Короленківські читання

24 жовтня відбулася ХХІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Короленківські читання 2018» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості», організована ХДНБ ім. В. Г. Короленка за підтримки Міністерства культури України, Харківської державної академії культури (ХДАК), Харківського обласного відділення (філії) ВГО «Українська бібліотечна асоціація». Інформаційний партнер заходу – журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика».

У роботі конференції взяли участь близько 200 працівників культури, освіти, архівних установ, громадських організацій з Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Києва, Львова, Ніжина, Одеси, Опішного, Полтави, Рівного, Сум, Харкова, інших міст України, а також Республіки Білорусь. Це, зокрема: фахівці Міністерства культури України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого), Національної історичної бібліотеки України, Одеської національної наукової бібліотеки, Сільськогосподарської бібліотеки імені І. С. Лупіновича НАН Республіки Білорусь, Вінницької, Запорізької, Полтавської та Сумської обласних наукових універсальних бібліотек, ЦБ для дорослих м. Кропивницький, бібліотек Запорізького державного медичного університету, Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Одеська юридична академія», Київського національного університету культури і мистецтв. Заклади вищої освіти представляли також викладачі та здобувачі Київського університету імені Бориса Грінченка, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Національного університету «Львівська політехніка», Рівненського державного гуманітарного університету, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, ХДАК, Білоруського державного університету культури і мистецтв та інших установ. Музейну справу країни представляли фахівці Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, Львівського історичного музею, Ніжинського краєзнавчого музею імені І. Г. Спаського, Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича; архівну – Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТАУ). У конференції взяли також участь фахівці ГО «Міжнародний центр неформальної освіти», Харківського обласного комітету «Дробицький Яр», Харківського історико-філологічного товариства,

Конференція розпочалася з відзначення здобутків короленківців. Начальник відділу літератури, читання та бібліотечної справи Міністерства культури України Світлана Григорівни Сивокінь вручила почесні грамоти Міністерства культури України з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек І. В. Дмитриченко, Н. І. Капустіній, Н. В. Подошовці, О. А. Поліщук, А. В. Філатовій; заступник начальника Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Наталія Анатоліївна Плотнік – Грамоту Харківської обласної ради Н. В. Черкашиній, подяки голови Харківської обласної ради – О. Г. Скринніку, Л. П. Калініченко.

У межах конференції проводилися пленарне, три секційних засідання, тренінг «Бібліотека та музей як простір для розвитку неформальної освіти», постерна сесія.

На пленарному засіданні директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка Валентина Дмитрівна Ракитянська висвітлила пріоритетні напрями діяльності установи як центру освіти та саморозвитку особистості. Голова громадського об’єднання «Міжнародний центр неформальної освіти», кандидат філософських наук Лариса Миколаївна Москаленко вперше оприлюднила попередні результати всеукраїнського онлайнового опитування, присвяченого основним тенденціям розвитку неформальної освіти в Україні. Про шляхи трансформації когнітивного простору бібліотек йшлося у доповіді завідувача кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи ХДАК, доктора наук із соціальних комунікацій, професора Ірини Олекандрівни Давидової; про створення електронного інформаційного ресурсу «Старовинна гравюра у фондах Одеської національної наукової бібліотеки» – у доповіді генерального директора цієї бібліотеки Ірини Олександрівни Бірюкової. Велике зацікавлення викликали повідомлення наукового співробітника Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного Людмили Григорівни Касян про аудіовізуальну шевченкіану кінофотоархіву, присвячену життю та творчості Т. Г. Шевченка (тематику, типологію, шляхи репрезентації), а також презентація нової серії видань ХДНБ ім. В. Г. Короленка «Бібліотечні діячі Слобожанщини» та її першого випуску – біобібліографічного покажчика «Валентина Дмитрівна Ракитянська (до 70-річчя від дня народження)», який містить біографічні та бібліографічні відомості про життєвий і професійний доробок директора ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслуженого працівника культури України, почесного громадянина Харківської області, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, голови ХОВ «УБА» В. Д. Ракитянської. Видання презентувала заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, старший викладач ХДАК, кандидат наук із соціальних комунікацій Людмила Володимирівна Глазунова.

