Адреса бібліотеки

   61003, Харків,
пров.Короленка, 18
Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка

   Телефони:
+38 (057) 731-11-01

   E-mail:
info@korolenko.kharkov.com
kharkivlibrary@gmail.com

Розділ "Історія бібліотеки" редагується

Історія бібліотеки. Хроніка основних подій
1830 – 1886 – 1922 рр.

Харківська губернська публічна бібліотека –
Харківська громадська бібліотека –
Харківська державна наукова бібліотека імені в. Г. Короленка

 

1830

30 серпня
Заснована як Харківська губернська публічна бібліотека (ХПБ) за циркуляром Слобідсько-українського губернатора.

  Заснована як Харківська губернська публічна бібліотека (ХПБ) згідно з циркуляром № 12576 Слобідсько-Українського губернатора М. І. Каховського та на підставі циркуляру Міністерства внутрішніх справ (МВС) за № 777 від 17 липня 1830 р. «Про заснування в губерніях публічних бібліотек для читання».

Бібліотека підпорядковувалася МВС та діяла на підставі Статуту про цензуру. З 1834 р. по 1864 р. підпорядковувалася Міністерству народної просвіти (МНП), з 1865 р. – знову МВС.

Очільники губернської, міської, судової влади та представники громади на зборах обрали Комітет піклувальників ХПБ під головуванням Слобідсько-Українського губернатора М. І. Каховського. Заступником голови Комітету став А. Ф. Квітка – губернський очільник дворянства.

Завідування Бібліотекою було доручено професору Харківського університету М. А. Байкову та міському голові А. Мотузкову. Бібліотекарем призначили секретаря Дворянського зібрання Тихоцького. Також до складу Комітету увійшли представники судових органів. У подальшому персональний склад Комітету змінювався.

Було виготовлено гербову печатку з відтворенням державного герба та написом «Харьковской публичной библиотеки».


Розпочався збір благодійних коштів та книг на користь ХПБ, що тривав до 1858 р.

  А. Ф. Квітка надіслав 470 листів до дворян, купців, громадських та державних діячів губернії з проханням жертвувати для ХПБ книги, рукописи та кошти.

В. Н. Каразін – відомий громадський діяч – подарував для ХПБ багато книг, карт та рукописів. Серед благодійників ХПБ були поміщики П. І. Данилевський, М. С. Веселовський, один з братів Донців-Захаржевських, полковник І. В. Малиновський, губернатор Курської губернії П. М. Демидов, граф Д. М. Шереметєв, змієвський житель А. Ф. Горохов, купці – міські голови А. Мотузков і Д. Д. Ковальов, випускник Харківського університету, кандидат, чиновник Дворянського депутат-ського зібрання І. І. Срезневський, професор університету М. А. Байков, А. Ф. Квітка та ін.

На час відкриття ХПБ було зібрано кошти (майже 9 тис. крб.) та понад 400 книг, карт і рукописів.

 

1832


Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, як суддя совістного суду, увійшов до складу Комітету піклувальників ХПБ.

  Пізніше Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, як директор ХПБ, завідував фінансами, зберігав документацію, вирішував питання передплати та купівлі періодичних видань та книг, що надсилалися до ХПБ за реєстрами книгопродавця О. Ф. Смірдіна та Департаменту МНП.

 

1833

8 листопада
На посаду бібліотекаря призначено І. І. Срезневського.

  Комітет піклувальників ХПБ призначив на посаду бібліотекаря І. І. Срезневського – чиновника Дворянського зібрання (згодом – професор Харківського та Петербурзького університетів, академік Академії наук).

І. І. Срезневському було доручено прийняти від Тихоцького фонд Бібліотеки, повідомити публіці та всім почесним благодійникам про дату відкриття ХПБ – 18 грудня, скласти доповідну записку про можливість отримувати для Бібліотеки безкоштовно періодичні видання.

18 грудня
Відбулося відкриття ХПБ Слобідсько-Українським губернатором М.І.Каховським.

  Бібліотеку було відкрито в будівлі Дворянського зібрання, що знаходилася в центрі міста на Миколаївській площі (нині пл. Конституції, будівля не збереглася).

Бібліотека працювала щодня, окрім святкових днів, по чотири години взимку та по п’ять годин влітку. Вхід був дозволений кожній особі без перешкод, за винятком осіб «в неприличном виде».

 

1834


У друкарні Харківського університету надруковано каталог ХПБ.

  Каталог мав назву «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке». Укладачем та автором системи класифікації книг був І. І. Срезневський.

За каталогом у фонді ХПБ у 1834 р. було 846 видань (361 назва), у т.ч. 20 книг іноземними мовами, 30 журналів та газет, у т. ч. п’ять назв французькою та німецькою мовами.

28 червня
ХПБ переведено під нагляд МНП.

  Бібліотеку переведено під нагляд МНП згідно з циркулярним приписом міністра внутрішніх справ Д. М. Блудова від 21 червня 1834 р.

Бібліотека була зобов’язана надсилати до МНП каталоги та щорічні звіти до 15 лютого наступного року. Форма звіту про роботу публічних бібліотек була затверджена МНП у 1834 р.

 

1835


Фонд ХПБ налічував 1768 книг (543 назви) на суму 9537 крб.

 

1836

березень-квітень
Фонд ХПБ передано до Харківської довідкової контори.

  Фонд ХПБ передано до Харківської довідкової контори, що знаходилася на Миколаївській вулиці в центрі міста (нині вул. Короленка).

Передача Бібліотеки відбулася за рішенням Комітету піклувальників під головуванням Харківського губернатора П. І. Трубецького та губернського очільника дворянства М. М. Ковалевського відповідно до розробленого Положення, що передбачало передачу книг за описом, збереження фонду, облік читачів, книговидачі тощо.

Бібліотекар І. І. Срезневський склав опис книг ХПБ та передав Бібліотеку власникам Довідкової контори Г. Д. Колокольцову, В. В. Пассеку та К. М. Кузіну.

 

1837

січень
Затверджено звіт ХПБ за 1836 р.

  Комітет піклувальників затвердив звіт ХПБ за 1836 р., підготовлений бібліотекарем І. І. Срезневським.

Фонд Бібліотеки налічував 2533 книги (807 назв) на суму 11990 крб. Кількість читачів складала близько 200 осіб, більшість – студенти Харківського університету. Книговидача сягала понад 500 од.

 

1838

січень
Затверджено звіт ХПБ за 1837 р.

  Комітет піклувальників затвердив звіт Бібліотеки за 1837 р.

Фонд ХПБ налічував 2569 книг (815 назв) на суму 12070 крб. Кількість читачів складала близько 100 осіб, книговидача – понад 300 од.

квітень
Відбувся поділ фонду ХПБ.

  До Дворянського зібрання з Довідкової контори за дорученням К. М. Кузіна повернено частину книг з шафами, без опису та у незадовільному фізичному стані «під виглядом таких, що належать бібліотеці».

Частина фонду ХПБ залишилася у Довідковій конторі, яку прийняв (з 1 травня) О. Р. Биковський. Новий власник вважав, що Бібліотека була створена разом з Довідковою конторою у 1836 р. Він надавав книги у користування через платний абонемент, поповнював Бібліотеку книгами та періодичними виданнями через передплату та купівлю, запровадив комісійну торгівлю книгами, у т.ч. з фонду Бібліотеки.

10 листопада
Звернення до Комітету піклувальників ХПБ
Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.

  Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, надвірний радник, звернувся до Комітету піклувальників ХПБ із проханням звільнити його від обов’язків члена Комітету у зв’язку з домашніми обставинами та виконанням обов’язків судді совістного суду.

До свого листа Г. Ф. Квітка додав рахунок отримання та витрати коштів ХПБ у 1835 – 1837 рр., що були у його віданні.

 

1839

січень
Затверджено звіт ХПБ за 1838 р.

  Комітет піклувальників затвердив звіт ХПБ за 1838 р.
Фонд налічував 2636 книг (821 назву), кількість читачів – 85 осіб, книговидача становила 260 од.

17 серпня
Розпочато справу з розшуку майна ХПБ.

  Харківський цивільний губернатор А. П. Устимович розпочав справу з розшуку майна ХПБ.

З’ясування обставин справи тривало до листопада 1842 р. Було опитано більшість осіб, які мали відношення до ХПБ. У червні 1841 р. справа була перекваліфікована як «розтрата майна бібліотеки».

Власник Довідкової контори О. Р. Биковський отримав вказівку від губернатора відновити частину фонду Бібліотеки, що залишилася у віданні Контори.

