Бібліотеки, архіви, музеї: конвергентна цифрова комунікація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість

24/10/2019

Відділ науково-методичної роботи

Бібліотеки, архіви, музеї: конвергентна цифрова комунікація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість

ХХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Короленківські читання 2019»

Короленківські читання

 

Відбулася ХХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Короленківські читання 2019» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї: конвергентна цифрова комунікація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість». Конференція організована ХДНБ ім. В. Г. Короленка за підтримки Міністерства культури України (згідно з наказом МКУ від 11.10.2019 р., №808), Харківської державної академії культури (ХДАК), Харківського обласного відділення (філії) ВГО «Українська бібліотечна асоціація». Партнери заходу: журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика», корпорація «Ранок», Дистанційна академія Видавничої групи «Основа».

У роботі конференції взяли участь близько 150 працівників культури, освіти, архівних установ, громадських організацій з Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Києва, Кривого Рогу, Кременчука, Опішного, Полтави, Сєвєродонецька, Харкова, інших міст України. Це, зокрема: фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого), ХДНБ ім. В. Г. Короленка, Вінницької, Житомирської, Запорізької, Полтавської обласних наукових універсальних бібліотек, Гончарської книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, Керамологічної бібліотеки України Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, бібліотек Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, ХДАК, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Національного технічного університету «ХПІ» та інших вишів. Музейну справу представляли фахівці Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича; архівну – співробітники Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та Центрального державного науково-технічного архіву України. Брали також участь фахівці корпорації «Ранок», Харківського історико-філологічного товариства.

У межах конференції відбулися пленарне, два секційних засідання, постерна сесія. Було представлено 47 доповідей та повідомлень. Пленарне засідання відкрила директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслужений працівник культури України Валентина Дмитрівна Ракитянська, виступивши з доповіддю «Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка: цифрові активи, мультиплатформність, клієнтоорієнтованість». Характеризуючи цифрові активи бібліотеки, доповідачка особливу увагу сконцентрувала на проєкті «Електронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ ст.», який поточного року реалізує ХДНБ ім. В. Г. Короленка за підтримки Українського культурного фонду з метою збереження друкованих матеріалів, що мають історико-культурну цінність, та надання доступу до повних текстів оцифрованих видань за допомогою веб-ресурсу, поповнення джерельної бази наукових досліджень з історії літературно-мистецького життя України. Значну увагу було також приділено конвергенції форматів професійного розвитку.

Фахівці відділу пресознавства НБУВ, завідувачка відділу, кандидат історичних наук Ольга Анатоліївна Вакульчук, наукові співробітники Олена Сергіївна Залізнюк, Ірина Миколаївна Швець, представили огляд харківських газет 1818–2019 рр. у фондах цієї бібліотеки як історичного джерела, поділилися досвідом роботи з їх цифровізації, відповіли на запитання стосовно координації роботи бібліотек у цій сфері діяльності. «Модний» погляд на сучасного бібліотекаря висвітлила Лілія Сергіївна Прокопенко, головний бібліотекар НБУ імені Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук, доцент; публікаторську і проєктну діяльність Центрального державного кінофотофоноархіву ім. Г. С. Пшеничного як спосіб презентації архівних колекцій – Людмила Григорівна Касян, провідний науковий співробітник кінофотофоноархіву; досвід використання Е-LEARNING як нового формату навчання та комунікації корпорації «Ранок» –керівник відділу корпоративних продажів Євгеній Владиславович Олександров.

Робота секції 1 «Бібліотеки, архіви, музеї: цифровізація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість» (модератори: заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, кандидат наук із соціальних комунікацій Людмила Володимирівна Глазунова, головний бібліотекар НБУ імені Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук, доцент Л. С. Прокопенко; координатор: завідувач відділу науково-методичної роботи ХДНБ імені В. Г. Короленка Олена Петрівна Куніч) розпочалася з повідомлень фахівців наукової бібліотеки КНУКіМ. Висвітлювалися теми «Гра вчить як без плагіату жить: електронні модулі інформаційної грамотності у бібліотеках зарубіжних університетів» (Олена Олексіївна Скаченко, завідувач сектору); «Проєктна діяльність у бібліотеці університету (Олена Федорівна Омельяненко, провідний бібліотекар).