Робота cекції 1 «Бібліотеки, архіви, музеї – сучасні платформи самоосвіти та самовдосконалення» (модератор – завідувач кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи ХДАК, доктор наук із соціальних комунікацій, професор І. О. Давидова, координатор – завідувач відділу ХДНБ ім. В. Г. Короленка О. П. Куніч) розпочалася з повідомлення Анни Вікторівни Венідиктової (Інститут бібліотекознавства НБУВ) про створення креативного простору для підтримки юних науковців НБУВ. Набутий досвід роботи та бібліотечні інновації висвітлили також Наталія Станіславівна Тюркеджи (бібліотекар наукової бібліотеки Запорізького державного медичного університету), сконцентрувавши увагу на використанні медіа-простору в діяльності бібліотеки, Тарас Олегович Рак ( старший науковий співробітник Львівсього історичного музею) – на використанні книг у непрофільних виставкових проектах музею; Валентина Михайлівна Лупіцька (завідуюча сектором Харківської обласної бібліотеки для дітей) – на інноваціях дитячої бібліотеки з питань цивільного захисту та безпеки дитини як сучасного напряму втілення бібліотечних новацій та розвитку соціального партнерства.

Фахівці ХДНБ ім. В. Г. Короленка представили повідомлення за такими темами: «''Майстерня ідей'' в бібліотеці: пошук нестандартних рішень», у якому висвітлено креативні напрацювання «майстерні», створеної в бібліотеці поточного року (Ірина Анатоліївна Карнаух); «Створюємо модерну бібліотеку разом!» про дайджест бібліотечних інновацій «БібліоSpace» (Олег Володимирович Соцков); «Біографічні дослідження в контексті професійного саморозвитку бібліотекарів» (Вікторія Володимирівна Сафонова), «Веб-представництво кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної» (Юліана Владиславівна Ходарєва); «Освітньо-інформаційна діяльність в галузі інтелектуальної власності Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка» (Ірина Володимирівна Торно). З великим зацікавленням було заслухане повідомлення Віктора Васильовича Сєдих (доцент ХДАК), який ознайомив з результатами дослідження, присвяченого роботі бібліотек комітетів піклування народною тверезістю на Харківщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У роботі секції 2, присвяченої актуальним проблемам розвитку електронної бібліографії на сучасному етапі (модератори – заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, старший викладач ХДАК, кандидат наук із соціальних комунікацій Л. В. Глазунова, головний бібліотекар науково-дослідного відділу НБУ ім. Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук, доцент Л. С. Прокопенко) взяли участь провідні бібліографознавці, документознавці – викладачі профільних дисциплін ХДАК, Рівненського державного гуманітарного університету, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Національного університету «Львівська політехніка» та бібліотекарі-бібліографи з національних (Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України) та публічних бібліотек (Запорізької, Сумської ОУНБ, ЦБ для дорослих м. Миколаєва), бібліотек ВЗО Харкова.

На секцію було представлено 15 доповідей, із них на віртуальній постерній сесії – 7. Розпочалося засідання з презентації монографії доцента кафедри культурології та інформаційних комунікацій Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв, головного бібліотекаря Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, кандидата історичних наук Оксани Миколаївни Збанацької «Комунікаційні засади документної евристики». Автором представлено результати комплексного дослідження нового наукового напряму – документної евристики, розглянуто теоретико-методологічні засади документної евристики, досліджено її як складову комунікаційного процесу, висвітлено комунікаційне середовище документної евристики, представлено видовий поділ документної евристики, окреслено концептуальні підходи до розвитку документної евристики в інформаційному суспільстві. О. М. Збанацька повідомила, що електронна версія монографії згодом буде доступна в електронній бібліотеці «Культура України» (http://elib.nplu.org ).

