КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА

БІБЛІОТЕКА ім. Д.І.ЧИЖЕВСЬКОГО

Відділ науково-методичної роботи та соціологічних досліджень

СІЛЬСЬКИЙ БІБЛІОТЕКАР

КІРОВОГРАДЩИНИ

Соціологічне дослідження

Кіровоград

2005

І. Обґрунтування проведення дослідження

Розвиток бібліотечної справи, як і будь-якої іншої діяльності, здійснюється під впливом змін суспільних потреб в ній, змін засобів праці, технологій, що використовуються в цій діяльності, а також знань і вмінь фахівців – суб’єктів діяльності. Тому одним із важливих професійних питань є визначення тенденцій розвитку вимог до спеціаліста.

Необхідність пристосування бібліотек до сучасного ринкового середовища, визначення нових пріоритетів у їх повсякденній діяльності, розроблення нової концепції бібліотечно-інформаційної роботи в умовах динамічних змін, зумовлює потребу вивчення кадрового складу бібліотечних працівників сільських бібліотек Кіровоградщини.

Для цього серед бібліотекарів сільських бібліотек області була розповсюджена анкета.

А Н К Е Т А

Шановні колеги!

Ми з Вами робимо одну справу і природно, що хочемо ближче з Вами познайомитись. Тому обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського пропонує Вам взяти участь в анкетному опитуванні „Сільський бібліотекар Кіровоградщини”.

Вашій увазі пропонуються запитання, на які Ви повинні відповісти:

1. Ваш вибір або як Ви прийшли в бібліотечну професію? Випадково. За покликанням. Порада близьких. Інше. (підкресліть)

2. Який навчальний заклад і в якому році Ви закінчили?

3. Яка з ділянок бібліотечної роботи Вам найбільше подобається і чому саме?

4. Які знання, уміння і навички потрібні сучасному бібліотекарю і чого, на Вашу думку, Вам бракує?

5. Де Ви шукаєте підказку, якщо в роботі трапляється складна ситуація?

6. Чи відчуваєте Ви потребу в нових знаннях? Так. Ні.

7. Чи намагаєтесь Ви вивчати досвід інших бібліотек. Так. Ні. Не завжди.

8. Як Ви пропонуєте удосконалити систему професійної освіти:

o семінари;

o школа молодого бібліотекаря;

o практикуми;

o стажування, курси;

o вивчення досвіду колег?

9. Коли Ви читаєте літературу, яка у Вас мета:

o намагання розширити загальну ерудицію;

o зацікавленість в удосконаленні своїх професійних знань;

o познайомитись з цікавою літературою, новинками?

10. Яку літературу Ви вибираєте для читання поза професійною метою? Що Ви читаєте сьогодні?

11. Які Ви бачите головні напрямки розвитку бібліотечної справи на майбутнє? Чи влаштовують Вас умови роботи та побуту? Якщо ні, то чому?

12. Якби Ви обирали професію сьогодні, чи обрали б знову бібліотечну? Так. Ні.

Повідомте про себе:

П.І.Б.

Загальний трудовий стаж , стаж бібліотечної роботи

Місце роботи

Мета дослідження.

1. Вивчити кадровий і творчий потенціал сільських бібліотек;

2. Визначити місце методичних центрів у житті сільського бібліотекаря і його потребу в знаннях;

3. Дізнатись:

- що читає сільський бібліотекар та його читацькі інтереси;

- які проблеми сільський бібліотекар відчуває сьогодні та якою прагне бачити сільську бібліотеку у майбутньому.

Об’єкт дослідження – бібліотекар сільської бібліотеки.

Предмет дослідження – ступінь задоволення бібліотекаря сільської бібліотеки своєю діяльністю і своїм соціальним статусом сьогодні.

ІІІ. Завдання дослідження

Отримати відверті відповіді бібліотекарів сільських бібліотек на запитання анкети та виявити проблеми в роботі.

Виявити кадровий потенціал в регіонах.

На основі аналізу розробити рекомендації керівникам методичних центрів для подальших шляхів вдосконалення роботи з кадрами.

