обслуговування.

  У безплатному кабінеті для читання було введено статистичний облік кількості читачів, відвідувань, книговидачі. На підставі даних річного читацького квитка здійснювався облік відвідувачів за місцем проживання.

11 березня
У структурі ХГБ створено «дешеву бібліотеку (абонемент)».

  Роботою «дешевої бібліотеки» керувала комісія під головуванням професора В. Я. Данилевського у складі членів Правління ХГБ – Д. І. Багалія, М. М. Ходолея та О. Я. Немеровського. Учительки недільної школи Х. Д. Алчевської виконували всі бібліотечні роботи безкоштовно. У «дешевій бібліотеці» ХГБ розпочала свій трудовий шлях Л. Б. Хавкіна – у майбутньому відомий бібліотекознавець.

Відновлення в структурі ХГБ першої народної бібліотеки та набутий досвід стали поштовхом для розвитку мережі бібліотек Харкова та Харківської губернії, яка згодом (у 1906 р.) зайняла перше місце в країні за кількістю (майже 500) відкритих бібліотек та читалень.

Деякі діячі «дешевої бібліотеки» ХГБ сприяли організації у 1891 р. першої безплатної народної бібліотеки-читальні Харківського товариства грамотності, що стала однією з перших у країні народних бібліотек.

26 серпня
Обговорення питання у харківській пресі про зміну статусу ХГБ.

  Обговорювалася пропозиція місцевої громадськості про зміну статусу «громадської бібліотеки» на «публічну» та відповідне внесення змін до статті 72 «Устава о цензуре», що стосувалася розподілу безплатних примірників видань між найбільшими книгозбірнями країни.

У подальшому Правління ХГБ за підтримки харківської влади декілька разів зверталося до Головного управління у справах друку з офіційним клопотанням щодо отримання безплатного примірника видань, однак, з різних причин ці звернення не були задоволені.

9 грудня
Організовано ІІ розряд «дешевого абонемента».

  За рішенням загальних зборів у ХГБ було організовано ІІ розряд абонемента із щомісячною платнею 20 коп. за одну книгу без права отримання нових журналів та книг для читання вдома.

«Дешева бібліотека» була перейменована у ІІІ розряд з платнею 5 коп. на місяць.

За І розрядом абонемента користувачі одержували всі книги з фонду за умови внесення встановлених «підписних» та заставних коштів за користування фондом.

 

1891

7 травня
МВС затвердило зміни до Статуту ХГБ.

  Зміни стосувалися виборів членів Правління, яке обиралося терміном на три роки у складі дев’яти осіб.

липень
Видано каталог фонду абонемента ІІІ розряду ХГБ, підготовлений професором О. П. Грузинцевим та М. М. Салтиковою.

12 вересня
Вийшло друком перше доповнене видання «Систематического каталога Харьковской общественной библиотеки» фонду І та ІІ розрядів абонемента.

  Каталог підготували М. О. Маслов, С. М. Сторожевська, О. П. Гру-зинцев, О. О. Русов, С. М. Самойлов, Б. Г. Філонов, О. П. Федюкіна.

8 грудня
На загальних зборах ХГБ обговорено доповіді члена Правління С. М. Самойлова «К вопросу о филиальных отделениях Харьковской общественной библиотеки».

 

1893

19 січня
Харківська міська дума прийняла рішення про надання ХГБ грошової допомоги у 2500 крб щороку протягом наступних шести років.

червень
До ХГБ надійшло одне з найбільших приватних зібрань Харкова – бібліотека відомого письменника Г. П. Данилевського.

  У складі бібліотеки, що налічувала понад 3000 прим., були харківські першодруки, видання українською мовою, книги з автографами тощо.

8 серпня
У ХГБ було проведено панахиду з приводу 50-річчя з дня смерті «основателя Общественной библиотеки в Харькове» Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка.

 

1894

19 січня
Головою Правління ХГБ обрано відомого вченого-історика та громадського діяча, професора Харківського університету Д. І. Багалія.

  Д. І. Багалій беззмінно очолював Правління ХГБ протягом 13 років і зробив значний внесок у розвиток Бібліотеки. Завдяки зусиллям Д. І. Багалія ХГБ отримала власну будівлю. За його підтримки та безпосередньої участі в Бібліотеці було організовано низку спеціалізованих відділів та впроваджено нові напрямки бібліотечної роботи.

квітень
Видано брошуру «О необходимости постройки дома для Харьковской общественной библиотеки», підготовлену головою Правління ХГБ професором Д. І. Багалієм.

  Д. І. Багалій у цьому виданні визначив значення ХГБ як центральної книгозбірні південно-східного регіону країни з правом отримання обов’язкового примірника творів друку, яким на той час користувалися Імператорська публічна бібліотека, Рум’янцевський музей, Бібліотека Академії наук та Гельсингфорський університет.

 

1895


ХГБ взяла участь у Виставці культурно-просвітницьких організацій та установ країни у м. Нижній Новгород.

20 березня
Відкрито журнальний абонемент у структурі абонемента І розряду.

  За користування поточними періодичними виданнями підписчики І та ІІ розрядів вносили щомісячну доплату, що дозволило Бібліотеці передплачувати періодичні видання.

жовтень
У ХГБ запроваджено міжбібліотечний книгообмін.

  ХГБ надіслала дублетні примірники книг та журналів до Полтавської (400 прим.), Ізюмської (близько 500 прим.) громадських бібліотек, Харківської 4-ї безплатної читальні, Боромлянської, Лохвицької народних бібліотек, бібліотеки Курсько-Харківсько-Азовської залізниці (близько 1400 видань).

 

1896

8 грудня
Відбулися урочисті збори членів Бібліотеки та представників громадськості з нагоди 10-річчя з дня відкриття ХГБ.

  Урочисті збори відбулися у Харківській міській думі.

Голова Правління ХГБ професор Д. І. Багалій у промові «О просветительном значении Харьковской общественной библиотеки» відзначав, що ХГБ за обсягом фонду (62966 томів книг і журналів) посідає п’яте місце серед провінційних публічних бібліотек країни. ХГБ відрізнялася якісним складом фонду, що на 75% складався з наукових видань з усіх галузей знання. Читацький попит на наукові видання майже вдвічі перевищував попит на художню літературу.

Через абонемент ХГБ обслуговувала 30% населення м. Харкова. Кількість відвідувачів безплатної читальні становила понад 2000 осіб, кількість відвідувань – 60000. Середня кількість читачів І та ІІ розрядів абонемента дорівнювала 4500 – 5000 осіб.

Майно ХГБ оцінювалося у 70000 крб, річний бюджет становив 10 – 11 тис. крб, у т.ч. постійна міська субсидія (2300 крб), а також підписна плата та пожертви.

 

1897

6 січня
Відбулися загальні збори членів ХГБ.

  Відбулися загальні збори членів ХГБ з нагоди надання 15000 крб державної субсидії для будівництва бібліотечної будівлі.

 

1898


Розпочалося створення генерального алфавітного каталогу за старопруською системою книгоопису.

13 квітня
Впроваджено нову систему реєстрації книг на абонементі ХГБ.

 

1899

16 травня
Урочисте закладення будівлі ХГБ.

  Подія відбулася за участю харківського губернатора Г. А. Тобізена, ректора університету М. М. Алексєєнка, голови Правління ХГБ професора Д. І. Багалія, членів Правління, представників Харківської міської управи та громадськості міста.

На початку року для спорудження будівлі було придбано ділянку у центрі міста (0,36 га) на перехресті вулиці Миколаївської та провулка Петровського.

Академік архітектури О. М. Бекетов безкоштовно розробив проект будівлі для ХГБ, в якому врахував усі новітні світові досягнення в будівництві бібліотек. О. М. Бекетов здійснював авторський нагляд за будівництвом. Керував виконанням будівельних робіт архітектор Харківського учбового округу та університету В. В. Величко.

На будівництво було зібрано 90922 крб. Половину цих коштів (45 тис. крб) було отримано як безповоротну субсидію від Державного казначейства за особистим клопотанням Д. І. Багалія до міністра фінансів С. Ю. Вітте. За дозволом Миколи ІІ було виділено кошти на будівництво та звільнено Бібліотеку від сплати мита за придбану земельну ділянку під забудову. Харківська міська дума надала Правлінню Бібліотеки 16 тис. крб для купівлі ділянки та 5 тис. крб на будівництво і зобов’язалася збільшити субсидію. Дума також допомогла Правлінню ХГБ отримати велику позику (70 тис. крб) зі страхового капіталу Харківського губернського земства та взяла на себе виплату відсотків.

30 жовтня
МВC затвердило зміни до Статуту ХГБ, відповідно до яких Бібліотека отримала право відкривати філіали та книжковий магазин.

 

1900


Правління ХГБ звернулося до Головного управління у справах друку щодо отримання безплатного примірника всіх видань, що виходять друком у країні.

 

1901

28 січня
Відбулося урочисте освячення нової будівлі ХГБ.

  На урочистостях були присутні Харківський губернатор Г. А. Тобізен, міський голова професор А. К. Погорелко та колишній голова І. Т. Голенищев-Кутузов, член губернської земської управи Г. М. Линтварьов та численні діячі Бібліотеки, благодійники, представники урядових та громадських установ, професори та студенти університету, Технологічного та Ветеринарного інститутів.

Голова Правління ХГБ професор Д. І. Багалій виступив з промовою «Торжество освящения и открытия нового здания Харьковской общественной библиотеки».

2 лютого
Відкрито першу в Харкові «бібліотеку для робітників».

  Відкрито першу в Харкові «бібліотеку для робітників» – філіал ХГБ у промисловому районі міста (вул. Петинська, 44, нині вул. Плеханівська – будівля не збереглася).

Фонд філіалу налічував 2000 придбаних та пожертвуваних книг. При філіалі функціонував кабінет для читання.

 

1902


ХГБ взяла участь у Виставці з народної освіти у Курську.

  Перший філіал ХГБ представив на Виставці матеріали про свою діяльність.

20 березня
Правління ХГБ схвалило проект Л. Б. Хавкіної про організацію музичного відділу у Бібліотеці.

21 серпня
У читальному залі ХГБ відбувся концерт капели кобзарів Лівобережжя під керівництвом Гната Хоткевича.

  Концерт кобзарів, який мав великий успіх та значення для історії кобзарства, відбувся у межах засідання етнографічної секції ХІІ Археологічного з’їзду, що проводилося у приміщенні ХГБ.

 

1903

8 січня
У ХГБ відкрито музичний відділ з нотним абонементом.

  Організація музичного відділу з нотним абонементом у ХГБ стала першим досвідом серед вітчизняних громадських бібліотек. Ця подія сприяла закладенню основ музичного просвітництва як напряму бібліотечної роботи.