 

1841


ХПБ продовжує існування у Дворянському зібранні та у Довідковій конторі до 1843 р.

  У Дворянському зібранні опікування Бібліотекою доручено чиновнику М. Ф. Антонову.
Довідкова контора повідомила про 200 осіб передплатників за рік та опублікувала оголошення з пропозицією про купівлю книг та періодичних видань для Бібліотеки.

 

1844


Власник Довідкової контори О. Р. Биковський повернув відновлену частину фонду ХПБ до Дворянського зібрання.

 

1854


Фонд ХПБ, що знаходився у Дворянському зібранні, згідно зі звітом Харківського губернатора налічував 3039 книг.

 

1859


ХПБ обслуговувала публіку до 1865 р.

  Фонд було упорядковано і розміщено за систематичним порядком у великій окремій залі Дворянського зібрання.

Чиновник Дворянського зібрання М. Ф. Антонов, який відповідав за стан Бібліотеки, склав рукописний каталог ХПБ.

 

1860


Звіт Харківського губернатора про стан губернії.

  У звіті Харківського губернатора про стан губернії за 1860 р. подані відомості: «Губернська публічна бібліотека має книг 3174 томи, рукописів немає».

 

1862


Письменник Г. П. Данилевський вивчає документи справи про Бібліотеку.

  Письменник Г. П. Данилевський вивчає у Дворянському зібранні документи справи про Бібліотеку, знайомиться з фондом ХПБ, у якому налічувалося 3196 томів (950 назв) з географії, історії, статистики, етнографії, мандрів, художніх творів, журналів ХVІІІ – ХІХ ст.

Г. П. Данилевський включив у свою книгу «Украинская старина» (вийшла друком у 1866 р.) історію ХПБ, опис документів архівної справи про Бібліотеку та «изустную фабулу» – тобто недостовірний переказ деяких фактів та подій.

 

1864

30 листопада
ХПБ зареєстрована в МВС як Бібліотека Харківського Дворянського депутатського зібрання.

 

1869


Відомості про обсяг фонду ХПБ у довідковому виданні «Харківський календар».

  Видання «Харківський календар» на 1870 та 1871 рр. опублікувало відомості про обсяг фонду Губернської публічної бібліотеки, що налічував 3629 томів у 1869 р. та 3699 томів у 1870 р.

 

1883


Створено виконавчо-організаційну комісію (або комітет) засновників Громадської бібліотеки.

  У складі комісії під головуванням професора Харківського університету М. М. Бекетова були чиновник О. О. Гурський, відома ентузіастка народної освіти Х. Д. Алчевська, професор Ветеринарного інституту П. А. Гордєєв, громадський діяч, публіцист, засновник кооперативного руху М. П. Баллін, секретар Харківського губернського статистичного комітету В. І. Касперов, богослов, православний публіцист Є. М. Воронець, професори Харківського університету О. І. Кирпичников та М. Ф. Сумцов, Н. П. Савицький.

Комісія вирішувала організаційні питання: збір благодійних коштів та книг, популяризація Бібліотеки серед городян, визначення напрямів роботи та ін. Комісія діяла до виборів першого Правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) у жовтні 1885 р.

 

1884

28 червня
Затверджено статут ХГБ.

  МВС затвердило статут ХГБ,розроблений на підставі «Тимчасових правил по відношенню до відкриття та утримання публічних бібліотек», що увійшли до ст. 175 «Статуту про цензуру та друк».

За статутом метою Бібліотеки було надання громадянам можливості читання книжок, журналів, газет, «спеціальних видань». Особливої уваги надавалося безкоштовному користуванню в читальні.

Кошти Бібліотеки складалися з пожертвувань грошима та книгами, платні за читання книг та журналів вдома, збору від публічних лекцій, концертів, спектаклів, що організовувалися на користь Бібліотеки.

 

1885

23 вересня
Відбулися збори організаторів ХГБ під головуванням Харківського губернатора барона О. О. Ікскуля фон Гильденбандта.

  У доповіді секретаря Губернського статистичного комітету В. І. Касперова «До питання про Харківську громадську бібліотеку» обговорювалася можливість передачі Громадській бібліотеці фонду ХПБ, що зберігався у Дворянському зібранні.

10 жовтня
Відбулися перші загальні збори членів ХГБ.

  Відбулися перші загальні збори членів ХГБ під головуванням професора
М. М. Бекетова в залі Харківської міської думи, на яких було обрано Правління Бібліотеки.

 

1886

29 січня
Звернення Правління ХГБ до Харківського губернатора.

  Правління ХГБ звернулося до Харківського губернатора з проханням передати залишки фінансових коштів ХПБ, що зберігалися у харківській конторі Державного банку.

8 жовтня
Відновлена як Харківська громадська бібліотека (ХГБ).

  ХГБ була відкрита у приміщенні, що належало Харківській міській думі на Миколаївській площі.

На церемонії відкриття були присутні міський голова І. О. Фесенко, депутати Харківської міської думи та члени Правління Бібліотеки. З приводу цієї події протоієреєм Олександром Федоровським був проведений молебень.

Структура ХГБ складалася з безплатної читальні, платного абонемента та відділу народних книг.

Фонд Бібліотеки на час відкриття налічував 1700 томів, фінансовий капітал становив 1,5 тис. крб. За рік роботи Бібліотеки фонд збільшився до 10 тис. томів, число читачів зросло з 220 до 650 осіб. Кількість відвідувань Бібліотеки зросла до 70 тис. за рік. Кошти Бібліотеки збільшилися до 8730 крб (пожертви, членські внески, плата за абонементи та 1000 крб щорічної субсидії від міської влади).

Виходить друком «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки» (Х., 1886. — 89 с.). Такі каталоги видавалися до 1913 р.

 

1889


Введено форматно-порядкову розстановку фонду, яка застосовується й зараз.

 

1890

січень
Отримання Правлінням ХГБ фінансового капіталу Публічної бібліотеки.

  Правління ХГБ отримало залишки фінансового капіталу ХПБ. За висловлюванням Д. І. Багалія, Громадська бібліотека отримала кошти ХПБ «по праву моральної спадкоємності».


На околицях міста створюються філії для робітників.

 

1896


Фонд ХГБ налічував 41,6 тис. прим. Основою документозабезпечення були пожертвування.

  Протягом 1886-1896 рр. в від 2000 осіб і установ надійшло 39806 томів… У середньому надходило 4000 томів за рік (Багалій Д. І., Міллер Д. П. Історія міста Харкова за 250 років його існування (1655—1905). Т.2.— Х.,1993. – С.754.). Дарувалися окремі видання, а також цілі бібліотеки. Зокрема, відомим російським письменником Г. П. Данилевським (понад 3 тис. прим.), видатним юристом К. Н .Анненковим (1,7 тис. прим.), лікарем В. І. Порай-Кошицем (1,8 тис. прим.). Значну частину зібрань із власних бібліотек подарували також відомий філолог О. О. Потебня, професори В. І. Добротворський, П. І .Сокальський, письменник І. С. Аксаков та багато інших видатниих діячів.

 

1898


Розпочалося створення генерального алфавітного каталогу за пруською системою книгоопису.

 

1899


16 травня відбулася урочиста закладка будівлі ХГБ. Проект будівлі виконав архітектор академік О. М. Бекетов безплатно, у дарунок місту та громаді.

 

1901


28 січня відбулося урочисте освячення нової будівлі ХГБ.

Переїзд у нове приміщення (нині пров. Короленка, 18).

  Проект будівлі створив член правління бібліотеки, архітектор О. М. Бекетов.

1894 року О.М.Бекетов виконав проект на звання академіка архітектури на тему «Бібліотека на 1,5 млн. томів з галереєю великих людей і нумізматичним музеєм». За відмінні успіхи в архітектурі, доведені програмним проектом, С.-Петербурзька Імператорська Академія мистецтв присвоїла майстру звання Академіка архітектури й обрала його Дійсним членом Академії мистецтв.

Розпочато видачу читачам безплатних абонементів (учителям початкових шкіл та училищ, студентам, слухачам курсів та іншим ).

 

1903


Першою серед громадських книгозбірень країни бібліотека відкриває музичний відділ (за прикладом паризьких бібліотек), відділ рукописів і автографів (за ініціативою голови правління Д.І. Багалія), відділ Yudaica, де зосереджується література з єврейства.

Безпрецендентним явищем стало відкриття відділу бібліотекознавства (за ініціативою Л.Б. Хавкіної).

