Бібліотечні кадри: проблеми соціального захисту

Головними елементом дослідження професійно-діяльнісного середовища (ПДС) є персонал бібліотеки в процесі виробничої діяльності. Захворювання та нещасні випадки на виробництві викликають суттєві економічні витрати держави, бібліотеки або організації, якій вона підпорядкована. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає першочерговим завданням для роботодавців і керівництва підприємств, державних і профспілкових органів.

Чільною метою статті є дослідження управління кадровим ресурсом бібліотеки. Поставлена мета зумовлює такі завдання: дослідження соціального захисту кадрів бібліотек як чиннику якості ПДС та мети соціального захисту у діалектичних взаємозв’язках комунікаційних відносин ПДС бібліотеки.

Докорінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на виробництві в сучасних умовах господарювання. Забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці стає важливим чинником функціонування бібліотеки. Тому потрібно зберігати цінний кваліфікований кадровий ресурс, створювати для нього належні умови праці, забезпечувати гуманний психологічний і моральний клімат у виробничому колективі. Згідно з теорією потреб А.Х. Маслоу, основною потребою після фізіологічних потреб у їх ієрархії є потреба безпеки. Базові потреби людей мають особливий психологічний та біологічний статус. Якщо потребу у безпеці не задовольнити, людина наражатиметься на ризики та хворітиме. Управління безпекою – процес створення, розміщення та застосування різноманітних засобів для зменшення загрози. Кожна організація, особа чи група не є ізольованими від середовища, а навпаки є залежними від свого оточення [2].

Мета управління кадровим ресурсом є сукупністю діалектично взаємопов’язаних і взаємозумовлених комунікаційних відносин: суспільних і особистих інтересів працівників, спрямованих на задоволення необхідності працевлаштування за освітою та продуктивне використання праці, забезпечення бібліотек кваліфікованими кадрами, виявлення резервів підвищення ефективності використання кадрового ресурсу. Планування кадрового ресурсу бібліотеки включає розробку керівництвом бібліотеки системи трудових балансів, розподіл і перерозподіл кадрового ресурсу, розгляд проектів і планів інноваційної діяльності бібліотеки у зв’язку з плануванням нових робочих місць.

Безпека ПДС бібліотеки відповідно до життєвих потреб персоналу оцінюється за соціальними критеріями. Визнання цього положення означає, що поряд з метою – вдосконалення бібліотечного обслуговування за рахунок інноваційних перетворень, необхідно організацію виробничого процесу сучасної бібліотеки підпорядковувати меті соціального захисту, спрямованій на задоволення потреб працівників у безпеці ПДС.

Мета соціального захисту бібліотеки формується в результаті двостороннього процесу. З одного боку, це відображення потреб кожного бібліотечного працівника, задоволення яких він має право вимагати від адміністрації бібліотеки (належні умови праці, правовий захист, підтримка спрямованості кар’єрного зростання тощо); з іншого боку, соціальний захист – це параметр, який характеризує усю систему цілей та ефективність управління персоналом. Вона досягається шляхом реалізації індивідуальних потреб, цінностей та мотивів кожного працівника з урахуванням загальних цілей бібліотеки. Це потребує від керівництва бібліотеки пошуку можливостей упорядкування та диференціації потреб персоналу. Одним із шляхів розв’язання такого завдання є об’єднання індивідуальних та колективних потреб, цінностей та мотивів. У ПДС бібліотеки чільне місце посідають потреби персоналу, опосередковані у вигляді цінностей, які формують певні мотиві та обумовлюють конкретні цілі. Тому необхідно конкретизувати, що безпека у ПДС, з одного боку, є життєвою потребою бібліотечного персоналу, де його цінністю виступають умови праці, здоров’я та життя в цілому. Метою кожного окремого працівника бібліотеки стає уникнення ризику, небезпеки, захворювань та хворобливих станів, тобто збереження фізичного та психічного здоров’я, а соціальною метою керівництва та колективу бібліотеки – створення безпечних умов праці, запобігання ризикам та загрозам [12].