Основні тези постерної доповіді професора кафедри документальних комунікацій і бібліотечної справи Рівненського державного гуманітарного університету, доктора історичних наук Г. М. Швецової-Водки «Визначення електронної бібліографії: дискусійні питання» виголосила модератор секції Л. В. Глазунова. Посилення ролі інформаційної аналітики як особливої сфери людської діяльності, покликаної забезпечити інформаційні потреби суспільства за допомогою аналітичних технологій через переробку вихідної інформації й екстракцію знань, зумовлено різноманітністю і надмірністю інформації, яка накопичена в комунікаційній системі суспільства, та необхідністю її селекції. При цьому історично саме бібліотека має пріоритет у систематичному впорядкуванні інформації та знань. Професор кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи ХДАК, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Олексій Миколайович Кобєлєв у доповіді «Інформаційно-аналітичний сервіс бібліотек» відмітив, що організаційні ресурси інформаційно-аналітичних систем бібліотек полягають у створенні відповідних структурних підрозділів та управлінсько-розпорядчих зусиллях стосовно аналітичної роботи у бібліотеках. Створюючи й підтримуючи найбільші фонди друкованих і електронних ресурсів, бібліотеки беруть участь в оглядово-аналітичній діяльності, виконуючи складні запити користувачів за допомогою власних методик, технологій інформаційного моніторингу та діагностики, можуть опановувати інтелектуальні процедури порівняльного аналізу інформації. Технологічна складова ресурсу забезпечення інформаційно-аналітичної системи в бібліотеках зумовлює саму можливість інституціоналізації інформаційно-аналітичної діяльності та її масового застосування в бібліотечних установах. Присутні поцікавилися перспективними напрямами діяльності бібліотек у генеруванні інформаційно-аналітичних продуктів та послуг.

Великий інтерес викликала доповідь головного бібліотекаря науково-дослідного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, кандидата історичних наук, доцента Лідії Сергіївни Прокопенко «''Найкращі практики для національних бібліографічних агентств у цифрову епоху'': проект бібліографічної секції ІФЛА», яка проаналізувала наповнення онлайнового ресурсу, що представляє сучасні теоретичні засади і практичні аспекти національного бібліографічного обліку в умовах цифрового середовища. Автором акцентовано увагу на можливості і необхідності використання ефективного практичного досвіду провідних національних бібліографічних агентств різних країн світу при підготовці національної бібліографії України.

Завідуючий відділом Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук Олександр Григорович Кириленко у виступі «До проблеми лінгвістичного забезпечення бібліотечних інформаційно-пошукових систем» окреслив досвід та проблеми бібліотеки у формуванні авторитетних файлів.

Важливість створення електронних бібліографічних ресурсів як результату обробки інформації різних видів і форм у бібліотечних установах, зокрема у галузі краєзнавства розглянула завідуюча сектором краєзнавчої роботи науково-методичного відділу Національної історичної бібліотеки України Ніна Олександрівна Волошінська. Представлено базу даних «Адміністративно-територіальний устрій України. Зміни і доповнення» як новий вектор розвитку краєзнавчих електронних ресурсів Національної історичної бібліотеки України.

Завідуюча сектором методичної роботи наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв Олена Олексіївна Скаченко у своєму повідомленні схарактеризувала он-лайн сервіс Genialy, подала приклади застосування його можливостей для візуалізації інформації та створення інтерактивного контенту. Завідуюча сектором наукової бібліографії відділу «Україніка» імені Т. Г. Шевченка ХДНБ ім. В. Г. Короленка Вікторія Ростиславівна Антонова представила бібліографічні електронні ресурси Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.

Проаналізувала трансформації в бібліографічному інформуванні, довідково-бібліографічному та рекомендаційно-бібліографічному обслуговуванні користувачів заступник директора з наукової роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, старший викладач кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи ХДАК, кандидат наук із соціальних комунікацій Л. В. Глазунова в доповіді «Бібліографічне обслуговування користувачів у цифровому середовищі: форми, сервіси, облік». Промовець акцентувала увагу на відображенні змін у статистичних формах обліку діяльності бібліотек, наголосила на сервіс-орієнтованості бібліографічних послуг.

