Трансформація професійної свідомості бібліотечних фахівців.

«Цель библиотечной работы –

всегда и везде служить возвышению читателей».

Н.А. Рубакин

Нині бібліотекарі вищих навчальних закладів (ВНЗ) відзначають, що час змінюється, а відтак змінюється і образ бібліотеки. Особливість бібліотеки ВНЗ полягає у тому, що вона поєднує в собі інформаційні й освітні функції, володіє достатніми ресурсами та найбільш наближена до своїх читачів. Створення сприятливого середовища в бібліотеці допомагає задовольнити основні потреби молоді в інформації, яка має життєво важливе значення для його соціалізації. Нові засоби комунікації значно розширили можливості міжособистісного спілкування студентів, що робить їх зв’язок з навколишнім світом більш універсальним. Бібліотеки постають системоутворюючими компонентами соціально-культурної інфраструктури, формуючи навколо себе особливе культурне і інформаційно-комунікаційне середовище. Відтак повинен змінюватися рівень професійної свідомості і професіоналізму бібліотекаря.

Останнім часом в періодичних виданнях зазначається про інертність бібліотекарів, байдужість до теорії бібліотечної справи, не бажання виділитись, відсутність роздумів з приводу своєї діяльності, своїх професійних проблем. В бібліотеках слабо закріпляються кадри, а освітня система знаходиться в стані наступних реорганізацій [5].

В умовах реформування освіти за Болонською системою посилились вимоги до спеціалістів бібліотек, особливо ВНЗ. Сучасний бібліотекар своїм соціальним призначенням повинен сприяти оволодінню новими знаннями, яких сьогодні надзвичайно потребує наше суспільство. Відомо, що низький рівень професіональної підготовки бібліотечних фахівців впливає на рівень роботи бібліотек Проходять зміни і в бібліотечно-інфомаційному обслуговуванні, змінюються вимоги до бібліотекарів, які задовольняють різноманітні інформаційні потреби різних категорій користувачів бібліотек.

Звідси, у бібліотекаря, який тільки приступив до роботи, може виникнути ряд запитань. Яким повинен бути бібліотекар як спеціаліст? Чи однакові вимоги до спеціалістів, що працюють у різних типів бібліотек? І яким повинен бути бібліотекар ВНЗ? Відповіді на ці запитання і є головним завданням даної статті.

Сучасний світ вступив у нове століття – століття інформації, нових наукових знань, нових інформаційних технологій та освіти. Зросла роль спеціальних інститутів, відповідальних за накопичення і розповсюдження значимої інформації. Все це відкриває перед сучасними бібліотеками не тільки великі можливості, а й ряд проблем, до вирішення яких не всі готові. З одного боку, збільшується потік інформації і сучасні технології накладають певну відповідальність на бібліотечних фахівців за виховання інформаційної культури своїх користувачів, що передбачає вільну орієнтацію в сучасних джерелах інформації, навички роботи з комп’ютером і оргтехнікою, оволодіння культурою спілкування і читання. Значно розширюється бібліотечна сфера у мережевому середовищі, що призводить до зростання значення віртуального спілкування [4]. Все це характеризує бібліотекарів позитивно. Окрім того, на думку А.С. Чачко, вони виявилися однією з професійних груп, найбільш придатною й до соціально-педагогічної роботи: допомоги й обслуговування категорій населення (соціально вразливих, обмежених у спілкуванні, проблемних, девіантних тощо) [9]. Виділимо й інші компоненти бібліотечної професії, де бібліотекарі відіграють важливу роль (освіта, просвіта, дозвілля, організація спілкування, привабливого середовища для читачів тощо).

З іншого, відзначимо зростання ролі традиційного спілкування, яке відповідає сутнісній потребі особистості в неопосередкованому контакті,. в бібліотеках воно стає все більш важливим і нині є пріоритетним. На думку бібліотекознавця, С.А. Єзової спілкування в бібліотеці варто розглядати як компонент бібліотечно-інформаційної діяльності, і як спеціально організовану діяльність [3, с. 123]. Бібліотекам потрібен бібліотекар, який володіє високим рівнем культури спілкування

Отже, щодо першого питання, зазначимо, що у сучасних умовах бібліотекар не тільки повинен знати новітні технології, а й приділяти увагу традиційним формам спілкування. Для цього необхідно ефективно організовувати роботу з читачами, враховувати їх вікові та індивідуальні особливості. Це потребує від бібліотекаря знання певних виховних моментів у діяльності бібліотеки. Адже, більшість форм виховної діяльності ґрунтується на особистісних психолого-педагогічних моментах спілкування, а вони як відомо побудовані на принципах виховання. Бібліотекар допомагає читачу у виборі та роботі з книгою, пошуку і поясненні невідомих йому фактів, сприяє інтелектуальній людській діяльності.