  Формується унікальний за змістом документний фонд з бібліотечної справи. Активізується робота з виявлення, вивчення та популяризації передового бібліотечного досвіду, у т.ч. зарубіжного, розширюються міжнародні зв'язки. Закордонними партнерами ХГБ стають відомі бібліотечні заклади та організації США (Бібліотека Конгресу, Нью-Йоркська публічна бібліотека, бібліотека штату Нью-Йорк в Олбані, Публічна бібліотека в Манчестері, публічна бібліотека ім. Крера в Чикаго), Великої Британії (Бібліотека Британського музею, бібліотечне бюро у Лондоні, Клеркенвільська бібліотека), Франції (Національна бібліотека в Парижі), Міжнародний бібліографічний інститут у Брюселі, а також бібліотеки Німеччини, Австрії, Японії та інших країн.

 

1904


На третьому з”їзді російських діячів з технічної і професійної освіти (м. С.-Петербург, січень) співпрацівниця Бібліотеки Л.Б.Хавкіна висуває проект бібліотечної освіти.

 

1905


Бібліотека взяла участь у Всесвітній виставці у м. Льєжі (Бельгія) і була нагороджена почесним дипломом.

  Представлена на виставці книга Л.Б.Хавкіної "Библиотеки, их организация и техника" (С.-Петербург, 1904) отримала золоту медаль.

 

1906


За ініціативою членів правління Бібліотеки Г.М. Абрамова та Д.І.Багалія, відкривається український відділ.

  Відділ не мав аналогів в усій країні. Серед основних напрямків діяльності Української комісії, яка керувала його роботою, були - вишукування коштів на комплектування фонду виданнями про історію, економіку. культуру України, творами українських письменників, краєзнавчими документами, бібліографування цих матеріалів тощо. В різні роки у складі Української комісії були М.Міхновський, перший голова комісії, палкий войовник за національну ідею, автор популярного політичного трактату ''Самостійна Україна'', Д.Багалій, Х.Алчевська, С.Дремцов, О.Габель, відомий письменник Г.Хоткевич, який був головою комісії з 1914р., та інші відомі діячі української культури.

 

1911


25-річчя ХГБ.

  За кількістю фонду, що складав 142 тис. прим., книгозбірня посідає 3-тє місце серед провінційних публічних бібліотек Російської імперії. За обсягом виданих читачам книг – тривке місце після Імператорської публічної бібліотеки.


Українському відділу присвоєне ім'я Тараса Шевченка з нагоди 50-тої річниці з дня його смерті (відділ проіснував до 1916 р.).

  Завдяки зусиллям і клопотам Української комісії та гласних-українців, Харківська міська дума напередодні 50-тої річниці з дня смерті Т.Г.Шевченка постановила: пожертвувати Харківській Громадській бібліотеці 300 крб. одноразово і 50 крб. щорічно - на український відділ, з тим щоб він присвячений був пам'яті великого українського поета.


Бібліотека взяла участь у 1-му Всеросійському з'їзді бібліотекарів.

 

1912


Виходить друком «Каталог книжок українською мовою Харківської громадської бібліотеки»(Х., 1912.-98с.), складений Павлом Макроусом.

  Це був перший бібліографічний посібник українською мовою, присвячений українській книзі у фондах Бібліотеки.

 

1916


Відкривається дитячий відділ, що обслуговує дітей від 4-х до 14 років.

 

1917


Після жовтневого перевороту діяльність громадської книгозбірні набуває нового змісту.

  Підкоряючись новим вимогам часу, вона всіляко підтримує освітянський рух, стає однією із ланок ідеологічної діяльності.

 

1918


Організовано «Товариство друзів книги» (при дитячому відділі бібліотеки)

 

1919


За рішенням Всеукраїнського революційного комітету ХГБ було перетворено на Центральну губернську і підпорядковано позашкільному підвідділу Харківського міського відділу народної освіти (ВНО).

 

1920


Заклад переведено до відання бібліотечної секції Харківського міського відділу народної освіти (ВНО), надано державне забезпечення і назву «Харківська радянська громадська бібліотека».


Засновано консультаційний відділ, який очолив Б.О.Борович, видатний бібліотекознавець, книгознавець, педагог.

  Відділ швидко набуває популярності як культурно-інформаційний та науково-методичний осередок.


1920 – 1930 рр. Книжкове майно ХПБ, що знаходилося у складі фонду Бібліотеки дворянського депутатського зібрання, було націоналізоване та розподілене між двома найбільшими бібліотеками Харкова – Бібліотекою Харківського університету та ХГБ.

 

1922


Бібліотека отримала статус державної та підпорядковування Головполітпросвіті, була визначена як центральна бібліотека міста і губернії.

Бібліотеці присвоєно ім`я російського письменника В.Г.Короленка.

  Нова назва бібліотеки − Державна бібліотека імені В. Г. Короленка.


Став надходити безплатний примірник друкованої продукції, що видавалося на території РФСР.

 

1923


Б.О.Борович бере участь у першій Всеукраїнській нараді працівників книги.


Організовується мережа пересувок на підприємствах Харкова та у передмісті.

 

1924


Засновано читальний зал газет та журналів.


Б.О.Борович бере участь у I Всеросійській конференції наукових бібліотек (м. Москва).

 

1925


Зі зміною в країні системи районування, Бібліотека стає окружною, центром методичної підтримки бібліотечної мережі Харківської округи.


Створюються нові структурні підрозділи: відділ літератури іноземними мовами та відділ літератури мовами народів СРСР.

  Відновлюються, після тривалої перерви, зв`язки з бібліотеками Америки, Німеччини, Австрії та інших країн. Розвивається міжнародний книгообмін.


Співпрацівників Бібліотеки запрошено на Міжнародний конгрес бібліотекарів та друзів книги (м. Прага, червень) та конференцію, присвячену 50-річчю Американської бібліотечної асоціації (м. Філадельфія, жовтень).


На запрошення Укрголовнауки Б.О. Борович виступає з доповіддю на першій конференції наукових бібліотек УРСР (м. Київ, грудень.)

 

1926


Організація та проведення Першого Всеукраїнського з`їзду бібліотечних працівників (м. Харків, червень). Він проходив на базі бібліотеки.


Б.О.Боровича запрошено на другу Всеросійську конференцію наукових бібліотек (м. Ленінград, жовтень).

 

1928


Створено відділ україніки, який продовжив традиції ліквідованого українського відділу.

  Очолила його Ольга Багалій.

 

1929


Бібліотека почала одержувати загальносоюзний примірник.

  У зв'язку із введенням в СРСР єдиної загальнодержавної системи обов`язкового примірника бібліотека одержує примірники (від восьми республіканських книжкових палат) і місцевий обов`язковий примірник (від поліграфічних підприємств Харкова).

 

1930


Бібліотека дістала назву "Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка" (ХДНБ).

  За високий рівень діяльності та значний внесок Бібліотеки у розвиток науки, освіти, культури, НАРКОМОС України визначив її статус як державної наукової. Бібліотеку переведено в підпорядкування Управлінню науки НКО УСРР.

 

1932


Створено науково-методичний відділ на базі консультаційного відділу.

  Консультаційний відділ розформовано у зв'язку з арештом за «класово шкідливу» роботу керівника Б.О.Боровича, який загинув у сталінському ГУТАБІ.


До Бібліотеки став надходити республіканський обов`язковий примірник творів друку.

 

1933


Організовано нові структурні підрозділи: сектори масової роботи та міжбібліотечного абоненту (МБА).

 

1934


ХДНБ надано функції обласної бібліотеки.

 

1936


Дитячий відділ одержує окреме приміщення і реорганізується у філію для дітей та юнацтва.

 

1937


Бібліотека увійшла до системи внутрішньосоюзного книгообміну.

  Обмінний фонд нараховував 6000 прим.

 

1940


Організовано науково-бібліографічний відділ на базі науково-методичного, та відділ рідкісних видань та рукописів.

 

1943


Під час німецько-фашистської окупації Харкова (1941-1943рр.) було знищено і пограбовано понад 600 тис. цінніших видань.

  Серед них
– найрідкісніші українські стародруки XYII-XYIII ст.;
- прижиттєві видання творів класиків світової літератури;
- колекція географічних карт XYIII-XX (понад 10 тис. прим.);
- науково-технічні видання;
- унікальне зібрання книжок для дітей та юнацтва (біля 95 тис. прим.), до якого увійшли видання XIX ст.; твори єврейських вчених і письменників.

