Короленківські читання

22–23 жовтня відбулась ХХІІІ Всеукраїнська (з міжнародною участю) науково-практична конференція «Короленківські читання 2020» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї: історичний досвід та актуальні тенденції розвитку», присвячена 190-річчю від часу заснування ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Захід вперше проводився у дистанційному режимі (з метою запобігання поширенню пандемії COVID-19).

Партнери: Міністерство культури та інформаційної політики України, Харківська державна академія культури (ХДАК), Харківське обласне відділення (філія) ВГО Українська бібліотечна асоціація (ХОВ УБА), Український НДІ архівної справи та документознавства (УНДІАСД), Спілка архівістів України, Центральний державний електронний архів України, журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика».

У роботі конференції взяли участь 150 працівників культури, освіти, архівних установ, громадських організацій з Дніпра, Івано-Франківська, Запоріжжя, Львова, Києва, Одеси, Полтави, Сум, Ужгорода, Харкова, Чернігова, інших міст України, а також Мінська (Республіка Білорусь). Було представлено 48 доповідей та повідомлень. Працювали дві постерні сесії (платформа Padlet): напрям 1. «Бібліотеки, архіви, музеї: культурно-ціннісні орієнтири сучасного світу»; напрям 2. «Роль документних пам’яток в історії формування та діяльності українських бібліотек, архівів та музеїв», відбувся майстер-клас «Організування і просування крос-медійних проєктів» (платформа Google Meet).

Модерувала онлайн-спілкування (на платформі Zoom) заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, кандидат наук із соціальних комунікацій, голова ХОВ УБА Л. В. Глазунова. Наживо було заслухано доповіді: «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка: від ідеалів просвітництва до цифрового світу» (директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка В. Д. Ракитянська), «Бібліотечні проєкти – інтегральний елемент системи бібліотечного маркетингу» (кандидат історичних наук О. З. Клименко, кандидат наук із соціальних комунікацій О. Л. Сокур, співробітники Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського), «Дистанційна комунікація: досвід архівів республіки Хорватія у розширенні доступу до архівних документів» (старший науковий співробітник УНДІАСД, кандидат історичних наук О. Г. Гула), «Кінодокументи як носії-репрезентанти культурної пам’яті (на прикладі кіноколекції ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)» (провідний науковий співробітник Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного Л. Г. Касян), «Науково-технічні видавництва Франції початку ХІХ ст. (на матеріалах фонду РЦД НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського) (завідуюча відділом науково-технічної бібліотеки Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського М. О. Мірошниченко). Л. В. Глазуновою презентовано видання, підготовлені фахівцями відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка «Методична діяльність публічних бібліотек України: історичний огляд» (автор Г. Д. Ковальчук), дайджест бібліотечних інновацій «БібліоSPACE» (вип. 6; автор-упорядник О. В. Соцков). Запис доповідей наживо представлено на ютьюб-каналі ХДНБ ім. В.Г. Короленка.

Постерні сесії працювали в активному режимі з 22 по 30 жовтня. На відміну від попередніх конференцій, учасники заходу мали можливість не тільки читати, а й коментувати, ставити запитання. На постерній сесії за напрямом 1. «Бібліотеки, архіви, музеї: культурно-ціннісні орієнтири сучасного світу» (https://padlet.com/nmr_hdnb/pfdltqtnw2q0.) було представлено 27 доповідей та повідомлень. Розглянуто питання еволюції соціально-комунікаційної функції бібліотек, міжнародного співробітництва у сфері промоції читання (на прикладі секції грамотності і читання ІФЛА), цифровізації бібліотечної, інформаційної, музейної та архівної справи в Україні як стратегічного орієнтиру сучасності, новітні репрезентативні практики бібліотек, архівів, музеїв тощо.

Тематика доповідей та повідомлень (16), представлених на постерній сесії напряму 2. «Роль документних пам’яток в історії формування та діяльності українських бібліотек, архівів та музеїв» (https://padlet.com/ndvkhdnb/sj7ohvwt2d5a6mas) охоплювала як теоретико-методологічні, так і актуальні практичні питання формування, описування і розкриття колекцій та зібрань документних пам’яток у бібліотеках, архівах і музеях. Серед висвітлених питань: фондові ресурси в історичному контексті; приватна книжкова колекція як культурна цінність; кінодокументи як носії-репрезентанти культурної пам’яті. Більшість матеріалів присвячено роботі з фондовими колекціями пам’яток – стародруків, інших рідкісних та цінних видань (зокрема прижиттєвих та перших видань творів видатних діячів науки та культури), особливостям цінних архівних фондів, приватних зібрань. Репрезентовані також повідомлення з історії формування, вивчення та розкриття колекцій архівних документів та книжкових пам’яток у бібліотеках, архівах, музеях, а також із історії діяльності установ, серед яких – НБУВ, НБУ ім. Ярослава Мудрого, ХДНБ ім. В. Г. Короленка, Книжкова палата України, Національний музей історії України, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка.

23 жовтня відбувся майстер-клас «Організування і просування крос-медійних проєктів». Тренер: редактор, видавець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри видавничої справи та редагування Київського національного університету імені Тараса Шевченка М. І. Женченко. У заході взяли участь 50 бібліотекарів наукових, публічних бібліотек, а також бібліотек закладів вищої освіти України і Республіки Білорусь, представники громадських організацій. Розглянуто питання: 1. Поняття «крос-медіа», моделі організування крос-медійного виробництва (специфіка управління крос-медійною і конвергентною редакціями). 2. Цифрові платформи для управління колаборативним робочим процесом (характеристика, переваги та недоліки платформ для проєктного менеджменту: Microsoft Project, Basecamp, Todoist, Wunderslist, Trello, Worksection); 3. Цифрові інструменти популяризації проєктів. Інструменти для створення розсилок е-поштою. Sendpulse VS Mailchimp. Відбувся практикум зі створення розсилки у Sendpulse.

Учасники «Короленківських читань 2020» отримали електронні сертифікати.