Короленківські читання

22–23 жовтня 2025 року відбулася ХХVІІІ Всеукраїнська онлайнова науково-практична конференція «Короленківські читання» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни». Захід, організований Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка) під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (МКСК), було присвячено 195-річчю ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Його партнерами виступили Харківська державна академія культури, Харківське обласне відділення (філія) ВГО Українська бібліотечна асоціація (ХОВ УБА), Український державний університет науки і технологій (м. Дніпро) (технічний супровід).

У роботі конференції взяли участь представники МКСК, фахівці бібліотек, закладів освіти, музеїв, архівних та науково-дослідних установ з Вінниччини, Волині, Донеччини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Івано-Франківщини, Київщини, Львівщини, Одещини, Полтавщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Черкащини, Чернівеччини, Чернігівщини (загалом понад 300 учасників).

У числі учасників – фахівці з Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУ ім. В. І. Вернадського), Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого), Національної бібліотеки України для дітей, Національної історичної бібліотеки України, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Одеської національної наукової бібліотеки (ОННБ), обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ).

Численну аудиторію представляли вчені та фахівці наукових бібліотек закладів вищої освіти України: Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, Державного біотехнологічного університету, Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника, Національного університету «Львівська політехніка», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Одеського національного технологічного університету, Харківської державної академії культури (загалом понад 20 вишів).

Серед представників архівної галузі — фахівці Державної архівної служби України, Державного архіву Харківської області, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, Центрального державного науково-технічного архіву України. Музейну галузь представляли працівники Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди, Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, Національного заповідника «Глухів», Харківського історичного музею ім. М. Ф. Сумцова, Харківського художнього музею, Будинку-музею М. К. Заньковецької Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та інших музеїв.

22 жовтня відбулися офіційне відкриття конференції, пленарне засідання, сесія 1 «Бібліотеки, архіви, музеї у війні за ідентичність: історія та сучасність», експертні слухання «Бібліотеки, архіви та музеї у формуванні Національної електронної бібліотеки України: виклики та перспективи», розпочалася робота постерної сесії. Учасників заходу привітали начальник управління видавничої справи та бібліотечної діяльності МКСК Людмила ФІТЬ, а також директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка, голова ХОВ УБА, член президії УБА Наталя ПЕТРЕНКО, які акцентували увагу на тому, що Короленківські читання 2025 відбуваються у рік 195-ліття книгозбірні.

Пленарне засідання, до якого долучилися 192 учасники конференції, відкрилося доповіддю директора бібліотеки Наталі ПЕТРЕНКО «Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка: пріоритети в умовах війни» (співдоповідач — учений секретар Ірина КАРНАУХ). Проректор з наукової роботи Харківської державної академії культури, доктор педагогічних наук, професор Алла СОЛЯНИК висвітлила історію становлення, тенденції розвитку та інфраструктурні виклики в системі вищої бібліотечно-інформаційної освіти в Україні під час російсько-української війни. Ольга СОШНІКОВА, в. о. директора Харківського історичного музею ім. М. Ф. Сумцова, розглянула історію створення музею та його пріоритети у період війни, акцентуючи увагу на міжнародній співпраці. Досвідом співпраці бібліотек, музеїв та архівів Дніпропетровщини у збереженні історико-культурної та документальної пам’яті регіону в умовах повномасштабної війни з Росією поділилася Надія ТІТОВА, директор Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія. Про сучасні технології оцифрування кіноспадщини задля її збереження розповіла заступник директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву — головний зберігач фондів Людмила ПАЛАМАРЧУК (співдоповідач — директор архіву, кандидат історичних наук Тетяна ЄМЕЛЬЯНОВА).

У роботі сесії 1 «Бібліотеки, архіви, музеї у війні за ідентичність: історія та сучасність», яку модерувала завідувач сектору відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Марія МЕДВЕДСЬКА, взяли участь 137 фахівців бібліотек, архівів та музеїв. Було заслухано 10 доповідей, сфокусованих на обговоренні сучасних досліджень й практичних кейсів, присвячених збереженню національної пам’яті, утвердженню ролі культурних інституцій в часи війни, процесам цифрової трансформації.

Відкрилася сесія доповіддю заступника генерального директора з науково-методичної роботи Національної бібліотеки України для дітей Людмили ПОЛІКАРПОВОЇ, що була присвячена розвитку стратегічних комунікацій бібліотек на принципах відкритості й прозорості. Старший науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства Лілія ПАСІЧНИК презентувала доповідь «Бібліографічні ресурси як джерело дослідження музейних колекцій України в умовах війни: між втратою артефактів та збереженням інформації», підкресливши важливість опублікування каталогів, альбомів, путівників, наукових праць про фонди регіональних музеїв, оцифрування колекцій для забезпечення подальших реституційних процесів.