Фахівці Центральної наукової бібліотеки ХНУ ім. В. Н. Каразіна акцентували увагу на досвіді зарубіжних бібліотек та співпраці з ними, зокрема, на досвіді академічних бібліотек США (Катерина Андріївна Лискова, провідний бібліотекар, координатор центру «Вікно в Америку»), бібліотек Латвії та Литви (Олена Григорівна Бабічева, заступник директора). Зосереджувалася увага на питаннях просування бібліотек у соціальних мережах у контексті перезавантаження (Ганна Сергіївна Мацієвська, завідувач сектору Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки), на світових трендах дистанційної освіти бібліотекарів в контексті українських реалій, зокрема, досвіду ХДНБ ім. В. Г. Короленка за цим напрямком діяльності (Л. В. Глазунова, заступник директора з наукової роботи, кандидат наук із соціальних комунікацій, Катерина Миколаївна Вірютіна, завідувач сектору відділу науково-методичної роботи). Віктор Васильович Сєдих, доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи ХДАК, кандидат педагогічних наук, представив маловідомі матеріали про діяльність багаторічного декана бібліотечного факультету ХДАК Віктора Тимофійовича Витяжкова як педагога та вченого. На завершення секційного засідання учасники конференції із зацікавленням заслухали повідомлення «Бібліотека: оптимізм VS песимізм» Олега Володимировича Соцкова, методиста ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

На секції 2 «Фонд документних пам’яток у бібліотеці, архіві, музеї: традиційні та інноваційні шляхи формування, збереження та розкриття» конференції (модератор: Ігор Якович Лосієвський, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, доктор філологічних наук, заслужений працівник культури України; координатор: Ольга Ярополківна Ісаєнко, завідувач сектору) виступили дев’ять доповідачів. Розглянуто актуальні питання як теоретичного, так і науково-практичного напряму згідно з профілем роботи секції.

Провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Василівна Ольховська присвятила свою доповідь висвітленню теми, котра поєднує проблематику конференції і короленкознавство, оскільки йшлося про діяльність видатного письменника і громадського діяча В. Г. Короленка як науковця-архівіста та музейника. Повідомлення завідувачки відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського Марини Анатоліївни Федорової «Книжкова спадщина Миколи Гоголя (з фондів Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського)», яке можна схарактеризувати як цікаву історико-книгознавчу, бібліотекознавчу і почасти літературознавчу розвідку, містило також інформацію про діяльність бібліотеки з популяризації книжкової спадщини письменника. Доповідь бібліографа Гончарської книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Оксани Олексіївни Андрушенко поєднувала теми мистецтва й історії приватних зібрань діячів мистецтв; об’єктом стала бібліотека відомого київського художника-кераміста Володимира Онищенка у фондах книгозбірні.

Модератор секції І. Я. Лосієвський розглянув особливості колекціонування документних пам’яток різних видів і груп у наукових бібліотеках національного та регіонального значення. Основною підставою для відбору документів до таких колекцій є саме їх пам’ятковість – особлива наукова, історико-культурна цінність, що для документів минулих століть підвищується у зв’язку з особливою їх рідкісністю або унікальністю. Структура фонду документних пам’яток у науковій бібліотеці, чиї фонди є універсальними, має типовий характер, домінуючими її елементами найчастіше стають колекції стародруків, рідкісних та цінних видань ХІХ – початку ХХІ ст., рукописних книг, архівних документів. Достатньо обґрунтоване у сучасному документознавстві, архівознавстві і книгознавстві широке тлумачення терміна «документ» і відповідно – терміна «документна пам’ятка» є базовим для визначення новаційних шляхів розширення фонду документних пам’яток – за рахунок артефактів, що традиційно вважалися музейними предметами – фондовими одиницями історичних та краєзнавчих музеїв, художніх галерей. Такі пам’ятки (як от: епіграфічні джерела, нумізматичний матеріал, медалі, значки) мають документну природу або документну складову, хоча й не належать до основних профільних документів бібліотечних зібрань. Набуває актуальності й проблема колекціонування і збереження особливо цінних електронних документів, що мають пам’ятковий потенціал, містять найважливішу інформацію про теперішній етап розвитку сучасної цивілізації.