Вивезено унікальний систематичний каталог (він налічував понад 1,2 млн. карток). І лише завдяки мужності та самовідданій праці директора М.І.Румницької, Л.В.Анохіної, Л.І.Вовк, О.В.Гаврилової, Є.В.Долинської, Г.Д.Клявиної, Т.Г.Малець, Є.А.Мартинової, А.Н.Омельченко, Є.П.Панченко, Н.І.Радченко, Н.О.Розальон, О.Ф.Самариної, С.М.Ставровського, а також інших співпрацівників бібліотеки та мешканців міста, більшу частину фонду вдалося врятувати. Відомості про втрати ХДНБ під час окупаційного режиму наведено серед звинувачувальних матеріалів на Нюрнберзькому процесі 1945-1946рр. Відомості про втрати ХДНБ під час окупаційного режиму наведено серед звинувачувальних матеріалів на Нюрнберзькому процесі 1945-1946рр.

 

1944


Бібліотека почала одержувати цільовий безкоштовний обов`язковий примірник творів друку, який призначався для відновлення книжкового фонду.

 

1945


Бібліотеку підпорядковано Комітету у справах культурно-освітніх установ Ради Міністрів УРСР.

 

1949


ХДНБ почала одержувати всесоюзний і республіканський обов`язкові примірники.

  Згідно з новим порядком комплектування провідних бібліотек країни обов`язковим примірником, затвердженим Радою Міністрів СРСР, ХДНБ почала одержувати два платних обов`язкових примірника: всесоюзний (з Центрального колектора наукових бібліотек) і республіканський (з Київського обласного колектора).

 

1951


Поновлене надходження безкоштовного всесоюзного обов`язкового примірника творів друку з Всесоюзної книжкової палати (яке припинилося у 1960р.)

 

1953


Бібліотеку підпорядковано новоствореному Міністерству культури УРСР.

Участь фахівців ХДНБ в роботі Всеросійського з'їзду бібліотечних працівників (м.Москва) та чисельних республіканських нарадах.

 

1955


Проведено міжреспубліканський семінар-нараду з питань пропаганди технічної літератури за участю 450 бібліотечних працівників з України, РРФСР, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Молдови.

 

1956


Президія Верховної Ради УРСР нагородила ХДНБ ім. В. Г. Короленка Почесною грамотою за досягнення в розвитку науки і культури.

Відкрито відділ патентів (перетворений у 1969р. на відділ технічної літератури).

 

1960


За наказом міністра культури УРСР "Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в Українській РСР" (квітень) за ХДНБ закріплено видання бібліографічних посібників на допомогу самоосвіті читачів масових бібліотек та розробку методичних посібників на допомогу бібліотекам.

 

1961


Відповідно до постанови пленуму Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи Міністерства культури УРСР (травень) за ХДНБ закріплено виконання координаційних функцій з організації довідково-бібліографічної роботи в бібліотеках Харківської області.

  Довідково-бібліографічний сектор бібліотеки очолив відповідну секцію при Міжвідомчій раді при Харківському обласному управлінні культури.

 

1964


Розпочато розвиток ХДНБ як республіканського та зонального методичного центру.

  Згідно з Постановою колегії Міністерства культури УРСР (від 7.11.1964р.) Бібліотека стала виконувати функції республіканського методичного центру з питань пропаганди технічної літератури та зонального (надання методичної допомоги з різних напрямків діяльності бібліотекам Донецької, Дніпропетровської, Полтавської, Луганської, Сумської та Харківської областей).


Розпочато переведення систематичного каталогу на таблиці ББК.

  Цей трудомісткий процес тривав 12 років і досвід ХДНБ став надбанням усіх бібліотек Радянського Союзу.


Організовано і проведено Республіканський семінар-нараду працівників міжбібліотечного і заочного абонемента обласних бібліотек УРСР.

Проведено нараду директорів обласних бібліотек Сходу України, на якій розглядалися питання методичної діяльності тощо.

ХДНБ присвоєне звання «Бібліотека відмінної роботи» згідно з рішенням Міністерства культури УРСР та Республіканського комітету профспілок працівників культури.

 

1965


Організовано республіканський семінар-нарада завідуючих читальними залами обласних і центральних міських бібліотек.

 

1967


За рішенням колегії Міністерства культури УРСР (лютий) на ХДНБ покладено обов'язки головного координаційного центру з технічної бібліографії серед бібліотек системи МК УРСР.

ХДНБ нагороджено Почесною Грамотою МК СРСР та ЦК профспілки працівників культури за досягнуті успіхи в культурному обслуговуванні.

 

1969


Директором бібліотеки призначено Н.Х.Семененко.

На базі секторів міжбібліотечного абонемента, довідко-бібліографічного створено відділи МБА та бібліографічний.

 

1971


Бібліотека стає регіональним центром Міжбібліотечного абонементу для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей.

Створюється редакційно-видавничий відділ.

 

1972


Відділ фондів та обслуговування реорганізовано у відділ зберігання фондів та відділ обслуговування.

 

1975


Створюються відділи - обробки і організації алфавітних каталогів, організації систематичного і тематичного каталогів, організації науково-дослідної роботи.

  Проведення досліджень (всесоюзних, республіканських, регіональних та локальних) стає одним із основних напрямків наукової діяльності.


Бібліотека стала виконувати функції міжобласного депозитарію універсального профілю (для бібліотек Полтавської, Сумської та Харківської областей).

 

1977


На базі науково-бібліографічного відділу утворено два самостійних структурних підрозділи: інформаційно-бібліографічний та науково-бібліографічний, який став координаційно-методичним центром республіки зі складання бібліографічних посібників техніко-економічної тематики.

ХДНБ отримала Диплом І ступеня за успіхи в розвитку культури та народної творчості на Виставці досягнень народного господарства України.

 

1979


Організовано відділ краєзнавчої роботи.

  Розпочинається діяльність «Клубу краєзнавців»

 

1986


Директором Бібліотеки призначено Н.М.Авдєєву.

З нагоди 100-річного ювілею Бібліотеку нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури УРСР і Дипломом Президії спілок дружби та культурних зв’язків із зарубіжними країнами за розвиток міжнародних зв’язків, урочисті збори відбулися у Харківському державному академічному українському театрі ім. Т.Г.Шевченка.

Відбувся перший конкурс на кращу наукову роботу.

  Виходить друком перший науково-допоміжний бібліографічний покажчик видань бібліотеки та літератури про її діяльність «Харьковская государственная научная бібліотека им. В.Г.Короленко. 1886-1986».

Розпочато республіканське дослідження краєзнавчих фондів наукових бібліотек України.

 

1988


Директором бібліотеки призначено Л.П.Незнамову.

Розформовано фонд літератури «спеціального зберігання». Читачі отримали доступ до 45 тис. заборонених раніше видань – праць відомих вчених, письменників, громадських діячів тощо.

  Започаткована соціологічна служба вивчення читання відповідно до наказу Міністерства культури СРСР.

 

1990


Бурхливі соціально-економічні та економічні зміни у 90-ті роки, притаманні розбудові української держави, спонукали на всебічний аналіз набутого досвіду роботи та активний пошук оптимальних шляхів подальшого розвитку.

  Девізом колективу стає: «традиції +інновації». Пошукова робота відзеркалюється новими інтелектуальними надбаннями у науковій, культурно-просвітницькій, інформаційній діяльності. Розширюються міжнародні культурні зв'язки. Відбуваються нововведення в організаційній структурі.


Затверджено новий Статут ХДНБ у зв'язку з переходом закладу на нові умови господарювання.

Створено відділ друку та організації страхового фонду і відділ автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів.

  Розпочато реалізацію програми розвитку автоматизованої інформаційно-бібліографічної системи Бібліотеки.

 

1992


У бібліотеці відбулася республіканська міжвідомча науково-практична конференція «Фонди наукової бібліотеки: стан та перспективи розвитку».

  У заході взяли участь близько 300 делегатів (від бібліотек різних регіонів країни та зарубіжних, інститутів культури, громадських бібліотечних обєднань, інших установ).

Організовано службу маркетингу.

 

1993


Відновлюється діяльність українського відділу.

  Створений на базі відділу краєзнавчої роботи, відділ україніки розгорнув багатогранну наукову, культурно-просвітницьку та інформаційну діяльність у напрямку українознавства та краєзнавства, з відродження вітчизняної культури тощо.


Почала видаватися серія «Повернені імена».

  Відтоді вийшли друком бібліографічні посібники присвячені Івану Падалці, Василю Чечвянському, Миколі Хвильовому, Гнату Хоткевичу, Миколі Кулішу, Олесю Досвітньому та іншим громадським діячам, письменникам, діячам культури та мистецтва.


Відділ україніки став лауреатом республіканської премії ім. Д.Яворницького за значний внесок у розвиток українського краєзнавства.


Проведено регіональну міжвідомчу наукову конференцію «Історія бібліотечної справи в Україні.»


Напередодні 90-річчя від дня заснування відділу бібліотекознавства організовано читальний зал бібліотекознавства (при науково-методичному відділі).

  Розпочинається цілеспрямоване та опосередковане формування документно-інформаційних ресурсів цього підрозділу різними видами документів з історії, теорії та практики бібліотечної справи.

 

1995


В межах реалізації Двосторонньої Угоди з Товариством «Канадські друзі в Україні» у Бібліотеці відкрилася «Українсько-Канадська бібліотека».


Співпрацівники взяли участь у роботі:

  - 61-ої сесії ІФЛА (м.Стамбул, Турція);
- міжнародній конференції «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва»(м.Євпаторія, Крим);
- установчої конференції Української бібліотечної асоціації (м. Київ),
- міжнародного семінару «Рестоврація та консервація книжкових фондів»(м. Київ) та інших заходах.


Відбулися стажування співпрацівників у провідних бібліотеках Австрії, Німеччини, США.


Відкрито первинний осередок Української бібліотечної асоціації (УБА).

  Бібліотека стала учасником всеукраїнського дослідження «Українська книга у фондах бібліотек та музеїв України (1574-1923рр.)», мета якого – підготовка друкованого зведеного каталогу української книги. За наслідками цього дослідження підготовлено вже 5 вип. бібліографічного покажчика Книги українською мовою у фондах ХДНБ ім. В.Г.Короленка, в яких відображено загалом понад 4 тис. видань українською мовою, що вийшли друком в різних країнах світу.


Зав. відділом україніки Валентині Олександрівні Ярошик присвоєно почесне звання Заслужений працівник культури України за вагомий внесок у краєзнавчу справу.

 

1996


З нагоди 110-річчя з дня заснування Бібліотеки проведено наукову конференцію. Розпочато видання збірок наукових праць.


Відкрито Австрійську бібліотеку.

  За домовленістю з Інститутом Східних та Південно-Східних словян (Австрія) відкрито Австрійську бібліотеку.


Створено Німецький читальний зал.

  За двосторонньою угодою з Гете-Інститутом. (м. Мюнхен, Німеччина), створено Німецький читальний зал.

 

1997


ХДНБ (одна з восьми бібліотек України) стала отримувати наукові видання (та монографії) згідно з Постановою Президії ВАК України.


В межах реалізації Проекту американського фонду IREX здійснено підключення Бібліотеки до Internet.

 

1998


Внаслідок двосторонньої угоди з Радою Європи у ХДНБ відкрито Бібліотеку документів Ради Європи з прав людини.


Відбулася перша регіональна міжвідомча науково-практична конференція «Короленковські читання», на якій були підведені підсумки наукових розвідок харківян в галузі бібліотечної справи.

  Відтоді такі конференції проходять щороку в день народження бібліотеки.


Співпрацівники Бібліотеки взяли участь у V ювілейній міжнародній конференції «Крим-98 Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (м. Судак, Крим).

 

1999


Зав. відділом рідкісних видань та рукописів Ігор Яковлевич Лосієвський захистив докторську дисертацію в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Бібліотеку включено до державної Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки, згідно з якою на її базі (та 4-х інших найкрупніших книгозбірень країни) створюється міжвідомчий центр консервації і репрографії.

Організована і проведено на базі Бібліотеки регіональну наукову конференцію «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову».

Бібліографічний покажчик «Історія Харківської Єпархії» (До 200-річчя заснування), складений співпрацівниками відділу Україніки, став лауреатом Муніціпальної премії.


Заст. директора Валентина Валентинівна Мірошникова нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.


Зав. відділом україніки Валентина Олександрівна Ярошик відзначена Орденом преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських і преподобного Нестора за плідну культурно-просвітницьку діяльність та з нагоди 200-ліття Харківської єпархії.

 

2000


Співпрацівники Бібліотеки взяли участь у Всеукраїнських зборах працівників культури (м. Київ, березень), міжнародних та всеукраїнських конференціях та семінарах:

  - «Бібліотека і влада» (м. Київ, травень),
- «Библиотечное дело –2000. Проблемы формирования открытого информационного общества»(м. Москва, квітень),
- «Інформаційний пошук в Інтернет та CD-дисках» (м.Москва, Гете-інститут, травень),
- «Створення та інтеграція інформаційних ресурсів» (м. Вінниця, жовтень),
- «Бібліотеки-центри науково-інформаційних ресурсів» (м. Київ, жовтень). Вивчалася інформаційна діяльність Ради Європи (м. Страсбург, Франція).


Організована і проведена регіональна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю першого видання літературної памятки «Слово о полку Ігоревім».


Проведена міжрегіональна науково-практична конференція «Канадсько-український центр: досвід роботи та тенденції розвитку», присвячена 5-річчю діяльності Українсько-Канадської бібліотеки.

Директору бібліотеки Лілії Павлівні Незнамовій присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

 

2001


До 115-ї річниці заснування бібліотеки оформлено розгорнуту книжкову експозицію «ХДНБ ім. В. Г. Короленка як науковий, культурно-просвітницький та інформаційний заклад всеукраїнського значення».

  Було представлено понад 500 документів про історію та сучасність ХДНБ, видатних бібліотекарів, праці короленківців тощо.


З нагоди 130-річчя від дня народження Л.Б. Хавкіної відбулася наукова конференція «Бібліотекознавець Любов Борисівна Хавкіна: творча спадщина і сучасність».

Проведені бібліографічні читання, присвячені 80-річчю відомого бібліографа, краєзнавця Тетяни Григорівни Шерстюк, яка понад 50 років працювала в ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Щокварталу виходить друком інформаційний бюлетень «Хроніка Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка».

Почала діяти нова версія Web-сайту ХДНБ (діє з 1999 р.), що дозволило значно розширити кількість послуг віддаленим користувачам.

 

2002


Підготовлено проект «Методичних рекомендацій по роботі з відбору та опису рукописних книг, інкунабул, палеотипів, видань кирилічного друку для державного реєстру національного культурного надбання».

  Проект підготовлено відповідно до наказу Міністра культури і мистецтв України «Про затвердження інструкції про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до державного реєстру національного культурного надбання» (від 20.11.2001 р. за № 708).


Бібліотеку відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Міхаель Міїсс.

  Він ознайомився з діяльністю книгозбірні і, зокрема Австрійської бібліотеки, перспективи розвитку якої були обговорені під час візиту.


Розпочали роботу довідкова служба «Запитай бібліотекаря»; служба «Електронна доставка документів».

Завершене введення в дію електронного каталогу періодичних видань бібліотек Харкова.

 

2003


Директор бібліотеки Л. П. Незнамова брала участь у нараді керівників найбільших харківських закладів культури, яку проводив міністр культури Ю. П. Богуцький.

Відкрито Інтернет-центр, організований у межах реалізації проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)», ініційованого Посольством США в Україні.

  Презентація центру проходила за участю віце-консула Посольства США Мішель Солінські, представників владних структур міста, керівників найбільших харківських закладів культури та освіти, а також користувачів та працівників бібліотеки.


Бібліотеку відвідав завідуючий сектором технології консервації книг і рукописів Центру консервації і реставрації Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України М. М. Омельченко.

Проходила науково-практична конференція «Демократичні орієнтири творчості В.Г. Короленка», присвячена 150-річчю з дня народження письменника.

Відбулися краєзнавчі читання, присвячені 100-літтю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

 

2004


За сприяння Науково-методичного педагогічного центру управління освіти Харківської міської ради організовано науково-практичну конференцію «Харкову – 350 років: історичні аспекти та погляд на сучасні проблеми».

Розпочато формування довідково-бібліографічної бази даних «Швидка довідка».

Розпочато рекламний корпоративний проект «Взаємодія», спрямований на покращення інформаційного обслуговування підприємств.

Відбулася міжрегіональна науково-практична конференція «Методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи», присвячена 100-літтю першого в країні відділу бібліотекознавства ХДНБ ім. В. Г. Короленка.


Працювали курси підвищення кваліфікації заступників директорів з наукової роботи обласних універсальних наукових бібліотек України.

  Курси за темою «Управління бібліотекою та нові послуги для користувача» організовані Академією керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ) у співробітництві з ХДНБ ім. В. Г. Короленка для слухачів Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Кіровоградської, Сумської та Харківської областей.