Анастасія ШАПОВАЛОВА, архівіст Центрального державного науково-технічного архіву України, доповіла про унікальний проєкт — «Місце спротиву: проєкти інфраструктури Металургійного комбінату „Азовсталь“», який реалізує архів у партнерстві з ХДНБ ім. В. Г. Короленка та іншими установами. Марина КІРІЛЛОВА, завідувач відділу науково-методичної роботи та бібліотечного маркетингу Донецької обласної бібліотеки для дітей, поділилася досвідом створення цифрової платформи єднання громад та збереження культурної спадщини в умовах війни — «Донеччина на мапі часу».

Про історію першого філіального відділення Харківської громадської бібліотеки та технічного відділу ім. П. П. Ріццоні розповіла Людмила КРАВЧЕНКО, завідувач сектору відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Досвідом забезпечення інституційної тяглості поділилася Олена РИБАЛЬЧЕНКО, заступник директора Наукової бібліотеки Державного біотехнологічного університету, створеного декілька років тому на базі чотирьох харківських вишів. Йшлося про виклики становлення нової бібліотеки університету як спадкоємиці давніших харківських книгозбірень, відтворення їх діяльності у корпоративному ресурсі «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» (https://libenc.korolenko.kharkov.com), ініційованому ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Людмила НАЙДА, головний бібліограф Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка», доповіла про біографічні дослідження бібліотеки задля збереження національної історичної пам’яті на прикладі життєписів жінок-випускниць Львівської політехніки.

Досвідом зі збереження та популяризації документальної культурної спадщини ОННБ за допомогою штучного інтелекту поділився Денис ДЯЧКОВ, бібліотекар відділу створення та організації електронних ресурсів (співдоповідач — Олег АРАТОВСЬКИЙ, бібліотекар цього відділу). Завідувач науково-освітнього відділу Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди Ганна ЯРМІШ представила сучасну «Сковородіану» — нові видання, автори яких осмислюють постать видатного філософа крізь призму випробувань війни. На завершення сесії аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Євгеній КУЗЬМЕНКО проаналізував роботу Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків під час війни.

Експертні онлайн-слухання «Бібліотеки, архіви та музеї у формуванні Національної електронної бібліотеки України: виклики та перспективи», які відбулися цього ж дня під егідою МКСК, відкрила і модерувала директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка Наталя ПЕТРЕНКО. Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія БОНДАР наголосила, що створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) є надзвичайно важливим завданням держави. В умовах війни, коли культурна інфраструктура зазнає руйнувань, проєкт має стати фундаментом для збереження документальної спадщини України.

Активну участь в експертних слуханнях взяли фахівці НБУ ім. Ярослава Мудрого: заступник генерального директора з питань використання нових інформаційних технологій Сергій ДОЦЕНКО; заступник генерального директора з управління документними ресурсами, президент ВГО УБА Оксана БРУЙ; заступник генерального директора з наукової роботи Наталія РОЗКОЛУПА; головний бібліограф, координатор проєкту «Цифрова колекція українсько-єврейської документної спадщини» Тетяна ЧОРНА. Було запропоновано створювати НЕБУ спочатку на базі п’яти найбільших бібліотек України, спираючись на досвід європейських країн. До обговорення стратегічних напрямів формування НЕБУ долучилися також в. о. директора Харківського історичного музею ім. М. Ф. Сумцова Ольга СОШНІКОВА та генеральний директор ОННБ Ірина БІРЮКОВА.

З першого дня конференції учасники заходу мали нагоду ознайомитися з матеріалами інтерактивної віртуальної панелі на платформі Padlet (https://padlet.com/libjournalist/2025-qlg28hlx9mhb4giq), де експонувалися доповіді, представлені на пленарному, тематичних сесійних засіданнях (30 доповідей), а також постерній сесії (44 доповіді).

23 жовтня відбулася тематична сесія 2 «Специфіка та актуалізація роботи з документними пам’ятками у бібліотеках, архівах і музеях України та зарубіжжя в умовах воєнного часу», до якої долучилося понад 160 дослідників бібліотечної, архівної та музейної сфери України. Модерувала її Ольга ІСАЄНКО, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Було заслухано 16 виступів.

Сесію відкрила віртуальна подорож вулицями Харкова, проведена завідувачем сектору відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка ХДНБ ім. В. Г. Короленка Світланою БИКОВОЮ за допомогою краєзнавчого ресурсу «Історія Харкова у пам’ятних дошках. Фактографічні та бібліографічні відомості» (https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/). Наталія ДЗЮБА, заступниця генерального директора з інформаційних технологій Національної бібліотеки України для дітей представила доповідь «Від раритетів до цифри: шлях української дитячої книги». До теми дитячої книги звернувся також завідувач сектору відділу інформаційно-бібліографічної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Вячеслав МАМОН, представивши доповідь «Тетяна Руссес і дитяча книга: бібліотекарка, критик, письменниця», присвячену видатній представниці харківської бібліотечної школи XX сторіччя, авторці дитячої літератури.

