Короленківські читання

26–27 жовтня 2022 року відбулася ювілейна, ХХV Всеукраїнська науково-практична конференція «Короленківські читання 2022». З огляду на надзвичайні обставини повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, оргкомітет конференції визнав за доцільне провести конференцію на тему «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни» (замість попередньо визначеної) в дистанційному форматі.

Партнери заходу: Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП), Харківська державна академія культури (ХДАК), Харківське обласне відділення (філія) ВГО Українська бібліотечна асоціація (ХОВ УБА), журнал «Бібліотечний форум: історія теорія і практика».

У роботі конференції взяли участь понад 170 фахівців бібліотек, музеїв, закладів освіти, архівних установ України (із Запоріжжя, Києва, Краматорська, Кривого Рогу, Кропивницького, Львова, Ніжина, Нововолинська, Одеси, Полтави, Сум, Харкова, Хмельницького та інших міст). Зокрема Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ; найбільш численна та активна група учасників), Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого), Національної історичної бібліотеки України, Одеської національної наукової бібліотеки, обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ), наукових бібліотек Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, ХДАК та інших ЗВО, публічних бібліотек, науковці Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України), Національної академії аграрних наук України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут (НТУ «ХПІ»), Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка та інших установ.

26 жовтня відбулися: офіційне відкриття, сесія 1 «Бібліотеки, архіви музеї: адаптація в умовах військової агресії» та сесія 2 «Бібліотеки, архіви музеї: стратегії резильєнтності»; наступного дня – тренінг «Цифрові інструменти, інтерактивні практики у роботі з молоддю» (наживо на платформі «Zoom»). Традиційно працювала постерна сесія. Модерували онлайн-спілкування члени оргкомітету: заступник директора з наукової роботи Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (ХДНБ), кандидат наук із соціальних комунікацій, голова ХОВ УБА Людмила Глазунова та завідуючий науково-дослідним відділом документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів, професор кафедри цифрових комунікацій та інформаційних досліджень ХДАК, доктор філологічних наук, доцент, заслужений працівник культури України Ігор Лосієвський.

На заході було представлено 32 доповіді та повідомлення. Транслювався захід наживо на сторінці ХОВ УБА у фейсбуці, що сприяло розширенню кола учасників; кількість переглядів становила 1,5 тис. (станом на 31.10. 2022 р.).

Офіційна частина наукового заходу розпочалася із загальнодержавної хвилини мовчання, присвяченої вшануванню пам’яті загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України, доктор філософії Ростислав Карандєєв висловив вдячність фахівцям ХДНБ, які, попри складнощі воєнного часу, спромоглись об'єднати на «Короленківських читаннях» представників бібліотечних, архівних та музейних закладів країни задля конструктивного обговорення актуальних питань та проблем діяльності, обміну досвідом роботи, які завжди корисні, а в умовах воєнного стану тим більше. Висвітлив пріоритети МКІП, відповідно до нових викликів часу, орієнтовані на підтримку культурного фронту в умовах російської воєнної агресії та післявоєнної відбудови; стан роботи та завдання закладів культури, передусім бібліотечних установ: з формування та збереження документних фондів, обслуговування користувачів, формування цифрової грамотності, роботи з кадрами, запровадження нового програмного забезпечення, розвитку міжнародного партнерства тощо.

На першій онлайн-сесії «Бібліотеки, архіви музеї: адаптація в умовах військової агресії» заслухано 7 доповідей. Йшлося про мобілізацію засобів, ресурсів культурних інституцій, інформаційне протистояння в умовах російської військової агресії; збереження та розкриття документних фондів; діяльність бібліотек як центрів допомоги вимушеним переселенцям, підтримки громади в умовах воєнного стану; міжнародне культурне співробітництво; волонтерську діяльність тощо.

На другій онлайн-сесії «Бібліотеки, архіви музеї: стратегії резильєнтності» репрезентовано 8 доповідей, пов’язаних, так чи інакше, з головною проблематикою конференції – завданнями системної адаптації до умов і викликів воєнного часу, стратегії збереження фондових зібрань, формування та збереження первинної інформації про їх склад.

У бінарному тренінгу «Цифрові інструменти, інтерактивні практики у роботі з молоддю», що відбувся 27 жовтня, взяли участь 68 фахівців бібліотек та музеїв України, які опановували онлайн-інструменти та види комунікації з молодіжною аудиторією. Тренер – завідуюча сектором відділу науково-методичної роботи ХДНБ Катерина Вірютіна – розповіла про інструменти платформи відеозв’язку «Zoom»: whiteboard, pool, annotation. За результатам опитування, під час апробації функціоналу, виявилося, що більшість використовує цифрові інструменти при проведенні заходів, найпоширенішими є LearningApps та Genial.ly. За допомогою інструменту «Annotation» учасники зробили позначки на мапі України; ознайомилися з конструкторами ігор та вікторин, платформами для опитування і голосування; за допомогою сервісу «AnswerGarden» створили хмару слів – портрет сучасного студентства. Тренер – завідуюча науково-методичним відділом Наукової бібліотеки КНУКіМ Олена Скаченко – поділилася досвідом використання інтерактивних практик в організації Всеукраїнських Digital інтелектуальних студентських батлів під час пандемії COVID-19 у 2021 році, які проводилися у співпраці з ХДНБ. Учасники тренінгу долучилися до онлайн-вікторини «Розмова про Сковороду» на платформі «Kahoot», отримали пропозицію від тренерів стати співорганізаторами інтелектуального турніру, присвяченого 300-річчю з дня народження Григорія Сковороди.

На традиційній постерній сесії експонувалися та обговорювалися матеріали 14 доповідей та презентацій, які охоплювали питання роботи в умовах воєнного стану, збереження культурної спадщини, цифрової модернізації бібліотек, архівів і музеїв, промоції читання, інклюзії в бібліотеках, історії бібліотек та бібліотечної справи тощо.

Учасники конференції отримали сертифікати доповідачів та слухачів.

Конференція засвідчила, що за часи російської воєнної агресії галузь культури України зазнала значних втрат. Адаптуючись до складних умов воєнного часу, з вірою у перемогу, МКІП, бібліотеки, архіви та музеї України, як соціальні та документно-інформаційні інституції, активно реагують на нові виклики часу. Розширюються формати та інструментарій онлайнової наукової, інформаційної та культурно-просвітницької діяльності, особливо в закладах, які позбавлені можливості фізичного обслуговування користувачів. Триває робота з формування, збереження та введення у культурно-інформаційний простір фондових зібрань. Розробляються стратегії післявоєнної відбудови закладів сфери культури та креативних індустрій. Особливої уваги та допомоги, з боку органів влади, бібліотечної громадськості потребують заклади культури деокупованих територій. Плідною і перспективною є співпраця з міжнародною спільнотою за міжнародними та міждержавними проєктами. Триває пошук нових моделей міжнародного партнерства у процесі інтеграції України в європейський та загальноосвітній культурний простір.

Оргкомітет «Короленківських читань 2022» висловлює щиру вдячність за співпрацю партнерам науково-практичної конференції, усім учасникам! З надією на подальше співробітництво, разом до ПЕРЕМОГИ!

Голова оргкомітету: директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка Наталя Петренко.
Члени оргкомітету: заступник директора з наукової роботи Людмила Глазунова, кандидат наук із соціальних комунікацій; Ігор Лосієвський, завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів, доктор філологічних наук; Олена Куніч, завідуюча відділом науково-методичної роботи; Катерина Вірютіна, завідуюча сектором відділу науково-методичної роботи.