Свої привітання ХГБ з нагоди заснування музичного відділу надіслали композитори М. О. Балакірєв та М. В. Лисенко. Допомогу у формуванні музичного фонду надали Південнонімецьке видавництво (Штутгарт), Музична бібліотека Петерса (Лейпциг), Дирекція Королівських театрів (Берлін), Головна дирекція Імператорського Російського музичного товариства, понад 105 приватних осіб та закладів Харкова, Києва, Полтави, Риги та інших міст країни. Бібліотеці було подаровано 2219 нот, 211 книг. На зібрані благодійні кошти було придбано 528 примірників нот, 37 книг з музики.

У складі комісії під головуванням Л. Б. Хавкіної, яка організовувала роботу музичного відділу, були І. І. Слатін – композитор, засновник Харківського відділення Російського музичного товариства та директор Харківського музичного училища, П. І. Ріттер – приват-доцент Харківського університету, редактор газети «Утро», В. І. Сокальський – композитор і музичний критик, інші відомі діячі.

Комісія підготувала друкований «Каталог музыкального отдела Харьковской общественной библиотеки», що містив близько 350 назв книг з музики та майже 2000 нот.

20 квітня
Відбулися надзвичайні збори членів ХГБ під головуванням М. М. Миклашевського.

  На зборах було обговорено та схвалено доповіді Л. Б. Хавкіної про створення відділу бібліотекознавства, Д. І. Багалія про організацію відділу рукописів та автографів, В. С. Дубенського про заснування відділу Judaica.

На зборах було схвалено Інструкцію для співробітниць абонемента ІІІ розряду.

Травень – вересень
Правління ХГБ розпочало підготовку до відкриття відділу бібліотекознавства та відділу «Hebraica et Judaica».

  Комісія з організації відділу бібліотекознавства у складі Л. Б. Хавкіної, О. С. Чемпковського та А. О. Дідріхсона розробила профіль комплек-тування фонду відділу, звернулася до вітчизняних та іноземних бібліотек з проханням надіслати до ХГБ документи і матеріали з бібліотекознавства. З вітчизняних бібліотек відгукнулися 59 (з 320), а з 124 іноземних – 58.

Багато видань надійшло до ХГБ з Національної бібліотеки Франції, Британського музею, Бібліотеки Конгресу США, бібліотек Нью-Йорка, Чикаго, Бостона, Штутгарта, Товариства австралійських бібліотекарів, Токійської Імператорської публічної бібліотеки, Бюро народної освіти у Вашингтоні, Міжнародного бібліографічного інституту (Брюссель) та ін. Бібліотека штату Нью-Йорк в м. Олбані також звернулася з проханням надіслати матеріали про ХГБ для свого бібліотечного музею.

Правління ХГБ затвердило склад комісії з організації відділу «Hebraica et Judaica» під головуванням доктора М. С. Шляпошникова. Бібліотека у відповідь на звернення комісії до книговидавців, товариств, учених, авторів, приватних осіб отримала 262 видання та благодійні кошти для купівлі книг для фонду нового відділу. Було складено каталог книг і журнальних статей «Judaica».

1 жовтня
Фонд ХГБ налічував 98612 видань.

  Зібрано цінну колекцію літератури з краєзнавства та українознавства, сформовану під керівництвом Д. І. Багалія.

Грудень
Збори членів Бібліотеки прийняли рішення про організацію ІІ філіального відділення ХГБ.

  Загальні збори розглянули прохання 47 мешканців з районів Холодної гори та Великої Панасівки про відкриття філіалу ХГБ. Було прийнято рішення про створення філіалу, виділено 1000 крб і в січні 1904 р. створено організаційну комісію під головуванням К. Г. Рауша.

 

1904


Вийшла друком книга члена Правління ХГБ, завідуючої музичним відділом Л. Б. Хавкіної «Библиотеки, их организация и техника».

Січень
Представник ХГБ Л. Б. Хавкіна взяла участь у роботі ІІІ Всеросійського з’їзду діячів з технічної та професійної освіти.

  У доповіді Л. Б. Хавкіної «О профессиональной подготовке библиоте-карей» було представлено проект організації бібліотечної освіти в країні, що став одним з кращих документів вітчизняного бібліотекознавства та одержав підтримку з’їзду. Проект передбачав організацію бібліотечних курсів, а згодом і спеціального навчального бібліотечного закладу.

Липень
Харківське міське управління надало ХГБ фінансову допомогу – 7500 крб та 400 крб на розвиток філіального відділення.

24 вересня
Відбулося відкриття відділу «Hebraica et Judaica».

  Роботу відділу очолила комісія під головуванням М. С. Шляпошникова. На початку наступного, 1905 р., вийшло друком перше видання каталогу книг і журнальних статей «Judaica».

14 листопада
Комітет І філіального відділення ХГБ надіслав вітальну телеграму письменнику В. Г. Короленку з нагоди 25-річного ювілею літературної діяльності.

15 грудня
У ХГБ відбулася презентація відділу бібліотекознавства.

  Створення відділу бібліотекознавства стало першим досвідом серед бібліотек країни з об’єднання матеріалів з бібліотечної справи, сприяло поширенню професійних зв’язків ХГБ з іншими бібліотеками, впровадженню міжбібліотечного книгообміну та встановленню міжнародних зв’язків з Американською бібліотечною асоціацією, бібліотечними асоціаціями Австралії, Великої Британії, Німеччини, Японії, Франції, з Міжнародним бібліографічним інститутом у Брюсселі та ін.

При відділі було створено бібліотечний музей, який отримав назву «Колекція наочних посібників» через те, що у Статуті ХГБ слово «музей» було відсутнє.

Завданнями новоствореного відділу було опрацювання питань теорії, методики і практики бібліотечної роботи за досвідом бібліотек. Діяльність відділу мала три напрямки – довідково-консультаційна робота, навчально-педагогічна та науково-дослідна.

 

1905


Правління ХГБ працювало над розкриттям частини фонду мовами національностей, які мешкали у Харкові.

  Вийшов друком «Каталог Харьковской общественной библиотеки. Книжные и журнальные статьи о евреях и еврействе», підготовлений комісією відділу «Hebraica et Judaica».

Правління прийняло рішення про виділення видань українською та литовською мовами, а також відділу «Polonica» в каталогах, що розкривали фонди абонементів.

12 лютого
Обговорення загальними зборами ХГБ доповіді члена Правління Г. М. Абрамова про влаштування відділу книг українською мовою.

  Г. М. Абрамов (колезький радник, член Харківського окружного суду) вважав завданням нового відділу упорядкування та каталогізацію літератури з українознавства, систематичне поповнення фонду.

Метою відділу було визначено «задоволення природної допитливості місцевого населення, інтересів науки та потреби практики».

Збори ухвалили рішення сприяти «розширенню» відділу книг українською мовою та «місцевого» відділу в межах наявних коштів.

27 квітня – 6 листопада
ХГБ взяла участь у Всесвітній виставці, що проходила у м. Льєж (Бельгія).

  Відділ бібліотекознавства підготував експозицію про роботу Бібліотеки. ХГБ за свою успішну діяльність була відзначена Почесним дипломом Всесвітньої виставки.

Книга Л. Б. Хавкіної «Библиотеки, их организация и техника» отримала нагороду – золоту медаль виставки.

1 липня
Відбулося відкриття ІІ філіального відділення ХГБ.

  Філіал ХГБ було відкрито на вул. Великій Панасівській, 53. Невдовзі його перевели на вул. Усівську, 18 (нині – Гвардійців Залізничників).

Жовтень
ХГБ отримала допомогу від харківської влади та громадських організацій.

  У період фінансової скрути Бібліотеки протягом 1905 – 1906 рр. Харківська міська управа перерахувала на розвиток І та ІІ філіалів ХГБ 400 крб, Товариство піклування про народну тверезість – 300 крб, директор Паровозобудівного заводу П. П. Ріццоні – 100 крб та виписав книги з технічної тематики для робітників – читачів І філіалу ХГБ.

 

1906


У філіалі ХГБ засновано «Технічний відділ імені П. П. Ріццоні І філіального відділення».

Запроваджено консультаційно-бібліографічну допомоги читачам членами Правління ХГБ.

  Професори В. Я. Данилевський та О. П. Грузинцев склали графік бібліографічного обслуговування читачів Бібліотеки. Розпочато роботу з підготовки каталогу журнальних статей.

1 лютого
Загальними зборами членів ХГБ затверджено заснування українського відділу – першого серед громадських бібліотек країни.

  На зборах було заслухано доповідь Г. М. Абрамова про роботу комісії з організації «відділу видань українською та іншими мовами про Україну». Комісію очолював діяч українського самостійницького руху, засновник Народної партії М. І. Міхновський. Він також очолив керівний орган новоствореного відділу – українську комісію. З 1914 р. українську комісію очолив письменник і громадський діяч Гнат Хоткевич. У складі комісії в різні роки працювали письменник і громадський діяч К. М. Бич-Лубенський, письменниця Х. О. Алчевська, композитор С. П. Дрімцов та інші відомі представники громадськості.

Комісія формувала фонд українського відділу за рахунок пожертв та купівлі. Протягом наступних п’яти років фонд відділу зріс у п’ять разів і налічував понад 3000 назв. Комісія також проводила активну просвітницьку роботу, популяризувала українську книгу.

Рідкісні видання українською мовою, прижиттєві видання діячів української культури у 1906 р. було виділено окремо у фонді українського відділу.

 

1908


Розвивається методична діяльність ХГБ.

  Бібліотека надала консультаційну допомогу з питань організації та методики бібліотечної справи на замовлення Чернігівської, Вовчанської, Владикавказької, Катеринбурзької, Оренбурзької бібліотек, Ліги освіти, Товариства бібліотекознавства (Санкт-Петербург), редакції журналу «Ежегодник внешкольного образования», Міжнародного бібліографічного інституту (Брюссель).

Лютий
Закрито філіальні відділення ХГБ через погіршення фінансового стану та політичну ситуацію.

  Книжковий фонд філіалів було передано Народному дому та Журавлівській бібліотеці-читальні Харківського товариства грамотності. Залишки фінансового капіталу філіалів передано на потреби абонемента ІІІ розряду ХГБ.

6 березня
Розпочато упорядкування, інвентаризацію та переміщення фонду ІІІ розряду абонемента до загального абонементного залу на першому поверсі будівлі.

  Ці роботи було завершено 30 вересня.

13 грудня
Загальні збори членів ХГБ прийняли рішення про складання «перечня особо ценных библиографично редких книг».

  Протягом наступних двох років у ХГБ було укомплектовано спеціалізований фонд бібліотечних раритетів.

 

1909

Жовтень
ХГБ отримала допомогу від місцевої влади.

  Харківське міське управління надало субсидію 6000 крб на розвиток ХГБ та 1500 крб на оплату електрики.

Протягом наступного року міське управління виділило Бібліотеці 6800 крб, (у т. ч. для купівлі книг українською та польською мовами – 147 крб), Харківський комітет тверезості – 84 крб.

 

1910


ХГБ взяла участь у роботі Єврейського історико-етнографічного товариства.

  Представники відділу «Hebraica et Judaica» стали членами Товариства, завдяки цьому ХГБ безоплатно одержувала його видання.

4 березня
Харківська міська дума прийняла рішення про пожертвування коштів українському відділу ХГБ.

  Харківська дума ухвалила надати 300 крб «Харьковской общественной библиотеке на украинский отдел её с тем, чтобы отделу этому было присвоено имя поэта «Украинский отдел имени Тараса Шевченко». Також було прийнято рішення щорічно надавати на потреби цього відділу по 50 крб. Матеріальна підтримка владою українського відділу значно вплинула на комплектування фонду – до кінця 1911 р. фонд українського відділу налічував понад трьох тис. примірників.

Квітень
ХГБ отримала значну пожертву на облаштування книгосховища.

  ХГБ отримала значну пожертву (10000 крб) на облаштування книгосховища від вдови Б. Г. Філонова – відомого громадського діяча, мецената, гласного Харківської міської думи, члена Правління ХГБ з 1885 р., голови Правління в 1885 – 1893 рр.

1 – 7 червня
Участь ХГБ у роботі І Всеросійського з’їзду з бібліотечної справи (Санкт-Петербург).

  ХГБ представила експозицію про свою діяльність – діаграми, фотографії, видання, статті, документи з фонду відділу бібліотекознавства та 90 папок з діловодства вітчизняних та іноземних книгозбірень.

 

1912


Розпочато роботи з облаштування трьох верхніх поверхів книгосховища ХГБ.

  Ці роботи проводилися за благодійні кошти, що надійшли від вдови
Б. Г. Філонова. Також харківська міська влада сприяла отриманню Бібліотекою позики у сумі 4860 крб зі страхового капіталу Губернського земства з виплатою відсотків за рахунок Харківської міської управи.

Протягом наступних 1913 – 1914 рр. у книгосховищі було встановлено підйомник, пилосос, частково проведено електроосвітлення на шостому та сьомому поверхах книгосховища, завершене встановлення системи опалювання. На п’ятому поверсі було розміщено книжковий фонд.


Вийшов друком «Катальог книжок українською мовою Харківської громадської бібліотеки. Український відділ імені Тараса Шевченка. Том І».

  Видання першого і єдиного на той час українського бібліотечного каталогу стало важливою подією в історії створення репертуару української книги. Каталог містив близько трьох тис. описів книг, у т. ч. виданих на території Австро-Угорщини. Високу оцінку цього видання, перевірену часом, дав відомий бібліограф Ф. П. Максименко у 1945 р.: цей каталог «є єдиним друкованим суто українським бібліотечним каталогом, що маємо досі».

Каталог було підготовлено у 1910 – 1911 рр. П. Мокроусом, видано коштом членів української комісії Бібліотеки І. Х. Бойка та В. Н. Галицького.

12 лютого
Відбулися урочисті збори з нагоди відзначення 25-річчя відкриття ХГБ.

  За обсягом фонду ХГБ посідала третє місце серед провінційних бібліотек країни, книговидача зросла до 282 тис. томів. Л. Б. Хавкіна відзначала, що за інтенсивністю роботи ХГБ можна порівняти з державними бібліотеками, тому що вона «…опередила библиотеку Московского Публичного и Румянцевского музеев (с читаемостью 245 тыс. томов) и по количеству прочитанных сочинений заняла непосредственное место после Императорской Публичной библиотеки».

Березень
На засіданні Всеросійського товариства бібліотекознавства заслухано доповідь Л. Б. Хавкіної «Юбилей Харьковской общественной библиотеки в связи с историей её».

 

1913


ХГБ одержала на свій розвиток від Харківської міської управи найбільшу суму (9806 крб) серед просвітницьких установ Харкова.

 

1914


У Бібліотеці запроваджено безплатні абонементи студентам, слухачкам вищих жіночих курсів Товариства трудящих жінок, дітям батьків-воїнів, для лазаретів Харкова.

Січень
ХГБ надіслала до Товариства бібліотекознавства (Петроград) інформацію про свою діяльність для представлення на Міжнародній виставці з друкарської справи та графіки, що відбулася у Лейпцигу (Німеччина) у травні 1914 р.

3 – 4 лютого
Загальні збори членів ХГБ обговорили звернення до Головного управління у справах друку щодо надання Бібліотеці права одержання безплатного примірника книг, виданих у країні російською та українською мовами.

11 лютого
Член Правління Л. Б. Хавкіна виступила на загальних зборах ХГБ з доповіддю «Детские читальни-библиотеки и их современные библиотечные идеалы».

  За пропозицією Л. Б. Хавкіної прийнято рішення про заснування у ХГБ дитячого відділу на базі абонемента ІІІ розряду.

Протягом 1914 – 1916 рр. спеціальна комісія виконала підготовчу роботу зі створення нового відділу. До лютого 1916 р. було сформовано ядро книжкового фонду відділу за участю вчителів Харкова.

 

1915


Українська комісія під керівництвом Гната Хоткевича підготувала доповнений випуск Каталогу книг українською мовою ХГБ.

  Каталог (машинопис) містив відомості про 758 назв книжкових видань. Вийшов друком у 1918 р. (до нашого часу примірник не зберігся).


У ХГБ створено генеральний алфавітний каталог нотних видань.

7 – 12 червня
ХГБ взяла участь у роботі Харківського з’їзду з питань позашкільної освіти та влаштування розумних розваг.

  Бібліотека організувала тимчасову читальню для учасників з’їзду, виставку матеріалів про діяльність відділу бібліотекознавства, фотографій будівлі та друкованих матеріалів ХГБ.

19 вересня
Проведено за пропозицією Л. Б. Хавкіної одноденний облік книговидачі на абонементах І та ІІ розрядів.

  Одержані статистичні відомості виявили підвищений читацький попит на наукові видання з філософії, історії, психології, літератури, медицини.

На кінець грудня 1915 р. абонементом І розряду користувалися 2969 осіб, ІІ розряду – 2721, ІІІ розряду – 2096. Протягом грудня за абонементами першого та другого розрядів видано 33580 книг та 599 журналів. Читальний зал відвідали 6228 читачів.

 

1916

26 вересня
Відбулися загальні збори ХГБ з нагоди 30-річчя з дня відкриття.

  Було обговорено доповіді Л. Б. Хавкіної «Пути к дальнейшему развитию библиотеки», О. А. Богомолова «Помощь библиотеки в деле самообразования», О. А. Дідрихсона «Русское библиотечное общество и его назначение для библиотечного дела в Харькове». Прийнято рішення про організацію довідкового відділу, створення книжкового ядра Бібліотеки, виділення фонду активного попиту, розробку планів читання тощо.

15 грудня
У ХГБ відкрито дитячий відділ – першу спеціальну дитячу бібліотеку у Харкові.

  Фінансова комісія Харківської міської управи у лютому 1916 р. виділила 500 крб для організації дитячого відділу.

Новостворений відділ очолила фахівець з дитячої літератури
Є. О. Мартинова. Завданнями відділу було вивчення читацьких інтересів, керівництво читанням дітей віком 4 – 14 років, організація дитячих гуртків, рецензування дитячої літератури.

 

1917

24 лютого
ХГБ отримала фінансову допомогу від харківської влади.

  За постановою Харківської міської думи на розвиток ХГБ асигновано 17050 крб, у т. ч. для українського відділу – 50 крб, на розширення книгосховища – 486 крб, для дитячого відділу – 1000 крб.

 

1918


Організовано «Товариство друзів книги» (при дитячому відділі бібліотеки)

 

1919


За рішенням Всеукраїнського революційного комітету ХГБ було перетворено на Центральну губернську і підпорядковано позашкільному підвідділу Харківського міського відділу народної освіти (ВНО).

 

1920


Заклад переведено до відання бібліотечної секції Харківського міського відділу народної освіти (ВНО), надано державне забезпечення і назву «Харківська радянська громадська бібліотека».


Засновано консультаційний відділ, який очолив Б.О.Борович, видатний бібліотекознавець, книгознавець, педагог.

  Відділ швидко набуває популярності як культурно-інформаційний та науково-методичний осередок.


1920 – 1930 рр. Книжкове майно ХПБ, що знаходилося у складі фонду Бібліотеки дворянського депутатського зібрання, було націоналізоване та розподілене між двома найбільшими бібліотеками Харкова – Бібліотекою Харківського університету та ХГБ.

 

1922


Бібліотека отримала статус державної та підпорядковування Головполітпросвіті, була визначена як центральна бібліотека міста і губернії.

Бібліотеці присвоєно ім`я російського письменника В.Г.Короленка.

  Нова назва бібліотеки − Державна бібліотека імені В. Г. Короленка.


Став надходити безплатний примірник друкованої продукції, що видавалося на території РФСР.

 

1923


Б.О.Борович бере участь у першій Всеукраїнській нараді працівників книги.


Організовується мережа пересувок на підприємствах Харкова та у передмісті.

 

1924


Засновано читальний зал газет та журналів.


Б.О.Борович бере участь у I Всеросійській конференції наукових бібліотек (м. Москва).

 

1925


Зі зміною в країні системи районування, Бібліотека стає окружною, центром методичної підтримки бібліотечної мережі Харківської округи.


Створюються нові структурні підрозділи: відділ літератури іноземними мовами та відділ літератури мовами народів СРСР.

  Відновлюються, після тривалої перерви, зв`язки з бібліотеками Америки, Німеччини, Австрії та інших країн. Розвивається міжнародний книгообмін.


Співпрацівників Бібліотеки запрошено на Міжнародний конгрес бібліотекарів та друзів книги (м. Прага, червень) та конференцію, присвячену 50-річчю Американської бібліотечної асоціації (м. Філадельфія, жовтень).


На запрошення Укрголовнауки Б.О. Борович виступає з доповіддю на першій конференції наукових бібліотек УРСР (м. Київ, грудень.)

 

1926


Організація та проведення Першого Всеукраїнського з`їзду бібліотечних працівників (м. Харків, червень). Він проходив на базі бібліотеки.


Б.О.Боровича запрошено на другу Всеросійську конференцію наукових бібліотек (м. Ленінград, жовтень).

 

1928


Створено відділ україніки, який продовжив традиції ліквідованого українського відділу.

  Очолила його Ольга Багалій.

 

1929


Бібліотека почала одержувати загальносоюзний примірник.

  У зв'язку із введенням в СРСР єдиної загальнодержавної системи обов`язкового примірника бібліотека одержує примірники (від восьми республіканських книжкових палат) і місцевий обов`язковий примірник (від поліграфічних підприємств Харкова).

 

1930


Бібліотека дістала назву "Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка" (ХДНБ).

  За високий рівень діяльності та значний внесок Бібліотеки у розвиток науки, освіти, культури, НАРКОМОС України визначив її статус як державної наукової. Бібліотеку переведено в підпорядкування Управлінню науки НКО УСРР.

 

1932


Створено науково-методичний відділ на базі консультаційного відділу.

  Консультаційний відділ розформовано у зв'язку з арештом за «класово шкідливу» роботу керівника Б.О.Боровича, який загинув у сталінському ГУТАБІ.


До Бібліотеки став надходити республіканський обов`язковий примірник творів друку.

 

1933


Організовано нові структурні підрозділи: сектори масової роботи та міжбібліотечного абоненту (МБА).

 

1934


ХДНБ надано функції обласної бібліотеки.

 

1936


Дитячий відділ одержує окреме приміщення і реорганізується у філію для дітей та юнацтва.

 

1937


Бібліотека увійшла до системи внутрішньосоюзного книгообміну.

  Обмінний фонд нараховував 6000 прим.

 

1940


Організовано науково-бібліографічний відділ на базі науково-методичного, та відділ рідкісних видань та рукописів.

 

1943


Під час німецько-фашистської окупації Харкова (1941-1943рр.) було знищено і пограбовано понад 600 тис. цінніших видань.

  Серед них

– найрідкісніші українські стародруки XYII-XYIII ст.;

- прижиттєві видання творів класиків світової літератури;

- колекція географічних карт XYIII-XX (понад 10 тис. прим.);

- науково-технічні видання;

- унікальне зібрання книжок для дітей та юнацтва (біля 95 тис. прим.), до якого увійшли видання XIX ст.; твори єврейських вчених і письменників.

Вивезено унікальний систематичний каталог (він налічував понад 1,2 млн. карток). І лише завдяки мужності та самовідданій праці директора М.І.Румницької, Л.В.Анохіної, Л.І.Вовк, О.В.Гаврилової, Є.В.Долинської, Г.Д.Клявиної, Т.Г.Малець, Є.А.Мартинової, А.Н.Омельченко, Є.П.Панченко, Н.І.Радченко, Н.О.Розальон, О.Ф.Самариної, С.М.Ставровського, а також інших співпрацівників бібліотеки та мешканців міста, більшу частину фонду вдалося врятувати. Відомості про втрати ХДНБ під час окупаційного режиму наведено серед звинувачувальних матеріалів на Нюрнберзькому процесі 1945-1946 рр.

 

1944


Бібліотека почала одержувати цільовий безкоштовний обов`язковий примірник творів друку, який призначався для відновлення книжкового фонду.

 

1945


Бібліотеку підпорядковано Комітету у справах культурно-освітніх установ Ради Міністрів УРСР.

 

1949


ХДНБ почала одержувати всесоюзний і республіканський обов`язкові примірники.

  Згідно з новим порядком комплектування провідних бібліотек країни обов`язковим примірником, затвердженим Радою Міністрів СРСР, ХДНБ почала одержувати два платних обов`язкових примірника: всесоюзний (з Центрального колектора наукових бібліотек) і республіканський (з Київського обласного колектора).

 

1951


Поновлене надходження безкоштовного всесоюзного обов`язкового примірника творів друку з Всесоюзної книжкової палати (яке припинилося у 1960р.)

 

1953


Бібліотеку підпорядковано новоствореному Міністерству культури УРСР.

Участь фахівців ХДНБ в роботі Всеросійського з'їзду бібліотечних працівників (м.Москва) та чисельних республіканських нарадах.

 

1955


Проведено міжреспубліканський семінар-нараду з питань пропаганди технічної літератури за участю 450 бібліотечних працівників з України, РРФСР, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Молдови.

 

1956


Президія Верховної Ради УРСР нагородила ХДНБ ім. В. Г. Короленка Почесною грамотою за досягнення в розвитку науки і культури.

Відкрито відділ патентів (перетворений у 1969р. на відділ технічної літератури).

 

1960


За наказом міністра культури УРСР "Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в Українській РСР" (квітень) за ХДНБ закріплено видання бібліографічних посібників на допомогу самоосвіті читачів масових бібліотек та розробку методичних посібників на допомогу бібліотекам.

 

1961


Відповідно до постанови пленуму Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи Міністерства культури УРСР (травень) за ХДНБ закріплено виконання координаційних функцій з організації довідково-бібліографічної роботи в бібліотеках Харківської області.

  Довідково-бібліографічний сектор бібліотеки очолив відповідну секцію при Міжвідомчій раді при Харківському обласному управлінні культури.

 

1964


Розпочато розвиток ХДНБ як республіканського та зонального методичного центру.

  Згідно з Постановою колегії Міністерства культури УРСР (від 7.11.1964р.) Бібліотека стала виконувати функції республіканського методичного центру з питань пропаганди технічної літератури та зонального (надання методичної допомоги з різних напрямків діяльності бібліотекам Донецької, Дніпропетровської, Полтавської, Луганської, Сумської та Харківської областей).


Розпочато переведення систематичного каталогу на таблиці ББК.

  Цей трудомісткий процес тривав 12 років і досвід ХДНБ став надбанням усіх бібліотек Радянського Союзу.


Організовано і проведено Республіканський семінар-нараду працівників міжбібліотечного і заочного абонемента обласних бібліотек УРСР.

Проведено нараду директорів обласних бібліотек Сходу України, на якій розглядалися питання методичної діяльності тощо.

ХДНБ присвоєне звання «Бібліотека відмінної роботи» згідно з рішенням Міністерства культури УРСР та Республіканського комітету профспілок працівників культури.

 

1965


Організовано республіканський семінар-нарада завідуючих читальними залами обласних і центральних міських бібліотек.

 

1967


За рішенням колегії Міністерства культури УРСР (лютий) на ХДНБ покладено обов'язки головного координаційного центру з технічної бібліографії серед бібліотек системи МК УРСР.

ХДНБ нагороджено Почесною Грамотою МК СРСР та ЦК профспілки працівників культури за досягнуті успіхи в культурному обслуговуванні.

 

1969


Директором бібліотеки призначено Н.Х.Семененко.

На базі секторів міжбібліотечного абонемента, довідко-бібліографічного створено відділи МБА та бібліографічний.

 

1971


Бібліотека стає регіональним центром Міжбібліотечного абонементу для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей.

Створюється редакційно-видавничий відділ.

 

1972


Відділ фондів та обслуговування реорганізовано у відділ зберігання фондів та відділ обслуговування.

 

1975


Створюються відділи - обробки і організації алфавітних каталогів, організації систематичного і тематичного каталогів, організації науково-дослідної роботи.

  Проведення досліджень (всесоюзних, республіканських, регіональних та локальних) стає одним із основних напрямків наукової діяльності.


Бібліотека стала виконувати функції міжобласного депозитарію універсального профілю (для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей).

 

1977


На базі науково-бібліографічного відділу утворено два самостійних структурних підрозділи: інформаційно-бібліографічний та науково-бібліографічний, який став координаційно-методичним центром республіки зі складання бібліографічних посібників техніко-економічної тематики.

ХДНБ отримала Диплом І ступеня за успіхи в розвитку культури та народної творчості на Виставці досягнень народного господарства України.

 

1979


Організовано відділ краєзнавчої роботи.

  Розпочинається діяльність «Клубу краєзнавців»

 

1986


Директором Бібліотеки призначено Н.М.Авдєєву.

З нагоди 100-річного ювілею Бібліотеку нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури УРСР і Дипломом Президії спілок дружби та культурних зв’язків із зарубіжними країнами за розвиток міжнародних зв’язків, урочисті збори відбулися у Харківському державному академічному українському театрі ім. Т.Г.Шевченка.

Відбувся перший конкурс на кращу наукову роботу.

  Виходить друком перший науково-допоміжний бібліографічний покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність «Харьковская государственная научная бібліотека им. В.Г.Короленко. 1886-1986».

Розпочато республіканське дослідження краєзнавчих фондів наукових бібліотек України.

 

1988



Розформовано фонд літератури «спеціального зберігання». Читачі отримали доступ до 45 тис. заборонених раніше видань – праць відомих вчених, письменників, громадських діячів тощо.

  Започаткована соціологічна служба вивчення читання відповідно до наказу Міністерства культури СРСР.

 

1989


Директором бібліотеки призначено Л.П.Незнамову.

 

1990


Бурхливі соціально-економічні та економічні зміни у 90-ті роки, притаманні розбудові української держави, спонукали на всебічний аналіз набутого досвіду роботи та активний пошук оптимальних шляхів подальшого розвитку.

  Девізом колективу стає: «традиції +інновації». Пошукова робота відзеркалюється новими інтелектуальними надбаннями у науковій, культурно-просвітницькій, інформаційній діяльності. Розширюються міжнародні культурні зв'язки. Відбуваються нововведення в організаційній структурі.


Затверджено новий Статут ХДНБ у зв'язку з переходом закладу на нові умови господарювання.

Створено відділ друку та організації страхового фонду і відділ автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів.

  Розпочато реалізацію програми розвитку автоматизованої інформаційно-бібліографічної системи Бібліотеки.

 

1992


У бібліотеці відбулася республіканська міжвідомча науково-практична конференція «Фонди наукової бібліотеки: стан та перспективи розвитку».

  У заході взяли участь близько 300 делегатів (від бібліотек різних регіонів країни та зарубіжних, інститутів культури, громадських бібліотечних обєднань, інших установ).

Організовано службу маркетингу.

 

1993


Відновлюється діяльність українського відділу.

  Створений на базі відділу краєзнавчої роботи, відділ україніки розгорнув багатогранну наукову, культурно-просвітницьку та інформаційну діяльність у напрямку українознавства та краєзнавства, з відродження вітчизняної культури тощо.


Почала видаватися серія «Повернені імена».

  Відтоді вийшли друком бібліографічні посібники присвячені Івану Падалці, Василю Чечвянському, Миколі Хвильовому, Гнату Хоткевичу, Миколі Кулішу, Олесю Досвітньому та іншим громадським діячам, письменникам, діячам культури та мистецтва.


Відділ україніки став лауреатом республіканської премії ім. Д.Яворницького за значний внесок у розвиток українського краєзнавства.


Проведено регіональну міжвідомчу наукову конференцію «Історія бібліотечної справи в Україні.»


Напередодні 90-річчя від дня заснування відділу бібліотекознавства організовано читальний зал бібліотекознавства (при науково-методичному відділі).

  Розпочинається цілеспрямоване та опосередковане формування документно-інформаційних ресурсів цього підрозділу різними видами документів з історії, теорії та практики бібліотечної справи.

 

1995


В межах реалізації Двосторонньої Угоди з Товариством «Канадські друзі в Україні» у Бібліотеці відкрилася «Українсько-Канадська бібліотека».


Співпрацівники взяли участь у роботі:

  - 61-ої сесії ІФЛА (м.Стамбул, Турція);
- міжнародній конференції «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва»(м.Євпаторія, Крим);
- установчої конференції Української бібліотечної асоціації (м. Київ),
- міжнародного семінару «Рестоврація та консервація книжкових фондів»(м. Київ) та інших заходах.


Відбулися стажування співпрацівників у провідних бібліотеках Австрії, Німеччини, США.


Відкрито первинний осередок Української бібліотечної асоціації (УБА).

  Бібліотека стала учасником всеукраїнського дослідження «Українська книга у фондах бібліотек та музеїв України (1574-1923рр.)», мета якого – підготовка друкованого зведеного каталогу української книги. За наслідками цього дослідження підготовлено вже 5 вип. бібліографічного покажчика Книги українською мовою у фондах ХДНБ ім. В.Г.Короленка, в яких відображено загалом понад 4 тис. видань українською мовою, що вийшли друком в різних країнах світу.


Зав. відділом україніки Валентині Олександрівні Ярошик присвоєно почесне звання Заслужений працівник культури України за вагомий внесок у краєзнавчу справу.

 

1996


З нагоди 110-річчя з дня заснування Бібліотеки проведено наукову конференцію. Розпочато видання збірок наукових праць.


Відкрито Австрійську бібліотеку.

  За домовленістю з Інститутом Східних та Південно-Східних словян (Австрія) відкрито Австрійську бібліотеку.


Створено Німецький читальний зал.

  За двосторонньою угодою з Гете-Інститутом. (м. Мюнхен, Німеччина), створено Німецький читальний зал.

 

1997


ХДНБ (одна з восьми бібліотек України) стала отримувати наукові видання (та монографії) згідно з Постановою Президії ВАК України.


В межах реалізації Проекту американського фонду IREX здійснено підключення Бібліотеки до Internet.

Бібліотека отримала подяку від командування Харківського військового округу за організацію і проведення серії заходів для ознайомлення особового складу Військового університету з фондами і послугами бібліотеки, а також новими надходженнями технічної і патентної документації.

 

1998


Внаслідок двосторонньої угоди з Радою Європи у ХДНБ відкрито Бібліотеку документів Ради Європи з прав людини.


Відбулася перша регіональна міжвідомча науково-практична конференція «Короленковські читання», на якій були підведені підсумки наукових розвідок харківян в галузі бібліотечної справи.

  Відтоді такі конференції проходять щороку в день народження бібліотеки.


Співпрацівники Бібліотеки взяли участь у V ювілейній міжнародній конференції «Крим-98 Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (м. Судак, Крим).

 

1999


Зав. відділом рідкісних видань та рукописів Ігор Яковлевич Лосієвський захистив докторську дисертацію в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Бібліотеку включено до державної Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки, згідно з якою на її базі (та 4-х інших найкрупніших книгозбірень країни) створюється міжвідомчий центр консервації і репрографії.

Організована і проведено на базі Бібліотеки регіональну наукову конференцію «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову».

Бібліографічний покажчик «Історія Харківської Єпархії» (До 200-річчя заснування), складений співпрацівниками відділу Україніки, став лауреатом Муніціпальної премії.


Заст. директора Валентина Валентинівна Мірошникова нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.


Зав. відділом україніки Валентина Олександрівна Ярошик відзначена Орденом преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських і преподобного Нестора за плідну культурно-просвітницьку діяльність та з нагоди 200-ліття Харківської єпархії.

 

2000


Співпрацівники Бібліотеки взяли участь у Всеукраїнських зборах працівників культури (м. Київ, березень), міжнародних та всеукраїнських конференціях та семінарах:

  - «Бібліотека і влада» (м. Київ, травень),
- «Библиотечное дело –2000. Проблемы формирования открытого информационного общества»(м. Москва, квітень),
- «Інформаційний пошук в Інтернет та CD-дисках» (м.Москва, Гете-інститут, травень),
- «Створення та інтеграція інформаційних ресурсів» (м. Вінниця, жовтень),
- «Бібліотеки-центри науково-інформаційних ресурсів» (м. Київ, жовтень). Вивчалася інформаційна діяльність Ради Європи (м. Страсбург, Франція).


Організована і проведена регіональна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю першого видання літературної памятки «Слово о полку Ігоревім».


Проведена міжрегіональна науково-практична конференція «Канадсько-український центр: досвід роботи та тенденції розвитку», присвячена 5-річчю діяльності Українсько-Канадської бібліотеки.

Директору бібліотеки Лілії Павлівні Незнамовій присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

 

2001


До 115-ї річниці заснування бібліотеки оформлено розгорнуту книжкову експозицію «ХДНБ ім. В. Г. Короленка як науковий, культурно-просвітницький та інформаційний заклад всеукраїнського значення».

  Було представлено понад 500 документів про історію та сучасність ХДНБ, видатних бібліотекарів, праці короленківців тощо.


З нагоди 130-річчя від дня народження Л.Б. Хавкіної відбулася наукова конференція «Бібліотекознавець Любов Борисівна Хавкіна: творча спадщина і сучасність».

Проведені бібліографічні читання, присвячені 80-річчю відомого бібліографа, краєзнавця Тетяни Григорівни Шерстюк, яка понад 50 років працювала в ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Щокварталу виходить друком інформаційний бюлетень «Хроніка Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка».

Почала діяти нова версія Web-сайту ХДНБ (діє з 1999 р.), що дозволило значно розширити кількість послуг віддаленим користувачам.

 

2002


Підготовлено проект «Методичних рекомендацій по роботі з відбору та опису рукописних книг, інкунабул, палеотипів, видань кирилічного друку для державного реєстру національного культурного надбання».

  Проект підготовлено відповідно до наказу Міністра культури і мистецтв України «Про затвердження інструкції про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до державного реєстру національного культурного надбання» (від 20.11.2001 р. за № 708).


Бібліотеку відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Міхаель Міїсс.

  Він ознайомився з діяльністю книгозбірні і, зокрема Австрійської бібліотеки, перспективи розвитку якої були обговорені під час візиту.


Розпочали роботу довідкова служба «Запитай бібліотекаря»; служба «Електронна доставка документів».

Завершене введення в дію електронного каталогу періодичних видань бібліотек Харкова.

 

2003


Директор бібліотеки Л. П. Незнамова брала участь у нараді керівників найбільших харківських закладів культури, яку проводив міністр культури Ю. П. Богуцький.

Відкрито Інтернет-центр, організований у межах реалізації проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)», ініційованого Посольством США в Україні.

  Презентація центру проходила за участю віце-консула Посольства США Мішель Солінські, представників владних структур міста, керівників найбільших харківських закладів культури та освіти, а також користувачів та працівників бібліотеки.


Бібліотеку відвідав завідуючий сектором технології консервації книг і рукописів Центру консервації і реставрації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України М. М. Омельченко.

Проходила науково-практична конференція «Демократичні орієнтири творчості В.Г. Короленка», присвячена 150-річчю з дня народження письменника.

Відбулися краєзнавчі читання, присвячені 100-літтю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

 

2004


За сприяння Науково-методичного педагогічного центру управління освіти Харківської міської ради організовано науково-практичну конференцію «Харкову – 350 років: історичні аспекти та погляд на сучасні проблеми».

Розпочато формування довідково-бібліографічної бази даних «Швидка довідка».

Розпочато рекламний корпоративний проект «Взаємодія», спрямований на покращення інформаційного обслуговування підприємств.

Відбулася міжрегіональна науково-практична конференція «Методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи», присвячена 100-літтю першого в країні відділу бібліотекознавства ХДНБ ім. В. Г. Короленка.


Працювали курси підвищення кваліфікації заступників директорів з наукової роботи обласних універсальних наукових бібліотек України.

  Курси за темою «Управління бібліотекою та нові послуги для користувача» організовані Академією керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ) у співробітництві з ХДНБ ім. В. Г. Короленка для слухачів Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Кіровоградської, Сумської та Харківської областей.


Проводилися заняття з підвищення кваліфікації співробітників ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

  Заняття організовані у співпраці з Академією керівних кадрів культури і мистецтв за темою «Організація рекламної діяльності бібліотек».


За активну допомогу у винахідницькій діяльності та з нагоди Дня винахідника і раціоналізатора відділ технічної літератури був нагороджений Почесною грамотою Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.

 

2005


Директор бібліотеки Л. П. Незнамова брала участь у парламентських слуханнях на тему «Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації» (м. Київ).

При Бібліотеці розпочали роботу літературна студія Міжрегіональної спілки письменників України та віртуальна довідкова служба.

При відділі Україніки відкрито Регіональний інформаційний центр.

Відбувся віртуальний семінар «Сучасні технології обслуговування користувачів бібліотеки: МБА та електронна доставка документів».

Відбувся міжнародний семінар «Бібліотечне краєзнавство: нові технології».

  Захід проходив за участю фахівців Російської національної бібліотеки, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Харківської, Бєлгородської обласних універсальних наукових бібліотек, Харківської державної академії культури (ХДАК), а також представників найбільших харківських бібліотек.


Проходили заняття курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів України за темою «Колекції рідкісних і цінних видань у наукових бібліотеках: формування, збереження, облік».

  Курси організовані спільно з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ, куратор І. В. Шевченко, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних технологій).


У бібліотеці працювали курси підвищення кваліфікації фахівців бібліотек вищих навчальних закладів Харкова.

  Курси організовані Науково – інформаційним центром Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ) спільно з Інститутом післядипломної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. Заняття проводили викладачі ХДАК, Інституту післядипломної освіти, члени АСІБТ за темами: «Управління бібліотекою та діяльність бібліотеки»; «Бібліотекознавство, бібліографознавство, інформаційні ресурси».


Працювали курси підвищення кваліфікації співробітників ХДНБ ім. В.Г.Короленка з питань проектної діяльності.

  Курси організовані спільно з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв. Викладач – І.В. Шевченко, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних технологій.


Бібліотеку відвідала доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського гуманітарного університету Г.М. Швецова-Водка.

