Короленківські читання

24-25 жовтня 2024 року відбулася ХХVІІ Всеукраїнська онлайнова науково-практична конференція (з міжнародною участю) «Короленківські читання» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни», організована Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка) під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Партнери заходу: Харківська державна академія культури, Харківське обласне відділення (філія) ВГО Українська бібліотечна асоціація (ХОВ УБА), Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв, журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика».
У роботі конференції взяли участь понад 300 фахівців бібліотек, закладів освіти, музеїв, архівних та науково-дослідних установ, громадських організацій з Вінниччини, Волині, Донеччини, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Житомирщини, Київщини, Львівщини, Одещини, Полтавщини, інших регіонів України, а також зі США (Нью-Йорк, Флорида), зокрема з Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ), Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Державної науково-технічної бібліотеки України, обласних універсальних наукових бібліотек (Вінницької, Дніпропетровської, Полтавської, Хмельницької та ін.), Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України.
Численною була аудиторія представників закладів вищої освіти України (викладачів, фахівців наукових бібліотек), зокрема з Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, Державного біотехнологічного університету, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Національного університету «Львівська політехніка», Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Хмельницького національного університету та ін. (загалом понад 20 вишів). Серед представників архівної галузі – фахівці Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, державних архівів Полтавської, Миколаївської, Черкаської та інших областей України; музейної – Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, Харківського художнього музею, музейно-виставкового центру «Тростянецький», Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова; громадських організацій – Української бібліотечної асоціації, громадської спілки «Українська культурна спадщина» та ін.
У рамках конференції пройшли пленарне, два тематичні сесійні засідання, постерна сесія; репрезентовано проєкт «Цифровий архів документів про російсько-українську війну», розроблений за підтримки Українського культурного фонду (УКФ).
Пленарне засідання 24 жовтня відкрила директорка ХДНБ ім. В. Г. Короленка, голова ХОВ УБА, заслужений працівник культури України Наталя Петренко доповіддю «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка: робота в нових реаліях та перші кроки відбудови» (співдоповідачка Ірина Карнаух). Запрошений доцент Інституту глобальних відносин Мойніхана Сіракузького університету (США, Сіракузи, Нью-Йорк), історик, дослідниця питань участі бібліотек у політиці пам’яті, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, членкиня президії Української бібліотечної асоціації Тетяна Гранчак представила доповідь «Документована пам’ять і реконструкція правди», у якій на прикладі «Rerum Moscoviticarum Commentarii» («Записки про московитські справи») (1549) Сигізмунда фон Герберштейна обґрунтувала роль і перспективні напрями роботи бібліотекарів з поширення достовірної інформації про документні історичні джерела, що стосуються ключових питань історії України. Адаптаційну діяльність українських архівів в умовах російсько-української війни висвітлили завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка», доктор історичних наук Ірина Передерій та архівістка Державного архіву Полтавської області Марія Серба. Провідна наукова співробітниця НБУВ Надія Стрішенець акцентувала увагу на маловідомих для широкого загалу навчальних матеріалах Британської бібліотеки з оцифрування бібліотечних зібрань. Фахівці ХДНБ ім. В. Г. Короленка, завідувачка відділу Ольга Ісаєнко та заступниця директора з автоматизації бібліотечних процесів Анжеліка Підгайна, репрезентували цифровий проєкт «Колекція українських ірмолоїв ХДНБ ім. В. Г. Короленка» (https://collection.korolenko.-kharkov.-com/kolektsiia-ukrainskykh-irmoloiv-hdnb/).
Цього ж дня пройшла сесія 1 «Бібліотеки, архіви, музеї: адаптивні зміни в умовах війни, перспективи повоєнної відбудови», яка розпочалася з висвітлення досвіду роботи Музею російсько-української війни «Блокпост пам'яті. Харків» Харківської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, яким поділилися заступниця директора Валентина Лупіцька та бібліотекарка й волонтерка Ольга Малашенко. Досвід створення безбар’єрного простору в Дніпропетровській ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія представила вчений секретар Юлія Зюлева. З концепцією збереження цифрових даних в епоху інформаційного перевантаження ознайомив заступник директора Державного архіву Миколаївської області Костянтин Картузов.
Завідувачка відділу Одеської національної наукової бібліотеки Наталія Прошина сфокусувалася (разом із Людмилою Худенко) на цифрових проєктах бібліотеки в контексті збереження та промоції культурної спадщини України; завідувачка сектору Наукової бібліотеки ім. Гордія Палія Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Ольга Юрчишина – на досвіді створення та популяризації краєзнавчих ресурсів як засобі формування в користувачів національної ідентичності та патріотизму; заступниця генерального директора Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова Ірина Федоренко – на просвітницькій діяльності свого закладу та експонатах музеїв космонавтики і ракетно-космічної техніки.
Досвідом діяльності музейних закладів поділилися старший науковий співробітник музейно-виставкового центру «Тростянецький», кандидат наук з державного управління Ігор Медведєв та старша наукова співробітниця Харківського художнього музею Тетяна Борозенець. Завершилася перша сесія доповіддю «Аchitecture of culture, community, and climate: a library for Kherson, Ukraine» / «Архітектура культури, спільноти та клімату: бібліотека для Херсону, Україна» заступника директора аспірантських програм «Університету Флориди», доцента Бредлі Волтерса (США, Гейнсвіль, Флорида) про концепцію архітектурної відбудови Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара, розроблену командою фахівців університету.