ПДС бібліотеки є комплексом умов, які впливають на розвиток бібліотеки та на ефективність праці персоналу у формі чинників середовища. Чинники ПДС: виробничного середовища, трудового процесу та ергономіки в певних умовах можуть стати небезпечними для здоров’я персоналу бібліотеки. Основні вимоги щодо якості ПДС та соціального захисту під час виробничої діяльності полягають у реалізації потреби у безпечних умовах і відсутності негативного впливу чинників ПДС на ефективність та якість праці персоналу.

Контроль за використанням кадрового ресурсу здійснюється з позицій виконання відділами бібліотеки річних та поточних планів, застосування в роботі підрозділів наукової організації праці, науково обґрунтованого нормування, аналізу плинності кадрів, розробки заходів щодо їх закріплення, організації підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, організації й покращення умов праці, забезпечення безпеки ПДС. Функціональна система управління бібліотекою постійно розвивається, завдяки динамізму соціально-економічних процесів суспільства висуває нові завдання перед бібліотеками, змінюється характер зв’язків, роль та значення функцій. Особливості управління кадровим ресурсом мають специфічні риси об’єкта управління: кадровий ресурс є одночасно і виробником, і споживачем матеріальних та духовних благ, а також людським чинником, що впливає на середовище бібліотеки. Крім того, кожна особистість має безумовні права, які відстоює, тому управління кадровим ресурсом повинно враховувати зацікавленість працівника, роботодавця та суспільства.

Важливу роль у стабілізації бібліотечних кадрів відіграє підвищення рівня заробітної плати, бо це категорія визначення оцінки праці бібліотечного працівника сучасним суспільством та державою. Окрім того, престижною професія може вважатися тільки тоді, коли визначається її конкурентоспроможность на ринку праці, є перспективні умови кар’єрного зростання кожного фахівця бібліотеки, є потреба у накопиченні й практичному використанні творчого потенціалу тощо.

Характерною рисою функціонування українських бібліотек є відсутність сучасної системи мотивації ефективної діяльності працівників бібліотек. Необхідно створювати більш розвинуту систему стимулювання бібліотечних працівників, яка базуватиметься на системі матеріальних та моральних заохочень. В умовах сучасних відносин на кадровому ринку вже сьогодні деякі бібліотеки можуть вважати себе конкурентоспроможними завдяки кращим умовам праці, впровадженню в роботу інформаційних технологій або за рівнем оплати праці. Управління кадровим ресурсом передбачає його ефективне використання кожною бібліотекою відповідної організації належних умов праці у ПДС [1, 11, 12].

Цілеспрямоване вивчення управління кадрами бібліотек потребує знання чинників, які мають вплив на ефективність цього процесу, обліку матеріально-технічних, соціально-економічних, фізіологічних та психологічних умов. Вплив чинників ПДС носить подвійний характер, з одного боку, вони впливають на функціональний стан, працездатність та здоров’я людини, а з іншого боку – на показники надійності, швидкості дії та якості роботи людини. Взаємодія чинників ПДС бібліотеки не повинна чинити негативного впливу на здоров’я на працівників під час професійної діяльності та після закінчення робочого часу; знижувати надійність та якість праці робітників бібліотеки, їх працездатність при взаємодії чинників середовища протягом робочого дня.

Для виконання вищевикладених вимог необхідно впроваджувати захисні заходи щодо працюючих в бібліотеках. Організм людини необхідно розглядати, як динамічну систему яка безперервно адаптується до середовища, що його оточує, шляхом функціональних змін окремих органів і відповідного напруження регуляторних механізмів. Окрім зовнішніх чинників, на здоров’я людини впливає спадковість, або схильність до тих чи інших захворювань. До порушень у розвитку організму людини призводять зміни у спадковості та численні модифікації середовища. Чинники, які загрожують здоров’ю бібліотечних працівників, необхідно враховувати та усувати в щоденній бібліотечній праці. Отже, недотримання санітарно-гігієнічних норм є загрозою для працівників, що може привести до негативних наслідків у вигляді хвороб.

У системі бібліотечної діяльності впливати на працівників бібліотек можливо лише враховуючи їхні інтереси, установки, побажання, особистісні цінності тощо, для отримання ефективності та продуктивної праці. Досягти успіху в зниженні рівня травматизму та захворюваності населення надзвичайно важко, адже навіть у ситуації виважених управлінських, організаційних та технічних заходів безпека людини та її оточення залежить від неї самої, від її менталітету, знань, навиків, культури. Тому персонал бібліотек має виховувати культуру здоров’я та безпеки життєдіяльності, яка базується на різних законах та правових актах.