Відбулася зустріч з Інгою Вьорляйн, співробітницею Спілки побратимства міст Харків-Нюрнберг, організована Гете-Інститутом Інтер Націонес у Києві та Німецьким читальним залом у Харкові.

 

2006


Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів: нова політика і нові технології», приурочена до 120-ї річниці від дня заснування ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

  Конференція була організована спільно з відділом аналізу і прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури і туризму України.

Проводився конкурс на кращу наукову роботу, присвячений 120-річчю ХДНБ ім. В.Г.Короленка.


Бібліотека приєдналася до Всеукраїнського консорціуму центрів європейської інформації.

Відбулась презентація Центру інформаційної підтримки винахідництва, створеного при відділі технічної літератури.

Проведено науково-практичну конференцію «Проблеми винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Харківській області».

  Конференцію організовано спільно з Харківською обласною радою Товариства винахідників і раціоналізаторів за підтримки обласної державної адміністрації і приурочено до Дня винахідника і раціоналізатора України. Відтоді така конференція проходить щороку.


До 100-річчя від дня народження письменника і політичного діяча Івана Багряного, включеного ЮНЕСКО до переліку пам'ятних дат на 2006 рік, проведено низку наукових і культурно-освітніх заходів.

10-річчю Німецького читацького залу присвячена презентація виставки «"Vision Bibliothek" – нові бібліотеки світу: Архітектура і внутрішнє влаштування для сучасного інформаційного суспільства».

  Виставка підготовлена фахівцями бібліотеки ім.Карла Пройскера, що у Німеччині, Гете-Інституту та ХДНБ ім. В.Г. Короленка.


Проведено всеукраїнський семінар «Регіональні електронні ресурси: формування і організація доступу».

Працювали курси підвищення кваліфікації для фахівців обласних універсальних наукових бібліотек за темою «Колекції рідкісних та цінних видань у наукових бібліотеках України: формування, збереження, облік».

  Курси ХДНБ організувала під патронатом Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.


Завершено підготовку бази даних «Авторитетний файл найменувань колективного автора» для надання у користування бібліотекам України, розпочато створення баз даних «Авторитетний файл предметних рубрик», «ЕК нотних видань дореволюційного фонду», єдиних на Слобожанщині.

Створено новий інформаційний ресурс – регіональний портал «Харківщина».

 

2007


Директором бібліотеки призначено заслуженого працівника культури України В. Д. Ракитянську.

  Представлення нового директора бібліотеки відбулося на загальних зборах колективу ХДНБ за участю заступника міністра культури і туризму України О.Г.Шоколо-Бенч та заступника начальника управління культури Харківської обласної державної адміністрації В.Д. Холодок.


Бібліотеку відвідав міністр культури і туризму України Ю.П.Богуцький.

  Він ознайомився з діяльністю, проблемами бібліотеки, провів нараду з керівниками харківських закладів культури.


Розпочала роботу корпоративна віртуальна довідкова служба наукових бібліотек Харкова.

До 285-річчя від дня народження Г.С. Сковороди відбулися історичні читання «Я так люблю мою Україну», філософські читання «У пошуках істини».

Вперше на щорічному міжнародному книжковому фестивалі «Світ книги – 2007» було представлено експозицію літератури із фондів бібліотеки «Книжкові скарби Слобожанщини», організовану відділом рідкісних видань.

Відбулися всеукраїнські наукові читання «Академік Д. І. Багалій і бібліотечна справа України», присвячені 150-річчю від дня народження видатного українського історика і громадського діяча.

Працювала Школа дослідника-початківця для працівників ХДНБ ім. В.Г. Короленка.

Проводився науково-практичний семінар «Актуальні питання наукової каталогізації в сучасних умовах» для працівників бібліотек – головних методичних центрів Східної України.

Проводився конкурс «Рекламно-іміджева продукція ХДНБ ім.В.Г.Короленка».

Завідувачеві відділу рідкісних видань і рукописів Ігорю Яковичу Лосієвському присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

 

2008


Розроблено «Концепцію модернізації існуючих і впровадження нових інформаційно-телекомунікаційних та інженерних технологій в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка» разом з фахівцями фірми «Інком».

Відбулися міжрегіональні наукові читання «Поборник правди», присвячені 155-річчю від дня народження В.Г.Короленка.

Відбулася I Всеукраїнська конференція письменників-мариністів.

  Конференція організована обласним громадським товариством ветеранів-підводників імені Героя Радянського Союзу І.І. Фисановича та Всеукраїнською асоціацією ветеранів-підводників.


Проходили Міжнародні наукові читання «Перший в Україні відділ бібліотекознавства: до 105-ї річниці заснування».

Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасна бібліотека – науково-інформаційний центр освіти майбутнього».

Організовано зал електронних документів.

На сайті ХДНБ розпочала роботу науково-методична служба «Колегам-бібліотекарям».

Колектив відділу Україніки нагороджено Почесною грамотою Харківської облдержадміністрації з нагоди 30-річчя створення громадського клубу «Краєзнавець».

 

2009


Директор бібліотеки В. Д. Ракитянська взяла участь у розширеному засіданні Кабінету Міністрів України, на якому розглядалися проблемні питання розвитку українських бібліотек.

Розроблено проект Державної комплексної програми розвитку діяльності Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка на 2010 – 2015 рр.

ХДНБ ім. В. Г. Короленка приєднано до Регіональної мережі пунктів доступу громадян до інформації органів державної влади згідно з Програмою сприяння парламенту II.

Організовано Центр консервації і реставрації.

У межах співпраці з Гете-Інститутом директор бібліотеки В.Д.Ракитянська відвідала бібліотеки різних відомств, громадських бібліотечних об’єднань та інших установ Німеччини.

До бібліотеки завітали представники Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні, за сприяння якого був організований Інтернет-центр.

Бібліотеку відвідав і ознайомився з діяльністю Надзвичайний і Повноважений Посол Фінляндії в Україні пан Крістер Міккелссон.

Бібліотека провела «Алею читання» у міському саду ім.Т.Г.Шевченка.

  У заході взяли участь представники органів влади, закладів культури та освіти Харкова, видавництв, а також громадські організації.


Оголошено щорічний конкурс «Молоді винахідники Харківщини».

Відбувся перший регіональний конкурс ім. Л.Б. Хавкіної наукових робіт та інноваційних проектів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів за темою «Як зробити бібліотеку успішною».

Створено блог «Методист бібліотеки».

Заступнику директора бібліотеки з наукової роботи Валентині Валентинівні Мирошниковій присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

 

2010


Проходив регіональний тренінг «Інформація про діяльність органів влади у публічній бібліотеці: пошук, доступ, консультування».

  Захід організований Українською бібліотечною асоціацією за Програмою сприяння парламенту ІІ в Україні для бібліотекарів Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської та інших областей.


Розпочала роботу школа молодого винахідника.

Відбулася презентація історико-документальної виставки «Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920–1950-х років».

  Виставка була організована спільно з Управлінням служби безпеки України в Харківській області та Міжнародним благодійним фондом «Україна 3000».


Відбулась презентація виставки праць книгознавця, літературознавця, краєзнавця, історика вітчизняної культури С.Б.Шоломової (1940-2010).

  Виставка присвячена 70-річчю провідного науковця ХДНБ ім.В.Г.Короленка, яка працювала в бібліотеці з 1979 р.


За активну участь у діяльності Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ) бібліотека нагороджена почесною грамотою.

 

2011


Відбулися ювілейні заходи «Харківська державна наукова бібліотека ім.В.Г.Короленка в історичному просторі трьох епох: до 125-річчя від дня заснування»:

  • міжнародна науково-практична конференція «Від ХІХ до ХХІ ст.: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства»;
• книжковий фестиваль «Читай, Харкове! Читай, Україно!»;
• краєзнавчі читання за темою «Перший в країні: історія і сьогодення відділу „Україніка“»;
• засідання круглого столу за темою «Історія і сьогодення відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів», присвячене 110-річчю відділу.
• відкрито музейну експозицію «Харківська громадська бібліотека: перше 30-річчя, 1886—1916 роки»; історичну фотогалерею «1886 – 2011. Від Харківської громадської до Харківської державної наукової бібліотеки ім.В.Г.Короленка»,
• презентовано читально-експозиційний зал рідкісних видань і рукописів імені академіка Д.І.Багалія; читальний зал бібліотекознавства реорганізовано у кабінет бібліотекознавства ім.Л.Б. Хавкіної.


Під час проведення Днів США в Харкові за участю посла США Дж. Тефта відкрито новий інтернет-центр.

Бібліотеку відвідали професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики (Данія, Копенгаген) пан Ганс Ельбесхаузен, посланець з питань культури Посольства Австрії в Україні, директор Австрійського культурного форуму в Києві, куратор Австрійських бібліотек в Україні доктор Якуб Форст-Баталья.

Проведено обласну конференцію Харківського бібліотечного товариства.

  За підсумками відкритого голосування президію харківського регіонального відділення УБА очолила директор ХДНБ ім.В.Г.Короленка В.Д.Ракитянська.


Відбувся семінар «Інтернет у бібліотеці. Що далі?».

  Захід організований спільно з Українською бібліотечною асоціацією (УБА) за участю віце-президента УБА, доктора історичних наук, директора Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні В.С.Пашкової.


Проведено методичний семінар за темою «Документні пам’ятки: актуальні питання експертизи та наукового опису» для заступників директорів з наукової роботи музеїв Харківської області.

Відбулися другий регіональний конкурс ім.Л.Б.Хавкіної наукових робіт та інноваційних проектів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів «Від традицій до інновацій»; конкурс наукових робіт з бібліотекознавства, бібліографознавства та історії бібліотечної справи працівників Бібліотеки.

Розпочалися заняття «Школи бібліоменеджера».

Розпочала роботу «Служба попереднього замовлення документів».


Колектив Бібліотеки нагороджено:

  • Почесною грамотою та пам’ятним знаком Кабінету Міністрів України;
• Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава»;
• Грамотою Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви;
• Грамотою Всеукраїнської благодійної організації «Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів».
• Бібліотека отримала Подяку від Української бібліотечної асоціації.


За проявлений патріотизм та служіння Україні директор бібліотеки В.Д.Ракитянська нагороджена дипломом та зіркою «Патріот України», а її ім’я занесене в Почесну Книгу «Украина и украинцы – цвет нации, гордость страны».

 

2012


Бібліотеку відвідав міністр культури України М.А.Кулиняк.

Відбулась презентація збірника нарисів «Бібліотека в історичному просторі трьох епох», присвячених 125-річчю ХДНБ ім.В.Г.Короленка.

Розпочато роботу служб «Експрес-замовлення документів», «Попереднього замовлення документів для користувачів МБА» (у традиційному і в електронному режимі).