ІV. База дослідження.

Бібліотекарі сільських бібліотек області.

V. Проблематика дослідження

В ході дослідження було отримано 439 анкет (90,8%) від очікуваних. В області налічується 483 сільські бібліотеки.

Анкетування здійснювалось в усіх районах області, але не всі райони поставилися до цього належним чином. Так, Вільшанська ЦРБ надіслала 11 анкет (сільських бібліотек у районі – 17), з Голованівського району надійшло 23 анкети (всього 27 бібліотек), з Добровеличківського – 16 анкет (сільських бібліотек – 25), Долинського – 19 (сільських бібліотек – 23), Знам’янського – 11 (сільських бібліотек -23), Новомиргородського – 15 (сільських бібліотек – 23), Петрівського -19 (сільських бібліотек – 23).

В анкетуванні взяли участь жінки віком від 18 до 64 років. Найчисельніший склад бібліотекарів віком 40-55 років (42,1%), старше 55 років – 10% бібліотекарів, молодь 20-30 років складає 12,5%.

За освітою бібліотекарі сільських бібліотек розподілились так: спеціалістів зі спеціальною вищою освітою – 3,8%, з вищою педагогічною – 2%, середню спеціальну освіту мають 60,3%, іншу спеціальність – 23,9%, загальну середню освіту – 9,5% респондентів. Заочно навчаються у спеціальних навчальних закладах – 2,2%.

Найкращий стан з освітою кадрів сільських бібліотек у Світловодському районі, де всі працівники мають середню спеціальну освіту.

Менше 50% спеціалістів у Бобринецькому, Вільшанському, Добровеличківському, Знам’янському, Новоархангельському, Новомиргородському районах.

Найкритичніший стан у Бобринецькому (33,3%) та Новомиргородському (26,5%) районах.

Основний бібліотечний контингент в області складають фахівці середнього віку, які здобули бібліотечну освіту ще до усіх соціальних перетворень і досі сприймають свою професію традиційно. На їх думку, особливо цінними вважаються такі риси фахівця як здатність до копіткої роботи, терпіння, навички стереотипної технічної роботи, а також ерудиція, комунікабельність, сумлінність.

Тому у відповіді на четверте питання: „Які знання, уміння, навички потрібні сучасному бібліотекарю і чого, на Вашу думку, Вам бракує?” 30,2% респондентів відповіли – ерудиції, 45,7% - практичного досвіду, 20,2% - професійних знань.

Проте є бібліотекарі сільських бібліотек, які розуміють, що сьогодні вимоги до професії змінилися та ускладнилися і вони зазначають, що бібліотекарю потрібно освоювати нові технології, а бібліотеці необхідне сучасне технічне оснащення. Таких респондентів майже половина – 49,2%. 30,2% респондентів повідомляють, що їм не вистачає вміння роботи з комп’ютером, хоча комп’ютерів у них немає.

Як показало дослідження, більшість бібліотекарів обирали професію за покликанням, тобто цілком свідомо. Таких респондентів – 41,6%. За порадою обрали бібліотечну професію 30,4%, випадково – 15,7%, з інших причин – 12,3%.

Не зважаючи на те, що значна кількість респондентів обирали професію свідомо, 21,6% на питання: „Якби Ви обирали професію сьогодні, чи обрали б бібліотечну?” відповіли „Ні”. Пояснюється це тим, що загальнолюдські цінності, до яких звикли бібліотекарі, багато в чому змінилися, хоча і багато в чому допомагають виживати сьогодні. Традиційне ставлення до професії заважає розвивати в собі такі риси як діловитість, цілеспрямованість, енергійність і підприємливість, а також готовність вчитися новому.

Другою причиною є незадоволення своєю роботою через слабку матеріальну базу сільських бібліотек, де протягом багатьох років не проводяться ремонти, немає тепла і світла, не задовольняються потреби читачів на книги і періодику.

З відповідей респондентів бачимо, що умовами роботи незадоволені 59,6%, не опалюються приміщення у 79% бібліотек, немає світла і тепла у 12% бібліотек. Не проводились ремонти у 60% бібліотек.