Уже традиційно до роботи сесії активно долучилися фахівці НБУ ім. В. І. Вернадського. Так, науковий співробітник, кандидат історичних наук Тетяна ЯКУБОВА представила виступ на тему «Книги Г. С. Сковороди та В. Ф. Давиденка: дослідження у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського». З дослідженням спадку візира Кримського ханства Кайтаса Аги за «кадіаскерськими дефтерами» Бахчисарая 1675 року (книгами середньовіччя турецькою та арабською мовами) ознайомив Віктор ТИМЧЕНКО, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук. Про дослідження рідкісних конволютів в електронній колекції «Репресована україніка» НБУ ім. В. І. Вернадського доповіла Олена ВОЩЕНКО, науковий співробітник відділу інформаційно-комунікаційних технологій, доктор філософії з філології (PhD).

Зі своїми науковими розвідками ознайомили також представники музейної спільноти. Провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила ОЛЬХОВСЬКА проаналізувала систему грошових відносин, принципи співробітництва авторів-літераторів з видавництвами у комерційних питаннях та волонтерську діяльність кінця ХІХ — початку ХХ ст. на прикладі життєвого та творчого шляху В. Г. Короленка. З дослідженням фотодокументів та творів живопису як меморіїв візуального образу Марії Заньковецької ознайомила присутніх провідний науковий співробітник Будинку-музею акторки Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Людмила КАСЯН. На творах видатного живописця, графіка та педагога Миколи Семеновича Самокиша, 165-річчя якого відзначається цього року, акцентувала увагу Тетяна БОРОЗЕНЕЦЬ, старший науковий співробітник Харківського художнього музею. Про нові книжкові надходження до етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича Національного технічного університету «ХПІ» розповів Михайло КРАСІКОВ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», кандидат філологічних наук, доцент.

Цікавих тем торкнулися у своїх доповідях дослідниці з архівних установ. Юлія ЧЕРНЯТИНСЬКА, начальник відділу забезпечення збереженості та обліку електронних документів та електронних інформаційних ресурсів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, розповіла про джерелознавчий потенціал електронних інформаційних ресурсів у складі Національного архівного фонду. Марина КОЛОМІЄЦЬ, головний спеціаліст Державної архівної служби України, розвинула тему, пов’язану з творчою спадщиною академіка, радіофізика О. Я. Усикова (1904–1995), який керував лабораторією відділу електромагнітних коливань Українського фізико-технічного інституту АН УРСР.

Аспірант Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника Андрій БОЙДА презентував своє дослідження про основні віхи життя та діяльності українського громадського, культурного та церковного діяча, співзасновника снятинських читалень Івана Григоровича Гоїва (1860–1950).

Від фахівців ХДНБ ім. В. Г. Короленка прозвучало ще кілька доповідей. Анастасія БУГРІЙ, головний бібліотекар кабінету бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної, представила порівняльний аналіз превентивних заходів збереження бібліотечних фондів у Великій Британії та Франції під час Другої світової війни. Бібліотекар науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Дмитро МАКСИМОВ презентував своє дослідження про життєвий та творчий шлях Бориса Інгоря — українського театрознавця, мистецтвознавця, художника-графіка, бібліофіла, педагога, фронтового журналіста, краєзнавця та дослідника книжкових знаків, чиє життя і діяльність пов’язані з Харковом, а особовий фонд зберігається в ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Ольга ІСАЄНКО, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів, присвятила свою доповідь українському вченому, педагогу, архітектору та історику архітектури Олександру Лейбфрейду за матеріалами його особистого архівного фонду. Її виступом завершилася робота другої сесії.

Підсумовуючи роботу ХХVІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Короленківські читання 2025», проведену четвертий рік за темою «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни», варто додати, що вона відбулася, незважаючи на складні умови воєнного стану: потужні обстріли Харкова, вимкнення електроенергії. Два дні роботи продемонстрували важливість таких зустрічей. Конференція вкотре засвідчила, що культура та культурні інституції є потужним ресурсом гуманітарного розвитку країни. Учасники форуму мали можливість переоцінити традиційні методи діяльності, обговорити перспективи подальшого розвитку, зокрема у напрямку формування НЕБУ.

Присвячена 195-річчю ХДНБ ім. В. Г. Короленка — книгозбірні, яка була свідком багатьох епохальних змін у суспільному житті, але завжди залишалася освітнім осередком та визначним культурним центром, конференція також засвідчила, що і в нинішніх надскладних умовах війни за незалежність України бібліотека продовжує ефективно працювати за принципом «традиції + інновації», активно розвиваючи проєктну діяльність, міжнародні культурні зв’язки, створюючи міцний фундамент для позитивних змін у майбутньому.

Команда організаторів Короленківських читань 2025 щиро вдячна партнерам та всім учасникам заходу за співпрацю, конструктивні діалоги, бажання підтримати незламний Харків.

Відеозапис «Короленківських читань 2025» на ютуб-каналі бібліотеки: https://www.youtube.com/playlist?list=PLrXeKiSsJYShP0ZIpz1RAkIt91ZzjYULk

Перебіг подій заходу у соцмережах: #ХДНБ #Бібліотека_Короленка #короленківські_читання_2025 #КЧ_2025 #Korolenko_Readings_2025 #KhDNB