Роботу секції 3 «Фонди та колекції документних пам’яток у бібліотеках, архівах, музеях: актуальні питання» (модератор – завідувач науково-дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, доктор філологічних наук І. Я. Лосієвський; координатор – завідувач сектору О. Я. Ісаєнко) традиційно було розпочато повідомленнями, присвяченими життю, творчості і громадській діяльності Володимира Галактіоновича Короленка. З повідомленням «Володимир Короленко у родинному колі (до 165-річниці від дня народження письменника)» виступила Олеся Володимирівна Головко, науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка. Повідомлення Людмили Василівни Ольховської, провідного наукового співробітника цього ж музею, було присвячене історії функціонування короленківського Музею в умовах тоталітарного режиму, у 30– 40 роках ХХ століття. Про долю Музею та його фондів за часів Другої світової війни, під час німецько-фашистської окупації розповіла у своїй доповіді старший науковий співробітник Ольга Миколаївна Вечерок. Голова Харківського обласного комітету «Дробицький Яр» Леонід Петрович Леонідов виступив з повідомленням «В. Г. Короленко і ''справа Бейліса''».

Марина Олексіївна Мірошниченко, завідуюча відділом науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Денисенка НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» повідомила про певні підсумки роботи з опису та каталогізування стародруків і рідкісних видань ХІХ – початку ХХ ст. за міжнародним стандартом і його оптимізації за змістом з метою заохочення користувачів, зокрема студентів, удосконалення електронного каталогу задля того, щоб цей апарат став зручним для користувача, а також про шляхи музеєфікації бібліотечної роботи з пам’ятками друку. Повідомлення Алєксєєнко Анни Олександрівни, начальника відділу використання інформації документів Центрального державного науково-технічного архіву України (ЦДНТА України, м. Харків) було присвячено актуальним питанням архівної справи, а саме: забезпеченню доступу до науково-технічної документації – на досвіді роботи ЦДНТА України.

Низку повідомлень було присвячено комплексам архівних і книжкових пам’яток, зокрема: «Родова бібліотека Ґрохольських з П’ятничан і Стрижавки на Поділлі у фондах Вінницької універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва» (Ірина Миколаївна Валігура, бібліотекар відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ), про «Книжкову хоткевичіану Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича» розповів його директор, кандидат філологічних наук Михайло Михайлович Красіков; доцент ХДАК, кандидат філологічних наук Наталя Миколаївна Сімейкіна в своїй доповіді спиралась на документи приватного архіву.

На тренінгу «Бібліотека та музей як простір для розвитку неформальної освіти» (тренер – Лариса Миколаївна Москаленко, голова громадського об’єднання «Міжнародний центр неформальної освіти», канд. філос. наук) обговорено роль та функції бібліотек і музеїв у забезпеченні освітнього процесу, питання неформальної освіти як важливого елементу у формуванні нового іміджу закладів культури, розроблялася ефективна комунікативна стратегія просування освітніх послуг. Представлено можливості і функціонал он-лайн-платформи неформальної освіти (http://learnlifelong.net) . Тренер запросила долучитися до обговорення питань трансформації сучасного освітнього простору за круглим столом за темою «Неформальна освіта в Україні: стан та перспективи розвитку» (1 листопада 2018 р., м. Київ).