Політика держави в галузі охорони праці базується на принципах безпеки життя та здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. У разі порушення юридичних норм щодо охорони праці персонал має право звернутися до суду для захисту своїх прав. При виявленні у працівника професійного захворювання або отриманні травми на виробництві роботодавцем відшкодовується матеріальна та моральна шкода та пропонується медична, професійна та соціальна реабілітація. У разі ліквідації підприємства ці функції перекладаються на фонд соціального страхування від нещасних випадків [13]. У щоденній практиці бібліотечного виробництва не завжди спрацьовують правові механізми. Сьогодні необхідно перебудовувати світогляд працівників бібліотек у напрямку цінності життя, здоров’я та захисту своїх соціальних прав.

„Здоров’я людини, захист матері й дитини стануть найвищими пріоритетами роботи уряду” [4].. Гендерний аспект бібліотечної справи полягає у пріоритетності жіночого полу в бібліотечної професії, але організація зручного для жінок режиму роботи не вирішена офіційно і досі. Це необхідно для успішної роботи, виявлення ініціативи співробітниками бібліотеки, для стабілізації психічного настрою, уникнення конфліктних ситуацій, зменшення міграції кадрів. Окрім службових обов’язків, жінки мають ще домашні обов’язки та проблеми, частіше пов’язані з хворобами дітей. При цьому за даними статистики вони більш законослухняні, ніж чоловіки. Керівникам бібліотек необхідно враховувати специфіку жіночих колективів у повсякденній діяльності [8, 10].

Великою помилкою багатьох керівників бібліотек є відсутність обміркованих та адекватних стратегічних планів виробничих та соціальних сфер діяльності. Частіше це пов’язано з низьким корпоративним рівнем управління. Низький рівень фінансування бібліотек позбавляє керівників корпоративної стратегії та призводить до безперервного оперативного управління. Сучасний рівень розвитку суспільного виробництва вимагає оперативного планування на основі стратегічного. Необхідно враховувати соціальні потреби кадрового ресурсу через ресурсозабезпечення виробництва. Універсальним видом ресурсу є кадри бібліотеки. Вони є інструментами створення інтелектуального ресурсу будь-якої організації. Використання кадрового ресурсу для підвищення продуктивності не повинно протистояти особистим інтересам людини. Частіше за все особистісні необхідно визнання її вагомості та корисності в суспільстві. У ході опитування виявлено: бажання працівників бібліотек не оцінюється повністю тільки заробітною платою – принизливою є сума що її складає, бібліотекарям необхідно мати можливість застосовувати та розвивати свої здібності й отримувати від цього задоволення. Найчастіше все вони люблять свою роботу в бібліотеці, але нестерпними є умови праці, організація ПДС, комунікаційні стосунки персоналу у межах бібліотеки [5]. Визначення параметрів якості дозволяє по-новому подивитися на проблеми ПДС бібліотеки. Якість управлінської та організаційної культури, кадрової та соціальної політики виступає інструментом, що спроможний зрівняти або підвищити рівень конкурентоспроможності бібліотеки на ринку праці. Належні умови праці, урахування ролі людського чиннику в інформаційно-бібліотечному виробництві виводить на інший рівень культуру усього виробничого процесу, якість процесів та технологій, а також якість інформаційної продукції. Відсутність якості ПДС, викликане зневагою до негативних чинників ПДС, призводить до кадрової кризи. Тому в бібліотеках необхідно відпрацьовувати методи забезпечення якості організації ПДС за допомогою створення належних умов у середовищі та задоволення соціальних потреб колективу. Бібліотека – організація, де працює сукупність людей, об’єднаних спільною метою, а результат цієї діяльності визначається синергетичним ефектом, що виникає у процесі співвідношень між усіма елементами системи. Мова йде про співвідношення між суб’єктами, які у межах чинників системи впливають на результативність роботи бібліотеки при досягненні визначеної мети. Це пов’язано з перевагою цінностей у ПДС. Саме вони визначають характер пріоритетів між елементами системи, і це створює в інформаційно-бібліотечному виробництві протиріччя між процесом діяльності та її організацією в неналежних умовах ПДС.