Про життєвий шлях Валерії Гассельбрінк-Габель – з відомої «бібліотечної» родини Габелів, невідривно пов’язаної з Харківською громадською бібліотекою (тепер ХДНБ) розповів член харківського відділення Української бібліотечної асоціації, підприємець В’ячеслав Євгенович Мамон. Основою розповіді стали архівні матеріали з ХДНБ, Державного архіву Харківської області та інших джерел. Серед інших виступів – повідомлення професора кафедри українознавства НТУ «ХПІ» Михайла Михайловича Красикова про книги з автографами в колекції Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», де він займає посаду директора та доповідь Валерія Станіславовича Романовського за результатами архівної розвідки. Виявлені ним матеріали дозволяють з’ясувати «Про який музей у Харкові писав Григорій Сковорода Михайлові Ковалинському в 1762 та 1763 рр.?». Про особливості, проблеми й перспективи розвитку електронних фондів та розміщення колекцій документних пам'яток на сайтах музеїв закладів вищої освіти йшлося у виступі Юлії Анатоліївни Конюшенко, бібліотекаря бібліотеки ХНЕУ ім. Семена Кузнеця, кандидата історичних наук.

На постерній сесії, яка працювала у віртуальному режимі (https://ru.calameo.com/accounts/5337104#books), експонувалися матеріали 16 доповідей та повідомлень. З ними мали змогу ознайомитися як учасники конференції, так і широкий загал фахівців бібліотечної, архівної та музейної справи. Теми цих доповідей – «Експертиза книг: уніфіковані підходи та дискусійні питання» (представила Г. І. Ковальчук, директор Інституту книгознавства НБУВ, доктор історичних наук, професор), «На шляху до документальної конгломерації» (С. М. Польовик, НБУВ), «Клієнтоорієнтованість як перспективний напрям розвитку наукової бібліотеки КНУКІМ» (С. Є. Толочко, Київський національний університет культури і мистецтв), «Соціальні медіа як платформи для залучення користувачів» (В. І. Брагінська, В. В. Щабельник, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого), «Використання конвергентних технологій для актуалізації навчального контенту» (Т. В. Нерода, Українська академія друкарства,), «Усна історія як інструмент дослідження у бібліотечній практиці», (Г. М. Слотюк, Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва), «Неприпустимість цензури як клієнтооріентованість бібліотечно-інформаційного сервісу» (В. П. Жукова, ХДАК), «Новітні форми міжнародної взаємодії бібліотек цифрового суспільства» (Т. А. Сафонова, ХДАК), «Стратегія smm-кампанії у роботі бібліотек» (М. М. Усик, Харківська музично-театральна бібліотека імені К. С. Станіславського), «Книги Яна Снядецького: атрибуція книжкових знаків за матеріалами фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ» (Т. А. Якубова, НБУВ), «Приватна бібліотека Бориса Грінченка: роль та значення в українській культурі» (І. В. Лісова, НАКККіМ), «Діяльність мережі бібліотек Національної академії наук України: формування та промоція історії української науки» (О. З. Клименко, О. Л. Сокур, НБУВ), «Документальна спадщина бібліотек у новій цифровій історико-культурній реальності: до питання про оновлення концепції державного реєстру національного культурного надбання України» (Ю. С. Калініна-Симончук, НБУВ), «Категорія гумору – невід’ємна складова життя Володимира Короленка» (О. В. Головко, Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка).

Учасникам конференції були представлені цифрові активи бібліотеки (з QR-кодами): «Покращення можливостей для освіти, самоосвіти, творчої самореалізації та соціальній адаптації внутрішньо переміщених осіб у Харкові та Харківській області» (http://korolenko.kharkov.com/proekty-ta-granty/7.html)»; «Електронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ ст.» (http://collection.korolenko.kharkov.com/ ); «Е-життя разом з бібліотекою: орієнтир на громаду Харківщини» (http://korolenko.kharkov.com/proekty-ta-granty/6.html); Соціальний проєкт «Інтернет для людей старшого віку» (http://korolenko.kharkov.com/50+/50+.html); веб-ресур «Краєзнавство» (http://kray.korolenko.kharkov.com/). Цифрові професіональні ресурси: корпоративна «Бібліотечна енциклопедія Харківщини»(http://libenc.korolenko.kharkov.com/); матеріали «Короленківських читань 2018»: Частина 1 (https://ru.calameo.com/read/000632945149d504a9cac), Частина 2 (https://ru.calameo.com/read/000632945ebbc1261e1fc ); блоги «Школа бібліотечного журналіста» (http://journalist-library.blogspot.com), «Регіональний конкурс імені Л. Б. Хавкіної»(http://khavkinakonkurs.blogspot.com); «Сайт Харківського обласного відділення (філії) ВГО Українська бібліотечна асоціація» (http://korolenko.kharkov.com/kharkiv.uba/kharkiv.uba.html).