Основні комунікаційні служби: електронна пошта, чат, скайп, «Зворотний зв'язок», об'єднані в єдиний інформаційний-довідковій сервіс «Онлайн довідка».

За підтримки головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації вперше проведено Фестиваль науки.

  Відтоді захід проходить щороку.


Відбувся тренінг-семінар «Інформація органів влади для громадян у бібліотеці: пошук, доступ, консультування» (модератор — доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, кандидат історичних наук Я.О.Хіміч).

Бібліотеку відвідала делегація факультету історичних і педагогічних наук Вроцлавського університету у складі декана факультету історичних та педагогічних наук, професора, доктора Ельжбети Кошцік, докторів С.Росіка та Ф.Воланьскі.

Відбувся благодійний концерт оркестрової музики «Музыка дарит надежду», зібрані кошти були передані дитячій онкологічній лікарні № 16.

Бібліотека приєдналася до Всеукраїнської бібліотечної акції «Кожній бібліотеці – сучасну будівлю», ініційовану Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В.Г.Заболотного (Київ).

Директор бібліотеки В.Д.Ракитянська взяла участь у навчальному турі до Фінляндії під назвою «Привабливість бібліотек Фінляндії, нові технології та інтенсивне обслуговування».

За результатами конкурсу «БібліоКіноФест: кадри вирішують все» ХДНБ ім.В.Г.Короленка посіла друге місце за результатами глядацького голосування.

  Конкурс проводився Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст» за підтримки УБА, Міністерства культури України та НПБУ.


ХДНБ нагороджено почесною відзнакою Української бібліотечної асоціації та цінним подарунком за найкращий бібліографічний посібник 2012 р. − бібліографічний покажчик «Харківська державна наукова бібліотека (1886 − 2011): каталог видань Бібліотеки та публікацій про її діяльність».

Директор Бібліотеки В.Д.Ракитянська нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» завідуючій відділом «Україніка» Надії Іванівні Полянській, завідуючій відділом науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Вірі Григорівні Прохоровій та вченому секретарю Олені Іванівні Танько.

 

2013


Відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій співробітницею Бібліотеки Н.О.Стрілець.

  Тема дисертації «Технології архівного збереження електронних бібліотечних ресурсів у мережевому комунікаційному просторі» (за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство).


На фасаді будівлі бібліотеки відкрито меморіальну дошку на честь заслуженого діяча науки, бібліотекознавця Л.Хавкіної.

Відкрито пункт публічного доступу до інтернету (програма «Бібліоміст»).

Приєднання Німецького читального залу до проекту Гете-Інституту «ONLEIHE – E-Books та E-Reader».

За підтримки Чеського центру в Києві (при Посольстві Чеської Республіки в Україні) відкрито «Чеську поличку сучасної літератури».

Створений клуб «Клік», якій об'єднує інтернет-користувачів пенсійного віку, які пройшли курси з основ комп’ютерної грамотності.

Проведені Перші Всеукраїнська і регіональна школи бібліотечного журналіста. Відтоді такі школи проходять щороку.

Проведені міжнародний вебінар-тренінг «Персональна та біобібліографія в технологіях управління знаннями», науково-методичний семінар «Почеркознавча експертиза документних пам’яток».

Створено сайт Харківського обласного відділення (ХОВ) УБА, блог міжнародної конференції «Короленківські читання 2013», блог «Школи бібліотечного журналіста»; започатковано випуск власної електронної газети «Библиомотиватор».


Бібліотеку визнано переможцем 10-го обласного конкурсу якості «Краща продукція Харківщини» у номінації «Роботи або послуги, які виконуються або надаються у побутовій та виробничій сферах» – послуги з інформаційного забезпечення науки, освіти, культури.

Колективу бібліотеки оголошено Подяку Міністерства культури України.

Проект «Школа бібліотечного журналіста» було визнано найкращим у номінації «Найоригінальніша бібліотечна інновація року» конкурсу «Марафон непересічних бібліотечних ідей-2013» (IREX Україна/ Програма «Бібліоміст»).

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківської області» директору ХДНБ ім. В.Г.Короленка Валентині Дмитрівні Ракитянській, нагороджено Почесною відзнакою УБА «За відданість бібліотечній справі».

Нагороджено Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава» завідуючого науково-дослідним відділом книгознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім.В.Г.Короленка, доктора філологічних наук, заслуженого працівника культури України Ігоря Яковича Лосієвського.

Заохочувальною відзнакою голови обласної ради – цінним подарунком – годинником з логотипом «Голова Харківської обласної ради» нагороджено заступника директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім.В.Г.Короленка Надію Костянтинівну Фірсову.

 

2014


Відділу «Україніка» повернено ім’я Т.Г.Шевченка (вперше присвоєне в 1911 р.).

Створено новий відділ – кабінет бібліотекознавства ім.Л.Б.Хавкіної.

Проведені заходи, організовані до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка:

  • науково-практична конференція «Вічне слово Кобзаря»,
• віртуальний науково-просвітницький проект «Слобожанський уклін Кобзареві: до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка».


Користувачам надавався безкоштовний доступ до дистанційного навчання англійської мови.

  Доступ надано у межах спільного проекту «Англійська 123 у бібліотеці» компанії Funmedia (Польща), Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), програми «Бібліоміст».


Розпочато роботу над регіональним корпоративним проектом «Бібліотечна енциклопедія Харківщини».

Проведено звітні збори ХОВ УБА, на яких проаналізовано роботу бібліотечної громади Харківщини за 2011–2014 рр.

Бібліотеку визнано переможцем рейтингу «Визнання народу – 2014» (газета «Вечерний Харьков») у номінації «Культурно-просвітницька діяльність».

Бібліотеці присвоєно почесне звання «Бібліотека року 2014» за віртуальний науково-просвітницький проект «Слобожанський уклін Кобзареві: до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка».

Бібліотеку нагороджено Подякою Міністерства культури України за вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, грамотою Української бібліотечної асоціації (УБА) за інноваційну форму професійного навчання (проект «Дистанційний курс. Електронна бібліографія»).

За підсумками конкурсу Української бібліотечної асоціації на кращий девіз року найбільшу кількість голосів набрав слоган «Бібліотек@ – територія єдності», ідея якого належала фахівцю Г.В.Прохоровій та Президенту УБА І.О.Шевченко.

 

2015


Відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій заступником директора з наукової роботи ХДНБ ім.В.Г.Короленка Л.В.Глазуновою.

  Тема дисертації «Бібліографознавство в Україні на сучасному етапі: організаційно-управлінський аспект» (за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство).


Видано наукову монографію С.К.Бондаренка «Становлення модерної культури читання в Російській імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах Харківської губернії)».

Опубліковано альбом «Пам’ятки античної культури у фондах ХДНБ імені В. Г. Короленка. Давньогрецькі керамічні клейма IV–II ст. до н. е. : колекція О. В. Горілого» (упорядники І.Я.Лосієвський, К.В.Бондар).

Директор В.Д.Ракитянська взяла участь у нараді, проведеній віце-прем’єр-міністром – міністром культури України В.А.Кириленком та головою Харківської облдержадміністрації І.Л.Райніним з працівниками культури Харківщини, у роботі «Книжкової Ради» в межах першого книжкового фестивалю «Kharkiv BookFest».

Заступник директора з наукової роботи Л.В.Глазунова взяла участь у відеоконференції, організованій МКУ та УБА з метою громадського обговорення «Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року ''Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України''».

Бібліотеку відвідала австрійська делегація у складі Надзвичайного та повноважного посла Австрійської Республіки в Україні Герміне Поппеллер і військового аташе Посольства полковника Еріха Сімбюргера.


Реалізовано грантовий проект ХДНБ «Е-життя разом з бібліотекою: орієнтир на громаду Харківщини».

  Ця ініціатива сприяла реалізації Програми інформатизації Харківської області на 2014 – 2016 рр. «Електронна Харківщина» та ін.


Проведено відкриту міжрегіональну виставку-конференцію винахідницького мистецтва «Ukr.tech.fest.».

Проведено заходи до Міжнародного дня дарування книги

  у т.ч. реалізація проекту «Жива бібліотека» спільно з представниками данської неурядової організації «Зупини насильство» (Stop the Violence) та відвідування центру волонтерської допомоги переселенцям із зони АТО, якому передано дитячі книжки, зібрані читачами і працівниками бібліотеки, проекту «Живі бібліотеки: будуємо зв'язки з Донбасом» молодіжної організації «Молодіжна ініціатива міст» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).


Бібліотека взяла активну участь у Всеукраїнській акції «Бібліотека українського воїна» (передано 97 прим. видань).

Започаткована підготовка он-лайн вікторин.

  Першу он-лайн вікторину «Шевченкова криниця» підготовлено до дня народження Т.Г.Шевченка.


Згідно з Договором про підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу ХДАК на базі ХДНБ проведено стажування 12 викладачів, а також доцента кафедри документальних комунікацій та бібліотечної справи, кандидата історичних наук РДГУ М.Б.Шатрової.

Девізом УБА 2015 року став запропонований головним бібліотекарем Г.В.Прохоровою «Бібліотек@ – діалог, культура, мир!».

Перемога у конкурсі «Кіноклуб Docudays UA в бібліотеці» програми «Бібліоміст» та Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA, який підтримує створення кіноклубу медіа-просвіти з прав людини.

До Всеукраїнського дня бібліотек спеціальною відзнакою Української бібліотечної асоціації (УБА) у номінації «За внесок у розвиток бібліографії та бібліографознавства» нагороджено завідуючу відділом «Україніка» ім.Т.Г.Шевченка, заслуженого працівника культури України Н.І.Полянську.

 

2016


Підписання Угоди про співпрацю ХДНБ та Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України.

Історична довідка за результатами дослідження «Про континуїтет Харківської державної бібліотеки імені В.Г.Короленка від Харківської губернської публічної бібліотеки, заснованої у 1830 р.» представлена в Державний архів Харківської області (ДАХО) разом з супровідними документами.

  Згідно з архівною довідкою ДАХО, ХДНБ ім.В.Г.Короленка заснована 30 серпня (18 серпня за старим стилем) 1830 р. як Харківська губернська публічна бібліотека.


Проведено урочисті наукові та просвітницькі заходи з нагоди:

  • 130-річчя Харківської громадської бібліотеки,
• 115- річчя від дня заснування в бібліотеці першого в країні технічного відділу імені П.П.Ріццоні (зараз відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів),
• 20-річчя Німецького читального залу у Харкові.


Бібліотека приєдналася до корпоративного інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань» (індивідуальний реєстраційний код, сигла – NRLU0001050).