62,3% респондентів стверджують, що в бібліотеках катастрофічно не вистачає нової літератури, періодичних видань, а значить користувачам не надається потрібна інформація.

Викладене вище пояснює і відповіді на запитання „Що б Ви побажали колегам?”. Респонденти відповідають: терпіння і віри – 41,4%; нової літератури – 44,1%; тепла і добра – 54,4%; гідної зарплати і гордості за свою професію – 32,1%.

Але, незважаючи на всі негаразди сьогодення, працівники сільських бібліотек прагнуть до знань. На запитання: „Чи відчуваєте Ви потребу в нових знаннях?” 98,8% респондентів відповіли „Так”, зокрема ті, що мають великий досвід. Майже аналогічна картина з відповіддю на запитання: „Чи намагаєтесь Ви вивчати досвід інших бібліотек?” 96,1% респондентів відповіли „Так”. З відповідей респондентів дізнались, яку роль в поповненні професійних знань відіграють методичні центри. 85,6% респондентів відповіли, що звертаються за допомогою до працівників центральної бібліотеки, якщо в роботі трапляється складна ситуація. 18,2% - звертаються за порадою до своїх досвідчених колег. І тільки 15% - шукають відповіді у спеціальній літературі. Останнє зрозуміло, адже в сільських бібліотеках немає навіть професійних журналів.

Відповіді на запитання „Як Ви пропонуєте удосконалити систему професійної освіти?” показали, що респонденти перевагу віддають: семінарським заняттям (83,8%), практикумам – 50,5%, школам молодого бібліотекаря – 19,3%. Останній показник найнижчий тому, що молоді серед респондентів найменше. Потребують стажування 40,7% респондентів; 64,9% надають перевагу вивченню досвіду колег.

Цікавими виявились відповіді колег на запитання: „Коли Ви читаєте літературу, яка у Вас мета?”. Намагаються розширити загальну ерудицію 53,7%; зацікавленість в удосконаленні своїх професійних знань проявляють 62,6% респондентів; знайомитись з новинками літератури намагаються 72,2%; систематично читають сучасну художню літературу 83,3%. Це, переважно, жіночі романи, детективи, пригоди. Серед них: історична література складає 16,4%; науково-популярна – 20,2%. Дуже знизився інтерес до класики. Її читають 8,6% респондентів.

Спостерігається великий інтерес до періодики. Її читають на рівні із сучасною літературою. Респонденти відзначають, що її дуже мало у бібліотеках. Всі вони підкреслюють, що у бібліотеках багато застарілої та зношеної літератури і тому дуже важко задовольнити запити читачів.

А про те, що респонденти люблять спілкуватися з читачами, говорять відповіді на питання: ”Яка з ділянок бібліотечної роботи Вам найбільше подобається і чому саме?” Індивідуальній роботі з читачами віддають перевагу 78,1% респондентів, причому третина з них люблять спілкуватись з читачами – дітьми, пояснюючи це тим, що вони допитливі і з ними цікаво. Масова робота з читачами подобається тільки 19,8% респондентів, а робота з книжковим фондом і довідково –бібліографічним апаратом – 11,8 %.

Відповіді на запитання переконливо довели, що не зважаючи на те, що професійні бібліотекарі в багатьох випадках працюють у несприятливих умовах, мають велике навантаження (особливо в умовах децентралізації), починаючи з обліку літератури, роботи з книжковим фондом, обслуговування споживачів інформації, намагаються зробити перебування користувачів в бібліотеці максимально продуктивним і в той же час удосконалюють свої знання, намагаються не відстати від вимог сьогодення. Ми ще раз переконалися, що якість і комфортність обслуговування користувачів залежить в першу чергу від професіоналізму бібліотекарів і це розуміють наші респонденти. Як правило, великий досвід роботи їх не заспокоює, а спонукає до самоосвіти.

Переважна більшість респондентів висловили надію на кращі часи, коли сільський бібліотекар не буде обділений увагою держави, матиме гідні умови праці, заробітну плату, буде пишатися своєю професією.

Матеріал підготувала: Л.І.Демещенко