“Я І МОЯ ПРОФЕСІЯ:

фахівці публічних бібліотек регіону як суб’єкти бібліотечно-інформаційного обслуговування населення”

(ЗА ПІДСУМКАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

В 2006 році Луганською ОУНБ ім.. М.Горького було проведено дослідження “Я і моя професія” серед бібліотечних працівників публічних бібліотек Луганської області. Мета дослідження – зробити аналіз кадрового складу бібліотек, вивчення соціально-психологічних характеристик фахівців, показників їхньої професійної свідомості та скласти портрет сучасного бібліотекаря регіону, визначити перспективи розвитку бібліотечної професії і фактори підвищення її статусу. Генеральною сукупністю дослідження стали фахівці централізованих бібліотечних систем нашого регіону (1173 бібліотекаря). Вибіркова сукупність склала 730 робітників міських, районних та сільських бібліотек, що дозволяє говорити о репрезентативності проведеного дослідження.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

¬ виявити думку фахівців бібліотек про бібліотечну професію і важливість її для кожного з них;

¬ отримати дані про кадровий потенціал ЦБС області задля подальшого визначення перспектив кадрової політики;

¬ вивчити готовність сучасного бібліотекаря до роботи в нових умовах;

¬ проаналізувати ступінь задоволеності бібліотекарів своєю роботою та виявити наявність кар’єрних амбіцій.

Дослідження здійснювалося методом опитування (анкетування). Анкета дозволила респондентам не тільки вибрати відповідь із запропонованих варіантів, але й зафіксувати свою власну думку у вільній формі.

Аналіз анкет засвідчив, що в колективах бібліотек серед професіоналів переважають жінки віком 31-45 років, як у міських та районних, так і в сільських книгозбірнях (42,6%). Фахівці до 30-ти років разом з молодими спеціалістами складають лише 12%, пенсіонери – 10,7%. Маленька пенсія змушує бібліотекарів працювати і після досягнення пенсійного віку, тому потенційні робочі місця – зайняті. Якщо найближчим часом ситуація з молодими фахівцями не зміниться, то в перспективі можна буде констатувати тенденцію старіння кадрового складу бібліотек.

Дані, що характеризують фахівців за стажем роботи, засвідчили, що колективи бібліотек регіону мають стабільний кадровий склад. Фахівці, що працюють 11-20 і понад 20 років, складають переважну більшість – 74,7%. Плинність

кадрів відбувається в основному за рахунок виходу на пенсію та скорочень їх. Незначна кількість спеціалістів переходять на іншу роботу, де вища заробітна плата.

2

Переважна більшість респондентів мають фахову освіту (55,8% - середню

спеціальну, 18,1% - вищу спеціальну). Працівники з середньою спеціальною освітою посідають, в основному, на посадах бібліотекарів (51,9% серед опитаних), кадри вищої кваліфікації знаходяться на керуючих посадах різного рівня (завідуючі філіями, завідуючі відділами, методисти тощо). Треба відзначити той факт, що забезпеченість спеціалістами з вищою бібліотечною освітою досить різна по області; 12% із 18,1% опитаних фахівців вищої кваліфікації – це працівники міських бібліотек, разом з тим у деяких районних ЦБС немає жодного спеціаліста з вищою бібліотечною освітою.

Безперечно, забезпеченість бібліотек кваліфікованими кадрами залежить від багатьох об’єктивних причин (рівень зарплати, матеріальна база бібліотек, наявність житла і т. ін.), але не аьияку роль відіграє ставлення органів влади в районах до проблем культури взагалі.

Дані опитування показали, що 35,3% респондентів обрали професію бібліотекаря за покликанням, 25,7% - за порадою родичів, 38% відповіли, що отримали професію випадково, 2,7% називали причинами роботи в книгозбірні стан здоров’я, потребу в спілкуванні, збіг обставин тощо.

Досить цікавим є той факт, що при відповіді на запитання “Чи змінилася Ваша думка про цю професію за час безпосередньої роботи в бібліотеці?”. 35,2% респондентів відповіли “Ні”, що співпадає з частиною відповідей (35,3%) бібліотекарів, що обрали цю професію за покликанням. Однозначно змінилася думка про свою професію у 60% опитуваних, притому у 56,7% з них – у позитивний бік, які вчинили так само, якби довелося вибирати професію знову.

Об’єктивними показниками професійної майстерності є успіх та задоволеність роботою, ефективність праці. Дослідження засвідчило, що незважаючи на всі негаразди, переважна більшість (65,8%) опитаних, не зовсім задоволених 35,1%, іноді думають про зміну місця роботи 33,8% респондентів. Простежується цікава залежність - за невеликим винятком, всі, хто обрав нинішню спеціальність випадково (38%), вибрали б іншу професію або змінили б місце роботи.