Бібліотечна професія відзначається багатогранністю своєї діяльності. Саме предмет, навколо якого базується бібліотечно-інформаційна, документно-комунікаційна, комунікативна, освітня, дозвіллєва діяльність, дає право бібліотекарям бути лідерами серед професійних груп. Нині бібліотекарі виступають в ролі консультантів, аналітиків, технологів, порадників, викладачів. Зазначимо, що діяльність бібліотекаря обов’язково залежатиме від типу бібліотеки в якій він працює, від постановки першочерговості виконання нею функцій.

У наукових публікаціях відзначається, що бібліотека виконує приблизно 20 «важливих» функцій [7, с. 9]. Виокремлюючи бібліотеки навчальних закладів, К. Селіверстова [8], поряд з публічними і спеціальними, запропонувала концепцію класифікації функцій цього типу бібліотек, де зазначені головні (сутнісні) – кумулятивна, меморіальна, інформаційно-комунікативна та похідні – просвітницька, виховна, виробнича, рекреаційна та гедоністична функції.

Бібліотеки ВНЗ, поєднуючи в собі багатогранні функції дитячої, юнацької, шкільної, масової бібліотек, які нині активно розвиваються як інформаційно-освітні, культурно-виховні центри. Ці бібліотеки зберігають важливу частину культурної спадщини і надають доступ до неї, вони вносять свій вклад в національні і міжнародні інформаційні і культурні ресурси, а також надають доступ до глобального інформаційного суспільства.

З практичної точки зору нині у бібліотеках ВНЗ все більш необхідними виступають соціально-комунікаційні функції бібліотечної діяльності, що потребують вдосконалення знань у цій галузі. Саме це дозволяє наголосити на необхідності професійного вдосконалення фахівців.

Нині ринок праці і кадрів переживає глобальні зміни. Відбувається розподіл і перерозподіл бібліотечних фахівців у інші галузі народного господарства та навпаки. Все це призводить до дефіциту бібліотечних кадрів у зв’язку з їх відтоком у сферу виробничої і кооперативної діяльності. На зміну їм до бібліотечно-інформаційної сфери приходять працівники інших галузей, не завжди з потрібним рівнем підготовки та досвіду. Такий чинник в кадровій професіонально-освітній політиці призвів до того, що все більш помітне місце займає система додаткової професійної освіти. Основним завданням системи додаткової освіти є створення професійної соціалізації особистості бібліотекаря. Головна мета системи додаткової освіти – створення механізму професіональної соціалізації особистості бібліотекаря, найшвидшого включення його в систему професійно-продуктивної діяльності. Це пов’язано з тим, що нині особистість виступає як основний чинник саморозвитку суспільства і його професійних структур. Професіональна соціалізація особистості бібліотекаря найважливіший чинник прискорення процесів модернізації бібліотечної справи, підвищення соціального статусу галузі в цілому, умови розвитку професійного бібліотечного співтовариства. В зв’язку з цим проведення одноразових курсів і семінарів, трененгів з тих чи інших актуальних проблем бібліотечної роботи недостатньо, бажано створювати чітку і відповідно структуровану систему безперервної освіти. Для цього необхідна координація зусиль всіх центрів, що здійснюють даний вид діяльності і, в першу чергу, основа цієї координації повинна бути закладена в стандарти програм з перепідготовки бібліотечних спеціалістів [2].

Юнацький вік – це етап формування самосвідомості і власного світогляду, соціального і особистісного самовизначення. Специфікою віку є швидкий ріст спеціальних дарувань, нерідко напряму пов’язаних з обраною професійною галуззю. Важливим елементом формування структури юної особистості виступають ціннісні орієнтації, якими керуються молоді люди, їх уявлення про нинішнє і майбутнє: інтелектуально-освітні, культурні, політичні.

Формування системи ціннісних орієнтацій стимулюється значним розширенням спілкування, зіткнення з різноманітними формами поведінки, поглядів, ідеалів. У цьому віці виникають особливо сприятливі умови для становлення та розвитку самовиховання, як фактора становлення особистості. Молодь починає пильніше придивлятись до навколишнього життя, визначатись у ньому і, звичайно, прагне до самоствердження.

Розвиток людини як особистості вимірюється ієрархією її цінностей, які відіграють вирішальну роль у культурному засвоєнні дійсності. Світ цінностей – це в першу чергу світ культури, сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, оцінок тощо. Одним із каналів зв’язку, який транслює цінності від суспільства до особистості є освіта. Вона стає формою існування людини в інформаційному суспільстві.

Для того, щоб стати соціально активною особистістю, діяти в злагоді з інтересами, цінностями соціуму, необхідно постійно формувати у студента потреби осмислювати свою значимість, належність до даного соціуму. Зараз оновлення змісту цінностей вищої школи відбувається при включенні європейських стандартів у національні навчальні програми, плани, підручники, посібники і т.ін. [1].

