Короленківські читання

24 - 25 жовтня відбулася ХХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Короленківські читання 2019» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї: конвергентна цифрова комунікація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість», організована ХДНБ ім. В. Г. Короленка за підтримки Міністерства культури України (наказ МКУ від 11.10.2019 р., № 808), Харківської державної академії культури (ХДАК), Харківського обласного відділення (філії) ВГО «Українська бібліотечна асоціація» (ХОВ УБА). Партнери заходу: журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика», корпорація «Ранок», Дистанційна академія Видавничої групи «Основа».

У роботі конференції взяли участь близько 150 працівників культури, освіти, архівних установ, громадських організацій з Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Києва, Кривого Рогу, Кременчука, Опішного, Полтави, Сєвєродонецька, Харкова, інших міст України. У межах конференції відбулися пленарне, два секційних засідання, постерна сесія, на які представлено 47 доповідей та повідомлень.

Пленарне засідання відкрила директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка Валентина Дмитрівна Ракитянська, виступивши з доповіддю «Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка: цифрові активи, мультиплатформність, клієнтоорієнтованість». Фахівці відділу пресознавства НБУВ, завідувачка відділу, кандидат історичних наук Ольга Анатоліївна Вакульчук, наукові співробітники Олена Сергіївна Залізнюк, Ірина Миколаївна Швець, представили огляд харківських газет 1818–2019 рр. у фондах цієї бібліотеки. «Модний» погляд на сучасного бібліотекаря висвітлила Лілія Сергіївна Прокопенко, головний бібліотекар НБУ імені Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук, доцент. Публікаторську і проєктну діяльність Центрального державного кінофотофоноархіву ім. Г. С. Пшеничного як спосіб презентації архівних колекцій – Людмила Григорівна Касян, провідний науковий співробітник кінофотофоноархіву; досвід використання Е-LEARNING як нового формату навчання та комунікації корпорації «Ранок» –керівник відділу корпоративних продажів Євгеній Владиславович Олександров.

Робота секції 1 «Бібліотеки, архіви, музеї: цифровізація, крос-медійність, клієнтоорієнтованість» розпочалася з повідомлень фахівців наукової бібліотеки КНУКіМ: Олени Олексіївни Скаченко, завідувачи сектору, про використання електронних модулів інформаційної грамотності у бібліотеках зарубіжних університетів та Олени Федорівни Омельяненко, провідного бібліотекаря, – про проєктну діяльність у бібліотеці університету. Працівники ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна акцентували увагу на досвіді зарубіжних бібліотек: академічних бібліотек США (Катерина Андріївна Лискова, координатор центру «Вікно в Америку»), бібліотек Латвії та Литви (Олена Григорівна Бабічева, заступник директора). Обговорювалися питаннях просування бібліотек у соціальних мережах (Ганна Сергіївна Мацієвська, завідувач сектору Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки), світові тренди дистанційної освіти бібліотекарів в контексті українських реалій (Л. В. Глазунова, заступник директора з наукової роботи, кандидат наук із соціальних комунікацій; Катерина Миколаївна Вірютіна, завідувач сектору відділу науково-методичної роботи), діяльність багаторічного декана бібліотечного факультету ХДАК Віктора Тимофійовича Витяжкова як педагога та вченого (Віктор Васильович Сєдих, доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи ХДАК, кандидат педагогічних наук). Із зацікавленням заслухане повідомлення «Бібліотека: оптимізм VS песимізм» Олега Володимировича Соцкова, методиста ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

На секції 2 «Фонд документних пам’яток у бібліотеці, архіві, музеї: традиційні та інноваційні шляхи формування, збереження та розкриття» розглянуто актуальні питання як теоретичного, так і науково-практичного напряму згідно з профілем роботи секції. Провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Василівна Ольховська присвятила свою доповідь висвітленню теми, котра поєднювала проблематику конференції і короленкознавство. Йшлося про діяльність видатного письменника і громадського діяча В. Г. Короленка як науковця-архівіста та музейника. Завідувачка відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського Марина Анатоліївна Федорова виступила з повідомленням на тему «Книжкова спадщина Миколи Гоголя (з фондів Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського)», яке можна схарактеризувати як цікаву історико-книгознавчу, бібліотекознавчу і почасти літературознавчу розвідку. Доповідь бібліографа Гончарської книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Оксани Олексіївни Андрушенко поєднувала теми мистецтва й історії приватних зібрань діячів мистецтв; об’єктом стала бібліотека відомого київського художника-кераміста Володимира Онищенка у фондах книгозбірні.

Модератор секції І. Я. Лосієвський, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, доктор філологічних наук розглянув особливості колекціонування документних пам’яток різних видів і груп у наукових бібліотеках національного та регіонального значення. Про життєвий шлях Валерії Гассельбрінк-Габель – з відомої «бібліотечної» родини Габелів, невідривно пов’язаної з Харківською громадською бібліотекою (тепер ХДНБ) розповів член харківського відділення УБА, підприємець В’ячеслав Євгенович Мамон. Серед інших виступів – повідомлення професора кафедри українознавства НТУ «ХПІ» Михайла Михайловича Красикова про книги з автографами в колекції Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ»; Валерія Станіславовича Романовського за результатами архівної розвідки; бібліотекаря бібліотеки ХНЕУ ім. Семена Кузнеця, кандидата історичних наук Юлії Анатоліївни Конюшенко про проблеми й перспективи розвитку електронних фондів та розміщення колекцій документних пам'яток на сайтах музеїв вишів.

На постерній віртуальній сесії (URL: https://ru.calameo.com/accounts/5337104#books), експонувалися матеріали 16 доповідей та повідомлень на тему: «Експертиза книг: уніфіковані підходи та дискусійні питання» (представила Г. І. Ковальчук, директор Інституту книгознавства НБУВ, доктор історичних наук, професор), «На шляху до документальної конгломерації» (С. М. Польовик, НБУВ), «Клієнтоорієнтованість як перспективний напрям розвитку наукової бібліотеки КНУКІМ» (С. Є. Толочко, КНУКіМ), «Соціальні медіа як платформи для залучення користувачів» (В. І. Брагінська, В. В. Щабельник, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого), «Використання конвергентних технологій для актуалізації навчального контенту» (Т. В. Нерода, Українська академія друкарства,), «Усна історія як інструмент дослідження у бібліотечній практиці», (Г. М. Слотюк, Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва) тощо.

Учасникам конференції представлено цифрові активи бібліотеки (з QR-кодами), презентовано книжкові виставки, в дарунок – надано видання ХДНБ ім. В. Г. Короленка, опубліковані за фінансової підтримки Міністерства культури України. На другий день конференції, 25 жовтня, відбулися екскурсії у межах проєкту «Бібліотечний туризм»: «Паперові скарби» від корпорації «Ранок»; до бібліотек Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного технічного університету «ХПІ» та Харківського національного медичного університету.

Висловлюємо щиру вдячністиь усім учасникам конференції за плідну співпрацю!

Члени організаційного комітету:

Валентина Дмитрівна Ракитянська, голова оргкомітету, директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка, Людмила Володимирівна Глазунова, заступник директора ХДНБ ім. В. Г. Короленка з наукової роботи, кандидат наук із соціальних комунікацій, голова президії Харківського обласного відділення УБА, Ігор Якович Лосієвський, завідуючий науково-дослідним відділом документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, доктор філологічних наук, Олена Петрівна Куніч, завідуюча відділом науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка.