Винахідники Харкова – читачі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка
Кулєшов Євген Митрофанович
Кулєшов Євген Митрофанович
21 лютого 1922 р. – 9 лютого 2016 р.
кандидат технічних наук, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, заслужений винахідник України
Євген Митрофанович Кулєшов (21 лютого 1922 р. – 9 лютого 2016 р.) – укра-їнський учений у галузі радіофізики, фахівець із квазіоптики, кандидат техні-чних наук, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, заслуже-ний винахідник України.
Народився в 1922 році. У 1946 році закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту. Професійну діяльність розпочав як ін-женер Харківського радіозаводу «Протон», де працював упродовж року. З 1948 року був пов’язаний з Українським фізико-технічним інститутом (УФТІ), де працював інженером і виконав свою першу наукову роботу, присвячену радіофізичному приладобудуванню в міліметровому діапазоні радіохвиль.
У 1951 році закінчив аспірантуру Харківського політехнічного інститу-ту, а в 1957 році захистив кандидатську дисертацію. З 1953 року очолював лабораторію в УФТІ. Його дослідження були зосереджені на вивченні мілі-метрового та субміліметрового діапазонів радіохвиль, що стало основним напрямом наукової діяльності.
Важливим етапом у науковій біографії Є. Кулєшова стали роботи, іні-ційовані академіком Ігорем Курчатовим, зі створення радіоінтерферометрів міліметрового діапазону для діагностики термоядерної плазми на перших то-камаках. Учений зробив вагомий внесок у розвиток квазіоптичних методів у радіофізиці, зокрема він є розробником порожнистого діелектричного про-меневоду та технологій квазіоптичної радіовимірювальної техніки.
Є. Кулєшов був одним зі співзасновників Інституту радіофізики та еле-ктроніки АН УРСР (нині – Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України), де працював від початку його створення. Упродовж 1960–1970 років під його керівництвом було розроблено методи і принципи створення широкодіапазонних квазіоптичних вимірювальних при-ладів загального призначення в діапазоні хвиль 0,5–2,0 мм. У цей період та-кож тривали роботи зі створення порожнистих діелектричних променеводів.
Протягом 1970–1980-х років науковець очолював дослідження, спря-мовані на застосування методів квазіоптики в різних галузях науки, зокрема у спектроскопії. У подальших десятиліттях (2000–2010 роки) він займався роз-робленням технічних засобів підвищення ефективності HCN-лазерів терагер цового діапазону, а також брав участь у міжнародних наукових проєктах спільно з дослідниками Інституту фізики плазми Академії наук Чехії та Фра-нкфуртського університету. У співпраці було створено низку експеримента-льних стендів для квазіоптичних досліджень і розроблено методи неруйнів-ного контролю матеріалів, зокрема вуглепластиків.
Євген Кулєшов був членом Товариства мікрохвильової теорії та техніки Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE, США), а з 2010 року – його старшим довічним членом. Він став першим європейським ученим, удостоєним премії «Піонер мікрохвильової фізики» цього товариства.
Він є автором понад 200 наукових праць і близько 50 авторських сві-доцтв на винаходи. Є. М. Кулєшов – засновник наукової школи у сфері квазі-оптичного радіоелектронного приладобудування, яка суттєво вплинула на розвиток сучасної радіофізики та суміжних галузей науки і техніки.
Галузь: Фізика, радіоелектроніка
Інформація підготовлена у 2026 році
Додаткові сервіси для пошуку
Гнатов Андрій Вікторович
доктор технічних наук, професор Гнатов Андрій Вікторович, доктор технічних наук, професор кафедри автомобільної електроніки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ).
У 1998 р. з відзнакою закінчив Харківський військовий університет (ХВУ) за фахом «Електропостачання та електрозбереження». Має стаж роботи у вищій школі 17 років і досвід викладання прикла...
Авіаційна галузь Ветеринарна медицина Військова справа Газопостачання Гідроенергетика Екологія Енергетика Космічна галузь Лісогосподарське виробництво Математика. Комп'ютерні мережі Матеріалознавство Машинобудування Медицина та біологія Металургійна промисловість Нафтогазова промисловість Пожежна безпека Сільске господарство Спеціалізовані комп’ютерні системи Тваринництво Транспорт Фізика, радіоелектроніка Харчова промисловість Хімія