На постерну сесію, яка розпочала роботу цього ж дня, було представлено близько 40 доповідей, експонованих на платформі Padlet (https://padlet.com/nmr_hdnb/padlet-iktkkyk9ic9fdhdm).
25 жовтня паралельно проходили два заходи: друга сесія конференції та презентація Цифрового архіву документів про російсько-українську війну, створеного командою ХДНБ ім. В. Г. Короленка за підтримки УКФ.
До сесії 2 «Актуалізація роботи з книжковими та архівними пам’ятками в бібліотеках, архівах та музеях України в умовах воєнного часу» долучилися 192 учасники, репрезентовано 13 доповідей. Провідна наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Ольховська висвітлила ставлення письменника В. Г. Короленка до воєнних конфліктів, свідком яких він був (російсько-японської та Першої світової війн), та історію створення книги «Війна, вітчизна і людство», забороненої за радянських часів. Наукова співробітниця цього ж музею Олеся Головко акцентувала увагу на особливостях роботи закладу в умовах російсько-української війни. Фахівці Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, заступниця директора Людмила Паламарчук та начальниця відділу Юлія Чернятинська, ознайомили з різними аспектами роботу архіву в умовах воєнного стану, зокрема щодо збереження кіноспадщини. Тематиці архівних документів та їх міграції в електронній формі присвятила свою доповідь старша наукова співробітниця Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Євгенія Чорноморець.
Оприлюднюючи матеріали колишніх спецфондів НБУВ, наукова співробітниця Олена Вощенко зосередила увагу на електронній колекції «Репресована україніка». Директор Державного архіву Черкаської області, кандидат історичних наук Тетяна Клименко та наукова співробітниця відділу археографії Інститут архівознавства НБУВ Марина Коломієць розповіли про особові зібрання своїх установ: архіви Василя Доманицького та академіка Олександра Усикова. Професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Михайло Красіков дослідив колекцію книг, присвячену життю та творчості Бориса Грінченка, що зберігається в етнографічному музеї університету «Слобожанські скарби».
У виступі завідувачки сектору Національної історичної бібліотеки України Ольги Литвин йшлося про біобібліографічне видання книгозбірні «Українські історики міжвоєнного періоду. 1918–1939», в якому акцентовано увагу на національній і громадянській складових праць вчених Науково-дослідного інституту історії української культури ім. академіка Дмитра Багалія в Харкові; наукової співробітниці НБУВ, кандидата історичних наук Тетяни Якубової – про вплив культури читання на філософські твори Григорія Сковороди; бібліотекаря ХДНБ ім. В. Г. Короленка Вячеслава Мамона – про бібліотечну діяльність у першій чверті ХХ ст. громадсько-політичного діяча, книговидавця та бібліотекаря Віктора Раппа. Бібліотекарка Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Надія Козел розповіла про історію нереалізованого проєкту Федерації міжнародної технічної та професійної преси своєї книгозбірні.
Учасники сесії ознайомилися з роботою громадської спілки «Українська культурна спадщина», представленою головою цієї організації Олексієм Новіковим, занурилися в електронну колекцію українських рукописних ірмолоїв ХДНБ ім. В. Г. Короленка, представлену завідувачкою науково-дослідного відділу книгознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів бібліотеки Ольгою Ісаєнко.
25 жовтня понад 70 учасників науково-практичної конференції долучилися до презентації Цифрового архіву документів про російсько-українську війну (http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/), створеного ХДНБ ім. В. Г. Короленка за підтримки УКФ у рамках грантового проєкту «Формування цифрового архіву документів з відкритих джерел про російсько-українську війну». Відкрила захід вітальним словом та висловила підтримку ініціативи архівування президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй. Директорка ХДНБ ім. В. Г. Короленка Наталя Петренко висвітлила досвід книгозбірні в архівуванні документів про війну; координаторка проєкту, в. о. завідувача відділу наукової систематизації, предметизації та організації систематичних каталогів Лариса Козоріз сфокусувалася на ключових результатах його реалізації. Технологічні аспекти створення архіву висвітлив провідний інженер-програміст відділу впровадження бібліотечно-інформаційних систем і технологій та підтримки баз даних Геннадій Панарін. Керівниця проєкту, заступниця директора з бібліотечної роботи Катерина Вірютіна окреслила перспективи його реалізації у напрямку розширення цифрового архіву, залучення нових учасників та міжнародного співробітництва. Презентація отримала схвальні відгуки від учасників заходу, які висловили бажання долучитися до проєкту та допомогти зберегти історичну пам’ять для майбутніх поколінь.
Представлені на конференції доповіді та повідомлення експонувалися на платформі Padlet: «Читаємо, коментуємо, ставимо запитання» (https://padlet.com/nmr_hdnb/2024-96iy7lwdqtec5yb).
Науково-практична конференція засвідчила, що в умовах російсько-української війни бібліотеки, архіви, музеї, заклади освіти відіграють важливу роль у захисті української культури та історичної пам'яті. На шляху до перемоги вони стали важливими центрами незламності та солідарності. Вагомою підтримкою для науково-просвітницьких закладів стала благодійна та гуманістична діяльність міжнародних організацій, волонтерських ініціатив. Конференція, проведена ХДНБ ім. В. Г. Короленка в умовах діючого воєнного стану, надала можливість учасникам заходу переоцінити традиційні методи діяльності, обговорити перспективи повоєнного розвитку галузей культури та архівної справи, втілити в практику нові ідеї та досвід, що сприятиме закладам культури стати провідними установами в інформаційному суспільстві, у суспільстві знань.
Організатори конференції щиро вдячні партнерам та учасникам Короленківських читань 2024.