Новини та події

Березень – місяць особливий. Він, як мовиться в народі, й усміхнеться, і заплаче, й ошкіриться крутим норовом. Та щоб там не було, весна бере своє, тому народна мудрість стверджує: «У березні кожух і без ґудзиків теплий».
Працівники соціокультурного центру та відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка продовжують проводити народознавчі читання, які допомагають глибше усвідомити багатство духовного життя попередніх поколінь. Народознавча онлайн-зустріч із Михайлом Красиковим розкрила висоту помислів наших предків, глибину традиційних вірувань, шляхетність їхнього поетичного мислення та намагання зберегти традиції.
Учасники онлайн-зустрічі дізналися про історію назви місяця березня, етимологію його сучасної назви і похідної – «березоль» чи «березіль», яка символізує давній промисел – заготівлю березової золи та кори. Дуже зацікавила присутніх розповідь про те, що робили українці, коли вперше бачили ластівку, і що означає вираз «топтати ряст». Було розказано і про традиції нашого народу в день теплого Олекси, чоловіка Божого. Цього дня пасічники виставляли вулики на відкрите повітря, а вівсянка вперше співала свою пісеньку. Михайло Красиков, організатор і ведучий зустрічі, відповів на численні запитання, вдало поєднуючи свою розповідь із відеопрезентацією сюжетів про березневі свята.
Народознавча зустріч, присвячена весняним традиціям нашого народу, допомогла ознайомитися з багатим та різноманітним світом народних звичаїв, за якими українці жили з давніх-давен і яких дотримуються донині. Це – одна з найдорожчих скарбниць духовної культури українського народу.

Додаткова інформація

  Переглянути онлайн-зустріч

Соціокультурні заходи Вебінари Соціокультурний центр Відділ «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка Промоція читання