Особовий архівний фонд
Яновська Лідія Марківна

Яновська Лідія Марківна (15.10.1926 – 29.12.2011), український та ізраїльський літературознавець, текстолог

  Біографічна довідка

Лідія Марківна Яновська (дівоче прізвище Гурович, 15 жовтня 1926, Київ, Українська РСР у складі СРСР – 29 грудня 2011, Лод, Ізраїль) – український та ізраїльський літературознавець, фахівець із російської філології, текстолог, видатна дослідниця життя та творчості Михайла Булгакова, Іллі Ільфа і Євгенія Петрова. Кандидат філологічних наук (1964). Членкиня Пен-клубу (1996). Членкиня Союзу російськомовних письменників Ізраїлю.

1949 р. закінчила філологічний факультет Київського університету. До 1957 р. мешкала в Києві, з 1959 по 1992 р. – у Харкові. У студентські роки проявився літературний смак і безкомпромісний характер Л. М. Яновської: темою дипломної роботи в 1949 р. вона обрала творчість тоді заборонених І. Ільфа і Є. Петрова. Дивом уникнувши арешту після захисту диплома, деякий час викладала російську літературу в одеській вечірній школі для демобілізованих.

Друкуватися почала з 1956 р. як публікатор невідомих творів І. Ільфа та Є. Петрова.

У 1963 р. вийшла перша книга Л. М. Яновської «Чому ви пишете смішно? Про І. Ільфа та Є. Петрова, їх життя та їх гумор» (Москва : вид-во Академії наук СРСР); друге видання – 1969 р.

Першою великою текстологічною роботою Л. М. Яновської стали едиційна підготовка та коментування «Записних книжок» І. Ільфа, що увійшли до 5-го тому Збірки творів І. Ільфа та Є. Петрова (Москва, 1961), укладачем якої вона була.

З 1962 р. Л. М. Яновська вивчає біографію та творчий доробок М. Булгакова. У1963–1968 рр. працювала з архівом М. Булгакова, що зберігала вдова письменника Е. С. Булгакова (до передачі цього архіву до Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна).

Перша і друга редакції книги Лідії Яновської «Михайло Булгаков» (1967 і 1971 рр.) були підготовлені до друку, але зупинені радянською цензурою. За енергійного сприяння К. М. Симонова вдалося 1983 р. опублікувати книгу Л. М. Яновської «Творчий шлях Михайла Булгакова» (Москва : Совєцький пісатєль), яка стала першою в СРСР монографією про письменника. 1987 р. переклад цієї книги – під назвою «Булгаков» – було видано в Будапешті (Угорщина).

Результатом багаторічної праці Л. М. Яновської в московських, київських, кавказьких та інших архівах стали виявлення й публікація багатьох невідомих або забутих творів М. Булгакова, а також невідомих біобібліографічних матеріалів. Наприкінці 1980-х рр. дослідниця підготувала текстологічно вивірений двотомник творів М. Булгакова, де вперше було надруковано відновлені тексти «Білої гвардії», «Собачого серця», «Майстра і Маргарити» та інших творів. (вийшов у київському видавництві «Дніпро»). Паралельно з текстологічною підготовкою «Майстра і Маргарити» до Збірки творів М. Булгакова (1990 р.) Л. М. Яновська написала книгу «Трикутник Воланда», присвячену таємницям і загадкам роману (вийшла у київському видавництві «Либідь» 1992 р.).

1988 р. вперше після смерті О. С. Булгакової знову отримавши доступ до основного архіву М. Булгакова в Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека у Москві, РФ), Л. М. Яновська виявила брак найважли-віших рукописів письменника і звернулася до правоохоронних, державних та громадських органів СРСР з вимогою щодо розслідування обставин зникнення і пошуку цих унікальних документів. У результаті тривалої ганебної кампанії друкованого та публічного цькування змушена була емігрувати. З 1992 р. мешкала в Ізраїлі.

Книга Л. М. Яновської «Записки про Михайла Булгакова», що вийшла в Ізраїлі в 1997 р., викликала великий резонанс і була перевидана в Росії 2002 р. та 2007 р.

Л. М. Яновська багато років була в дружніх довірчих стосунках з усіма трьома дружинами М. Булгакова – Тетяною Миколаївною Кисельгоф, Любов’ю Євгеніївною Білозерською-Булгаковою, Оленою Сергіївною Булгаковою. Зокрема, саме Л. М. Яновській удалося переконати першу дружину письменника Т. М. Кисельгоф поділитися спогадами. Листування Л. М. Яновської з ними частково опубліковано, а нариси про цих чудових жінок входять окремими главами в її книги.

Загальнолітературний інтерес до біографії та особистості О. С. Булгакової багато в чому був визначений уже в першій монографії Л. М. Яновської про М. Булгакова. Надалі дослідниця впорядкувала та прокоментувала щоденники і спогади О. С. Булгакової, що вийшли окремим виданням (Москва, 1990), а пізніше на основі архівних даних вперше відновила її родовід, розкрила історію взаємовідносин О. С. Булгакової з відомими письменниками та діячами мистецтва.

Підсумком багаторічних досліджень і роздумів стала «Остання книга, або Трикутник Воланда», над якою Л. М. Яновська працювала до останніх своїх днів (підготовлена до друку А. Ю. Яновським, видана 2013 р. в Москві).

 

Фонд Лідії Марківни Яновської у ХДНБ ім. В. Г. Короленка (ф. № 61) створено на основі архівних матеріалів Л. М. Яновської, а також книг, брошур, продовжуваних та періодичних видань з особистої бібліотеки Л. М. Яновської, що було передано її сином і спадкоємцем Андрієм Юрійовичем Яновським (Ізраїль) у 2013–2019 рр.

  До опису внесено: 236 (двісті тридцять шість) одиниць зберігання.

Особові фонди
у ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Власова-Валуєва О. Д.

Габель М. О.

Демідов Г. Г.

Євтушенко Є. О.

Єщенко М. О.

Зельдович М. Г.

Каганов І. Я.

Кленовський Д. І.

Козовой В. М.

Лейбфрейд О.Ю.

Муратов І.Л.

Романов П. І.

Яновська Л.М.

 

Інші архівні
фонди, колекції

Меморіальний фонд ХДНБ