На постерній сесії, яка другий рік поспіль працювала у віртуальному режимі (https://ru.calameo.com/accounts/5337104#books), експонувалися матеріали 25 доповідей та повідомлень, з якими ознайомилися учасники конференції та широкий загал зацікавлених фахівців бібліотечної, архівної та музейної справи. Теми цих доповідей – «Досвід організації електронної національної бібліографії у країнах Прибалтики» (О. О. Терлецька, Національна наукова медична бібліотека України), «Визначення електронної бібліографії: дискусійні питання» (Г. М. Швецова-Водка, Рівненський державний гуманітарний університет), «Роль публічної бібліотеки в самоосвіті учнівської молоді» (А. В. Предеїна, кандидат педагогічних наук, Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів установи освіти «Білоруський державний університет культури і мистецтв»); «Формування лінгвокраєзнавчої культури майбутнього вчителя як напрям наукової діяльності бібліотеки ВНЗ» (Л. П. Михно, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка); «Наукова бібліотека як платформа для самовдосконалення молодих науковців» (О. Г. Бублик, Інститут бібліотекознавства НБУВ); «Формування політики бібліотек у сфері інтелектуальної власності» (Л. А. Литвинова, НБУВ); «Бібліографічний покажчик книжкових видань за 1917–1920 рр. як складова інформаційного середовища України» (О. Л. Васьківська, Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»); «Музеєзнавча компетенція як необхідний складник професійної підготовки учителя-філолога» (Т. П. Беценко, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка); «Украинские издания агарной тематики последней четверти XIX – первой трети XX веков в фонде Белорусской сельскохозяйственной библиотеки» (В. М. Жук, Білоруська сільськогосподарська бібліотека ім. І. С. Лупиновича НАН Білорусі); «Роль бібліотек закладів вищої освіти в національно-патріотичному вихованні студентів» (Ю. Є. Петрухно, наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат наук із соціальних комунікацій); «Вибір інноваційного шляху університетської бібліотеки: осмислення перспектив її діяльності» (І. В. Бова, Т. В. Марцун, наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого); «Поліфункціональність культурно-просвітницької діяльності музеїв історії бібліотек» (В. Ю Соколов, НБУ ім. Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук); «Сучасний погляд на організацію бібліотечного простору» (М. М. Усик, Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені К. С. Станіславського); «Польські книгознавчі видання другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами фонду літератури польською мовою відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) (Т. А. Якубова, НБУВ); «Фонд президентів України: історико-правові засади становлення та розвитку» (С. М. Польовик, НБУВ), «Музичне краєзнавство у вимірі сучасності: теоретичні поняття» (О. М. Матковський, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка); «Інформаційно-аналітична робота Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького» (О. Ю. Малюк, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Старобільськ), «Роль приватних книжкових колекцій у збереженні культурної спадщини України» (І. В. Лісова, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв), «Традиційні та інноваційні напрями діяльності бібліотек ЗВО в процесі модернізації системи вищої освіти» (О. О. Жидкова, Харківський національний університет радіоелектроніки) та ін.

Учасники конференції з вдячністю отримали в дарунок видання ХДНБ ім. В. Г. Короленка, а саме: матеріали ХХ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Короленківські читання» (у 2-х частинах), каталог «Твори Т. Г. Шевченка у фондах Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка», який містить відомості про наявні у бібліотеці видання творів Т. Г. Шевченка, від прижиттєвих (1841) до 2016 р. включно, українською та мовами світу, надрукованими на теренах України та за кордоном; біобібліографічний покажчик «Валентина Дмитрівна Ракитянська (до 70-річчя від дня народження)»; дайджест бібліотечних інновацій «БібліоSpace» (2018, вип.4), а також буклети. Також вони ознайомилися з книжковими виставками, що експонувалися, зокрема: «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості», «Сучасна бібліотека: змінюється користувач – змінюємося ми», «Вікно в минуле (''скарби'' забутих речей у книгах)», «Берегиня бібліотечних скарбниць Слобожанщини: до 70-річчя від дня народження директора ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслуженого працівника культури України В. Д. Ракитянської», «Автографи і фотопортрети видатних діячів науки і культури у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка», «З колекцій фонду документних пам’яток ХДНБ ім. В. Г. Короленка».

Усі учасники конференції отримали сертифікати.

За запитом учасників конференції, у межах проекту «Бібліотечний туризм», проведено екскурсії ХДНБ ім. В. Г. Короленка, навчально-бібліотечним комплексом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Науковою бібліотекою Харківського національного медичного університету.

У ході підбиття підсумків конференції відбулася презентація продукції компанії NESCHEN, яку представила Уляна Степанівна Романів (ФОП «Романів Уляна Степанівна», директор інтернет-магазину «Реставро», Львів). Модератори проаналізували роботу секційних засідань, учасники відзначили високий рівень проведення заходу, подякували доповідачам за цікаві і змістові доповіді, висловили побажання і надалі зустрічатися для обговорення актуальних питань бібліотечної, музейної та архівної справи, у т.ч. співпраці бібліотек, архівів, музеїв.