Проводилися заняття з підвищення кваліфікації співробітників ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

  Заняття організовані у співпраці з Академією керівних кадрів культури і мистецтв за темою «Організація рекламної діяльності бібліотек».


За активну допомогу у винахідницькій діяльності та з нагоди Дня винахідника і раціоналізатора відділ технічної літератури був нагороджений Почесною грамотою Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.

 

2005


Директор бібліотеки Л. П. Незнамова брала участь у парламентських слуханнях на тему «Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації» (м. Київ).

При Бібліотеці розпочали роботу літературна студія Міжрегіональної спілки письменників України та віртуальна довідкова служба.

При відділі Україніки відкрито Регіональний інформаційний центр.

Відбувся віртуальний семінар «Сучасні технології обслуговування користувачів бібліотеки: МБА та електронна доставка документів».

Відбувся міжнародний семінар «Бібліотечне краєзнавство: нові технології».

  Захід проходив за участю фахівців Російської національної бібліотеки, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Харківської, Бєлгородської обласних універсальних наукових бібліотек, Харківської державної академії культури (ХДАК), а також представників найбільших харківських бібліотек.


Проходили заняття курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів України за темою «Колекції рідкісних і цінних видань у наукових бібліотеках: формування, збереження, облік».

  Курси організовані спільно з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ, куратор І. В. Шевченко, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних технологій).


У бібліотеці працювали курси підвищення кваліфікації фахівців бібліотек вищих навчальних закладів Харкова.

  Курси організовані Науково – інформаційним центром Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ) спільно з Інститутом післядипломної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. Заняття проводили викладачі ХДАК, Інституту післядипломної освіти, члени АСІБТ за темами: «Управління бібліотекою та діяльність бібліотеки»; «Бібліотекознавство, бібліографознавство, інформаційні ресурси».


Працювали курси підвищення кваліфікації співробітників ХДНБ ім. В.Г.Короленка з питань проектної діяльності.

  Курси організовані спільно з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв. Викладач – І.В. Шевченко, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних технологій.


Бібліотеку відвідала доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського гуманітарного університету Г.М. Швецова-Водка.

Відбулася зустріч з Інгою Вьорляйн, співробітницею Спілки побратимства міст Харків-Нюрнберг, організована Гете-Інститутом Інтер Націонес у Києві та Німецьким читальним залом у Харкові.

 

2006


Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів: нова політика і нові технології», приурочена до 120-ї річниці від дня заснування ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

  Конференція була організована спільно з відділом аналізу і прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури і туризму України.

Проводився конкурс на кращу наукову роботу, присвячений 120-річчю ХДНБ ім. В.Г.Короленка.


Бібліотека приєдналася до Всеукраїнського консорціуму центрів європейської інформації.

Відбулась презентація Центру інформаційної підтримки винахідництва, створеного при відділі технічної літератури.

Проведено науково-практичну конференцію «Проблеми винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Харківській області».

  Конференцію організовано спільно з Харківською обласною радою Товариства винахідників і раціоналізаторів за підтримки обласної державної адміністрації і приурочено до Дня винахідника і раціоналізатора України. Відтоді така конференція проходить щороку.


До 100-річчя від дня народження письменника і політичного діяча Івана Багряного, включеного ЮНЕСКО до переліку пам'ятних дат на 2006 рік, проведено низку наукових і культурно-освітніх заходів.

10-річчю Німецького читацького залу присвячена презентація виставки «"Vision Bibliothek" – нові бібліотеки світу: Архітектура і внутрішнє влаштування для сучасного інформаційного суспільства».

  Виставка підготовлена фахівцями бібліотеки ім.Карла Пройскера, що у Німеччині, Гете-Інституту та ХДНБ ім. В.Г. Короленка.


Проведено всеукраїнський семінар «Регіональні електронні ресурси: формування і організація доступу».

Працювали курси підвищення кваліфікації для фахівців обласних універсальних наукових бібліотек за темою «Колекції рідкісних та цінних видань у наукових бібліотеках України: формування, збереження, облік».

  Курси ХДНБ організувала під патронатом Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.


Завершено підготовку бази даних «Авторитетний файл найменувань колективного автора» для надання у користування бібліотекам України, розпочато створення баз даних «Авторитетний файл предметних рубрик», «ЕК нотних видань дореволюційного фонду», єдиних на Слобожанщині.

Створено новий інформаційний ресурс – регіональний портал «Харківщина».

 

2007


Директором бібліотеки призначено заслуженого працівника культури України В. Д. Ракитянську.

  Представлення нового директора бібліотеки відбулося на загальних зборах колективу ХДНБ за участю заступника міністра культури і туризму України О.Г.Шоколо-Бенч та заступника начальника управління культури Харківської обласної державної адміністрації В.Д. Холодок.


Бібліотеку відвідав міністр культури і туризму України Ю.П.Богуцький.

  Він ознайомився з діяльністю, проблемами бібліотеки, провів нараду з керівниками харківських закладів культури.


Розпочала роботу корпоративна віртуальна довідкова служба наукових бібліотек Харкова.

До 285-річчя від дня народження Г.С. Сковороди відбулися історичні читання «Я так люблю мою Україну», філософські читання «У пошуках істини».

Вперше на щорічному міжнародному книжковому фестивалі «Світ книги – 2007» було представлено експозицію літератури із фондів бібліотеки «Книжкові скарби Слобожанщини», організовану відділом рідкісних видань.

Відбулися всеукраїнські наукові читання «Академік Д. І. Багалій і бібліотечна справа України», присвячені 150-річчю від дня народження видатного українського історика і громадського діяча.

Працювала Школа дослідника-початківця для працівників ХДНБ ім. В.Г. Короленка.

Проводився науково-практичний семінар «Актуальні питання наукової каталогізації в сучасних умовах» для працівників бібліотек – головних методичних центрів Східної України.

Проводився конкурс «Рекламно-іміджева продукція ХДНБ ім.В.Г.Короленка».

Завідувачеві відділу рідкісних видань і рукописів Ігорю Яковичу Лосієвському присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

 

2008


Розроблено «Концепцію модернізації існуючих і впровадження нових інформаційно-телекомунікаційних та інженерних технологій в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка» разом з фахівцями фірми «Інком».

Відбулися міжрегіональні наукові читання «Поборник правди», присвячені 155-річчю від дня народження В.Г.Короленка.

Відбулася I Всеукраїнська конференція письменників-мариністів.

  Конференція організована обласним громадським товариством ветеранів-підводників імені Героя Радянського Союзу І.І. Фисановича та Всеукраїнською асоціацією ветеранів-підводників.


Проходили Міжнародні наукові читання «Перший в Україні відділ бібліотекознавства: до 105-ї річниці заснування».

Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасна бібліотека – науково-інформаційний центр освіти майбутнього».

Організовано зал електронних документів.

На сайті ХДНБ розпочала роботу науково-методична служба «Колегам-бібліотекарям».

Колектив відділу Україніки нагороджено Почесною грамотою Харківської облдержадміністрації з нагоди 30-річчя створення громадського клубу «Краєзнавець».

 

2009


Директор бібліотеки В. Д. Ракитянська взяла участь у розширеному засіданні Кабінету Міністрів України, на якому розглядалися проблемні питання розвитку українських бібліотек.

Розроблено проект Державної комплексної програми розвитку діяльності Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка на 2010 – 2015 рр.

ХДНБ ім. В. Г. Короленка приєднано до Регіональної мережі пунктів доступу громадян до інформації органів державної влади згідно з Програмою сприяння парламенту II.

Організовано Центр консервації і реставрації.

У межах співпраці з Гете-Інститутом директор бібліотеки В.Д.Ракитянська відвідала бібліотеки різних відомств, громадських бібліотечних об’єднань та інших установ Німеччини.

До бібліотеки завітали представники Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні, за сприяння якого був організований Інтернет-центр.

Бібліотеку відвідав і ознайомився з діяльністю Надзвичайний і Повноважений Посол Фінляндії в Україні пан Крістер Міккелссон.

Бібліотека провела «Алею читання» у міському саду ім.Т.Г.Шевченка.

  У заході взяли участь представники органів влади, закладів культури та освіти Харкова, видавництв, а також громадські організації.


Оголошено щорічний конкурс «Молоді винахідники Харківщини».

Відбувся перший регіональний конкурс ім. Л.Б. Хавкіної наукових робіт та інноваційних проектів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів за темою «Як зробити бібліотеку успішною».

Створено блог «Методист бібліотеки».

Заступнику директора бібліотеки з наукової роботи Валентині Валентинівні Мирошниковій присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

 

2010


Проходив регіональний тренінг «Інформація про діяльність органів влади у публічній бібліотеці: пошук, доступ, консультування».