Досить песимістично настроєні бібліотекарі щодо оцінки своїх здібностей в інших сферах бібліотечної діяльності. Негативну відповідь на таке запитання дали 89,6% респондентів. 62% опитаних не бачать для себе перспектив кар’єрного росту в бібліотеках, проте майже 32% відчувають у себе здібності для виконання функцій керівника підрозділу.

Які ж якості, навички та додаткові знання бібліотекарі вважають сьогодні головними, необхідними, здатними допомогти краще адаптуватися у сучасному світі?

Учасникам дослідження було запропоновано визначити за ступенем значу

3

щості найбільш важливі для професіонала знання та навички. На перше місце біб ліотекарі поставили необхідність володіти комунікативними навичками (60%), на друге - літературознавчі знання та навички роботи на комп’ютері (по 50,7% відповідей). Далі – педагогічні (48,5%), історичні (33,6%), філологічні (28,8%). Серед респондентів були й такі, які вказали на необхідність мати енциклопедичні знання (2%), організаційні та економічні здібності (4%), а також знання іноземної мови та дослідницьких методів (15%).

Щодо вивчення власного іміджу бібліотекарів, більшість серед тих, хто відповів на це запитання, вважають себе ерудованими, сумлінними, інтелігентними людьми, творчо активними та вихованими. Також згадувалися такі риси, як людяність, здатність бачити в кожному читачеві особистість, чесність, компетентність.

Останній блок запитань анкети стосувався соціального статусу бібліотек та бібліотечної професії сьогодні. Відповіді респондентів розподілилися таким чином: думку про те, що соціальний статус бібліотеки і бібліотекаря понижується мають32,6% опитаних, не міняється – 31,2%, підвищується – 29,2%. Таким чином, ми маємо досить суттєві розбіжності у поглядах самих фахівців на професію. Пояснити цей факт досить складно, тому потрібно буде провести додаткове опитування, яке б стосувалося саме цих питань.

Серед чинників, що впливають на підвищення соціального статусу бібліотечної професії, сьогодні 29,3% респондентів вважають такі:

¬ підвищення заробітної плати – 25,5%;

¬ поповнення книжкових фондів новою літературою – 18,9%;

¬ поліпшення матеріальної бази бібліотек – 6,5%;

¬ комп’ютеризація бібліотек – 17,8%;

¬ увага до бібліотечних закладів з боку органів місцевої влади – 10,2%;

¬ формування у суспільства думки про необхідність бібліотек як інформаційних центрів 10,7%.

Разом з тим, серед причин непрестижності бібліотечної професії, респонденти називають майже ті ж самі, що й у попередньому питанні анкети, а саме:

¬ дуже низька зарплата працівників бібліотечної сфери – 70%;

¬ слабка матеріально-технічна база бібліотек – 14,3%;

¬ неуважність з боку держави щодо проблем бібліотечної галузі – 5,6%;

¬ недостатній рівень розвитку новітніх інформаційних технологій в бібліотеках – 3,3%;

¬ мала кількість іміджевих заходів щодо бібліотечної професії – 2,2%;

¬ низький духовний рівень суспільства – 1,2%.

Оцінюючи результати проведеного дослідження, можна визначити, що воно дало можливість одержати достатньо об’єктивний “портрет” сучасного бібліотеч

4

ного фахівця нашого регіону.

Ось деякі висновки, які можна зробити за підсумками вивчення думки бібліотекарів:

¬ більшість працівників ЦБС області – це жінки віком від 35 до 50 років, зі стажем роботи вище 20-ти років, з середньою спеціальною освітою;

¬ майже всі вони задоволені обраною професією, собою, впевнено почувають себе на робочому місці й не мають наміру його змінювати;

¬ хоча відчувається стурбованість низьким соціальним статусом бібліотечної професії, але третина бібліотекарів вірить у його підвищення;

¬ керівникам бібліотечних установ необхідно більше уваги приділяти молодим фахівцям, використовуючи засоби морального та матеріального заохочення, а також проводити роботу щодо профадаптації.

У наш час життя набагато ускладнило роботу бібліотек, суспільство підвищило вимоги до них. Сучасна діяльність бібліотекаря потребує розширення кругозору, поглиблення професіоналізму. Настав час, коли потрібно активізувати розкриття сутності бібліотечної професії та ролі бібліотекаря серед широких кіл суспільства. Сьогодні вже недостатньо обмежуватися тільки професійними виданнями та заходами для суто бібліотечної громадськості. Потрібен вихід на більш широкий загал через громадську, наукову та галузеву пресу з розкриттям значимості діяльності бібліотечних працівників для підвищення загального культурного рівня держави, практичного внеску бібліотекарів в розвиток науки та виробництва, підняття престижу бібліотечної професії взагалі.

5