Забуттю не підлягає:

 

До 70-ї річниці масових політичних репресій 1937 – 1938 років

Тож ревно помолімося за всіх, 
Кого сувора доля не пригорне, 
Хто не зазна ні радості, ні втіх, 
За всіх, кого нещадно чавлять жорна, 
Кому завмер у горлі криком сміх, 
Чиї неясні дні, як ночі, чорні. 
Ти, Боже, їх у темряві не кинь, 
Благослови їм шлях серед пустинь.

Ю. Клен

 

Проблема реальної спрямованості та кількісних параметрів політичних репресій за  радянських часів значною мірою ще й досі залишається «білою плямою» в історичній науці. За матеріалами розпорядчих документів, чекістських доповідних до інстанцій, оперативно-статистичної звітності, обвинувальними висновками, вже близько двадцяти років крок за кроком розкривається страшна правда про багатолітній злочин проти свого народу під гаслами боротьби з «ворогами народу».

 

У жорнах репресій

Фізичне знищення співгромадян, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, розпочалося відразу після жовтневого перевороту 1917 р. Воно зачепило середовища видатних діячів і певні категорії населення та періодично сягало своїх піків. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932 – 1933 років. 

«Велика чистка» 1937 – 1938 рр. охопила весь Радянський Союз і була спрямована на знищення реальних та уявних ворогів Сталіна, вселення в усі верстви населення страху та почуття незахищеності, рабської залежності та покори «великому вождеві». Смертний вирок ставав звичайним явищем і не підлягав апеляції. У кращому разі, на «ворогів народу» чекав тривалий термін ув'язнення в сибірських концтаборах.

 Головним наслідком масових репресій було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації та моральне розтління тих, кого терор не торкнувся. За розмахом знищення населення власної країни сталінський терор не знає собі рівних у світовій історії. Він залишився у пам’яті людства під назвою Великого Терору.

Диск містить базу даних імен жертв політичних репресій в СРСР – біографічні відомості про понад 2,5 мільйони репресованих. Серед них близько 40 тисяч становлять довідки з України, переважно з Одеської області та у невеликій кількості – з Харкова та Маріуполя. Крім бази даних, на диску розміщено анотований покажчик Книг пам’яті жертв політичних репресій в СРСР, що вийшли друком на момент видання диска.

Х3-1277 Жертвы политического террора в СССР : Книги памяти жертв политических репрессий в СССР : аннотир. указ. : база данных имен / Междунар. ист.-просвет., благотвор. и правозащит. о-во «Мемориал» ; рук. проекта А. З. Рачинский. –  4-е изд., перераб. и доп. –  М. : Звенья, 2007. –  1 o=эл. опт. диск (CD-ROM) + 1 бр. (13 с.).

 

Книга як результат дослідження, що цілком було побудовано на архівних джерелах, детально висвітлює процес створення і механізм функціонування репресивно-каральної системи, її роль у «великій чистці», масових депортаціях народів, зміцненні тоталітарного режиму. Більша частина наведених у книзі документів опублікована вперше.
К2-113294 Білас, І. Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917 –  1953 : Суспіл.-політ. та іст.-прав. аналіз.  У 2 кн. / І. Г. Білас. –  К. : Либідь : Військо України. –  1994.
Биківня – селище, розташоване на околиці Києва, де у 1930-х – на початку 1940-х років у таємній обстановці чинилися масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами НКВС. За даними науковців, у Биківні поховано 100-120 тисяч репресованих. Збірник містить пов’язані з цією трагедією документи і матеріали колишніх спецслужб.  

К2-88057 Пам’ять Биківні : док. та матеріали / Ін-т історії НАН України, Голов. редкол. наук.-докум. серії кн.. «Реабілітовані історією», Центр. держ. арх. гром. об-нь України. – К. : Рідний край, 2000. – 319 с.

 

Документи розділу...  

 

Усіх поіменно назвати…

 

Наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» від «ворогів народу», яку теоретично обґрунтував нарком НКВС Ніколай Єжов та особисто схвалив Сталін, розпочалася за наказом НКВС СРСР (№ 00447) 5 серпня 1937 року і мала тривати 4 місяці. Насправді ж вона тривала понад 15 місяців і була припинена постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року. За оцінкою політичних оглядачів, які вивчали це питання, саме цей наказ документально оформив найкривавіший виток сталінського терору. 

За підрахунками, органами НКВС на території України в зазначений період було заарештовано 279 тис. 126 осіб. Під дію наказу № 00447 підпадали куркулі, інші антирадянські елементи, кримінальні злочинці. Протягом 1937 року особливо великих репресій зазнали селяни (71 тис. 452 особи), інтелігенція та службовці (68 тис. 087 осіб) і меншою мірою робітники (2 тис. 519 особи). Водночас почали посилюватися репресії проти військовослужбовців, зокрема проти червоноармійців, молодшого та керівного складу РСЧА, прикордонних загонів  (всього 1 тис. 873 особи), співробітників НКВС (237 осіб). До так званої «вищої міри соціального захисту» (розстрілу) було засуджено 67 тис. 777 осіб.

 Протягом 1938 року кількість репресованих вищезазначених категорій дещо зменшилась (але значно зросла питома вага вироків до вищої міри покарання): серед селян було заарештовано 41 тис. 344 особи, інтелігенції та службовців – 23 тис. 251 особу. Однак зросли репресії проти військових – 2 тис. 424 особи. Кількість засуджених співробітників НКВС УРСР становила 970 осіб. Загалом до вищої міри покарання було засуджено 55 тис. 646 осіб. На той час країну охопила хвиля «шпигуноманії» та розкриття різного виду «троцькістського підпілля», сіоністів тощо.

 З особливою нещадністю тоталітарна система нищила і нівечила духовну еліту нації.

 

У книзі автор простежує трагічні долі академіка Агатангела Кримського, поетів Миколи Вороного та його сина Марка, неокласиків Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Павла Филиповича, розповідає про арешт органами ДПУ Максима Рильського, табірні поневіряння Остапа Вишні, Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб, Івана Іванова, про переслідування Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського.
К1-9265 Ільєнко, І. У жорнах репресій : оповіді про укр. письм. : (за арх. ДПУ-НКВС) / І. Ільєнко. – К. : Веселка, 1995. – 447 с. : іл.
Висвітлено масові репресії проти співробітників Народного комісаріату освіти, Українського науково-дослідного інституту педагогіки, професорів та викладачів, працівників відділів освіти, вчителів загальноосвітніх шкіл. Біографічні нариси написано за  матеріалами архівно-кримінальних справ та періодичних видань 1930-х рр., службових анкет репресованих педагогів.  

К4-14961  Марочко, В. І. Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1929 – 1941) / В. Марочко, Г. Хілліг ; Ін-т історії України НАН України, Марбурз. ун-т. – К. : Наук. світ, 2003. – 302 с.

 

У виданні на основі широкого кола джерел, зокрема архівів  служби національної безпеки України, характеризується стан краєзнавства в Україні в 1920 – 1930-х роках. Перед читачем постануть долі відомих дослідників рідного краю, найбільш активних діячів краєзнавчого руху, які стали жертвами сталінських репресій.
К5-3074 Репресоване краєзнавство (20 – 30-і роки) / Ін-т історії України, Всеукр. спілка краєзнавців, М-во культури України; Ред. кол. : П. Т. Тронько (голова) та ін. – К. : Рідний край, 1991. – 492 с. : іл.
 

Документи розділу...  

 

Реабілітація та увічнення пам’яті жертв політичних репресій

 

До видання увійшли законодавчі акти й постанови, на яких ґрунтувалася політика репресій в СРСР, а також законодавство України щодо реабілітації та поновлення прав реабілітованих. Таким чином матеріали книги відображають політичну ситуацію в Україні за часів репресій та процеси реабілітації в роки незалежності держави.  

К2-69541 Реабілітація репресованих: законодавство та судова практика: офіц. вид. / Верхов. суд України ; за ред. В. Маляренка. – К. : Юрінком, 1997. – 461 с.

 

Матеріали, що вміщені на диску, розповідають про Меморіал жертв тоталітаризму, відкритий у 6-му кварталі Лісопарку в Харкові. Тут поховано останки 4300 польських офіцерів, інтернованих у 1939 і розстріляних у 1940 році. Тут покояться 2746 (тільки фактично встановлених) безневинно знищених громадян колишнього СРСР – представників різних національностей і конфесій.
ХИ3-305 Cmentarz ofiar totalitaryzmu Charkσw-Piatichatki / Pod kier. A. Zawistowskiego ; Tekst ros.: I. Mackiewicz, M. Manova, tekst pol.: M. Manova ; Tł. na jęz. ukr.: L. Skrypnyk, tł. na jęz. ang.: A. Czebotariow. – Charkσw : Złote Strony, 2006. – 1 CD. – Текст парал.: пол., рус., укр., англ.
 

Документи розділу... 

 

 Бібліографія  

Ґрунтовний бібліографічний покажчик, укладений фахівцями Національної парламентської бібліотеки України, містить відомості про більше 4 тисяч офіційних документів, монографій, спогадів, статей, матеріалів конференцій, що вийшли друком у роки незалежності України. Видання має велику суспільну значущість і слугуватиме підґрунтям для багатьох подальших наукових досліджень за цією темою.

К2-132204 Репресії в Україні (1917 –  1990 рр.) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / Нац. парлам. б-ка України ; авт.-упоряд. : Є. К. Бабич, В. В. Патока. –  К. : Смолоскип, 2007. –  519 с.

К2-57227 Репресії 20-30-40-х і початку 50-х років на Україні: наук.-допом. бібліогр. покажч. / Ін-т історії України АН України, Держ. іст. б-ка України, Всеукр. спілка краєзнавців ; упоряд. : Л. Ю. Ступак та ін. – К., 1992. – 186 с.

Покажчик, підготовлений фахівцями Державної історичної бібліотеки України, надає відомості про офіційні документи, статистичні матеріали, публікації з періодичних видань, довідкову літературу за 1920 – 1991 роки.  

 

Додаткові інтернет – ресурси...

 

При підготовці виставки використано матеріали з сайту Посольства України в Канаді http://www.mfa.gov.ua/canada