  Захід організований Українською бібліотечною асоціацією за Програмою сприяння парламенту ІІ в Україні для бібліотекарів Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської та інших областей.


Розпочала роботу школа молодого винахідника.

Відбулася презентація історико-документальної виставки «Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920–1950-х років».

  Виставка була організована спільно з Управлінням служби безпеки України в Харківській області та Міжнародним благодійним фондом «Україна 3000».


Відбулась презентація виставки праць книгознавця, літературознавця, краєзнавця, історика вітчизняної культури С.Б.Шоломової (1940-2010).

  Виставка присвячена 70-річчю провідного науковця ХДНБ ім.В.Г.Короленка, яка працювала в бібліотеці з 1979 р.


За активну участь у діяльності Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ) бібліотека нагороджена почесною грамотою.

 

2011


Відбулися ювілейні заходи «Харківська державна наукова бібліотека ім.В.Г.Короленка в історичному просторі трьох епох: до 125-річчя від дня заснування»:

  • міжнародна науково-практична конференція «Від ХІХ до ХХІ ст.: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства»;
• книжковий фестиваль «Читай, Харкове! Читай, Україно!»;
• краєзнавчі читання за темою «Перший в країні: історія і сьогодення відділу „Україніка“»;
• засідання круглого столу за темою «Історія і сьогодення відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів», присвячене 110-річчю відділу.
• відкрито музейну експозицію «Харківська громадська бібліотека: перше 30-річчя, 1886—1916 роки»; історичну фотогалерею «1886 – 2011. Від Харківської громадської до Харківської державної наукової бібліотеки ім.В.Г.Короленка»,
• презентовано читально-експозиційний зал рідкісних видань і рукописів імені академіка Д.І.Багалія; читальний зал бібліотекознавства реорганізовано у кабінет бібліотекознавства ім.Л.Б. Хавкіної.


Під час проведення Днів США в Харкові за участю посла США Дж. Тефта відкрито новий інтернет-центр.

Бібліотеку відвідали професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики (Данія, Копенгаген) пан Ганс Ельбесхаузен, посланець з питань культури Посольства Австрії в Україні, директор Австрійського культурного форуму в Києві, куратор Австрійських бібліотек в Україні доктор Якуб Форст-Баталья.

Проведено обласну конференцію Харківського бібліотечного товариства.

  За підсумками відкритого голосування президію харківського регіонального відділення УБА очолила директор ХДНБ ім.В.Г.Короленка В.Д.Ракитянська.


Відбувся семінар «Інтернет у бібліотеці. Що далі?».

  Захід організований спільно з Українською бібліотечною асоціацією (УБА) за участю віце-президента УБА, доктора історичних наук, директора Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні В.С.Пашкової.


Проведено методичний семінар за темою «Документні пам’ятки: актуальні питання експертизи та наукового опису» для заступників директорів з наукової роботи музеїв Харківської області.

Відбулися другий регіональний конкурс ім.Л.Б.Хавкіної наукових робіт та інноваційних проектів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів «Від традицій до інновацій»; конкурс наукових робіт з бібліотекознавства, бібліографознавства та історії бібліотечної справи працівників Бібліотеки.

Розпочалися заняття «Школи бібліоменеджера».

Розпочала роботу «Служба попереднього замовлення документів».


Колектив Бібліотеки нагороджено:

  • Почесною грамотою та пам’ятним знаком Кабінету Міністрів України;
• Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава»;
• Грамотою Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви;
• Грамотою Всеукраїнської благодійної організації «Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів».
• Бібліотека отримала Подяку від Української бібліотечної асоціації.


За проявлений патріотизм та служіння Україні директор бібліотеки В.Д.Ракитянська нагороджена дипломом та зіркою «Патріот України», а її ім’я занесене в Почесну Книгу «Украина и украинцы – цвет нации, гордость страны».

 

2012


Бібліотеку відвідав міністр культури України М.А.Кулиняк.

Відбулась презентація збірника нарисів «Бібліотека в історичному просторі трьох епох», присвячених 125-річчю ХДНБ ім.В.Г.Короленка.

Розпочато роботу служб «Експрес-замовлення документів», «Попереднього замовлення документів для користувачів МБА» (у традиційному і в електронному режимі).

Основні комунікаційні служби: електронна пошта, чат, скайп, «Зворотний зв'язок», об'єднані в єдиний інформаційний-довідковій сервіс «Онлайн довідка».

За підтримки головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації вперше проведено Фестиваль науки.

  Відтоді захід проходить щороку.


Відбувся тренінг-семінар «Інформація органів влади для громадян у бібліотеці: пошук, доступ, консультування» (модератор — доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, кандидат історичних наук Я.О.Хіміч).

Бібліотеку відвідала делегація факультету історичних і педагогічних наук Вроцлавського університету у складі декана факультету історичних та педагогічних наук, професора, доктора Ельжбети Кошцік, докторів С.Росіка та Ф.Воланьскі.

Відбувся благодійний концерт оркестрової музики «Музыка дарит надежду», зібрані кошти були передані дитячій онкологічній лікарні № 16.

Бібліотека приєдналася до Всеукраїнської бібліотечної акції «Кожній бібліотеці – сучасну будівлю», ініційовану Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В.Г.Заболотного (Київ).

Директор бібліотеки В.Д.Ракитянська взяла участь у навчальному турі до Фінляндії під назвою «Привабливість бібліотек Фінляндії, нові технології та інтенсивне обслуговування».

За результатами конкурсу «БібліоКіноФест: кадри вирішують все» ХДНБ ім.В.Г.Короленка посіла друге місце за результатами глядацького голосування.

  Конкурс проводився Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст» за підтримки УБА, Міністерства культури України та НПБУ.


ХДНБ нагороджено почесною відзнакою Української бібліотечної асоціації та цінним подарунком за найкращий бібліографічний посібник 2012 р. − бібліографічний покажчик «Харківська державна наукова бібліотека (1886 − 2011): каталог видань Бібліотеки та публікацій про її діяльність».

Директор Бібліотеки В.Д.Ракитянська нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» завідуючій відділом «Україніка» Надії Іванівні Полянській, завідуючій відділом науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Вірі Григорівні Прохоровій та вченому секретарю Олені Іванівні Танько.

 

2013


Відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій співробітницею Бібліотеки Н.О.Стрілець.

  Тема дисертації «Технології архівного збереження електронних бібліотечних ресурсів у мережевому комунікаційному просторі» (за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство).


На фасаді будівлі бібліотеки відкрито меморіальну дошку на честь заслуженого діяча науки, бібліотекознавця Л.Хавкіної.

Відкрито пункт публічного доступу до інтернету (програма «Бібліоміст»).

Приєднання Німецького читального залу до проекту Гете-Інституту «ONLEIHE – E-Books та E-Reader».

За підтримки Чеського центру в Києві (при Посольстві Чеської Республіки в Україні) відкрито «Чеську поличку сучасної літератури».

Створений клуб «Клік», якій об'єднує інтернет-користувачів пенсійного віку, які пройшли курси з основ комп’ютерної грамотності.

Проведені Перші Всеукраїнська і регіональна школи бібліотечного журналіста. Відтоді такі школи проходять щороку.

Проведені міжнародний вебінар-тренінг «Персональна та біобібліографія в технологіях управління знаннями», науково-методичний семінар «Почеркознавча експертиза документних пам’яток».

Створено сайт Харківського обласного відділення (ХОВ) УБА, блог міжнародної конференції «Короленківські читання 2013», блог «Школи бібліотечного журналіста»; започатковано випуск власної електронної газети «Библиомотиватор».


Бібліотеку визнано переможцем 10-го обласного конкурсу якості «Краща продукція Харківщини» у номінації «Роботи або послуги, які виконуються або надаються у побутовій та виробничій сферах» – послуги з інформаційного забезпечення науки, освіти, культури.

Колективу бібліотеки оголошено Подяку Міністерства культури України.

Проект «Школа бібліотечного журналіста» було визнано найкращим у номінації «Найоригінальніша бібліотечна інновація року» конкурсу «Марафон непересічних бібліотечних ідей-2013» (IREX Україна/ Програма «Бібліоміст»).

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківської області» директору ХДНБ ім. В.Г.Короленка Валентині Дмитрівні Ракитянській, нагороджено Почесною відзнакою УБА «За відданість бібліотечній справі».

Нагороджено Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава» завідуючого науково-дослідним відділом книгознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім.В.Г.Короленка, доктора філологічних наук, заслуженого працівника культури України Ігоря Яковича Лосієвського.