Відбулася презентація книжкових виставок «Бібліотеки, архіви, музеї: цифровізація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість», «Модерна бібліотека в сучасному світі», «Я люблю книгу! Я люблю бібліотеку!», що експонувалися в актовому залі та кабінеті бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної; виставка «Мистецтво оправи кінця ХІХ – початку ХХ ст.» та музейна експозиція «Пам’ятки писемності та друку» з колекцій фонду документних пам’яток ХДНБ ім. В. Г. Короленка у читально-експозиційному залі імені академіка Д. І. Багалія науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів.

Учасники заходу отримали сертифікати, в дарунок – видання ХДНБ ім. В. Г. Короленка, опубліковані за фінансової підтримки Міністерства культури України: матеріали ХХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Короленківські читання 18», дайджест бібліотечних інновацій «БібліоSpace» (2019, вип. 5), листівки та книжкові закладки про «Електронну колекцію літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ ст.», створену в ХДНБ ім. В. Г. Короленка поточного року за підтримки Українського культурного фонду.

25 жовтня проведено екскурсії у межах проєкту «Бібліотечний туризм»: «Паперові скарби» від корпорації «Ранок» (екскурсовод Тамара Василівна Ластовка, директор науково-інформаційного центру «Ранок», присутні – 32 особи); екскурсії до Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (40 осіб), Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (19 осіб) та Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету (6 осіб).

Учасниками «Короленківських читань 2019» відзначено високий рівень проведення заходу, висловлено побажання і надалі зустрічатися для обговорення актуальних питань бібліотечної, музейної та архівної справи.

Контакти

Глазунова Людмила Володимирівна
кандидат наук із соціальних комунікацій, заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, голова президії Харківського обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація
+38 (057) 731-11-01

Куніч Олена Петрівна
завідуюча відділом науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка
nmr.hdnb@gmail.com

Лосієвський Ігор Якович
завідуючий науково-дослідним відділом документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, професор кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Харківської державної академії культури, доктор філологічних наук, заслужений працівник культури України
ndvkhdnb@gmail.com

 

Додаткові матеріали

Інформаційний лист
Програма заходу

Додаткова інформація

Напрям 1: реєстрація
Напрям 2: реєстрація

Конференції, семінари Відділ науково-методичної роботи

 

Анонс подій у бібліотеці:

15/09/2019 Безкоштовний доступ до ресурсу LIBRARIA – електронного архіву української історичної періодики

15/09/2019 Безкоштовні заняття з основ комп’ютерної грамотності та роботи в Інтернет для початківців
Курс для вимушених переселенців та інших користувачів бібліотеки
Заняття з основ комп’ютерної грамотності
Інформаційно-ресурсний центр

28/10/2019 Бібліотека в цифровому середовищі. Кросплатформні сервіси та кросмедійний контент
Дистанційний курс
Дистанційний курс
Дирекція
Початок о 10.00

19/11/2019 Події, що змінили долю України
До Дня Гідності і Свободи
Тематичні виставки
Соціокультурний центр

20/11/2019 Скорботна данина пам’яті
До Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору
Тематичні виставки
Зал періодичних видань

20/11/2019 До 325-річчя від дня народження французького філософа Вольтера
Тематичні виставки
Науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів

22/11/2019 Увага до стану душі
До 200-річчя від дня народження англійської письменниці Джордж Еліот
Тематичні виставки
Відділ літератури іноземними мовами та міжнародних зв’язків

Всі новини та події »