План засідань клубу на 2008 рік

При бібліотеці завжди працював і працює актив читачів. До нього входять журналісти, вчені, письменники, вчителі та представники багатьох інших професій. Вони ретельно вивчають історію Слобожанщини, піклуються про її сьогодення та майбутнє. Ім’я цій армії ентузіастів – краєзнавці. Об’єднати цих людей було нескладно, так був заснований клуб «Краєзнавець» при відділі краєзнавчої роботи (зараз відділ україніки).

Перше (організаційне) засідання клубу при ХДНБ, як свідчать протоколи, відбулося 13 травня 1978 року. На ньому були присутні журналісти Леонід Строковський та Іван Марченко, науковці Іван Саратов та Борис Заскальков, співробітники відділу краєзнавчої роботи Тетяна Шерстюк, Галина Каширіна та Валентина  Ярошик, які були ініціаторами його створення. Було розроблено програму роботи клубу, визначено завдання, основні напрямки діяльності та шляхи її здійснення. Програма відображала різноманітність краєзнавчої діяльності та її тематичну спрямованість. Передбачалася також координація з іншими краєзнавчими установами Харкова (музеями, архівами, Товариством охорони пам’яток історії та культури, Клубом любителів книги та ін.). Основними завданнями «Краєзнавця» стали наукові дослідження, просвітницька діяльність, популяризація краєзнавчих матеріалів, доведення їх до читачів та мешканців нашого міста, участь у громадському житті Харкова.

Краєзнавство – наймасовіший вид діяльності. Тому членами клубу стали люди, різні за віком і фахом. Це домогосподарки, школярі, студенти, робітники, науковці, фахівці: історики, архітектори, екскурсоводи, вчителі. Коло їх інтересів – минуле, сучасне і майбутнє Слобожанщини: від села, маленького міста, вулиці, фабрики, садиби, храму, учбового закладу до всього Харківського регіону.

Пріоритетним напрямком діяльності клубу є наукова робота. Основною формою є організація та проведення краєзнавчих читань, де заслуховуються результати наукових розвідок, які проводять члени клубу. Їх тематика різноманітна і  присвячена охороні пам’яток історії та культури, містам та селам Слобожанщини, розвитку науки, культури, відродженню української церкви, діяльності славетних земляків Григорія Сковороди, родини Алчевських, Дмитра Багалія, Олексія Бекетова, Ігоря Муратова, Григорія Данилевського, Іллі Рєпіна, Миколи Лисенка та багатьох інших. Особливо цікавими були засідання, присвячені архітектурі нашого міста. Ці теми досліджували провідні архітектори Харкова – академік архітектури О.Лейбфрейд, В.Новгородов, П.Шпара, О.Тіц та ін. Порушувалися питання збереження пам’яток архітектури

Поряд з краєзнавчими читаннями члени клубу беруть участь у роботі Всеукраїнських науково-практичних конференцій з краєзнавства. Охоче запрошують їх до підготовки та організації наукових заходів у нашому місті. Зокрема, до оргкомітету з підготовки відзначення 200-річчя Харківської єпархії УПЦ до його складу було введено членів клубу С.І.Посохова, С.М.Куделка, В.О.Ярошик.  

Активно працюють краєзнавці і у громадських редколегіях «Харківського біографічного словника», журналу «Віра і Розум», наукових збірниках. Члени клубу є авторами багатьох видань та публікацій, присвячених різним питанням життя краю, не лише у місцевій, а й у всеукраїнській та зарубіжній пресі. Особливо тісні творчі зв’язки виникли з журналом «Краєзнавство». Широко відомі видання з історії архітектури Олександра Лейбфрейда, з історії розвитку атомної фізики у наукових закладах Харкова Юрія Ранюка, з літературознавства Владислава Божка, Ігоря Лосієвського, Михайла Красикова, Михайла Гетьманця.

Протягом 30 років членами клубу було підготовлено і надруковано багато цікавих матеріалів: дослідження про міста Люботин, Богодухів, Харків тощо. Відновлення історичної пам’яті шляхом створення вичерпного літопису окремих подій Харківського регіону спонукало деяких членів клубу до написання своїх спогадів, що стали основою «Архіву краєзнавців», котрий зберігається у відділі україніки. Він налічує понад 100 рукописних спогадів. Найзмістовнішими є особисті архіви краєзнавців Володимира Смоленського, Павла Романова, Бориса Інгора, Олександра Лейбфрейда.