У сучасних умовах розвитку бібліотеки виникає необхідність інтегрувати соціальні чинники впливу ПДС, які є вирішальними для результативності та ефективності праці. Головна мета цієї роботи – виявити потреби та очікування працівників як споживачів ПДС. Задовольнити ці потреби та очікування можливо тільки через ефективне управління виробничими процесами з урахуванням зацікавлених сторін та через постійне покращення організації та умов праці [7]. Стратегії вдосконалення ПДС необхідно починати із зміни світогляду персоналу: виховання культури здоров’я та безпеки; підвищення кваліфікації у напрямку охорони праці та пожежної й електричної безпеки, а також комунікативної психології, наукової організації праці тощо. Якісна організація виробничного процесу є гарантією забезпечення високого рівня виконання роботи персоналом бібліотеки, своєчасному запобіганню ризиків у ПДС, безперервній роботі у напрямку створення належних умов праці та позитивного іміджу. Завдяки піклуванню щодо соціальних потреб персоналу, така бібліотека є конкурентоспроможною серед інших бібліотек на ринку праці та завдяки цьому забезпечує свої штати більш високоосвіченими та компетентними кадрами [2].

Таким чином, проблеми соціального захисту в управлінні кадровим ресурсом бібліотеки зумовлені невирішеністю організаційно-виробничих аспектів ПДС. Соціальний захисту бібліотечних кадрів є чинником якості ПДС. Якісна організація виробничного процесу є гарантією забезпечення високого рівня виконання роботи бібліотеки в цілому. Для вирішення завдань соціального захисту необхідна розробка управлінських рішень щодо вдосконалення ПДС у напрямі виробітки соціальної політики щодо соціальних потреб персоналу.

Література.

1. Высоцкая Е.К. Кадровые ресурсы муниципальных библиотек: состояние и проблемы оптимизации / Е.К. Высоцкая // Науч. и техн. б-ки. – 2001. – № 9. – С.40-44.

2. Дубровина Л.А. Руководство по организации самооценки внутрибиблиотечных систем обеспечения качеством деятельности и услуг: Методическое пособие /Л.А. Дубровина, А.И.Кочетав – М.: Либерия, 2004. – 120 с.

3. Дункан Д.У. Основополагающие идеи в менеджменте / Д.У. Дункан – М.: Профессия, 1996. – 469 с.

4. Заплатинский В.М. Дисциплинам, які забеспечують безпеку людини – бути! / В.М. Заплатинский // Безпека життедіяльності. – 2002. - № 3. – С.5-12.

5. ИСО/ПМС 9004. Системы менеджмента качества. Руководящие указания по улучшению деятельности. – М.:ВНИИС, 1999.

6. Коженьовський Л. Управління безпекою / Л. Коженьовський // Безпека життєдіяльності. – 2003. - № 12. – С.2-5.

7. Конти Тито. Качество: упущенная возможность? / Тито Конти – М.: РИА «Стандарты и качество», 2007. – 213с.

8. Озолева Г.К. Феминизация библиотечного дела: за и против / Г.К. Озолева // Библиотековедение. – 2001. - № 5. – С.18-19.

9. Про охорону праці: Закон України від 14 листопада 1992 р.№ 2694- ХІІ // Все про бухгалтерський облік. – 12 жовтня, 2004. - № 95. – С. 3-13.

10. Солоненко Л.В. О необходимости проведения гендерных исследований / Л.В. Солоненко // Библиотековедение. – 1997. - № 2. – С.58-67.

11. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н. Ванеев, В.А. Минка. - С-Пб.: Профессия, 2001. – 439 с.

12. Суслова И. М. Менеджер библиотеки: требования к профессии и личности. Учебное пособие для вузов и колледжей культуры и искусств. – 2-е изд., дораб. и доп. / МГУКИ – М.: ИПО Профиздат, МГУКИ, 2001. – 144 с.

13 . Трудовое право Украины в вопросах и ответах: Учеб.-справочное пособ. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. В.В. Жернакова. – Х.: «Одиссей», 2002. – 656 с

Жукова Валерія Павлівна, викладач кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій ХДАК, виконавчий директор АСІБТ.