Заохочувальною відзнакою голови обласної ради – цінним подарунком – годинником з логотипом «Голова Харківської обласної ради» нагороджено заступника директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім.В.Г.Короленка Надію Костянтинівну Фірсову.

 

2014


Відділу «Україніка» повернено ім’я Т.Г.Шевченка (вперше присвоєне в 1911 р.).

Створено новий відділ – кабінет бібліотекознавства ім.Л.Б.Хавкіної.

Проведені заходи, організовані до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка:

  • науково-практична конференція «Вічне слово Кобзаря»,
• віртуальний науково-просвітницький проект «Слобожанський уклін Кобзареві: до 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка».


Користувачам надавався безкоштовний доступ до дистанційного навчання англійської мови.

  Доступ надано у межах спільного проекту «Англійська 123 у бібліотеці» компанії Funmedia (Польща), Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), програми «Бібліоміст».


Розпочато роботу над регіональним корпоративним проектом «Бібліотечна енциклопедія Харківщини».

Проведено звітні збори ХОВ УБА, на яких проаналізовано роботу бібліотечної громади Харківщини за 2011–2014 рр.

Бібліотеку визнано переможцем рейтингу «Визнання народу – 2014» (газета «Вечерний Харьков») у номінації «Культурно-просвітницька діяльність».

Бібліотеці присвоєно почесне звання «Бібліотека року 2014» за віртуальний науково-просвітницький проект «Слобожанський уклін Кобзареві: до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка».

Бібліотеку нагороджено Подякою Міністерства культури України за вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, грамотою Української бібліотечної асоціації (УБА) за інноваційну форму професійного навчання (проект «Дистанційний курс. Електронна бібліографія»).

За підсумками конкурсу Української бібліотечної асоціації на кращий девіз року найбільшу кількість голосів набрав слоган «Бібліотек@ – територія єдності», ідея якого належала фахівцю Г.В.Прохоровій та Президенту УБА І.О.Шевченко.

 

2015


Відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій заступником директора з наукової роботи ХДНБ ім.В.Г.Короленка Л.В.Глазуновою.

  Тема дисертації «Бібліографознавство в Україні на сучасному етапі: організаційно-управлінський аспект» (за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство).


Видано наукову монографію С.К.Бондаренка «Становлення модерної культури читання в Російській імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах Харківської губернії)».

Опубліковано альбом «Пам’ятки античної культури у фондах ХДНБ імені В. Г. Короленка. Давньогрецькі керамічні клейма IV–II ст. до н. е. : колекція О. В. Горілого» (упорядники І.Я.Лосієвський, К.В.Бондар).

Директор В.Д.Ракитянська взяла участь у нараді, проведеній віце-прем’єр-міністром – міністром культури України В.А.Кириленком та головою Харківської облдержадміністрації І.Л.Райніним з працівниками культури Харківщини, у роботі «Книжкової Ради» в межах першого книжкового фестивалю «Kharkiv BookFest».

Заступник директора з наукової роботи Л.В.Глазунова взяла участь у відеоконференції, організованій МКУ та УБА з метою громадського обговорення «Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року ''Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України''».

Бібліотеку відвідала австрійська делегація у складі Надзвичайного та повноважного посла Австрійської Республіки в Україні Герміне Поппеллер і військового аташе Посольства полковника Еріха Сімбюргера.


Реалізовано грантовий проект ХДНБ «Е-життя разом з бібліотекою: орієнтир на громаду Харківщини».

  Ця ініціатива сприяла реалізації Програми інформатизації Харківської області на 2014 – 2016 рр. «Електронна Харківщина» та ін.


Проведено відкриту міжрегіональну виставку-конференцію винахідницького мистецтва «Ukr.tech.fest.».

Проведено заходи до Міжнародного дня дарування книги

  у т.ч. реалізація проекту «Жива бібліотека» спільно з представниками данської неурядової організації «Зупини насильство» (Stop the Violence) та відвідування центру волонтерської допомоги переселенцям із зони АТО, якому передано дитячі книжки, зібрані читачами і працівниками бібліотеки, проекту «Живі бібліотеки: будуємо зв'язки з Донбасом» молодіжної організації «Молодіжна ініціатива міст» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).


Бібліотека взяла активну участь у Всеукраїнській акції «Бібліотека українського воїна» (передано 97 прим. видань).

Започаткована підготовка он-лайн вікторин.

  Першу он-лайн вікторину «Шевченкова криниця» підготовлено до дня народження Т.Г.Шевченка.


Згідно з Договором про підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу ХДАК на базі ХДНБ проведено стажування 12 викладачів, а також доцента кафедри документальних комунікацій та бібліотечної справи, кандидата історичних наук РДГУ М.Б.Шатрової.

Девізом УБА 2015 року став запропонований головним бібліотекарем Г.В.Прохоровою «Бібліотек@ – діалог, культура, мир!».

Перемога у конкурсі «Кіноклуб Docudays UA в бібліотеці» програми «Бібліоміст» та Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays UA, який підтримує створення кіноклубу медіа-просвіти з прав людини.

До Всеукраїнського дня бібліотек спеціальною відзнакою Української бібліотечної асоціації (УБА) у номінації «За внесок у розвиток бібліографії та бібліографознавства» нагороджено завідуючу відділом «Україніка» ім.Т.Г.Шевченка, заслуженого працівника культури України Н.І.Полянську.

 

2016


Підписання Угоди про співпрацю ХДНБ та Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України.

Історична довідка за результатами дослідження «Про континуїтет Харківської державної бібліотеки імені В.Г.Короленка від Харківської губернської публічної бібліотеки, заснованої у 1830 р.» представлена в Державний архів Харківської області (ДАХО) разом з супровідними документами.

  Згідно з архівною довідкою ДАХО, ХДНБ ім.В.Г.Короленка заснована 30 серпня (18 серпня за старим стилем) 1830 р. як Харківська губернська публічна бібліотека.


Проведено урочисті наукові та просвітницькі заходи з нагоди:

  • 130-річчя Харківської громадської бібліотеки,
• 115- річчя від дня заснування в бібліотеці першого в країні технічного відділу імені П.П.Ріццоні (зараз відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів),
• 20-річчя Німецького читального залу у Харкові.


Бібліотека приєдналася до корпоративного інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань» (індивідуальний реєстраційний код, сигла – NRLU0001050).

Розпочато розміщення документів публічної інформації ХДНБ на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.


Розроблено грантовий проект «Покращення можливостей для освіти, самоосвіти, творчої самореалізації та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб у Харкові та Харківській області».

  Ініціатор проекту – Німецька федеральна компанія DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Харківської обласної державної адміністрації.


Започатковано дистанційний курс «Електронна бібліографія», у партнерстві з Дистанційною Академією ВГ «Основа».

До 145-річчя від дня народження Л.Б.Хавкіної відбувся науково-практичний семінар «Бібліотека у контексті сучасного історичного бібліотекознавства».

Проведено третій регіональний конкурс ім.Л.Б.Хавкіної наукових робіт та інноваційних проектів молодих спеціалістів бібліотечної справи, аспірантів, магістрів та студентів за темою «Бібліотеки, їх організація і техніка».

Відбулася школа-семінар «Актуальні питання інтелектуальної власності в Україні».

  Захід проведено у межах другого етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Інтелектуальна власність».


Відбувся круглий стіл «Фінансова та соціальна ефективність в практиці розвитку інновацій та євроінтеграційних процесів».

  Захід проведено в режимі відеотрансляції у партнерстві з громадським об’єднанням «Соціальний економічний інноваційний центр».


До Міжнародного дня дарування книги відбулась благодійна акція «Подаруй дитині книгу» – до дитячих будинків передано 144 примірники книжкових видань.

Бібліотеку відвідав директор Австрійського культурного форуму А. Карабачека.

Експонувалася банерна виставка «Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов» за проектом Будинку літератури (м.Берлін).

Бібліотеку нагороджено грамотою Української бібліотечної асоціації (УБА) за інноваційну форму професійного навчання (проект «Дистанційний курс. Електронна бібліографія»), дипломом XVII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» у номінації «Історична спадщина».

Бібліотека отримала Подяку Президії Національної академії наук України.

Працівників відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів відзначено грамотами Харківської обласної ради Товариства винахідників і раціоналізаторів за активну участь в інноваційному процесі та сприяння розвитку винахідницької діяльності.

Присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» завідувачеві відділу міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів Галині Олександрівні Туркот.