Розпочато розміщення документів публічної інформації ХДНБ на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.


Розроблено грантовий проект «Покращення можливостей для освіти, самоосвіти, творчої самореалізації та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб у Харкові та Харківській області».

  Ініціатор проекту – Німецька федеральна компанія DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Харківської обласної державної адміністрації.


Започатковано дистанційний курс «Електронна бібліографія», у партнерстві з Дистанційною Академією ВГ «Основа».

До 145-річчя від дня народження Л.Б.Хавкіної відбувся науково-практичний семінар «Бібліотека у контексті сучасного історичного бібліотекознавства».

Проведено третій регіональний конкурс ім.Л.Б.Хавкіної наукових робіт та інноваційних проектів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів за темою «Бібліотеки, їх організація і техніка».

Відбулася школа-семінар «Актуальні питання інтелектуальної власності в Україні».

  Захід проведено у межах другого етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Інтелектуальна власність».


Відбувся круглий стіл «Фінансова та соціальна ефективність в практиці розвитку інновацій та євроінтеграційних процесів».

  Захід проведено в режимі відеотрансляції у партнерстві з громадським об’єднанням «Соціальний економічний інноваційний центр».


Розпочав роботу клуб «Екологія та енергетика».


До Міжнародного дня дарування книги відбулась благодійна акція «Подаруй дитині книгу» – до дитячих будинків передано 144 примірники книжкових видань.

Бібліотеку відвідав директор Австрійського культурного форуму А. Карабачека.

Експонувалася банерна виставка «Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов» за проектом Будинку літератури (м.Берлін).

Бібліотеку нагороджено грамотою Української бібліотечної асоціації (УБА) за інноваційну форму професійного навчання (проект «Дистанційний курс. Електронна бібліографія»), дипломом XVII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» у номінації «Історична спадщина».

Бібліотека отримала Подяку Президії Національної академії наук України.

Працівників відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів відзначено грамотами Харківської обласної ради Товариства винахідників і раціоналізаторів за активну участь в інноваційному процесі та сприяння розвитку винахідницької діяльності.

Присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» завідувачеві відділу міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів Галині Олександрівні Туркот.

 

2017


Бібліотеку відвідали міністр культури України Є. М. Нищук та його заступник Ю. А. Рибачук.

Директор В. Д. Ракитянська взяла участь у спільному засіданні Ради Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, Ради ректорів Харківського вузівського центру і Харківського університетського консорціуму.

Заступник директора з наукової роботи, кандидат наук (доктор філософії) із соціальних комунікацій Л. В. Глазунова увійшла до складу підкомітету ПК 4 «Бібліотечна діяльність» Технічного комітету стандартизації ТК 144 «Інформація і документація», Міжвідомчої комісії з питань упровадження Універсальної десяткової класифікації в Україні.

Реалізовано грантовий проект «Покращення можливостей для освіти, самоосвіти, творчої самореалізації та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб у Харкові та Харківській області».

  Проект-переможець діє в партнерстві з Харківським обласним відділенням Української бібліотечної асоціації в межах відкритого проекту «Підтримка українських громад у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб», що є однією з Ініціатив інфраструктурної програми для України, які фінансуються урядом Німеччини та виконуються німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

29 травня відбулося відкриття Інформаційно-ресурсного центру за участю представника німецької федеральної компанії GIZ, відділу міжнародних та міжрегіональних зв'язків, моніторингу проектів і програм управління із забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Харківської облради, Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації.


Презентовано програму «Доступна освіта за кордоном», що реалізується Міжнародною консалтинговою компанією «NOVAR» спільно з клубом іноземних мов «Baker Street Club» на території Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей.

Відбулася робоча зустріч тренерів, підготовлених за проектом «Програма медіа-грамотності для громадян», зі старшим технічним консультантом Центру прикладного навчання та впливу IREX, а також у сфері інформації і медіа Тарою Сусман-Пенья.

  Обговорювалися актуальність навчання медіа-грамотності в цілому, досвід проведення тренінгів у межах проекту в Харкові та області.


Відбулася он-лайн лекція «Науково-методична робота Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка на сучасному етапі розвитку бібліотечної справи в Україні» заступника директора з наукової роботи Людмили Володимирівни Глазунової на факультеті додаткової освіти Білоруського державного університету культури і мистецтва.

  Обговорені перспективи взаємного співробітництва в межах організації серії он-лайн лекцій.


Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Екологічна безпека України: сучасні проблеми та пропозиції».

  Конференція організована громадською організацією «Регіональний центр науково-технічного розвитку» з ініціативи та під керівництвом відомого молодого вченого-винахідника, еколога та громадського діяча Івана Бондаренка.


Проведено міжнародний семінар з підвищення кваліфікації викладачів німецької мови «Австрія: візуальний вимір».

  Семінар організований на базі Австрійської бібліотеки у кооперації з Федеральним міністерством освіти Австрії, за підтримки Представництва Австрійської служби академічних обмінів у Львові та Австрійського культурного форуму. Референт заходу – доктор Віра Агамер (Федеральне міністерство освіти Австрії, Віденський університет, Дипломатична академія Відня).


Проведено круглий стіл «Від України 2030 до регіональних стратегій».

  Презентовано Доктрину збалансованого розвитку України, розроблену дослідницькою групою «Аналітична платформа стратегічних комунікацій» (за участю співавтора Доктрини, докторанта лабораторії політичних та соціальних трансформацій Паризького університету Д. Дідро, керівника Аналітичної платформи стратегічних комунікацій О. Мельничук, учених-економістів Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вузів Харківщини, студентської молоді, громадських організацій).


На базі ХДНБ ім. В. Г. Короленка проводився Всеукраїнський Вікі-марафон 2017, організований громадською організацією «Вікімедіа Україна» до 13-річчя української Вікіпедії.

Проведено цикл заходів на пошану українських учених, громадських діячів, які зробили вагомий внесок у розвиток ХДНБ ім. В. Г. Короленка – до 160-річчя Д. І. Багалія та 155-річчя від дня народження О. М. Бекетова:

  науково-історичний семінар «Бібліотека у контексті сучасного історичного бібліотекознавства» (спільно з Харківською державною академією культури, Центральною науковою бібліотекою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна).

• круглий стіл «Золотий фонд української науки та культури. Дмитро Багалій» (спільно з Харківським літературним музеєм).

• круглий стіл «Ескізи дивовижного життя» (спільно з Центральним державним науково-технічним архівом України, Харківським історичним музеєм імені М. Ф. Сумцова з ініціативи О. Ю. Багалій, за участю О. Ф. Рофе-Бекетової, В. А. Оглобліна, ЗМІ).

• перегляди та виставки «Дмитро Іванович Багалій і Харківська громадська бібліотека: погляд крізь час», «Автографи академіка Д. І. Багалія у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка», «Патріарх української історії: до 160-річчя від дня народження Д. І. Багалія».


З ініциативи Centre of Gender Culture – Центр гендерної культури – проведено ігровий воркшоп «3 – 93».

Участь у семінарі «Збереження та безпека бібліотечних фондів».

  Семінар організований Центральною науковою бібліотекою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна спільно з ХДНБ ім. В. Г. Короленка, Науково-дослідним проектно-конструкторським та технологічним інститутом мікрографії та Спеціалізованим центром БАЛІ.

• Завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів І. Я. Лосієвський провів майстер-клас «Актуальні питання спеціалізації роботи зі зберігання документальних пам’яток».


Відбулася антиконференція «Корпоративне бібліотечне видання: данина моді чи надійний комунікаційний інструмент?» у межах П’ятої всеукраїнської школи бібліотечного журналіста у партнерстві з Науковою бібліотекою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для представників публічних та вузівських бібліотек Харкова та Львова.

На базі Дистанційної академії ВГ «Основа» проведені два дистанційні курси для бібліотекарів-бібліографів України «Електронна бібліографія» та «Вузівська бібліотека в цифровому середовищі. Електронна бібліографія».

Проведено круглий стіл «Інноваційні ідеї та проблеми сучасної шкільної бібліотеки».

  Захід відбувся з нагоди Міжнародного дня дитячої книги за участю видавців науково-методичного часопису «Шкільний бібліотекар», ВГ «Основа», Харківських ОЮБ та ХОБД, методичних об'єднань шкільних бібліотекарів Індустріального, Новобаварського, Холодногірського управління освіти Департаменту освіти Харківської міськради.


Проведено семінар «Еколого-просвітницька діяльність бібліотечних установ» з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги,за участю бібліотек Харкова та області.

Започатковано цикл творчих майстерень (воркшопів) для бібліотекарів Харкова, науково-бібліотекознавчий лекторій для студентів за напрямом підготовки «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Підготовлено бібліографічний посібник «Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка : каталог видань Бібліотеки та публікацій про її діяльність за 2011–2015 рр.».(Електронний аналог: URL: https://ru.calameo.com/read/000632945a9a3c8a6dab2 )

  Вперше відображено фото- та архівні, неопубліковані документи, медіа-ресурси, створені за допомогою різноманітних програм, платформ та сервісів.


Започатковано підготовку серії віртуальних виставок «Зроблено в Україні» (розпочата виставкою «Пам’яті Ф. А. Піроцького – винахідника першого електричного трамвая»).

Завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів, доктор філологічних наук, заслужений працівник культури України Ігор Якович Лосієвський пройшов дистанційне стажування за курсом «Архіви та Історія» на базі Міжнародного інституту інновацій «Наука – Освіта – Розвиток» (Варшава, Польща).

Співробітники бібліотеки Н. В. Подошовка та Л. П. Козоріз навчалися на тренінгових курсах з питань упровадження УДК в практику бібліотек України на базі Інституту публічного управління та кадрової політики Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ).

Бібліотеку нагороджено почесною відзнакою Української бібліотечної асоціації (УБА) за веб-ресурс «Краєзнавство», визнаний переможцем Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів у номінації «Кращий бібліотечний інтернет-проект».

Почесне звання «Заслужений працівник культури України» присвоєне заступнику директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Надії Костянтинівні Фірсовій.

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек почесною відзнакою УБА «За відданість бібліотечній справі» нагороджено завідуючу кабінетом бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної Наталію Іванівну Капустіну.

Дипломом Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та громадської організації «Конгрес українських керамологів» нагороджено директора ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслуженого працівника культури України Валентину Дмитрівну Ракитянську за поповнення фонду гончарської книгозбірні України й подаровані книги.


Почесною грамотою Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради Товариства винахідників і раціоналізаторів нагороджено завідуючу Центром інформаційної підтримки винахідництва відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Вікторію Олександрівну Кривошей за активну винахідницьку й наукову діяльність та з нагоди Дня винахідника і раціоналізатора України.