З задоволенням члени клубу мандрують історичними місцями Слобожанщини. Останнім часом вони відвідали с. Сковородинівку, с. Бабаї, місце поховання художника Лансере та маєток родини художників Бенуа і Серебрякової у с. Нескучному, познайомилися з експозиціями музею Будянського фаянсового заводу та садиби-музею Гната Хоткевича у смт Високому тощо. Краєзнавці не лише вивчають історію свого краю, вони є активними діячами його сьогодення, порушуючи питання про встановлення меморіальних дошок, присвячених історичним подіям, доглядаючи могили відомих земляків, беруть участь у обстеженні 13-го міського кладовища

Великої поваги нащадків заслуговує робота Галини Гуріної з пошуку місць поховань поляків, німців, репресованих мешканців нашого міста у Лісопарку. Саме піклуванням краєзнавців Ювеналія Калачова та Петра Мороза встановлено меморіальні дошки, присвячені музичному діячу І.І.Слатіну та генералу Івану Карбишеву. Нещодавно в селищі Буди завдяки  піклуванню Почесного краєзнавця України Т. Безрукової були відкриті дошки на будинках – пам’ятках архітектури місцевого значення. Краєзнавці не байдужі до зміни назв вулиць нашого міста. Пропозиції щодо їх перейменування надсилаються до Топонімічної комісії, що діє при міськвиконкомі, членами якої є також краєзнавці С.І.Посохов, С.М.Куделко, І.Ю.Саратов, Н.І.Полянська, О.Хорошковатий. Тривалий час тут також працювали О.Ю.Лейбфрейд  та В.О.Ярошик.

Окремо необхідно відзначити творчі стосунки клубу «Краєзнавець» з ХДНБ ім. В.Г.Короленка, при якій він функціонує. Бібліотека, відділ україніки відіграє не тільки організуючу роль у роботі клубу, але й надає необхідну довідково-бібліографічну і документальну базу для краєзнавчих досліджень та бере в них участь. У свою чергу, члени клубу надають велику допомогу роботі ХДНБ, відділу україніки. Вони проводять консультації з питань історії краєзнавства, здійснюють наукове редагування краєзнавчих каталогів і картотек, бібліографічних покажчиків про Слобожанщину, організовують художні виставки. Їх зусиллями підготовлено  понад 20 фотоальбомів з історії вулиць та архітектурних пам’яток Харкова. Фотоальбоми містять додаткові відомості про місто і допомагають в обслуговуванні користувачів. За допомогою краєзнавців фонд бібліотеки значно поповнився не лише книгами, а й рукописними картами, схемами. Багато з них виконано кандидатом технічних наук, краєзнавцем В.В.Смоленським. Він подарував бібліотеці також колекцію макетів (Харківська фортеця, будинок ХДНБ та Харківський колегіум, дзвіниця Успенського собору, Покровський собор), ці експонати виконано із сірників.

Є у клубі «Краєзнавець» і власний літописець – це Микола Корж. Завдяки його публікаціям у місцевій та всеукраїнській пресі, а також завдяки матеріалам міських журналістів про діяльність клубу «Краєзнавець» відомо за межами Слобожанщини. Краєзнавець Геннадій Миколайович Бурденко веде фотолітопис діяльності клубу.

Щоб ширше популяризувати діяльність краєзнавців, ХДНБ розпочала видання серії бібліографічних посібників «Краєзнавці Слобожанщини». Вже вийшли друком покажчики, присвячені М. Коржу, Т. Шерстюк, Г. Каширіній, О. Лейбфрейду, В. Берліну. Робота над серією триває. Посібники знайомлять з дослідженнями цих ентузіастів та матеріалами, присвяченими їх діяльності. А три випуски видання «Сто краєзнавчих читань» – це своєрідний  звіт     про роботу клубу.

За 30 років існування клубу «Краєзнавець» можна навести таку статистику: якщо на першому засіданні клубу (1978 р.) були присутні 7 осіб, які виявили бажання стати його членами, то сьогодні їх уже налічується понад 100. За цей час було проведено 380 засідань (з них 350 краєзнавчих читань), на яких було обговорено понад 500 питань, пов’язаних з історією краю. Діяльності клубу було присвячено понад 120 публікацій в міській та республіканській пресі.  

Сьогодні більшість членів клубу стали активними учасниками харківської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. Деяким з них (М. Коржу, Т. Шерстюк, Т. Тихомировій, Г. Кашириній, Ю. Калачову, Г. Гуріній, О. Радковій, С. Посохову, О. Лейбфрейду, Н. Акімовій, В. Божку) за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини та природних скарбів України присвоєне звання «Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців». С.М. Куделку, І.Ю. Саратову, Ю.М. Ранюку, В.О. Ярошик, М.О. Коржу Указом Президента України  присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України».

Відділу україніки, при якому діє клуб «Краєзнавець», за значний внесок у розвиток українського краєзнавства було присуджено у 1993 р. Диплом Лауреата республіканської премії імені Дмитра Яворницького. 2008 року і відділ, і клуб одержали почесні грамоти голови Харківської облдержадміністрації.

Попереду у членів клубу велика подальша робота з дослідження Слобожанщини. Перш за все це участь у підготовці нового видання харківського тому «Історія міст і сіл України» ,  нові наукові розвідки.

Ми цілком згодні з думкою академіка НАН України, голови правління ВСК П.Т. Тронька, що «краєзнавство… має бути високо піднесено в Українській державі, одержувати від неї систематичну допомогу і підтримку, а добре ім’я краєзнавця, невтомного дослідника історії «малої батьківщини», повинно бути оточене увагою і звучати гордо. А це буде залежати від нас – учених і аматорів, від нашої наполегливості, самовідданої праці на цій благородній ниві».