Бібліотека ВНЗ є реальною, відкритою комунікаційно-комунікативною системою, яка бере участь у педагогічно-виховному обміні, міжкультурному, міжбібліотечному, а також в обміні з внутрішніми структурами ВНЗ (кафедрами, побутовими службами, музеями, громадськими організаціями) та іншими суспільними закладами (школами, технікумами, культурними закладами, видавництвами). Комунікативна діяльність бібліотеки у своїй основі скерована на: створення комфортного середовища для використання інформації; розвиток засобів внутрішньоорганізаційних та зовнішніх інформаційних зв’язків; формування інституалізованих і використання неінституалізованих каналів та засобів міжособистісного спілкування й обміну знаннями.

У новому тисячолітті – тисячолітті гуманізації, – коли в отриманні освіти молодою людиною є нагальна необхідність, роль бібліотеки як інформаційної, освітньої і культурної установи значно зростає. Також можна констатувати, що соціальна напівфункціональність бібліотек в сучасному суспільстві помітно зросла і це пов’язано в першу чергу з професійним усвідомленням ними своєї особливої місії в розвитку суспільних комунікативних відносин. На сьогодні вища школа має на меті допомогти молодій людині знайти сенс життя, створивши повноцінні умови для її фізичного, інтелектуального, духовного розвитку і саморозвитку. Зміни, які відбуваються в сучасній загальній освіті змусили і бібліотечних працівників і всіх освітян по-іншому поглянути на діяльність бібліотек цього типу.

Отже, з вищезазначеного можна зробити наступні висновки:

1. У нових інформаційно-технологічних умовах бібліотеки виступають не тільки в якості об’єктів інформатизації, але й є активними суб’єктами цього процесу. Окрім того, бібліотеки постають системоутворюючими компонентами соціально-культурної інфраструктури, формуючи навколо себе особливе культурне і інформаційно-комунікаційне середовище. Враховуючи сферу бібліотечного спілкування, вдосконалення його якості бібліотека зможе підвищити свій соціальний престиж, створити робочу атмосферу для реальних і потенційних читачів.

2. Усвідомлення нової парадигми гуманізації інформаційних відношень, розвитку бібліотек в якості не тільки інформаційних посередників, але й центрів людського спілкування, що орієнтує на зміну свідомості бібліотекарів від носіїв технологій до особистісно-орієнтованих відносин. Вдосконалення інформаційними технологіями не може відкинути традиційні форми спілкування. Характер взаємин читач-бібліотекар нині носить паритетні, суб’єкт-суб’єктні відносини, що потребує більш високого професіоналізму.

3. Основними чинниками, що обумовлюють актуальність підвищення кваліфікації та безперервної освіти є: глобальні зміни на ринку праці; впровадження в роботу бібліотек новітньої техніки та інноваційних технологій; нерівномірність у вирішенні питань роботи бібліотек різних типів і видів; прискорення процесів модернізації бібліотек і у зв’язку з цим необхідність професійної соціалізації; підвищення кваліфікації у бібліотечних колективах як мотивація навчання.

4. Забезпечення бібліотек ВНЗ фахівцями, що здатні здійснювати поряд з професійними навичками і вихованням студентів. Пріоритетним завданням вищої школи є створення єдиного освітнього і соціокультурного простору. Нові засоби комунікації значно розширили можливості міжособистісного спілкування студентів, що робить їх зв’язок з навколишнім світом більш універсальними. Спілкування – це не тільки засіб вирішення виховних завдань та соціально-психологічного забезпечення потреб молодої людини, а й спосіб організації партнерських, дружніх стосунків між бібліотекарем і читачем.

5. Враховуючи актуальність і рівень складності виховної діяльності в сучасних умовах, необхідно передбачити міри морального і матеріального стимулювання бібліотечних фахівців за ефективну виховну роботу зі студентською молоддю.

Список використаної літератури:

1. Грабар Н.Г. Суттєві цінності бібліотек ВНЗ: реалії та перспективи / Н.Г. Грабар // ВКП. – 2006. – №8. – С.12–15.

2. Грабар Н.Г., Жукова В.П. Життєва потреба розвитку професії / Н.Г. Грабар, В.П. Жукова //  ВКП. – 2007. - №9. – С. 27–30.

3. Езова С.А. Библиотека – центр человеческого общения / С.А. Езова // Библиотековедение. – 2006. – №11. – С. 123–125.

4. Жабко Е.Д. Интернет как среда виртуального общения / Е.Д. Жабко // Библиотековедение. – 2003. – №4. – С. 45–50.

5. Жукова Т.Д. Профессиональное сознание библиотекаря: теоретический анализ проблемы / Т.Д.Жукова // Школьная б-ка, - 2007. – 34. – С. 17-26.

7. Моргенштерн И.Г. Информационное общество: учеб. пособие / И.Г. Моргенштейн. – Челябинск, 1996.– 196 с.

8. Селиверстова Е.Т. О функциях библиотек / Е.Т. Селиверстова //
Б-ка. – 1992. – № 1. – С. 27 –29.

9. Чачко А.С. Бібліотекарі в інформаційному суспільстві: не проблема, а реальність / А.С. Чачко. – Вісн. кн. палати. – 2001. – С. 23–25.